Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №520/6489/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

12 червня 2026 року №520/6489/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лариси Мар`єнко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін у судове засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач – ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому, з урахуванням ухвали суду від 23.03.2026 у справі №520/6036/26 про роз`єднання позовних вимог, просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невидачі ОСОБА_1 довідки про вартість речового майна, що належало до видачі станом на 16.02.2026 року;

2) зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) видати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) довідку про вартість речового майна, що належало до видачі станом на 16.02.2026 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач звертався до Військової частини НОМЕР_1 з письмовою заявою про видачу довідки про вартість речового майна, що належало до видачі станом на 16.02.2026 року, відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178, проте відповідачем зазначене звернення позивача залишено без розгляду, а довідку про вартість речового майна не видано, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2026 прийнято адміністративну справу №520/6489/26 до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін у судове засідання.

Представник відповідача надіслав суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що на підставі виготовленої речовою службою довідки про вартість речового майна, що належить до видачі командиром військової частини НОМЕР_1 виданий наказ від 16.02.2026 №48 про виплату ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно в сумі 40121,54 грн. Діючим законодавством не передбачено надання військовослужбовцям довідки про вартість речового майна, що належить до видачі.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Позивач - ОСОБА_1 , проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 в період з 29.06.2016 року по 16.02.2026 року, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_4 .

Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_5 , виданого 12.05.2017 Управлінням персоналу штабу Військової частини НОМЕР_6 .

Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.10.2025 №48, старшого солдата ОСОБА_1 , старшого механіка відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу технічного забезпечення 1 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від "01" січня 2026 року №1-РС у відставку за статтею 26 частиною 5 пункту 3 підпунктом "а" (за віком – у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі) Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", з 16 лютого 2026 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до Військової частини НОМЕР_1 з письмовою заявою, в якій просив направити йому довідку про вартість речового майна, що належало до видачі станом на 16.02.2026 року, відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178, а також у найкоротший термін провести нарахування та виплату компенсації за неотримане речове майно за період з 29.06.2016 року по 16.02.2026 року, із застосуванням закупівельної вартості такого майна, визначеної станом на 01.01.2026 року.

Факт надсилання відповідачу зазначеної заяви підтверджується наявними в матеріалах справи доказами її надіслання.

Однак, відповідач у встановлений законом строк зазначене звернення позивача не розглянув, рішення за результатами його розгляду не прийняв та довідку про вартість речового майна, що належала до видачі станом на 16.02.2026 року, позивачу не видав.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невидачі ОСОБА_1 довідки про вартість речового майна, що належала до видачі станом на 16.02.2026 року, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно зі статтею 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року №2011-XII (далі – Закон №2011-XII) речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення всіх видів матеріального забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів, та виплати грошової компенсації вартості за речове майно, що не отримано такими військовослужбовцями, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року №178 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі – Порядок №178), пунктами 2, 3 якого визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі, зокрема: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Згідно з пунктами 4, 5 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації, а командирам (начальникам) військової частини – наказу старшого командира (начальника), в якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 року №232 (далі – Інструкція №232), військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна. Порядок виплати грошової компенсації здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178.

Системний аналіз вищевказаних норм права свідчить про те, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби.

При цьому, застосовування у пункті 3 Порядку №178 словосполучення "у разі звільнення з військової служби", а не, наприклад, "при звільненні з військової служби", дозволяє дійти висновку, що право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу).

Таким чином, військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.

Аналогічні висновки викладено Верховним Судом у постановах від 03.10.2018 у справі №803/756/17 та від 30.07.2020 у справі №820/5767/17.

У постанові від 28.01.2021 у справі №520/1190/2020 Верховний Суд зазначив, що право військовослужбовця на отримання речового майна або грошової компенсації його вартості є майновим правом, яке підпадає під дію статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 10 жовтня 2024 року у справі №420/1717/22, лише після подання військовослужбовцем відповідного рапорту (заяви) у відповідача виникає обов`язок щодо його опрацювання, а саме: формування довідки про вартість речового майна в установленій Порядком №178 формі, видачі наказу командира (начальника) військової частини із зазначенням розміру грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації, та, безпосередньо, здійснення самої виплати на рахунок позивача.

Отже, видача військовослужбовцю довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, є обов`язковим етапом реалізації права військовослужбовця на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно, який передує прийняттю наказу про виплату такої компенсації та її безпосередній виплаті.

Цей обов`язок виникає у відповідача після подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) і не залежить від факту виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.

Як встановлено судом з матеріалів справи, ОСОБА_1 , який проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 за контрактом та звільнений з військової служби у відставку за віком на підставі підпункту "а" пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", звертався до Військової частини НОМЕР_1 з письмовою заявою про видачу довідки про вартість речового майна, що належало до видачі станом на 16.02.2026 року.

Доказів розгляду відповідачем зазначеного звернення позивача та видачі позивачу довідки про вартість речового майна, що належала до видачі станом на 16.02.2026 року, матеріали справи не містять, відповідачем суду не надано, а в порядку, передбаченому статтею 77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності своєї бездіяльності в адміністративних справах про протиправність бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається саме на відповідача.

Суд звертає увагу, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на підставі контракту та звільнений з військової служби у зв`язку з досягненням граничного віку перебування на військовій службі (пункт 3 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу"), а не за призовом під час мобілізації, у зв`язку з чим положення Інструкції №232 щодо особливостей речового забезпечення військовослужбовців, призваних на військову службу за мобілізацією, до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач у встановленому Порядком №178 порядку звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із заявою про видачу довідки про вартість речового майна, що належала до видачі станом на 16.02.2026 року, у зв`язку з чим у відповідача виник обов`язок щодо її опрацювання та формування і видачі позивачу зазначеної довідки в установленій Порядком №178 формі. Однак, відповідач свого обов`язку не виконав, що свідчить про наявність протиправної бездіяльності з його боку.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та необхідність їх задоволення шляхом визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо невидачі позивачу довідки про вартість речового майна, що належала до видачі станом на 16.02.2026 року, та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 таку довідку.

Приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Витрати зі сплати судового збору не підлягають розподілу, оскільки позивач звільнений від його сплати на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.19, 139, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невидачі ОСОБА_1 довідки про вартість речового майна, що належало до видачі станом на 16.02.2026 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) видати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) довідку про вартість речового майна, що належало до видачі станом на 16.02.2026 року, у формі та порядку, визначених Порядком виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв`язку з бойовими діями на території м. Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 12 червня 2026 року.

Суддя Лариса МАР`ЄНКО