Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: проходження служби, з них
Дата: 11 червня 2026 р.
Справа: №380/6776/25
Суддя: Гулкевич Ірена Зіновіївна
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 червня 2026 рокусправа № 380/6776/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, в якій просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області, щодо не проведення виплати середньої заробітної плати за час відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків;
зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за час відсторонення від виконання посадових обов`язків в розмірі 37155,60 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що наказом Головного управління ДПС у Львівській області від 12 листопада 2024 року № 140-дп відповідно до статтей 17, 64-69, 72, 73 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII “Про державну службу” порушено дисциплінарне провадження стосовно начальника управління правового забезпечення ГУ ДПС у Львівській області ОСОБА_1 . Також, вказаним наказом відсторонено начальника управління правового забезпечення ГУ ДПС у Львівській області ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків на час проведення дисциплінарного провадження. Наказом Головного управління ДПС у Львівській області від 12 грудня 2024 року № 710-О відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII “Про державну службу”, припинено державну службу та звільнено 12 грудня 2024 року ОСОБА_1 з посади начальника управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Львівській області. Як вбачається з наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 12 грудня 2024 року №710-О “Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ” до розрахунку та виплати грошової компенсації не ввійшов період відсторонення від виконання посадових обов`язків згідно наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 12 листопада 2024 року № 140-дп “Про порушення дисциплінарного провадження” з 12 листопада 2024 року (порушення дисциплінарного провадження) по 12 грудня 2024 року (припинення державної служби). Згідно довідки Головного управління ДПС у Львівській області від 12.12.2024 №10621/АП/13-01-11-01-22, виданої начальнику управління правового забезпечення ГУ ДПС у Львівській області ОСОБА_1 12 грудня 2024 року, при звільненні проведено розрахунок та виплачено грошову компенсацію за щорічну основну відпустку по 11 листопада 2024 року та додаткову оплачувану відпустку за стаж державної служби понад 20 років. В подальшому, наказом Головного управління ДПС у Львівській області від 10 січня 2025 року № 5-дп, у зв`язку з припиненням державної служби та звільненням, дисциплінарне провадження стосовно начальника управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Львівській області ОСОБА_1 закрито. Листом Головного управління ДПС у Львівській області від 11 лютого 2025 року № 4170/6/13-01-11-01-31 ОСОБА_1 відмовлено у проведенні перерахунку та виплаті середньої заробітної плати за час відсторонення від виконання посадових обов`язків. Вважаю, що така відмова суперечить вимогам законодавства та є протиправною, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою суду від 14.04.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами та відповідачу запропоновано надати суду відзив на позовну заяву у п`ятнадцятиденний строк, з дня отримання цієї ухвали.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що наказом Головного управління ДПС у Львівській області №710-О від 12.12.2024 року “Про припинення державної служби”, ОСОБА_1 звільнено на підставі пункту 3 частини 1 статті 87 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII “Про державну службу”. Згідно, з даним Наказом був проведений розрахунок ОСОБА_1 за невикористанні: щорічну додаткову оплачувану відпустку за стаж державної служби понад 17 років тривалістю 13 календарних днів за період з 27.04.2021 по 26.04.2022; щорічну додаткову оплачувану відпустку за стаж державної служби понад 18 років тривалістю 14 календарних днів за період з 27.04.2022 по 26.04.2023; щорічну додаткову оплачувану відпустку за стаж державної служби понад 19 років тривалістю 15 календарних днів, право на які набув до 31.12.2023, за період роботи з 27.04.2023 по 26.04.2024; щорічну додаткову оплачувану відпустку за стаж державної служби понад 20 років тривалістю 15 календарних днів за період з 27.04.202 по 26.04.2025; щорічну основну відпустку тривалістю 22 календарних днів за період роботи з 22.12.2021 по 21.12.2022; щорічну основну відпустку тривалістю 27 календарних днів за період роботи з 22.12.2022 по 21.12.2023; щорічну основну відпустку тривалістю 02 календарних дні за період роботи з 22.12.2023 по 11.11.2024 з них 02 календарних дні набуті за період з 01.01.2024 по 11.11.2024. Головним управлінням ДПС у Львівській області було здійснено/проведено розрахунок (компенсація за відпустку в кількості 108 календарних днів відповідно сума отримання становить 97 256, 68 грн.) з ОСОБА_1 . Наказом Головного управління ДПС у Львівській області №5-дп від 10.01.2025 року “Про закриття дисциплінарного провадження” винесеного на підставі Наказу №140-дп від 12.11.2024 “Про порушення дисциплінарного провадження”, встановлено закрити дисциплінарне провадження стосовно начальника управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Львівській області Карпина Ярослава Степановича, на підставі: подання Дисциплінарної комісії Головного управління ДПС у Львівській області від 31.12.2024 №15/13-01-23-03-14, акт про ненадання пояснень від 09.01.2025 №12/13-01-23-03-14/ ДК, наказ Головного управління ДПС у Львівській області від 12.12.2024 №710-О “Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ”. Відтак, враховуючи наведені обставини справи, Дисциплінарною комісією встановлено у діях ОСОБА_1 склад дисциплінарного проступку, однак, на 30 день дисциплінарного провадження, позивач був звільнений з посади начальника управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Львівській області, тобто 12.12.2024 останній був позбавлений статусу державного службовця. Тому, Головне управління ДПС у Львівській області приймаючи рішення про відмову ОСОБА_1 у виплаті середньої заробітньої плати за час відсторонення від виконання службових обов`язків, діяло за умов і обставин, визначених Законом України “Про державну службу”. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представником позивача подано додаткові пояснення, в яких зазначає, що відповідно до ч.1 ст.77 Закону України №889-VIII “Про державну службу”, рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. Частиною 3 ст. 77 Закону №889-VIII “Про державну службу” визначено, що якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням). Отже, законодавство чітко визначає, що рішення про закриття провадження приймається суб`єктом призначення лише у разі не виявлення дисциплінарного проступку у діях державного службовця. Інших випадків закриття провадження Закон №889-VIII не містить. Враховуючи наведені норми законодавства, прийняття суб`єктом призначення наказу від 10 січня 2025 року № 5-дп про закриття дисциплінарного провадження чітко засвідчує не виявлення дисциплінарного проступку в діях ОСОБА_1 ..
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Наказом Головного управління ДПС у Львівській області від 12 листопада 2024 року №140-дп відповідно до статей 17, 64-69, 72, 73 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII “Про державну службу” порушено дисциплінарне провадження стосовно начальника управління правового забезпечення ГУ ДПС у Львівській області ОСОБА_1 , з метою визначення наявності та ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого ним дисциплінарного проступку.
Пунктом 2 вищевказаного наказу відсторонено начальника управління правового забезпечення ГУ ДПС у Львівській області ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків на час проведення дисциплінарного провадження.
Наказом Головного управління ДПС у Львівській області від 12 грудня 2024 року № 710-О відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII “Про державну службу”, припинено державну службу та звільнено 12 грудня 2024 року ОСОБА_1 з посади начальника управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Львівській області.
Так, відповідно до п. 2 наказу від 12 грудня 2024 року №710-О, яким вирішено провести розрахунок із ОСОБА_1 згідно з чинним законодавством та виплатити йому грошову компенсацію за невикористані:
щорічну додаткову оплачувану відпустку за стаж державної служби понад 17 років тривалістю 13 календарних днів за період з 27.04.2021 по 26.04.2022;
щорічну додаткову оплачувану відпустку за стаж державної служби понад 18 років тривалістю 14 календарних днів за період з 27.04.2022 по 26.04.2023;
щорічну додаткову оплачувану відпустку за стаж державної служби понад 19 років тривалістю 15 календарних днів, право на які набув до 31.12.2023, за період роботи з 27.04.2023 по 26.04.2024;
щорічну додаткову оплачувану відпустку за стаж державної служби понад 20 років тривалістю 15 календарних днів за період з 27.04.202 по 26.04.2025;
щорічну основну відпустку тривалістю 22 календарних днів за період роботи з 22.12.2021 по 21.12.2022;
щорічну основну відпустку тривалістю 27 календарних днів за період роботи з 22.12.2022 по 21.12.2023;
щорічну основну відпустку тривалістю 02 календарних дні за період роботи з 22.12.2023 по 11.11.2024 з них 02 календарних дні набуті за період з 01.01.2024 по 11.11.2024.
Наказом Головного управління ДПС у Львівській області від 10 січня 2025 року № 5-дп, у зв`язку з припиненням державної служби та звільненням, дисциплінарне провадження стосовно начальника управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Львівській області ОСОБА_1 закрито.
30.01.2025 представник позивача звернувся в інтересах ОСОБА_1 із листом до ГУ ДПС у Львівській області, в якому серед іншого просив про здійснення перерахунку нарахованих та виплачених ОСОБА_1 сум при припиненні державної служби та звільненні з посади начальника управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Львівській області з урахуванням періоду роботи з 12.11.2024 по 12.12.2024 (періоду відсторонення від виконання посадових обов`язків) із зазначенням окремого кожного виду виплати.
Листом від 11.02.2025 №4170/6/13-01-11-01-31 ОСОБА_1 відмовлено у проведенні перерахунку та виплаті середньої заробітної плати за час відсторонення від виконання посадових обов`язків.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначено Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII “Про державну службу” (далі Закон - №889-VIII).
Положеннями ст. 1 Закону №889-VIII визначено, що державна служба це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави. Державний службовець це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Приписами ст. 5 Закону №889-VIII передбачено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби (ч. 1).
Законом №889-VIII врегульовано питання дисциплінарної відповідальності державних службовців, що включає в себе порядок і підстави проведення службового розслідування, а також відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків.
Так, згідно зі ст. 64 Закону №889-VІІІ за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом (ч. 1).
Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом (ч. 2).
Відповідно до ст. 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (ч. 1).
Відповідно до положень ч.1 ст. 72 Закону №889-VІІІ державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов`язків у разі виявлення порушень, встановлених пунктами 1, 7-10 та 14 частини другої статті 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення.
Тривалість відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків не може перевищувати часу дисциплінарного провадження (ч. 3).
У разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов`язків в установленому порядку (ч. 4).
За змістом ст. 77 Закону №889-VІІІ рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення (частина перша).
У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення (частина друга).
Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням) (частина третя).
Як встановлено судом, у межах дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 (наказ ГУ ДПС у Львівській області від 12.11.2024 №140-дп “Про порушення дисциплінарного провадження, із змінами”) дисциплінарною комісією встановлено, що ОСОБА_1 , для заповнення форми 9 до Порядку №640 використав інформацію з підсистеми ІКС “АСО”, яка не відповідає фактичним даним, зокрема: у результатах зазначено про 139 справ на суму 394,11 млн. грн., рішення по яких прийнято на користь ГУ ДПС, однак згідно фактичних даних – 175 на суму 400,69 млн. грн.; у результатах зазначено про 96 справ на суму 376,23 млн. грн., рішення по яких прийнято на користь платників податків, однак згідно фактичних даних – 296 справ на суму 1275,86 млн. грн. При цьому в результатах відсутні відомості щодо результатів здійсненого представництва у справах інших категорій, зокрема пов`язаних з роботою системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/ розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків. У зв`язку із співставленням інформації між тою, що викладена у результатах виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії “Б” за 2024 рік, які були подані безпосередньо начальником управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Львівській області Ярославом Карпином та інформації, отриманої від управління правового забезпечення у доповідній записці від 25.10.2024 №1337/13-01-05-05-03, шляхом співставлення такої інформації в. о. начальника Головного управління ДПС у Львівській області встановлено ряд не відповідностей даних зазначених у результатах надісланих начальником управління правового забезпечення ОСОБА_1 з фактичними даними результатів роботи управління правового забезпечення за 9 місяців 2024 року. Відтак, дисциплінарною Комісією доведено вину начальника управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Львівській області ОСОБА_1 яка полягає у порушенні ним своїх посадових обов`язків, вимог нормативно-правових актів, розпорядчих документів ДПС України та Головного управління ДПС у Львівській області, зокрема, передбачених: пунктами 1,2,4,5,9 Розділу 3 “Основні посадові обов`язки” посадові інструкції начальника управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Львівській області ОСОБА_1 , затвердженої 03.07.2023; Пунктами 1.2 Розділу 1, функціями 2.2.2, 2.2.4, 2.2.15.1, 7.2.1, 7.2.3, 7.2.9, 112.2.4, 112.2.5, 112.2.14, 124.2.4 Розділу 2, пунктом 4.5 Розділу 4 положення про управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Львівській області, затвердженого наказом Головного управління ДПС у Львівській області від 13.10.2022 №802, зі змінами; Пунктами 6, 7, 8 частини першої статті 8, стаття 62 Закону України “Про державну службу”, чим вчинено дисциплінарний проступок визначений пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України “Про державну службу”. Однак, під час дисциплінарного провадження, Наказом Головного управління ДПС у Львівській області №710-О від 12.12.2024 “Про припинення державної служби ОСОБА_1 ”, ОСОБА_1 був звільнений на підставі пункту 3 частини 1 статті 87 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII “Про державну службу”. З моменту звільнення позивач повністю втратив статус державного службовця.
Суб`єкт призначення може притягнути до дисциплінарної відповідальності або застосувати заходи дисциплінарного впливу виключно до діючого державного службовця. Втрата особою статусу державного службовця унеможливлює подальше скерування суб`єкту призначення подання дисциплінарної комісії та накладення стягнення.
Таким чином, видання наказу від 10.01.2025 № 5-дп “Про закриття дисциплінарного провадження” було зумовлене виключно припиненням публічно-службових відносин (звільненням), а не відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення. Таке закриття є процесуальною дією, викликаною об`єктивною неможливістю завершити процедуру притягнення до відповідальності.
Твердження позивача про те, що закриття провадження “чітко засвідчує невиявлення дисциплінарного проступку”, спростовується матеріалами дисциплінарної справи.
Суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 28.11.2019 у справі №817/1338/18, згідно з яким, якщо наказ про відсторонення є чинним, не скасованим та йому не надано негативної правової оцінки у встановленому законом порядку, підстави для стягнення коштів за період відсторонення відсутні.
Наказ ГУ ДПС у Львівській області від 12.11.2024 №140-дп, яким позивача було правомірно відсторонено від виконання посадових обов`язків на час дисциплінарного провадження , є чинним, не оскаржувався позивачем в судовому порядку та не визнавався протиправним.
За таких обставин, оскільки факт порушення з боку Позивача було доведено матеріалами дисциплінарного провадження, а саме провадження закрито лише через припинення статусу держслужбовця, вимоги ч. 4 ст. 72 Закону №889-VIII щодо компенсації середнього заробітку на даний випадок не поширюються.
З огляду на вищезазначене, Головне управління ДПС у Львівській області діяло виключно на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
Інші доводи представників сторін не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.
Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення останніх.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.
Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
ухвалив :
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua