Суд: Сумський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: членів сімей, які втратили годувальника
Дата: 11 червня 2026 р.
Справа: №480/608/25
Суддя: М.М. Шаповал
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 червня 2026 року Справа № 480/608/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/608/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 просить суд:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Сумській області щодо призупинення виплати пенсії у зв`язку з втратою годувальника як інваліду з дитинства;
- зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області поновити виплату пенсії пенсію у зв`язку із втратою годувальника як інваліду з 01.03.2022 до припинення або скасування воєнного стану, надзвичайного стану в Україні та протягом шести місяців після його припинення або скасування.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 14.06.2021 у справі № 591/2721/21 встановлено юридичний факт, що ОСОБА_2 є інвалідом з дитинства у віці до 18 років внаслідок захворювання.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18.04.2022 у справі № 480/13108/21, залишеному без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2023 було визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ у Донецькій області від 04.10.2021 № 183450018239 про відмову у призначенні пенсії позивачці у зв`язку з втратою годувальника як інваліду з дитинства. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Луганській області від 28.10.2021 № 3340501203 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з втратою годувальника як інваліду з дитинства, та зобов`язано ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву позивачки від 29.09.2021 про призначення їй пенсії у зв`язку із втратою годувальника як інваліду з дитинства та прийняти рішення у встановленому порядку, з урахуванням правової оцінки, наданої судом по даній справі. З вересня 2025 року з невідомих причин виплата пенсії їй припинена.
Постановою від 28.03.2023 було відкрито виконавче провадження у зазначеній справі № 480/13108/21 та на запит представника позивачки надано копію рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 від 31.03.2023.
Листом ГУ ПФУ в Сумській області від 06.02.2024 № 1800-0202-8/6263 представника позивачки ОСОБА_3 повідомлено про призначення пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.04.2022 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2023 у справі № 480/3108/21.
У зв`язку з неотриманням позивачкою жодних пенсійних виплат після призначення пенсії, 12.02.2024 представником позивачки направлено заяву на адресу відповідача з проханням повідомити про підстави невиплати пенсії ОСОБА_1 та надано платіжні реквізити для її зарахування на розрахунковий рахунок позивачки, також позивачка зверталася до відповідача із зазначеного питання через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України
Листом ГУ ПФУ в Сумській області від 25.04.2024 № 1800-0202-8/20183 позивачку повідомлено про те, що їй нараховано пенсію за період з 29.09.2021 по 28.02.2022 та повідомлено, про призупинення виплати пенсії у зв`язку із "закінченням строку виплати".
14.06.2024 представником позивачки направлено лист до Відповідача з проханням повідомити про обґрунтовані підстави припинення нарахування та виплати пенсії у зв`язку з втратою годувальника як інваліду з дитинства ОСОБА_1 з посиланням на норми чинного законодавства України (додаток 8)
Листом від 17.07.2024 № 1800-0202-8/31792 відповідач повідомив заявника, що за матеріалами справи інвалідність ОСОБА_1 згідно з копією виписки з акту огляду МСЕК встановлена до 01.03.2022, і оскільки довідка МСЕК про продовження ОСОБА_1 групи інвалідності з дитинства до Управління Пенсійного фонду України не надійшла, відповідно, виплата пенсії у зв`язку з втратою годувальника припинена.
Одночасно з цим, у вказаному листі зазначено, що: "Разом з тим, підпунктом 14-6.1 розділу XI "Прикінцеві положення" Закону України № 1058-1V ("Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування") передбачено, що для осіб з інвалідністю, яким призначено пенсію, зокрема, у зв`язку з втратою годувальника, у яких строк припинення виплати такої пенсії припадає на період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні, у разі неможливості проходження повторного огляду виплата пенсії продовжується до припинення або скасування воєнного стану, надзвичайного стану в Україні та протягом шести місяців після його припинення або скасування... ".
Таким чином, призупинивши виплату пенсії та відмовляючи позивачці у продовженні її виплати з мотивів не проходження переогляду МСЕК відповідач суперечив сам собі, оскільки на законодавчому рівні було передбачено, що виплата пенсії продовжується до припинення або скасування воєнного стану, надзвичайного стану в Україні та протягом шести місяців після його припинення або скасування.
Після чергового звернення ОСОБА_1 та її представника до Урядового контактного центру щодо безпідставного зупинення виплати пенсії ОСОБА_1 відповідачем листом від 06.09.2024 № 8828/К-1800-24 знову повідомлено те, що: "... у разі неможливості проходження повторного огляду виплата пенсії продовжується до припинення або скасування воєнного стану, надзвичайного стану в Україні та протягом шести місяців після його припинення або скасування... " , однак виплата пенсії не здійснювалася.
Вважаючи протиправною таку бездіяльність відповідача, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 28.01.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/608/25, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Відповідач у встановлений судом строк письмового відзиву на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив, тому суд визнає можливим вирішити справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, яка передбачає, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, а також враховуючи положення ч. 4 ст. 159 КАС України, відповідно до якої подання заяв по суті справи є правом учасників справи, а неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
На підставі Указу Президента України від 13.12.2025 № 957/2025 "Про призначення суддів" та наказу голови Сумського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 № 4-ОС "Про відрахування зі штату суду ОСОБА_4 у зв`язку з призначенням на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду", на підставі розпорядження керівника апарату від 12.01.2026 № 47 призначено повторний автоматизований розподіл судової справ № 480/608/25.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2026 зазначену справу було передано на розгляд судді Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_5 .
Ухвалою суду від 13.01.2026 справу прийнято до провадження судді Глазька С.М.
На підставі Указу Президента України "Про призначення судді" № 394/2026 від 19.05.2026 та наказу в.о. голови Сумського окружного адміністративного суду від 27.05.2026 № 24-ОС "Про відрахування зі штату суду ОСОБА_5 у зв`язку з призначенням на посаду судді Восьмого апеляційного адміністративного суду", на підставі розпорядження керівника апарату № 2554 від 28.05.2026 призначено повторний автоматизований розподіл судової справ № 480/608/25.
Справа розподілена автоматизованою системою документообігу суду судді Шаповалу М.М., ухвалою суду від 29.05.2026 справу прийнято до провадження судді Шаповала М.М.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 14.06.2021 у справі № 591/2721/21 встановлено юридичний факт того, що ОСОБА_2 є інвалідом з дитинства у віці до 18 років внаслідок захворювання.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18.04.2022 у справі № 480/13108/21, залишеному без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2023 було визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 04.10.2021 № 183450018239 про відмову у призначенні пенсії позивачці у зв`язку з втратою годувальника як інваліду з дитинства. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Луганській області від 28.10.2021 № 3340501203 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з втратою годувальника як інваліду з дитинства, та зобов`язано ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву позивачки від 29.09.2021 про призначення їй пенсії у зв`язку із втратою годувальника як інваліду з дитинства та прийняти рішення у встановленому порядку, з урахуванням правової оцінки, наданої судом по даній справі. З вересня 2025 року з невідомих причин виплата пенсії їй припинена.
Постановою від 28.03.2023 було відкрито виконавче провадження у зазначеній справі № 480/13108/21 та на запит представника позивачки надано копію рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 від 31.03.2023.
Листом ГУ ПФУ в Сумській області від 06.02.2024 № 1800-0202-8/6263 представника позивачки ОСОБА_3 повідомлено про призначення пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.04.2022 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2023 у справі № 480/3108/21.
У зв`язку з неотриманням позивачкою жодних пенсійних виплат після призначення пенсії, 12.02.2024 представником позивачки направлено заяву на адресу відповідача з проханням повідомити про підстави невиплати пенсії ОСОБА_1 та надано платіжні реквізити для її зарахування на розрахунковий рахунок позивачки, також позивачка зверталася до відповідача із зазначеного питання через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України
Листом ГУ ПФУ в Сумській області від 25.04.2024 № 1800-0202-8/20183 позивачку повідомлено про те, що їй нараховано пенсію за період з 29.09.2021 по 28.02.2022 та повідомлено, про призупинення виплати пенсії у зв`язку із "закінченням строку виплати".
14.06.2024 представником позивачки направлено лист до Відповідача з проханням повідомити про обґрунтовані підстави припинення нарахування та виплати пенсії у зв`язку з втратою годувальника як інваліду з дитинства ОСОБА_1 з посиланням на норми чинного законодавства України (додаток 8)
Листом від 17.07.2024 № 1800-0202-8/31792 відповідач повідомив заявника, що за матеріалами справи інвалідність ОСОБА_1 згідно з копією виписки з акту огляду МСЕК встановлена до 01.03.2022, і оскільки довідка МСЕК про продовження ОСОБА_1 групи інвалідності з дитинства до Управління Пенсійного фонду України не надійшла, відповідно, виплата пенсії у зв`язку з втратою годувальника припинена.
Одночасно з цим, у вказаному листі зазначено, що: "Разом з тим, підпунктом 14-6.1 розділу XI "Прикінцеві положення" Закону України № 1058-1V ("Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування") передбачено, що для осіб з інвалідністю, яким призначено пенсію, зокрема, у зв`язку з втратою годувальника, у яких строк припинення виплати такої пенсії припадає на період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні, у разі неможливості проходження повторного огляду виплата пенсії продовжується до припинення або скасування воєнного стану, надзвичайного стану в Україні та протягом шести місяців після його припинення або скасування... ".
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 265343 від 09.03.2022 позивачкою було пройдено черговий огляд 10.02.2022 та зазначено, що інвалідність з дитинства встановлена на строк до 01.03.2023.
Після чергового звернення ОСОБА_1 та її представника до Урядового контактного центру щодо безпідставного зупинення виплати пенсії ОСОБА_1 відповідачем листом від 06.09.2024 № 8828/К-1800-24 знову повідомлено те, що: "... у разі неможливості проходження повторного огляду виплата пенсії продовжується до припинення або скасування воєнного стану, надзвичайного стану в Україні та протягом шести місяців після його припинення або скасування... " , однак виплата пенсії не здійснювалася.
Вважаючи протиправною таку бездіяльність відповідача, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.
Відповідно до статті 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058 (далі Закон № 1058) пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.
Статтею 35 Закону № 1058 передбачено, у разі зміни групи інвалідності пенсія в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності.
Якщо особі встановлено інвалідність нижчої групи, пенсія виплачується за попередньою групою до кінця місяця, в якому змінено групу інвалідності.
У разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд, здоровою пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.
У разі якщо особа не з`явилася для проведення оцінювання (повторного оцінювання) повсякденного функціонування особи у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому мало бути проведено оцінювання (повторне оцінювання) повсякденного функціонування такої особи (частина друга статті 35 в редакції Закону № 4170 від 19.12.2024).
У разі якщо строк оцінювання повсякденного функціонування особи пропущено особою з інвалідністю з поважних причин або у разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності поновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, але не більш як за три роки, якщо експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи визнає її за цей період особою з інвалідністю. При цьому якщо під час наступного оцінювання повсякденного функціонування особі з інвалідністю встановлено іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності.
Якщо виплату пенсії особі з інвалідністю припинено у зв`язку з відновленням здоров`я або якщо така особа не отримувала пенсію внаслідок нез`явлення без поважних причин для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, у разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня наступного встановлення інвалідності, за умови що після припинення виплати пенсії минуло не більше п`яти років. Якщо минуло більше п`яти років, пенсія призначається знову на загальних підставах.
Експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи зобов`язані до запровадження електронної інформаційної взаємодії між відповідними інформаційно-комунікаційними системами повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду України про результати оцінювання повсякденного функціонування особи в частині встановлення інвалідності у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до пункту 14-6.1 розділу IV "Прикінцеві положення" Закону № 1058, для осіб з інвалідністю, яким призначено пенсію, зокрема, по інвалідності, у яких строк припинення виплати такої пенсії припадає на період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні, у разі неможливості проходження повторного огляду виплата пенсії продовжується до припинення або скасування воєнного стану, надзвичайного стану в Україні та протягом шести місяців після його припинення або скасування. Якщо при повторному огляді особі з інвалідністю встановлено іншу групу (підгрупу) інвалідності, розмір пенсії, продовженої відповідно до цього пункту, переглядається з місяця, наступного за місяцем надходження висновку медико-соціальної експертизи до територіального органу Пенсійного фонду.
Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" врегульовані строки, на які продовжується встановлення інвалідності для окремих категорій осіб, а також перелік поважних причин, що є підставою для продовження інвалідності.
Суд встановив, що позивач є інвалідом з дитинства у віці до 18 років внаслідок захворювання.
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 265343 від 09.03.2022 позивачкою було пройдено черговий огляд 10.02.2022 та зазначено, що інвалідність з дитинства встановлена на строк до 01.03.2023.
Листом від 17.07.2024 № 1800-0202-8/31792 відповідач повідомив заявника, що за матеріалами справи інвалідність ОСОБА_1 згідно з копією виписки з акту огляду МСЕК встановлена до 01.03.2022, і оскільки довідка МСЕК про продовження ОСОБА_1 групи інвалідності з дитинства до Управління Пенсійного фонду України не надійшла, відповідно, виплата пенсії у зв`язку з втратою годувальника припинена.
Одночасно з цим, у вказаному листі зазначено, що: "Разом з тим, підпунктом 14-6.1 розділу XI "Прикінцеві положення" Закону України № 1058-1V ("Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування") передбачено, що для осіб з інвалідністю, яким призначено пенсію, зокрема, у зв`язку з втратою годувальника, у яких строк припинення виплати такої пенсії припадає на період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні, у разі неможливості проходження повторного огляду виплата пенсії продовжується до припинення або скасування воєнного стану, надзвичайного стану в Україні та протягом шести місяців після його припинення або скасування... ".
Відповідач зазначає, що оскільки в матеріалах пенсійної справи відсутні документи про продовження строку інвалідності, тому виплату пенсії по інвалідності припинено.
Проте, суд не погоджується із такими твердженнями відповідача з огляду на наступне.
Постановою КМУ від 30.03.2022 № 390 "Про внесення до деяких постанов КМУ змін щодо строку повторного огляду осіб з інвалідністю та продовження строку дії деяких медичних документів в умовах воєнного стану" постанову КМУ від 08.03.2022 № 225 "Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України" доповнено пунктом 3 наступного змісту:
"Повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування за умови неможливості направлення:
- осіб з інвалідністю та осіб, яким встановлено ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках), лікарсько-консультативною комісією на медико-соціальну експертизу відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою КМУ від 3 грудня 2009 р. № 1317;
- дітей з інвалідністю лікарем до лікарсько-консультативної комісії відповідно до Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженого постановою КМУ від 21 листопада 2013 р. № 917.
При цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд.
У разі коли в індивідуальній програмі реабілітації особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю встановлений строк повторного огляду, що припав на період дії воєнного стану на території України, та в особи з інвалідністю відсутня можливість пройти медико-соціальну експертну комісію, а в дитини з інвалідністю - лікарсько-консультативну комісію закладу охорони здоров`я, їх індивідуальна програма реабілітації продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд і не отримано відповідну індивідуальну програму реабілітації.".
Отже, системний аналіз викладених вище правових норм надає підстави стверджувати, що у зв`язку з введенням на всій території України воєнного стану, державою створені правові засади щодо проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України, при цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжено до останнього числа шостого місяця після припинення/скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не було проведено повторний огляд.
З урахуванням зазначеного Урядом автоматично було продовжено виплату всіх пенсій і соціальних допомог по інвалідності, а також термін дії індивідуальної програми реабілітації для зазначених осіб. Це означає, що люди з інвалідністю, строк повторного огляду яких припав на період воєнного стану, можуть без проходження чергової ЛКК чи МСЕК отримувати пенсії та соціальні допомоги, реабілітаційні заходи, користуватися пільгами і гарантіями, передбаченими для осіб з інвалідністю законодавством.
Крім того, 15.11.2024 КМУ прийнята постанова № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи", яка набула чинності з дня її опублікування, крім абзаців третього - шостого пункту 1, пунктів 7, 8 цієї постанови, які набули чинності з 1 січня 2025 року.
Відповідно до абзаців дванадцять вісімнадцять пункту 3 постанови КМУ від 15.11.2024 № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи":
У разі коли особі інвалідність (із зазначенням строку повторного огляду) була встановлена до набрання чинності цією постановою відповідно до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою КМУ від 3 грудня 2009 р. № 1317 Питання медико-соціальної експертизи, і строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України, але яка відповідно до постанови КМУ від 8 березня 2022 р. № 225 "Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період воєнного стану на території України" не проходила такий повторний огляд в медико-соціальних експертних комісіях:
чоловіки віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності із зазначенням строку повторного огляду, зобов`язані у період з 1 квітня 2025 р. до 1 листопада 2025 р. пройти оцінювання повсякденного функціонування відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;
інші особи, за винятком тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, проходять оцінювання повсякденного функціонування до 1 квітня 2026 року.
До числа тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, належать:
особи, місцем проживання яких є території, що включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством розвитку громад та територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;
особи, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, не чують, не розмовляють, не бачать (на обидва чи одне око), не мають очей (ока), кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, в яких наявне онкологічне захворювання, інтелектуальні порушення чи психічні розлади, церебральний параліч або інші паралітичні синдроми, причина інвалідності з дитинства.
Для осіб, направлення яких на проведення оцінювання повсякденного функціонування є неможливим відповідно до підстав, визначених абзацами дванадцятим, п`ятнадцятим - сімнадцятим цього пункту, оцінювання повсякденного функціонування переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування. При цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) для таких осіб продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування воєнного стану, якщо раніше не буде проведено оцінювання повсякденного функціонування особи. Абзаци п`ятнадцятий - вісімнадцятий цього пункту не застосовуються для осіб з інвалідністю з числа військовослужбовців Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та чоловіків віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності, із зазначення строку повторного огляду.
Суд зазначає, що позивачу інвалідність була встановлена з дитинства у віці до 18 років внаслідок захворювання. Останній огляд здійснено 10.02.022 внаслідок чого продовжено строк інвалідності з дитинства до 01.03.2023, до набрання чинності постанови № 1338 від 15.11.2024 і дата повторного огляду припадає на час існування воєнного стану на території України (абзаци 12, 14 пункту 3 постанови Кабміну № 1338).
Таким чином, дії відповідача щодо припинення здійснення пенсійних виплат позивачу є протиправними.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо призупинення виплати пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з втратою годувальника як інваліду з дитинства.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 пенсію у зв`язку із втратою годувальника як інваліду з 01.03.2022 до припинення або скасування воєнного стану, надзвичайного стану в Україні та протягом шести місяців після його припинення або скасування.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Шаповал
Оригінал: reyestr.court.gov.ua