Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №460/21313/25 — Рівненський окружний адміністративний суд

Суд: Рівненський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них

Дата: 11 червня 2026 р.

Справа: №460/21313/25

Суддя: Н.О. Дорошенко

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 червня 2026 року м. РівнеСправа №460/21313/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративної справи за позовом:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1

доДержавної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Рівненській області

про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Рівненській області (далі – відповідач), у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 28.10.2025 №072807 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.09.2025 в ході рейдової перевірки працівниками органу Укртрансбезпеки складено акт перевірки, в якому зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_1 транспортного законодавства, а саме: перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт". 28.10.2025 на підставі означеного акту перевірки відповідач виніс постанову №072807, якою застосував до позивача адміністративного-господарський штраф у сумі 17000,00 грн. Позивач зазначив, що 29.09.2025 під час здійснення рейдової перевірки уповноваженою особою органу Укртрансбезпеки не було перевірено наявністьу водія ОСОБА_2 необхідних документів; державний інспектор взяв у водія посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, зробив фотокопію, після чого повідомив, що водій може їхати. Зазначена у акті інформація, що водій відмовився від підпису, не відповідає дійсності, адже водій не був присутній під час складення акту, отже був позбавлений можливості як підписати вказаний акт, так і надати будь-які пояснення. Визначені ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» документи на момент проведення перевірки були в наявності у водія, який їх не пред`явив, оскільки інспектором не було озвучено таку вимогу. З урахуванням зазначеного, постанову Управління державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 28.10.2025 №072807 про застосування до ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн позивач вважає протиправною та просить скасувати.

Ухвалою від 24.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву, а позивачем – відповіді на відзив.

Відповідач подав до суду відзив, у якому заперечив проти позовних вимог. Зокрема, зазначив, що старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області 29.09.2025 проводилося відпрацювання скарги мешканців вулиці Дачна у м. Рівне щодо руху автобусів регулярного маршруту Рівне-Здолбунів цією вулицею, всупереч затверджених замовником перевезень схем маршруту, які не передбачають руху автобусів вулицею Дачною, а повинні рухатись вулицею Чорновола. Під час таких заходів було проведено перевірку транспортного засобу реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 та виявлено порушення статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», під час регулярних перевезень пасажирів по маршруту Здолбунів-Рівне перевізник не забезпечив водія транспортного засобу документами, а саме: відсутня схема маршруту, розкладу руху, завірений замовником перевезень. За результатами перевірки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №051775 від 29.09.2025. Водій ОСОБА_2 від підпису відмовився. Постановою Управління державного нагляду (контролю) у Рівненській області від 28.10.2025 №072807 про застосування адміністративно-господарського штрафу було притягнуто до відповідальності ФОП ОСОБА_1 за порушення статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена вимогами абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Зауважив, що доводи позивача спростовуються відеозаписом з портативного відеореєстратора інспектора. Водій пояснював, що здійснює рух не по затвердженій схемі маршруту, оскільки люди поспішають на роботу. Водієм не було надано схему маршруту, яка передбачає рух автобусу в місці, де було виявлено транспортний засіб. Відповідач зазначив, що розклад руху на період з 12.06.2025 до закінчення воєнного стану, який долучений до позовної заяви, був відсутній на момент проведення перевірки. Відповідач вважає, що орган державного контролю діяв у межах, у спосіб та на підставі повноважень, визначених чинним законодавством. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги повністю. Крім того, зазначив, що відповідальність за відхилення від маршруту передбачена ч. 3 ст. 133-1 КУпАП України, а згідно зі ст. 222 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення за ч. 3 ст. 133-1 КУпАП відноситься до повноважень органів Національної поліції. Враховуючи наведене, за відхилення від маршруту притягненню до відповідальності підлягає саме водій, а розгляд даної категорії справ відноситься до повноважень органів національної поліції. Зауважив, що ФОП ОСОБА_1 , як перевізник не може нести відповідальність за вчинені порушення безпосередньо водієм. Враховуючи наведене, притягнення позивача до відповідальності за відсутність на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» є неправомірним, а зазначена у акті інформація, а саме: «Перевізник не забезпечив водія т/з документами ...» не відповідає дійсності. Зокрема, відповідач до відзиву на позовну заяву долучає копію першої сторінки Паспорту № 2002 приміського маршруту регулярних перевезень від 08.06.2020, тобто водієм було надано державному інспектору під час проведення перевірки паспорт маршруту. Також позивач ствердив, що саме розклад від 12.06.2025 було надано інспектору разом із паспортом маршруту, фотокопію якого відповідач долучив до відзиву.

З`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 13.01.2020 зареєстрований як фізична особа-підприємець та здійснює види економічної діяльності: 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (основний), що стверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В період з 29.09.2025 по 05.10.2025 на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 29.09.2025 №ЕНР000083 уповноваженими особами Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області проводились рейдові перевірки (перевірки на дорозі) транспортних засобів, якими здійснюються перевезення пасажирів (в т.ч. автомобілями-таксі) в межах України і міжнародному сполученні, за додержанням вимог Закону України “Про автомобільний транспорт”, Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту на а/д М-06 “Київ-Чоп”, 267 км+100; 270 км+400; 373 км; 432 км+400; а/д М-07 “Київ-Ковель-Ягодин”, 299 км+600; 304 км +050; а/д М-19 «Доманово-Ковель-Чернівці-Тереблече», 171 км; а/д Н-25 “Городище-Рівне-Старокостянтинів”, 137 км; а/д Н-22 «Устилуг-Луцьк-Рівне», 132 км; а/д Т-1811 «Клесів-Михалин-Березне-Антонівка», 16 км + 200 та усі а/д в межах Рівненської обл.; в м. Рівне; Вараському р-ні; Дубенському р-ні; Рівненському р-ні; Сарненському р-ні.

29.09.2025 в м. Рівне, вул. Дачна, 19 на виконання вищевказаного заходу було здійснено перевірку транспортного засобу Стрий-Авто (автобус) державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_1 . Транспортним засобом керував водій ОСОБА_2 . На вказаний транспортний засіб видано дозвільну картку транспортного засобу для роботи на автобусних маршрутах, перевізник ОСОБА_1 .

За наслідками перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 29.09.2025 №ОАР051775, у якому зафіксовано порушення статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" при здійсненні регулярних пасажирських перевезень, а саме: перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки розкладу руху та схеми маршруту. Водій від підпису відмовився.

За результатами розгляду справи про порушення чинного законодавства у сфері автомобільного транспорту, на підставі акта перевірки від 29.09.2025 №ОАР051775, в.о. заступника начальника Управління державного нагляду (контролю) у Рівненській області винесено постанову від 28.10.2025 №072807 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою до ФОП ОСОБА_1 за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз. 3 частини першої статті 60 Законом України "Про автомобільний транспорт" (перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт") застосовано штраф у сумі 17000,00 грн.

Вважаючи таку постанову органу Укртрансбезпеки протиправною, ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд враховує таке.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулюється Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі – Закон №2344-III).

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Частиною четвертою статті 6 Закону №2344-III та підпунктом 1 пункту 4 Положення №103 встановлено, що реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення №103 до завдань Укртрансбезпеки належить, зокрема, здійснення відповідно до законодавства державного нагляду (контролю) з питань безпеки на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті та ведення дорожнього господарства.

Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

За змістом розпорядження Кабінету Міністрів України 02.12.2021 №1579-р територіальним органом Укртрансбезпеки на території Рівненської області є Відділ державного нагляду (контролю) у Рівненській області.

Відповідно положень ст.6 Закону №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України (ч.12).

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (ч.14).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України (ч.17).

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується (ч.18).

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право, зокрема, здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути (ч.19).

Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України (ч.21).

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт, визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі – Порядок №1567).

Пунктом 4 Порядку №1567 встановлено, що рейдова перевірка проводиться на підставі направлення на рейдову перевірку (у паперовій або електронній формі (за наявності технічної можливості) із зазначенням посадових осіб за формою згідно з додатком 1 (далі - направлення), що складається та підписується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу.

Направлення складається з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від дати попередньої перевірки, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, необхідності забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, перевірки дотримання умов перевезень та інших обставин.

Рейдова перевірка проводиться у строк, зазначений у направленні, що не перевищує сім календарних днів (п. 7 Порядку №1567).

Пунктом 8 Порядку №1567 визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Рейдова перевірка без зупинення транспортного засобу проводиться на автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, у зонах габаритно-вагового контролю, на інших об`єктах, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1567 водій транспортного засобу після зупинки транспортного засобу зобов`язаний надавати посадовій особі документи, на підставі яких здійснюється перевезення, виконувати вимоги посадової особи, передбачені законодавством про автомобільний транспорт, та розпочинати рух лише з дозволу посадової особи.

Статтею 39 Закону №2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;

для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Відповідно до статті 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Таким чином, суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, в тому числі за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону №2344-III, є автомобільний перевізник, який здійснює таке перевезення.

Пунктами 13, 14 Порядку №1567 встановлено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки транспортного засобу порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою, яка провела перевірку, складається акт проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за формою згідно з додатком 2 (далі - акт проведення перевірки).

Акт проведення перевірки, акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів складаються у письмовій формі (паперовій або електронній формі). Акти в електронній формі можуть бути роздруковані, зокрема у вигляді стрічки, за допомогою спеціальних технічних пристроїв із зазначенням відомостей, передбачених формою відповідного акта.

У акті проведення перевірки від 29.09.2025 №ОАР051775 уповноваженою особою відповідача зафіксовано порушення позивачем як автомобільним перевізником положень статті 39 Закону №2344-III, а саме: перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки розкладу руху та схеми маршруту.

Вимоги до паспортів автобусних маршрутів регулярних та регулярних спеціальних перевезень, процедуру розроблення, погодження та затвердження таких паспортів, встановлює Порядок розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07.05.2010 № 278 (далі – Порядок №278).

Відповідно до п. 1.3 Порядку №278 автомобільний перевізник повинен забезпечити водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, - таблицею вартості проїзду (крім міських перевезень), схемою маршруту та копією затвердженого організатором перевезень розкладу руху.

Схема маршруту та розклад руху регулярних перевезень або відповідний примірник паспорта регулярних спеціальних перевезень пред`являються водієм автобуса під час здійснення перевезень пасажирів та перевізником за його місцезнаходженням для перевірки представникам Державної служби України з безпеки на транспорті під час здійснення ними державного контролю та працівникам уповноважених підрозділів Національної поліції України (п. 1.4 Порядку №278).

Згідно з п. 2.1 Порядку №278 паспорт маршруту включає: схему маршруту; характеристику маршруту, у тому числі відомості щодо усіх залізничних переїздів, через які проходить автобусний маршрут (у разі їх наявності); копію затвердженого організатором розкладу руху автобусів; графік режиму праці та відпочинку водіїв; таблицю вартості проїзду, затверджену перевізником (для регулярних перевезень); список пасажирів (для регулярних спеціальних перевезень), перевезення яких передбачено договором про регулярні спеціальні перевезення та які застраховані в установленому законодавством порядку (крім маршрутів регулярних спеціальних перевезень у межах населеного пункту та маршрутів, що виходять за межі території населеного пункту, протяжність яких не більше ніж 50 кілометрів, туристично-екскурсійних перевезень, а також перевезення осіб, що перетинають лінію розмежування в Донецькій і Луганській областях та адміністративний кордон між Автономною Республікою Крим та Херсонською областю); відомості про зміни на маршруті; умови здійснення перевезень на маршруті (для регулярних спеціальних перевезень); акт відповідності паспорта автобусного маршруту умовам здійснення перевезень на маршруті (для регулярних спеціальних перевезень); договір про надання послуг (для регулярних спеціальних перевезень); відомості про виявлені порушення умов здійснення перевезень пасажирів, що розміщуються на зворотному боці титульного аркуша паспорта (для регулярних спеціальних перевезень).

У паспорті маршруту зазначають назву маршруту, яка складається з назв початкового та кінцевого пунктів маршруту (зупинок), а для приміських, міжміських автобусних маршрутів загального користування - з назв автостанцій, у разі їх відсутності - з назв зупинок, передбачених розкладом руху.

Пунктом 2.2 Порядку №278 передбачено, що схема автобусного маршруту виготовляється приміського - на карті автомобільних доріг або фрагменті карти автомобільних доріг області/району з нанесенням лінії проходження маршруту.

На схемах приміських та міжміських маршрутів умовними знаками позначаються населені пункти, якими проїздить автобус, без зазначення вулиць та додатково наводяться схеми проїзду через районні та обласні центри, де розкладом руху передбачається заїзд на автостанцію.

Автостанції, початковий та кінцевий пункти маршруту (зупинки) за маршрутом відмічаються на схемі маршруту із зазначенням їх назв. При розробці схеми маршруту враховують, що відправлення чи прибуття автобусів приміських, міжміських автобусних маршрутів загального користування повинно здійснюватись тільки з територій автостанцій, а в разі їх відсутності - із зупинок, передбачених розкладом руху.

Відповідно до пп. 2.4.4. п. 2.4 Порядку №278 Розклад руху автобусів для автобусних маршрутів регулярних спеціальних перевезень включає: час відправлення автобуса з початкової зупинки, год. хв.; час прибуття та відправлення з проміжних зупинок; час прибуття на кінцеву зупинку, год. хв.

У позові позивач зазначив, що 29.09.2025 під час здійснення рейдової перевірки, старший державний інспектор Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області не перевіряв наявність чи відсутність у водія ОСОБА_2 документів передбачених ст. 39 Закону №2344-III, а лише взяв у водія посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, зробив фотокопію, після чого повідомив, що водій може їхати. Зауважив, що визначені ст. 39 Закону №2344-III документи на момент перевірки були в наявності у водія, однак останній їх не пред`явив, оскільки інспектором не було озвучено таку вимогу.

Своєю чергою відповідач у відзиві стверджує, що водій самовільно змінив маршрут та прямував по вулиці, яка не визначена наданою ним до перевірки схемою маршруту та розкладом руху, відповідно така схема маршруту не може братися до уваги. Водієм не було надано схему маршруту, яка передбачає рух автобусу в місці, де було виявлено транспортний засіб. Наданий водієм розклад руху виданий на період з 12.06.2020 по 11.06.2025, тобто був не дійсним на момент проведення перевірки. Водночас розклад руху на період з 12.06.2025 до закінчення воєнного стану був відсутній на момент проведення перевірки.

Дослідивши відеозапис з портативного відеореєстратора інспектора Укртрансбезпеки, долучений відповідачем до відзиву, суд встановив, що при перевірці уповноваженою особою Укртрансбезпеки документів щодо здійснення пасажирського перевезення транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_1 (маршрут Здолбунів АС - Рівне ПВА) водій транспортного засобу надав інспектору Паспорт №2002 приміського автобусного маршруту регулярних перевезень (маршрут Здолбунів АС - Рівне ПВА), схему маршруту та розклад руху автобусів.

Таким чином, доводи позивача про те, інспектор не вказував про необхідність надання таких документів, а тому водій їх не надавав, - не відповідають дійсним обставинам справи.

Крім того, суд критично оцінює наданий позивачем до позовної заяви розкладу руху автобусів на період з 12.06.2025 до закінчення воєнного стану в Україні і протягом року з дня припинення, адже переглядом відео з портативного відеореєстратора інспектора Укртрансбезпеки суд встановив, що долучений до Паспорту №2002 приміського автобусного маршруту регулярних перевезень (маршрут Здолбунів АС - Рівне ПВА) розклад руху автобусів складений на період з 12.06.2020 по 11.06.2025, про що інспектор на відео зауважує для водія.

Отже, суд зазначає, що наданий водієм під час рейдової перевірки розклад руху автобусів був недійсним на момент проведення такої перевірки.

Крім того, згідно з актом проведення перевірки від 29.09.2025 №ОАР051775 перевірку проведено в м. Рівне, вул. Дачна, 19, яка не входить до схеми проїзду по м. Рівне, долученої до Паспорту №2002 приміського автобусного маршруту регулярних перевезень (маршрут Здолбунів АС - Рівне ПВА).

Отже, за встановленими обставинами справи, автомобільний перевізник не забезпечив водія транспортного засобу з реєстраційним номером НОМЕР_1 ОСОБА_2 , що здійснював 29.09.2025 перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень Здолбунів АС - Рівне ПВА, копією затвердженого організатором перевезень чинного розкладу руху, а також схемою проїзду по м. Рівне через вул. Дачна, 19.

Суд відхиляє як безпідставні покликання позивача на те, що притягненню до відповідальності підлягає саме водій, адже, як зазначалося судом вище по тексту цього судового рішення, суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, в тому числі за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону №2344-III, є автомобільний перевізник, який здійснює таке перевезення. В межах спірних правовідносин саме позивач є перевізником, що ним не заперечується та підтверджується матеріалами судової справи.

Суд враховує, що згідно з дослідженими доказами акт проведення перевірки від 29.09.2025 №ОАР051775 складений за відсутності водія транспортного засобу, оскільки з відеозапису з портативного відеореєстратора інспектора встановлено, що після фотографування інспектором документів, наданих до перевірки, водій зайшов у транспортний засіб та поїхав з місця перевірки до завершення оформлення її результатів.

За таких обставин, документи, якими під час рейдової перевірки було зафіксоване перевезення транспортним засобом позивача пасажирів за маршрутом регулярних перевезень за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 Закону №2344-III, відповідають приписам чинного законодавства України, формі, затвердженій Порядком №1567, та належно підтверджують факт виявленого порушення.

Згідно з абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

За результатами розгляду справи про порушення керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник, зокрема, за наявності порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за які передбачена частиною першою статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, виносить постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за формою згідно з додатком 5 (п. 19 Порядку №1567).

Враховуючи викладене, адміністративно-господарський штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт в сумі 17000 грн застосований до позивача правомірно та відповідає вимогам абз. 3 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, при прийнятті оскарженої постанови діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано та розсудливо, з урахуванням всіх обставин. Доводи позивача не спростовують правомірності постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу та не дають суду підстав для її скасування.

З огляду на викладене, в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Враховуючи результати судового розгляду справи, судові витрати відповідно до статті 139 КАС України не розподіляються.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті Управління державного нагляду (контролю) у Рівненській області (вул. Відінська, 8, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33023. ЄДРПОУ/РНОКПП 39816845)

Повний текст рішення складений 12 червня 2026 року.

Суддя Н.О. Дорошенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua