Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №460/8246/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 червня 2026 рокум. Рівне№460/8246/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий виклад позицій учасників справи

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з вказаним адміністративним позовом (позовною заявою) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), у якому позивач, просить суд визнати протиправними дії та зобов`язати відповідача здійснити позивачу обчислення, перерахунок та виплату з 01.02.2023 основного розміру пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, у повному обсязі, в розмірі 85% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру, з урахуванням раніше виплачених сум та індексацій.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачу з 16.12.2002 призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон №2262-ХІІ) у розмірі 85% грошового забезпечення. На виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 у справі №460/9865/25 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача відповідно до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення. Однак при здійсненні такого перерахунку з 01.02.2023 відповідач протиправно зменшив основний розмір пенсії з 85% до 70% грошового забезпечення.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, де в обґрунтування заперечень проти задоволення позову вказав на те, що основний розмір пенсії позивача було обраховано з 70% сум грошового забезпечення оскільки 01.04.2014 Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 N 1166-VII внесено зміни до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зокрема, максимальний розмір пенсії за вислугу років з цієї дати не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Тож, відсутні підстави для врахування 85% сум грошового забезпечення, що були визначені на момент призначення пенсії, оскільки частиною 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що діє на момент проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду визначено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а тому відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.

Позовна заява подана позивачем до суду 13.05.2026 у паперовій формі безпосередньо через канцелярію суду, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 13.05.2026.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2026 визначено суддю Максимчука О. О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.

Ухвалою від 18.018.05.2026 суд у складі судді Максимчука О. О. прийняв зазначену позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №460/8246/26 за вказаним позовом, вирішив розгляд справи здійснювати одноособово суддею за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановив відповідачу строк подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та 10.06.2026 подав до суду відзив, у якому відповідач виклав свої заперечення проти позову.

На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).

З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши наявні у справі матеріали, з`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.

Позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, що підтверджується даними з належного позивачу паспорта громадянина України, копія якого додана позивачем до позовної заяви і наявна у матеріалах справи.

ОСОБА_1 на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Рівненській області де отримує з 16.12.2002 пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ, основний розмір пенсії встановлено в розмірі 85% грошового забезпечення, що підтверджується даними з наявного в матеріалах справи протоколу за пенсійною справою позивача №063488 від 27.03.2007.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 у справі №460/9865/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 01.02.2023 основного розміру пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 02.05.2025 №5к/вих./4.2/4912, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 у справі №460/9865/25 відповідачем проведено з 01.02.2023 перерахунок пенсії позивача відповідно до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення виданої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 02.05.2025 №5к/вих./4.2/4912, в результаті такого перерахунку основний розмір пенсії позивача з 01.02.2023 обчислено виходячи з 70% грошового забезпечення, що підтверджується даними з наявного в матеріалах справи проведеного відповідачем перерахунку пенсії позивача від 01.03.2026.

Позивач 18.03.2026 звернувся до відповідача із заявою щодо здійснення перерахунку та виплати з 01.02.2023 пенсії в розмірі 85% грошового забезпечення зазначеного в довідці про розмір грошового забезпечення виданій Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 02.05.2025 №5к/вих./4.2/4912.

Листом від 15.04.2026 №10495-7894/Л-02/8-1700/26 у відповідь на звернення позивача відповідач відмовив позивачу у перерахунку і виплаті пенсії в розмірі 85% грошового забезпечення, мотивуючи таке своє рішення тим, що пенсію позивача за вислугу років з 01.02.2023 встановлено у максимальному розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення. Станом на 15.04.2026 судові рішення щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок та виплату пенсії позивача виходячи з відсоткового значення грошового розміру пенсії 85% грошового забезпечення не надходили, то у відповідача відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії в розмірі 85% грошового забезпечення.

Не погодившись з такими діями відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті з 01.02.2023 пенсії позивача в розмірі 85% грошового забезпечення, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом (позовною заявою) у цій справі з наведеними вище позовними вимогами до відповідача.

Отже у цій справі, яка розглядається судом, предметом спору є дії відповідача щодо відмови провести перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.02.2023 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, у повному обсязі, в розмірі 85% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру, з урахуванням раніше виплачених сум та індексацій.

4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду.

Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права і висновки Верховного суду про їх застосування.

Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-ХІІ) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 13 Закону №2262-XII визначено розміри, в яких призначаються пенсії за вислугу років, а згідно з частиною другою вказаної статті максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

До цього, згідно з частиною другою статті 13 Закону №2262-XII максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Законом №3668-VI внесено зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-XII, згідно яких цифри « 90» замінено цифрами « 80».

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.

Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року №1166-VII (далі Закон №1166-VII) внесено зміни у частину другу статті 13 Закону №2262-XII, згідно з якими цифри « 80» замінено цифрами « 70».

Саме така, змінена редакція статті 13 Закону №2262-XII була застосована відповідачем при визначенні розміру пенсії позивача при проведенні перерахунку.

Частиною першою статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватись до правовідносин, які існували раніше.

Аналізуючи встановлені у справі обставини та враховуючи положення процитованих норм у їх сукупності, суд приходить до висновку, що положення статті Закону №2262-XII, якими встановлено розмір пенсії виходячи з 70% від грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, які виникли після 01.04.2014 року, тобто набрання ними чинності, та стосуються питань саме призначення пенсії, а не її перерахунку. Адже до останнього застосовуються спеціальні норми, що регулюють умови та підстави встановлені саме щодо перерахунку пенсії.

Наведене в сукупності свідчить про те, що оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до частини другої статті 13 Закону щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються до перерахунку вже призначеної пенсії позивачу пенсії, як була призначена станом на момент дії Закону України, який визначає розмір максимального відсотка грошового забезпечення 90%, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Аналогічного висновку дійшла колегія Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду в постановах від 03.04.2018 року у справі №175/1665/17, від 24.04.2018 справа №686/12623/17.

Також, суд звертає увагу, що у рішенні від 04.02.2019 року по зразковій справі №240/5401/18 Верховний Суд вказав: «Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала».

З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін не зазнавала, а тому застосування статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

Таким чином, зміна загального розміру пенсії з 90% до 70% суми грошового забезпечення, що відбулася відповідно до положень ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ після призначення пенсії позивачу, не може бути підставою для зменшення розміру вже призначеної пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку.

Внесені Законом № 1166-VІІ зміни до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% суми грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при первинному призначенні пенсій.

Тому відповідач при перерахунку пенсії позивача повинен був застосувати норми ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції, в якій позивач набув право на пенсію, максимальний розмір грошового забезпечення для призначення пенсії встановлювався не більше 90% від розміру грошового забезпечення.

Суд зазначає, що гарантією належного пенсійного забезпечення осіб, які отримують пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ, є право на безумовний перерахунок розміру пенсії у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Таке право за своєю суттю направлене на збільшення розміру виплачуваної пенсії, а гарантія дотримання конституційного права на соціальний захист, зокрема щодо недопущення зменшення такого розміру у випадку перерахунку пенсії, забезпечена виплатою пенсії в раніше встановленому розмірі.

Отже, зміна розміру пенсії до 70% сум грошового забезпечення, що відбулася відповідно до положень частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ після призначення пенсії позивачу, не може бути підставою для зменшення розміру вже призначеної пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку, змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при призначенні такої відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Аналізуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачу була призначена пенсія у розмірі 85% грошового забезпечення, отже дії відповідача щодо здійснення позивачу перерахунку та виплати його пенсії у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення є протиправними.

Щодо позовної вимоги у частині зобов`язання перерахувати та виплатити пенсію позивача без обмеження максимального розміру та з урахуванням індексації, суд зазначає наступне.

Право на захист - це суб`єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом» (стаття 55 Конституції України).

Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.

Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин, а не можливість їх порушення в майбутньому.

Після здійснення на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 у справі №460/9865/25 перерахунку пенсії позивача розрахований розмір пенсії склав з 01.02.2023 - 12651,63 грн, з 01.03.2026 - 16992,90 грн, що підтверджується даними з наявних в матеріалах справи листа відповідача від 15.04.2026 №10495-7894/Л-02/8-1700/26 та проведеного відповідачем перерахунку пенсії позивача з 01.03.2026. З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що така вимога є передчасною, адже спір в цій частині фактично не існує, оскільки судом не встановлено, а доказами у справі не підтверджено порушення права позивача щодо обмеження пенсійної виплати її максимальним розміром та щодо неврахування індексації, а тому позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно з частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач у процесі розгляду справи не у повній мірі довів обґрунтованість позовних вимог, а відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах. З огляду на це, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

5. Розподіл судових витрат.

З огляду на приписи чинного законодавства при зверненні до суду із позовною заявою у цій справі позивач сплатив до бюджету судовий збір у розмірі 1331,20 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом. З урахуванням наведеного та оскільки суд визнав по суті обґрунтованою позовну вимогу позивача щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання його до вчинення певних дій, то понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у зв`язку із розглядом справи (за подання позовної заяви) підлягають присудженню на його користь у розмірі 1331,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відповідно до правил частини 1 статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови для ОСОБА_1 у здійсненні з 01.02.2023 перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення в розмірі 85% відповідних сум грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення в розмірі 85% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області понесені витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (місцезнаходження: вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненська обл., 33028, код ЄДРПОУ: 21084076).

Суддя Олександр МАКСИМЧУК