Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №380/3547/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року

справа №380/3547/26

провадження № П/380/3585/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в

ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) звернувся до суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає в ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, збільшеної, до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у період з 20.12.2022 по 29.12.2022;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, збільшену до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у період з 20.12.2022 по 29.12.2022;

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає в ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, збільшеної до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці у зв`язку з тяжким пораненням у період з 15.08.2024 по 07.01.2025;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, збільшену до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці у зв`язку з тяжким пораненням у період з 15.08.2024 по 07.01.2025;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, у розмірі 20100 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у розпорядженні відповідного командира за період липень-листопад 2025 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 за призовом під час мобілізації. Зазначає, що перебував на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я за періоди з 20.12.2022 по 29.12.2022 та з 15.08.2024 по 07.01.2025 у зв`язку із пораненнями, пов`язаними із захистом Батьківщини. Проте відповідач у вказані періоди протиправно не виплатив позивачеві додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні та у відпустці. Окрім того зазначає, що відповідач зобов`язаний був виплатити йому додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, в розмірі 20 100 грн щомісячно за період перебування у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 з липня по листопад 2025 року, проте виплату вказаної винагороди відповідач також не здійснював. Для відновлення свого порушеного права позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 09 березня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, подати відзив на позовну заяву та всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідач 18.03.2026 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що згідно з довідкою про обставини травми № 11051кп/вих від 16.09.2025, ОСОБА_1 19.12.2022 отримав вибухову травму, акубаротравму та обмороження І ступеня правої стопи. Додаткову винагороду з розрахунку 100 000,00 грн за період 01.12.2022 19.12.2022 та за період 29.12.2022– 31.12.2022, а також з розрахунку 30 000,00 грн за період 20.12.2022– 28.12.2022 нараховано в січні 2023 року. Загальна сума нарахованої винагороди становить 79 677,42 грн, на картковий рахунок виплачено 78 482,26 грн після утримання військового збору 1,5 %. Щодо ОСОБА_1 було внесено зміни наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 1686А-АД від 02.03.2026 до наказу № 6-АД від 03.01.2023, згідно з яким додаткова винагорода за період з 20.12.2022 по 28.12.2022 буде виплачена до кінця березня 2026 року після надходження фінансування. Також зазначає, що згідно з довідкою про обставини травми № 9167 від 11.11.2024, ОСОБА_1 15.08.2024 одержав вибухову травму: множинні точкові вогнепальні осколкові сліпі поранення голови, правої бокової поверхні грудної клітки; вогнепальні осколкові сліпі поранення правого передпліччя; компартмент-синдром; множинні вогнепальні осколкові сліпі поранення правої гомілки та стопи з вогнепальним переломом таранної та II–III плеснових кісток; вогнепальні осколкові сліпі поранення II–IV пальців правої стопи з травматичним відсіченням II пальця на рівні плеснефалангового суглоба, III–IV пальців — на рівні дистальних міжфалангових суглобів, дефектом м`яких тканин; множинні сторонні тіла. У зазначеній довідці вказано, що поранення отримано не під час захисту Батьківщини. Зважаючи на зазначене, відсутні правові підстави для здійснення виплати додаткової винагороди за період лікування згідно з випискою № 7622 із медичної карти стаціонарного хворого за період з 18.08.2024 по 07.11.2024, а також за періоди відпусток згідно з довідкою ВЛК № 564 від 07.11.2024 та довідкою ВЛК № 10588 від 05.12.2024. Також вказує, що відповідно до вимог наказу Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, розділ XXXIV «Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану», щомісячна додаткова винагорода у розмірі 20 100 гривень (пропорційно часу перебування у розпорядженні) передбачена виключно для військовослужбовців, які у зв`язку з пораненням, контузією, травмою або каліцтвом, пов`язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6– 12 місяців, та зараховані у розпорядження відповідних командирів. У довідці військово-лікарської комісії №2025-0705-1025-2942-3 від 08.07.2025, виданому ОСОБА_1 , зазначено: «Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони». Таким чином, оскільки у висновку ВЛК відсутнє формулювання «обмежено придатний» та відсутнє формулювання «непридатний до військової служби з переоглядом через 6– 12 місяців» зазначений висновок ВЛК не відповідає умовам, визначеним наказом МОУ № 260, і унеможливлює застосування положення щодо виплати додаткової винагороди у розмірі 20 100 грн.

Представник позивача 20.03.2026 подала клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

Також 20.03.2026 представник позивача подала відповідь на відзив, у якій зазначила, що додаткова винагорода за період з 20.12.2022 по 28.12.2022 позивачу виплачена не була. Окрім того, вказує, що повноважними та компетентними органами (ВЛК та ЕКОПФО) на підставі наявних у їх розпорядженні медичних документів, а також документів від військової частини встановлено та підтверджено, що отримане позивачем поранення 15.08.2024 пов`язане саме із захистом Батьківщини, а не з іншими чинниками. В момент отримання поранення, ОСОБА_1 перебував у зоні активних бойових дій та безпосередньо був залучений до заходів, спрямованих на відсіч збройної агресії рф проти України. Також зазначає, що присвоєний позивачу статус за своєю суттю відповідає ознакам «обмежено придатної до військової служби особи», а тому він має право на отримання додаткової грошової винагороди у розмірі 20 100 грн. на місяць.

10.04.2026 представник позивача подала до суду заяву, у якій просила долучити до матеріалів справи копію рапорта про виведення позивача у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .

Ухвалою від 18.05.2026 суд витребував у військової частини НОМЕР_1 копії наказів командира вказаної військової частини від 03.01.2023 №6-АД та від 02.03.2026 №1686А-АД в частині, що стосується виплати додаткової винагороди ОСОБА_1 , відомості про нараховане та виплачене позивачеві грошове забезпечення за грудень 2022 року, у тому числі додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, із точним зазначенням розрахунку вказаної винагороди та продовжив строк розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії на двадцять днів.

Витребувані матеріали надійшли до суду 25.05.2026.

Представник позивача 26.05.2026 подала до суду заяву, у якій зазначила, що станом на 26.05.2026 жодних грошових виплат від військової частини НОМЕР_1 позивач не отримав.

02.06.2026 представник позивача подала до суду заяву, у якій повідомила, що 29.05.2026 на картковий рахунок позивача, від військової частини НОМЕР_1 (Відповідач) надійшли грошові кошти розмірі 20 017 грн. 75 коп.

Ухвалою від 11.06.2026 закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 в частині таких позовних вимог:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає в ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, збільшеної, до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у період з 20.12.2022 по 29.12.2022;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, збільшену до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у період з 20.12.2022 по 29.12.2022.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач, ОСОБА_1 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 за призовом під час мобілізації.

Згідно із довідкою військової частини НОМЕР_1 від 24.11.2025 №7466 позивач брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони України, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах і в період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України у періоди з 04.11.2022 по 19.12.2022. з 29.12.2022 по 18.04.2023, з 17.05.2023 по 26.10.2023, з 30.10.2023 по 13.11.2023, з 23.11.2023 по 19.07.2024 та з 08.08.2024 по 16.08.2024.

У період з 20.12.2022 по 29.12.2022 позивач перебував на лікуванні у військовій частині НОМЕР_4 , що підтверджується виписним епікризом №3988. Діагноз: вибухова травма від 17.12.2022. Акубаротравма.

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 10.04.2025 №356-ОД «Про результати службового розслідування для уточнення причин та умов, які сприяли бойовому травмуванню молодшого сержанта ОСОБА_1 » встановлено, що бойове травмування колишнього сержанта із матеріального забезпечення 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону, який перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , молодшого сержанта ОСОБА_1 , яке трапилось 19 грудня 2022 року в районі населеного пункту Кліщіївка Донецької області, вважати таким, що пов`язане з проходженням військової служби, з виконанням обов`язків військової служби під час захисту Батьківщини.

Згідно із довідкою військової частини НОМЕР_1 від 16.09.2025 №11057КП/вих про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) молодшого сержанта ОСОБА_1 вбачається, що близько 12 години 30 хвилин 19 грудня 2022 року під час ведення оборонного бою в районі населеного пункту Кліщіївка Донецької області противником було здійснено мінометний обстріл по позиціях батальйону, внаслідок чого отримав бойове травмування. Після надання першої медичної допомоги був евакуйований до первинної хірургічної групи населеного пункту Краматорськ Донецької області. Бойове травмування військовослужбовець отримав під час виконання ним обов`язків військової служби, під час захисту Батьківщини, бойове травмування не пов`язане із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

У період з 15.08.2024 по 17.08.2024 позивач перебував на лікуванні у Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна лікарня №6» Дніпровської міської ради, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №1392324. Повний діагноз: вибухова травма (15.08.2024). Множинні точкові ВОСП голови, правої бокової поверхні грудної клітини. ВОСП правого передпліччя. Компартмент-синдром. Множинні ВОСП правої гомілки та ступні з вогнепальними переломами таранної, ІІ-ІІІ плесневих кісток. ВОСП ІІ-IV пальців правої ступи з травматичним відсіченням ІІ пальця на рівні плеснефалангового суглоба, ІІІ-ІV пальця на рівні дистальних міжфалангових суглобів, дефектом м/т та кісткової тканини. Множинні сторонні тіла.

У період з 18.08.2024 по 07.11.2024 позивач перебував на лікуванні у Комунальному підприємстві «Хмельницька міська лікарня» Хмельницької міської ради, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №7622. Основний діагноз: стан після вибухової травми, вогнепального осколкового поранення голови, правої бокової поверхні грудної клітини, передпліччя з компартмент-синдромом, китиці з переломом І п`ясткової кістки зі зміщенням відламків, стегна, гомілки та стопи справа з переломом п`яткової, таранної та човникоподібної кісток, проксимальної фаланги І пальця, ІІ-ІІІ плесневих кісток, ІІ-V пальців правої стопи з ампутацією ІІ-ІІІ пальців на рівні плеснефалангових суглобів, ІV пальця на рівні проксимальної фаланги з дефектом м`яких та кісткової тканин, наявністю сторонніх тіл металевої щільності. Акубаротравми. Двобічне сенсоневральне порушення слуху, справа комбінована приглухуватість ІІ ступеня, зліва сенсоневральна І ступеня. Гостра післягеморагічна нормохромна анемія важкого ступеня.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.08.2024 №215 молодшого сержанта ОСОБА_1 , призваного по мобілізації, сержанта із матеріального забезпечення 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.11.2024 №281 молодшого сержанта ОСОБА_1 , призваного по мобілізації, який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 вважати таким, що вибув у відпустку для лікування у зв`язку з хворобою на 30 днів з 09 листопада 2024 року по 08 грудня 2024 року.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.12.2024 №307 молодшого сержанта ОСОБА_1 , призваного по мобілізації, який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 вважати таким, що вибув у відпустку для лікування у зв`язку з хворобою на 30 днів з 09 грудня 2024 року по 07 січня 2025 року.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.01.2025 №10 молодшого сержанта ОСОБА_1 , призваного по мобілізації, який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 вважати таким, що вибув у Військово-медичний клінічний центр Західного регіону для проходження військово-лікарської комісії з метою визначення ступеня придатності до служби в Збройних Силах України.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.02.2025 №47 молодшого сержанта ОСОБА_1 , призваного по мобілізації, який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 вважати таким, що прибув і приступив до виконання службових обов`язків.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.03.2025 №61 молодшого сержанта ОСОБА_1 , призваного по мобілізації, який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 вважати таким, що вибув у Військово-медичний клінічний центр Західного регіону для проходження військово-лікарської комісії з метою визначення ступеня придатності до служби в Збройних Силах України.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.04.2025 №110 молодшого сержанта ОСОБА_1 , призваного по мобілізації, який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 вважати таким, що вибув у відрядження: до санаторію « ІНФОРМАЦІЯ_1 на 14 днів з 23 квітня 2025 року по 06 травня 2025 року, для проходження психологічного відновлення.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.05.2025 №125 молодшого сержанта ОСОБА_1 , призваного по мобілізації, який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 вважати таким, що прибув і приступив до виконання службових обов`язків.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 25.10.2024 №3361А-ОД «Про результати службового розслідування для встановлення причин та обставин поранення молодшого сержанта ОСОБА_1 » встановлено, що обставини поранення сержанта із матеріального забезпечення 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_1 , що відбулося близько 13 години 25 хвилин 15 серпня 2024 року в районі населеного пункту Костянтинівка Донецької області, отримане під час дії воєнного стану в Україні, пов`язане із проходженням військової служби, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби.

Згідно із довідкою військової частини НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) молодшого сержанта ОСОБА_1 від 11.11.2024 №9167 встановлено, що близько 13 години 25 хвилин 15 серпня 2024 року у місті Костянтинівка Донецької області на перехресті вулиць Соборності-Бахмутська військовослужбовці рухались з місця проживання до Військової служби правопорядку міста Костянтинівка Донецької області на автомобілі «Volkswagen Transporter» з метою доставлення старшого сержанта ОСОБА_2 для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Під час руху старший сержант ОСОБА_2 , знаходячись на задньому ряді сидінь, привів в дію бойову гранату Ф-1 до передньої частини салону, де перебував старший сержант ОСОБА_3 , внаслідок чого військовослужбовець отримав поранення. Після надання першої медичної допомоги був евакуйований до зведеного медичного загону Державної прикордонної служби України населеного пункту Дружківка Донецької області. Поранення військовослужбовець під час виконання ним обов`язків військової служби, не під час захисту Батьківщини.

Згідно з довідкою військово-лікарської комісії Комунального підприємства «Хмельницька міська лікарня» від 07.11.2024 №564 травма позивача пов`язана з проходженням військової служби.

Згідно з довідкою військово-лікарської комісії Військово-медичного клінічного центру Західного регіону від 05.12.2024 №10588 діагноз позивача: наслідки вогнепального осколкового поранення правого передпліччя з компартмент синдромом, правої кисті з вогнепальним переломом першої п`ястної кістки, вогнепального осколкового поранення правої гомілки та ступні з вогнепальним переломом таранної човникоподібної проксимальної фаланги першого пальця, другої, третьої плеснових кісток з травматичним відчленуванням другого пальця на рівні плесно-фалангового суглоба, третього, четвертого пальців на рівні дистальних міжфалангових суглобів (15.08.2024), фасціотомії правого передпліччя, первинної хірургічної обробки (15.08.2024), хірургічної обробки, металоостеосинтезу першої п`ястної кістки за допомогою спиць (21.08.2024), хірургічної обробки, ампутації першого пальця правої стопи (27.08.2024), хірургічної обробки, аудермопластики дефекту правої гомілки шкірним лоскутом з правого стегна (04.09.2024), чисельних хірургічних обробок у вигляді зміцнілих шкірних рубців, консолідуючого перелому першої п`ятсної кістки з наявністю металофіксатора, нестійкої контрактури першого пальця правої кисті, відсутності першого пальця правої стопи на рівні середньої третини плеснової кістки, другого пальця на рівні плесно-фалангового суглоба, третього, четвертого пальців на рівні дистальних міжфалангових суглобів з наявністю множинних дрібних металевих осколків у м`яких тканинах з тимчасовим порушенням функції правої верхньої кінцівки. Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. (Довідка про обставини травми від 11.11.2024 №9167).

Згідно з довідкою військово-лікарської комісії Військово-медичного клінічного центру Західного регіону від 08.07.2025 №2025-0705-1025-2942-3 діагноз позивача: посттравматична (15.08.2024) нейропатія правого ліктьового нерва з чутливими розладами, незначними рухомими розладами з незначним порушенням функції правої верхньої кінцівки. Наслідки вогнепального осколкового поранення правого передпліччя з компартмент синдромом, правої кисті з вогнепальним переломом першої п`ястної кістки, вогнепального осколкового поранення правої гомілки та ступні з вогнепальним переломом таранної, човникоподібної, проксимальної фаланги першого пальця, другої, третьої плеснових кісток з травматичним відчленуванням другого пальця на рівні плесно-фалангового суглоба, третього, четвертого пальців на рівні дистальних міжфалангових суглобів (15.08.2024), фасціотомії правого передпліччя, первинної хірургічної обробки (15.08.2024), хірургічної обробки, металоостеосинтезу першої п`ястної кістки за допомогою спиць (21.08.2024), хірургічної обробки, ампутації першого пальця правої стопи (27.08.2024), хірургічної обробки, аутодермопластики дефекту правої гомілки шкірним лоскутом з правого стегна (04.09.2024), видалення металофіксатора з першого пальця правої кисті (31.12.2024), чисельних хірургічних обробок у вигляді зміцнілих шкірних рубців, консолідуючого перелому першої п`ястної кістки, стійкої контрактури першого пальця правої кисті, правих променево-зап`ястного та гомілково-стопних суглобів, відсутності першого пальця правої стопи на рівні середньої третини плеснової кістки, другого пальця на рівні плесно-фалангового суглоба, третього, четвертого пальців на рівні дистальних міжфалангових суглобів з наявністю множинних дрібних металевих осколків у м`яких тканинах з помірним порушенням функції правої верхньої та правої нижньої кінцівок. Поранення, травма, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини (довідка про обставини травми видана командиром військової частини НОМЕР_1 від 11.11.2024 №9167). Згідно класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості травма відноситься до тяжких. Наслідки вибухової травми (15.08.2024), множинних осколкових поранень голови у вигляді вегетативно-судинної нестійкості без порушення функції центральної нервової системи. Зміцнілі шкірні рубці в ділянці обох гомілок, правої п`ятки, правої виличкової ділянки після вогнепального осколкового поранення. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини (довідка про обставини травми видана командиром військової частини НОМЕР_1 від 11.11.2024 №9167, №5195 від 02.05.2023). Згідно класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості травма відноситься до легких. Наслідки вибухової травми (18.04.2023) у вигляді хронічної двобічної сенсоневральної приглухуватості середнього ступеня на одне вухо, легкого ступеня на ліве вухо. Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби. Згідно класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості травма відноситься до легких. Короткозорість ступеня 0,75D на праве око, ступеня 1,0D на ліве око при гостроті зору з корекцією 1,0 на кожне око. Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби. На підставі статті 61б, 62б, 78б, 76в, 75в, 30в графи ІІ Розкладу хвороб придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Згідно із Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 05.11.2025 №10471/28/4032/Р позивачу з 05.11.2025 встановлено інвалідність ІІІ групи безстроково.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.11.2025 №330 молодшого сержанта ОСОБА_1 , призваного по мобілізації, який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , колишнього сержанта із матеріального забезпечення мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 22.11.2025 №350-РС у запас за підпунктом «б» (за станом здоров`я – за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з 24 листопада 2025 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Вважаючи, що відповідач протиправно не виплатив йому додаткову винагороду за час перебування на лікуванні, у відпустці за станом здоров`я внаслідок поранення та за час перебування у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , позивач звернувся до суду із цим позовом.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано такі обставини справи та норми чинного законодавства.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

У Рішенні від 06 квітня 2022 року №1-р(II)/2022 Конституційний Суд України зазначив, що частину п`яту статті 17 Конституції України викладено так, що реалізація права на соціальний захист осіб, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей потребує якісного і ефективного законодавчого регулювання та запровадження механізмів забезпечення їх державної підтримки" (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини); а також, що з урахуванням вимог частини п`ятої статті 17 Конституції України метою законодавчого регулювання в цій сфері є як усебічне соціальне забезпечення військовослужбовців, яке компенсуватиме установлені законом обмеження та умови служби, властиві цій категорії громадян, так і підвищення мотивації особового складу Збройних Сил України у виконанні ними покладених на них функцій щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності (частина друга статті 17 Основного Закону України).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 за №2232-XII (далі - Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20.12.1991 (далі Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Згідно з частинами 2, 3 статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Пунктами 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», наказом міністра оборони України від 07.06.2018 №260 було прийнято Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі Порядок №260).

Пунктом 2 розділу І Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення включає: -щомісячні основні види грошового забезпечення; -щомісячні додаткові види грошового забезпечення; -одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: -посадовий оклад;-оклад за військовим званням; -надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: -підвищення посадового окладу; -надбавки; -доплати; -винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; -премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: -винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; -допомоги.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, було введено воєнний стан. Строк дії Указу в подальшому продовжено відповідними Указами Президента України (№ 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023, №50/2024 від 05.02.2024, №271/2024 від 08.05.2024, №469/2024 від 23.07.2024, №704/2024 від 28.10.2024, №26/2025 від 14.01.2025, №235/2025 від 15.04.2025, №478/2025 від 14.07.2025, від 20.10.2025 №793/2025, від 12.01.2026 №40/2026, від 27.04.2026 №342/2026) з 4 травня 2026 року строком на 90 діб.

Підпунктом 2 пункту 4 Указу №64/2022 Кабінету Міністрів України доручено забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», статті 9-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та абзаців другого восьмого пункту 2 розділу IІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 28 червня 2023 р. № 3161-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі – Постанова №168).

Пунктом 1 Постанови №168 (у редакції із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 217 від 07.03.2022; № 350 від 22.03.2022; № 400 від 01.04.2022; № 754 від 01.07.2022; № 793 від 07.07.2022; № 1066 від 27.09.2022; № 1146 від 08.10.2022; № 43 від 20.01.2023; № 836 від 09.08.2023; № 1001 від 15.09.2023; № 1162 від 07.11.2023; № 103 від 30.01.2024; № 419 від 12.04.2024; № 714 від 18.06.2024, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Згідно із пунктом 1-2 Постанови №168, виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;

захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);

загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини (виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).

Пунктом 2-1 Постанови №168 передбачено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають:

порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови;

особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту;

порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги та одноразової винагороди.

Пунктом 2 розділу XXXIV Порядку №260 визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах, зокрема, 100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):

під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);

у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;

із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;

з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;

на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);

з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;

з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;

кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);

у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);

з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями;

Пунктом 17 розділу І Порядку №260 визначено, що на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Пунктом 11 розділу XXXIV Порядку №260 визначено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які:

загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини,- виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла), у тому числі за місяць початку військової служби;

захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення),- за час перебування в полоні (заручниках) та до дня звільнення включно або за час перебування в інтернуванні та до дня повернення до України або за час безвісної відсутності;

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Порядок і умови виплати вищенаведеної додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України визначений Міністром оборони України в Окремому дорученні від 23 червня 2022 року №912/з/29, яке є обов`язковим для виконання посадовими особами військових частин Збройних Сил України та застосовується з 01 червня 2022 року.

Пунктом 2 Окремого доручення №912/з/29 визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлюється виплата щомісячної додаткової винагороди (пропорційно з розрахунку на місяць) в розмірах:

100 000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях та заходах);

30 000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв`язку зі звільненням з військової служби).

Згідно з п.5 Окремого доручення виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин особовому складу військової частини.

У цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 грн за місяць обов`язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку №3 до цього доручення).

Пунктом 7 Окремого доручення передбачено у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень також включати військовослужбовців:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії;

захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);

загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану в Україні поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому військовослужбовець загинув (помер), але не більше періоду дії воєнного стану.

Таким чином, з аналізу наведених вище правових норм, суд доходить висновку про те, що підставою для виплати спірної додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, є відповідні накази командирів (начальників) та має виплачуватися військовослужбовцям, які у тому числі перебувають на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини або перебувають у відпустці для лікування після важкого поранення за висновком військово-лікарської комісії.

Пунктом 12 розділу XXXIV Порядку №260 визначено, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Відповідно до пункту 21.1. Положення №402, у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Згідно із пунктом 21.5 Положення №402, Постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України».

б) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини в період громадянської та Другої світової воєн» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби у складі діючої армії і флоту у роки громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни.

в) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане, у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби, крім поранень (контузій, травм, каліцтв), одержаних за обставин фактичного виконання службових обов`язків, передбачених у підпункті «а» цього пункту.

г) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку (вказується вид події, що призвела до нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно одержане військовослужбовцем у результаті нещасного випадку за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, або одержане внаслідок вчинення ним правопорушення.

ґ) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період участі в бойових діях, забезпечення бойової діяльності військ (флотів) на території інших країн (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.

д) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України».

е) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини в період громадянської та Другої світової воєн» - якщо воно виникло під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби у складі діючої армії і флоту у роки громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни.

є) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами «а», «ґ» цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

ж) «Захворювання (поранення, травма, контузія, каліцтво), НІ, не пов`язане з проходженням військової служби» - якщо захворювання виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, яке не діагностовано під час призову (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу) і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби або коли захворювання виникло після звільнення з військової служби, коли початок захворювання не можна віднести на період проходження військової служби.

з) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо поранення (контузія, травма, каліцтво) отримане військовослужбовцем при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, і він визнаний учасником бойових дій.

и) "Захворювання, ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій, за період служби у складі національного контингенту досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі і тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності і він визнаний учасником бойових дій.

і) "Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де не велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій Місії ООН, за період служби у складі національного контингенту досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі і тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

ї) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби у складі національного персоналу" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час виконання обов`язків військової служби у складі національного персоналу.

й) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) отримано військовослужбовцем під час виконання миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де не велись бойові дії.

За змістом позовних вимог позивач просить нарахувати і виплатити йому додаткову винагороду за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці у зв`язку з тяжким пораненням у період з 15.08.2024 по 07.01.2025. Відповідач зазначає, що поранення, внаслідок якого позивач перебував на лікуванні, не було пов`язане із захистом Батьківщини, а тому підстави для нарахування позивачеві додаткової винагороди за вказаний період відсутні.

Верховний Суд у постанові від 04.12.2025 у справі №380/11367/23, аналізуючи пункт 1 постанови КМУ №168 та Окреме доручення №912/з/29, видане на виконання цієї постанови Уряду, дійшов висновку, що виплата додаткової винагороди військовослужбовцям у розмірі 100 000,00 грн у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), здійснюється за таких умов, а саме :

- поранення (контузія, травма, каліцтво) військовослужбовця пов`язане із захистом Батьківщини,

- за наявності довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), виданої командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, що містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

У матеріалах справи наявна довідка про обставини травми від 11.11.2024 №9167, видана командиром військової частини НОМЕР_1 , у якій зазначено, що позивач отримав поранення 15.08.2024 під час виконання ним обов`язків військової служби, не під час захисту Батьківщини. Також у наказі від 25.10.2024 №3361А-ОД «Про результати службового розслідування для встановлення причин та обставин поранення молодшого сержанта ОСОБА_1 » зазначено, що поранення позивача пов`язане з виконанням обов`язків військової служби, проте у ньому не зазначено про пов`язаність вказаного поранення із захистом Батьківщини. Отже, з вказаних документів, які є обов`язковими для дослідження при вирішенні питання про наявність у позивача права на виплату додаткової винагороди за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці у зв`язку з тяжким пораненням у період з 15.08.2024 по 07.01.2025, не вбачається, що поранення позивача було пов`язане із захистом Батьківщини як підстава для нарахування додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 за час перебування на лікуванні та у відпустці у зв`язку із вказаним пораненням.

Щодо покликань представника позивача на висновки військово-лікарської комісії від 05.12.2024 та від 08.07.2025, у яких зазначено, що поранення позивача пов`язане із захистом Батьківщини суд зазначає, що вказані висновки щодо причин поранення позивача містять покликання саме на довідку командира військової частини НОМЕР_1 від 11.11.2024 №9167, у якій зазначено про те, що поранення позивача не пов`язано із захистом Батьківщини, що вказує на помилковість посилання у довідках ВЛК на пов`язаність поранення позивача із захистом Батьківщини. Суд також зазначає, що медична документація складається з суб`єктивної (відомості повідомлені пацієнтом) та об`єктивної інформації (результати безпосереднього обстеження). Тому медична документація не є достовірним доказом факту механізму отримання травми пацієнтом.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04.12.2025 у справі №380/11367/23.

Суд також звертає увагу, що відповідальність за достовірність діловодства у військовій частині, правильність оформлення наказів командира та інших документів, що підтверджують факт перебування позивача в зоні бойових дій покладено на військову частину НОМЕР_1 , проте дослідження цих доказів та перевірка обставин щодо травмування позивача мали б значення у разі оскарження останнім відмови відповідача надати йому довідку про обставини травми, з подальшим зобов`язанням видати таку довідку чи оскарження такої довідки. Проте таких вимог позивачем у цій справі не заявлено.

Окрім того, суд зазначає, що саме по собі перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн на місяць, передбаченої Постановою №168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови №168 означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та підтвердження цих обставин указаними документами.

Відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05.08.2024 у справі №200/4100/23, від 13.03.2025 у справі №360/561/23.

Враховуючи вищеперелічене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для нарахування позивачеві додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці у зв`язку з пораненням у період з 15.08.2024 по 07.01.2025 як таким, що не пов`язане із захистом Батьківщини, а відтак і про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо вимоги позивача про нарахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, у розмірі 20100 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у розпорядженні відповідного командира за період липень-листопад 2025 року суд зазначає таке.

Абзацом 7 пункту 1-1 Постанови №168 передбачено, що військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі. Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні таким військовослужбовцям щомісяця виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень.

Також пунктом 2 розділу XXXIV Порядку №260 передбачено, що військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою в повному обсязі. Після перебування в розпорядженні понад два місяці і до дня закінчення перебування в розпорядженні таким військовослужбовцям щомісячно виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень (у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні).

З аналізу наведеного вище слідує, що виплата додаткової винагороди у розмірі 20100 гривень (у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні) лише за одночасного виконання наступних трьох умов:

1) військовослужбовець має отримати поранення (контузію, травму або каліцтву), пов`язане із захистом Батьківщини;

2) військовослужбовець має бути визнаним військово-лікарською комісією обмежено придатним до військової служби або непридатним до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

3) військовослужбовець має бути зарахованим у розпорядження відповідних командирів.

Як встановлено судом, у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 позивача зараховано на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.08.2024 №215 і такий перебував в розпорядженні до 24.11.2025, що підтверджується записами у військовому квитку позивача. Отже, в розпорядження позивача зараховано після отримання ним поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби.

Як вбачається із довідки військово-лікарської комісії від 08.07.2025 №2025-0705-1025-2942-3 позивача за наслідками проведеного медичного огляду було визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони, тобто позивач не був визнаний комісією обмежено придатним до військової служби або непридатним до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців.

Представник позивача вважає, що поняття «обмежено придатний до військової служби» та «приданий для проходження служби у військових частинах забезпечення ТЦК, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах медичних підрозділів, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони» є тотожними, тому позивач має право на виплату додаткової винагороди за період перебування в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 .

Суд зазначає, що 04.05.2024 набрав чинності Закон № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», яким, серед іншого, скасовано статус «обмежено придатний».

Наказом Міністерства оборони України від 27.04.2024 № 262 затверджено зміни до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, які також набрали чинності 04.05.2024.

Відповідно до внесених змін до цього Положення, визначено такі категорії придатності:

непридатні до військової служби з виключенням із військового обліку;

придатні до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони;

тимчасово непридатні. Потребують лікування, відпустки, звільнення від виконання службових обов`язків;

придатні.

За наведеного, суд уважає, що на час виникнення спірних правовідносин у цій справі, відсутнє нормативне визначення обмеженої придатності до військової служби. При цьому, визначення «придатні до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони», не є «обмежено придатними» і на них наведений Закон не розповсюджується.

Отже, у спірному випадку відсутні підстави для виплати додаткової винагороди у розмірі 20100 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні, оскільки відсутні передбачені Порядком №260 умови для цього, як отримання поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини; визнання військово-лікарською комісією позивача обмежено придатним до військової служби та перебування у розпорядженні командира саме із вищевказаних підстав.

За наведених обставин, твердження позивача щодо протиправності дій відповідача стосовно відмови у нарахуванні і виплаті додаткової винагороди у спірний період, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, тому відмовляє у їх задоволенні.

Згідно зі статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно із частиною першою статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Судові витрати, на підставі вимог статті 139 КАС України, при відмові в задоволенні позову, розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

у задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії – відмовити повністю.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п.15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Чаплик І.Д.