Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №500/626/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/626/26

11 червня 2026 рокум. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника адвоката Нюню Олександра Ігоровича звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Військової частини НОМЕР_1 , оформлене листом №814 від 19.01.2026 про відмову в задоволенні рапорту ОСОБА_1 від 18.01.2026 про звільнення з військової служби на підставі пункту 2 частини 4, пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" №2232-ХІІ від 25.03.1992,

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення водія-електрика 1 рухомої ремонтної майстерні безпілотних авіаційних комплексів взводу обслуговування та ремонту безпілотних систем ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 з військової служби у запас за сімейними обставинами відповідно до пункту 2 частини 4, пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" №2232-ХІІ від 25.03.1992, як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку із необхідністю здійснення постійного догляду за матір`ю, яка є особою з інвалідністю II групи та у відповідності до висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного стороннього догляду

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач ОСОБА_1 17.01.2026 звернувся до відповідача з рапортом про звільнення його з військової служби відповідно до пункту 2 частини 4, пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» через сімейні обставини, а саме у зв`язку із необхідністю здійснення постійного догляду за матір`ю, яка являється особою з інвалідністю ІІ групи та у відповідності до висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного стороннього догляду, надавши необхідні документи.

19.01.2026 позивачу надано рішення начальника ВЧ НОМЕР_1 №814 від 19.01.2026 про відмову в задоволенні рапорту на підставі наявності інших осіб першого чи другого ступеня споріднення, а саме мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто бабця позивача у віці 78 років.

З такою відмовою позивач не погоджується, вважає її протиправною, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 16.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

У поданому до суду відзиві Військова частина НОМЕР_2 просить позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення повністю.

Зазначає, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 07.01.2025 №7 солдата ОСОБА_1 зараховано на військову службу за призовом під час мобілізації, до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , та на всі види забезпечення.

19.01.2026 на адресу командування Військової частини НОМЕР_1 надійшов рапорт ОСОБА_1 про його звільнення з військової служби на підставі пункту 3 частини 12 статті Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за сімейними обставинами - необхідність здійснювати постійний догляд за хворою матір`ю, яка є особою з інвалідністю II групи.

За результатами розгляду рапорту позивача, 19.01.2026 командуванням Військової частини НОМЕР_1 прийнято рішення про відмову в задоволенні рапорту (оформлене відповідним висновком) на підставі статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», для звільнення з військової служби у зв`язку із сімейними обставинами - необхідність здійснення постійного стороннього догляду за матір`ю ОСОБА_3 , яка відповідно до медичних документів є особою з інвалідністю II групи, та потребує постійного стороннього догляду, оскільки було встановлено наявність інших членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення - ОСОБА_2 та документів щодо наявності в неї відповідної групи інвалідності, чи її потреби в постійному сторонньому догляді не надано.

За таких обставин, рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби, задоволенню на момент його розгляду не підлягав, а тому у винесенні відповідного наказу про звільнення позивача з військової служби не було підстав.

Інших заяв, в тому числі по суті справи, на адресу суду не надходило.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Як слідує з матеріалів справи позивач солдат ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у Військовій частині НОМЕР_1 згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.01.2025 №7.

У січні 2026 року водій-електрик 1 рухомої ремонтної майстерні безпілотних авіаційних комплексів взводу обслуговування та ремонту безпілотних систем ремонтно-відновлювального батальйону Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 подав рапорт на звільнення відповідно до пункту 2 частини 4, пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» через сімейні обставини, а саме у зв`язку із необхідністю здійснення постійного догляду за матір`ю ОСОБА_3 , яка являється особою з інвалідністю ІІ групи та у відповідності до висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного стороннього догляду.

До вказаного рапорту долучено наступні документи:

1 засвідчена копія з оригіналу паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 від 06 липня 2006 року ОСОБА_1 .

2. засвідчена копія з оригіналу картки платника податків ОСОБА_1 .

3. засвідчена копія з оригіналу військового квитка, серії НОМЕР_4 від 06 січня 2025 року ОСОБА_1 .

4. витяг з реєстру територіальної громади №2025/002140649 від 13 січня 2025 року ОСОБА_1 .

5. засвідчена копія з оригіналу свідоцтва про народження серія НОМЕР_5 від 20 січня 2006 року

ОСОБА_1 довідка про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №559 від 14 серпня 2025.

7. засвідчена копія з оригіналу рішення суду про розірвання шлюбу №604/1080/21 від 24 лютого 2022 року.

8. засвідчена копія з оригіналу нотаріально посвідченої заяви матері про те, що її син є єдиним утримувачем та здійснює постійний догляд №564 від 15 серпня 2025.

9. засвідчена копія з оригіналу паспорта громадянина України серії НОМЕР_6 від 08 квітня 1999 року

ОСОБА_3 витяг з реєстру територіальної громади № 2025/004589530 від 08 квітня 2025 року ОСОБА_3

11. засвідчена копія з оригіналу висновку лікарсько-консультативної комісії №374 від 07 серпня 2025 року.

12. засвідчена копія з оригіналу витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, № витягу 263/25/1930/В, дата прийняття рішення 25 червня 2025 року, № рішення 263/25/1930/Р.

13. засвідчена копія з оригіналу висновку про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі №44(379) від 22 липня 2025 року.

14. копія відповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 №1213 від 29 грудня 2025 року про направлення акту перевірки сімейного стану до військової частини НОМЕР_1 та копія акту перевірки сімейного стану.

Листом від 19.01.2026 №814 Військової частини НОМЕР_1 повідомлено позивача, що відповідно до акту перевірки сімейного стану військовослужбовця, затвердженого начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 12.12.2025, який був долучений до рапорту на звільнення з військової служби, під час перевірки виявлено інших членів сім`ї 1 лінії спорідненості, а саме ОСОБА_2 (мати ОСОБА_3 ), документів що підтверджує інвалідність ОСОБА_2 , її потребу в постійному догляді до рапорту не долучено. Відповідно підстав для винесення проєкту наказу командира Військової частини НОМЕР_1 про звільнення з військової служби на даний час не вбачається.

Вважаючи таку відмову відповідача у звільненні з військової служби з зазначеної позивачем підстави протиправною, останній звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, здійснює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" №2232-XII від 25.03.1992 (далі також Закон №2232-XII). Він же визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Згідно з частинами першою, другою статті 1 цього Закону, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями..

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону №2232-XII і залежать від виду військової служби.

Підстави звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, передбачені частиною четвертою цієї статті.

При цьому, пунктом першим визначені підстави для звільнення таких військовослужбовців під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану), а пунктом другим - під час воєнного стану.

У зв`язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указами Президента України воєнний стан неодноразово продовжувався та є чинним на даний час.

Як встановлено судом, позивач проходить службу у Збройних Силах України, зокрема, у Військовій частині НОМЕР_1 та в січні 2026 подав рапорт про звільнення з військової служби на підставі відповідно до пункту 2 частини 4, пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» через сімейні обставини, а саме у зв`язку із необхідністю здійснення постійного догляду за матір`ю ОСОБА_3 , яка являється особою з інвалідністю ІІ групи та у відповідності до висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного стороннього догляду.

Відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-XII військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах під час воєнного стану через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), зокрема необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. (абзац тринадцятий пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону №2232-XII).

Листом від 19.01.2026 №814 Військової частини НОМЕР_1 у задоволенні рапорту про звільнення з військової служби відмовлено з тих підстав, що перевіркою встановлено наявність інших членів сім`ї першої лінії спорідненості, а саме ОСОБА_2 (мати ОСОБА_3 ), та документів що підтверджують інвалідність ОСОБА_2 , її потребу в постійному догляді до рапорту не долучено, у зв`язку з чим виник спір, що є предметом розгляду в даній справі.

Згідно з частиною сьомою статті 26 Закону №2232-XII звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення №1153/2008).

Відповідно до пункту 2 Положення №1153/2008 громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.

За положеннями пункту 5 Положення №1153/2008 громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України (далі - військовослужбовці). Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу. Форма та порядок його видачі встановлюються Міністерством оборони України.

Згідно пунктів 6, 7 Положення №1153/2008 початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.

Згідно з пунктом 12 Положення №1153/2008 встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.

Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

Продовження дії контрактів із військовослужбовцями, які звільняються, у випадках, визначених законодавством, затвердження військовослужбовців на посади за мобілізаційним планом, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, призупинення військової служби або звільнення з військової служби осіб, які проходять строкову військову службу, переведення військовослужбовців строкової військової служби на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, оформлюється письмовими наказами по стройовій частині. Також наказами по стройовій частині в особливий період оформлюється продовження військової служби та дії контракту понад встановлені строки до термінів, визначених частиною дев`ятою статті 23 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Порядок підготовки та видання наказів з питань проходження військової служби встановлюється Міністерством оборони України.

Пункти 210-215 Положення №1153/2008 регламентують звільнення військовослужбовців строкової військової служби на підставах, визначених частиною другою статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", проте до спірних правовідносин не застосовуються, бо позивач проходить не строкову військову службу, а мобілізований під час дії воєнного стану.

Звільнення військовослужбовців із військової служби під час дії особливого періоду регламентовано пунктом 225 цього Положення.

Так, підпунктом 2 пункту 225 Положення №1153/2008 передбачено, що звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п`ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу":

у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них

у військових званнях до підполковника (капітана 2 рангу) включно за всіма підставами - командирами корпусів та командувачами військ оперативних командувань і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них;

у військових званнях до полковника (капітана 1 рангу) включно за всіма підставами - командувачами видів Збройних Сил України, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командиром військової частини НОМЕР_7 , начальником Генерального штабу Збройних Сил України, керівником служби персоналу Міністерства оборони України, начальником Національного університету оборони України імені Івана Черняховського;

у військових званнях до бригадного генерала (коммодора) та прирівняних до них згідно із пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 4 червня 2020 року № 680-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо військових звань військовослужбовців" військових звань включно за всіма підставами - Головнокомандувачем Збройних Сил України;

у військових званнях до генерал-лейтенанта (віце-адмірала) та прирівняних до них згідно із пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 4 червня 2020 року № 680-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо військових звань військовослужбовців" військових звань включно за всіма підставами - Міністром оборони України;

у військових званнях генерала (адмірала) та прирівняному до них згідно із пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 4 червня 2020 року №680-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо військових звань військовослужбовців" військовому званні - Президентом України.

Стосовно порядку звільнення, пункт 233 Положення №1153/2008 передбачає, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:

підстави звільнення з військової служби;

думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;

районний (міський) ІНФОРМАЦІЯ_6, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Таким чином, законодавець передбачив механізм реалізації відповідного права шляхом подання військовослужбовцем рапорту на звільнення зі служби з відповідних підстав.

Механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153, визначає Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України №170 від 10.04.2009 (далі - Інструкція №170).

Суд враховує, що наказами Міністерства оборони України №495 від 23.07.2024 та №31 від 21.01.2025 було внесено зміни у Інструкцію №170, які були чинними на час подання позивачем рапорту на звільнення зі служби.

Перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, зазначено у додатку 19 до Інструкції.

Підпунктом 26 пункту 5 Додатку 19 Інструкції №170 визначено перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, при поданні до звільнення з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", подаються документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин, зокрема, у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи:

документи, які підтверджують відповідні родинні зв`язки з цією особою (особами);

один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником ІНФОРМАЦІЯ_6;

один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою згідно з наказом Мінсоцполітики від 21 вересня 2015 року № 946;

висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, про потребу в постійному догляді

Аналіз вказаних норм законодавства свідчить про те, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, звільняються з військової служби під час воєнного стану на підставах, визначених пунктом 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", зокрема через сімейні обставини або з визначених названим Законом поважних причин, за умови, що такі військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу, серед іншого у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд. Ті військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення.

На підставі статті 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV, із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

Пунктом 31 Статуту начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.

Подання рапорту "по команді" означає направлення його в порядку підпорядкування безпосередньому командиру, який після розгляду та задоволення передає далі своєму безпосередньому командиру з відміткою про власне клопотання з відповідного питання. І так далі до прямого керівника, командира військової частини або іншої посадової особи, що наділена правом вирішувати питання по суті, зокрема, питання звільнення підлеглого військовослужбовця зі служби чи скасування рішень попередніх командирів. Рапорт має дійти до останньої ланки з клопотаннями безпосередніх (прямих) командирів (начальників) або з обґрунтуванням їх відсутності.

У цій справі суд встановив, що позивач подав рапорт про звільнення його з військової служби відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за хворою матір`ю ОСОБА_3 , яка є особою з інвалідністю ІІ (другої) групи та є особою, що потребує постійного догляду, що підтверджується засвідченими копіями оригіналів витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, № витягу 263/25/1930/B, дата прийняття рішення 25.06.2025, № рішення 263/25/1930/P, висновку № 244(379) про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 07.08.2025 та висновку №374 лікарсько-консультативної комісії від 07.08.2025.

До рапорту позивачем додано акт перевірки сімейного стану військовослужбовця, складеного за його заявою комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 02.12.2025, затвердженого 12.12.2025 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким встановлено осіб першого ступеня споріднення, мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відмовляючи у задоволенні рапорту про звільнення з військової служби позивачу листом від 19.01.2026 №814 Військової частини НОМЕР_1 повідомлено, що відповідно до акту перевірки сімейного стану військовослужбовця, затвердженого начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 12.12.2025, який був долучений до рапорту на звільнення з військової служби, під час перевірки виявлено інших членів сім`ї 1 лінії спорідненості, а саме ОСОБА_2 (мати ОСОБА_3 ), документів що підтверджує інвалідність ОСОБА_2 , її потребу в постійному догляді до рапорту не долучено. Відповідно підстав для винесення проєкту наказу командира Військової частини НОМЕР_1 про звільнення з військової служби на даний час не вбачається.

Суд зауважує, що чинне законодавство України не містить нормативного визначення ступенів споріднення осіб для цілей застосування Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Однак, у правозастосовній практиці, зокрема у сфері спадкового права, та судовій практиці, використовується усталений підхід, згідно з яким ступінь споріднення визначається за кількістю народжень між особами.

Згідно з цим підходом, до родичів першого ступеня належать батьки та діти, до другого ступеня - рідні брати і сестри, бабусі/дідусі та онуки.

Як було вказано вище відповідно до абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону №2232-XII військовослужбовці звільняються з військової служби під час дії воєнного стану через сімейні обставини або з інших поважних причин на підставі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Зі змісту наведеної норми висновується, що для звільнення з військової служби у випадку необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, достатньою є наявність однієї з таких умов:

- відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи;

- інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Верховний Суд в постанові від 07 травня 2025 року в справі №420/30227/24 вказав, що "відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи" означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж "юридичної наявності" інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об`єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятою статті 26 Закону №2122-IX.

Варто зазначити, що відповідно до підпункту 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, членами сім`ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Членами сім`ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Близькі за змістом положення містить Глава 86 Книги шостої Цивільного кодексу України.

Саме відсутність інших осіб, створює "необхідність" військовослужбовцю постійно доглядати за особою з інвалідністю, що є підставою для звільнення з військової служби.

В ході розгляду справи судом не здобуто доказів того, що мати ОСОБА_3 - ОСОБА_2 є такою, що сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, як передбачено абзацом тринадцятим пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Отже, дослідивши наявні у матеріалах справи докази кожен окремо та надавши їм правову оцінку в сукупності та взаємозв`язку з нормами права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про доведеність відповідачем правомірності відмови у задоволенні рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби з наведених вище підстав.

При цьому, суд звертає увагу на те, що визначати наявність чи відсутність у військовозобов`язаного права на звільнення з військової служби з підстав, визначених підпунктом "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-XII є повноваженням саме військової частини, а повноваження суду обмежуються наданням оцінки таким діям/рішенням в межах здійснення судового контролю, у разі надходження позову з таким предметом спору.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи, що відповідачем Військовою частиною НОМЕР_1 доведено правомірність своїх дій, прийнятого рішення, а позивачем не надано доказів на підтвердження їх протиправності, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до статті 139 КАС України стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 11 червня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 );

відповідач:

- Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходженняя: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_9 ).

Головуючий суддя Мартиць О.І.