Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №340/340/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/340/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, з урахуванням уточненого (а.с.42-47), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у ненарахуванні, невиплаті та ненаданні інформації щодо грошового забезпечення та інших належних виплат при звільненні з військової служби;

- зобов`язати відповідача надати грошовий атестат та письмову інформацію про нараховані, виплачені та невиплачені суми;

- зобов`язати відповідача надати копії всіх матеріалів службового розслідування, проведеного щодо фактів відмови позивача від виконання бойового наказу, зокрема висновки комісій, накази, доповідні записки, результати перевірок, інформацію щодо застосування або незастосування дисциплінарних стягнень.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що проходив військову служби за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) № 243-РС від 25.09.2025 його звільнено з військової служби у запас. Незважаючи на факт звільнення та припинення проходження військової служби, військовою частиною НОМЕР_1 не виконано передбачені законом обов`язки щодо належного грошового та документального оформлення його звільнення, а саме йому не видано грошовий атестат, не надано повної та достовірної інформації про розміри нарахованого грошового забезпечення за весь період служби, не здійснено остаточного розрахунку грошового забезпечення та інших належних виплат при звільненні та не повідомлено про наявність чи відсутність заборгованості, підстави невиплати окремих складових грошового забезпечення. Позивач вказує, що з метою досудового врегулювання спору в його інтересах були направленні адвокатські запити до командування військової частини НОМЕР_1 та до ІНФОРМАЦІЯ_1 з вимогою надати відповідну інформацію та здійснити належні виплати, однак жодної відповіді по суті порушених питань отримано не було. На думку позивача, військова частина НОМЕР_1 , як суб`єкт владних повноважень, допустила тривалу та протиправну бездіяльність, що полягає у невиконанні обов`язків, прямо передбачених законодавством України, та порушує його права як особи, звільненої з військової служби.

Представник відповідача подав відзив, у якому заперечив проти позову, вказавши, що позивач проходив військову службу у військовій частині з 10.11.2024, а 18.04.2025 стосовно нього було призначено службове розслідування за фактом відмови від виконання бойового наказу в умовах воєнного стану. За результатами службового розслідування, завершеного наказом від 04.10.2025 №3523, вину позивача не було встановлено. Також відповідач вказав, що 04.08.2025 позивача визнано придатним до проходження служби у військових частинах забезпечення, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, навчальних закладах і підрозділах забезпечення. Наказом від 25.09.2025 №243-РС позивача звільнено з військової служби у запас за сімейними обставинами, а наказом від 10.10.2025 №286 виключено зі списків особового складу військової частини. Крім того, відповідач послався на положення Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та норми КАС України щодо засад змагальності сторін і обов`язку доказування, зазначивши про відсутність належних доказів звернення позивача до військової частини НОМЕР_1 з адвокатськими запитами щодо виплати грошового забезпечення, інших належних виплат та надання матеріалів службового розслідування. Вказав, що наданий позивачем фіскальний чек підтверджує направлення лише одного листа до військової частини НОМЕР_1 , тоді як інші відправлення були адресовані Міністерству оборони України та Командуванню Сухопутних військ. У зв`язку з цим відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову (а.с.85-86).

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 04.11.2024 № 1409-РС позивача призначено до військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.11.2024 № 321 позивача зараховано до списків особового складу військової частини та поставлено на всі види забезпечення.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 18.04.2025 № 1670"Про призначення службового розслідування" призначено службове розслідування за фактом відкритої відмови виконати наказ начальника (бойовий наказ командира), вчиненої 17.04.2025 в умовах воєнного стану солдатом ОСОБА_1 , водієм стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 , яка перебувала у підпорядкуванні військової частини НОМЕР_1 .

30.07.2025 позивача направлено на медичний огляд військово-лікарською комісією до Національного військово-медичного клінічного центру "Головний військовий клінічний госпіталь".

Згідно з довідкою військово-лікарської комісії від 04.08.2025 № 2025-0804-1430-5477-7, виданою гарнізонною військово-лікарською комісією №1 Національного військово-медичного клінічного центру "Головний військовий клінічний госпіталь", позивача визнано придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, вищих військових навчальних закладах, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення та охорони (а.с.64).

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 04.10.2025 № 3523 службове розслідування за фактом відкритої відмови виконати наказ начальника (бойовий наказ командира), вчиненої 17.04.2025 в умовах воєнного стану, завершено, при цьому вину позивача не встановлено (а.с.90-91).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 25.09.2025 № 243-РС позивача звільнено з військової служби у запас за сімейними обставинами.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.10.2025 № 286 позивача з 10 жовтня 2025 року виключено зі списків особового складу військової частини. Зазначений наказ містить перелік виплат, які підлягали проведенню позивачу при звільненні з військової служби (а.с.66).

Разом із тим матеріали справи не містять належних і допустимих доказів проведення з позивачем остаточного розрахунку при звільненні.

Також, до відзиву відповідачем долучено копію грошового атестата від 10.10.2025 № 1607, складеного на ім`я позивача (а.с.89). Водночас надана копія не містить підписів уповноважених службових осіб, якими засвідчується правильність відомостей, зазначених у грошовому атестаті. Також відповідач не надав до суду доказів вручення або направлення зазначеного документа позивачу.

Ухвалою суду від 29.05.2026 військову частину НОМЕР_1 зобов`язано надати до суду довідку про нараховані та виплачені позивачу суми грошового забезпечення та інших належних виплат при звільненні із зазначенням складових та дат виплати; належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують проведення остаточного розрахунку; належним чином засвідчену копію грошового атестата із підписами уповноважених осіб та доказами його вручення або направлення позивачу; належним чином засвідчені копії матеріалів службового розслідування; а також інформацію і документи щодо надходження адвокатських запитів та надання відповідей на них (а.с.93-94).

Станом на день розгляду справи вимоги вказаної ухвали відповідачем не виконано, витребувані судом документи не надано.

Також, ухвалою суду від 29.05.2026 позивача зобов`язано надати копії адвокатських запитів, направлених до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та Міністерства оборони України, а також докази їх направлення та отримання адресатами (а.с.93-94).

На виконання зазначеної ухвали позивачем подано суду копії адвокатських запитів та копії фіскальних чеків про їх направлення засобами поштового зв`язку. Також надано трекінг-відомості щодо поштових відправлень, адресованих ІНФОРМАЦІЯ_1 і Міністерству оборони України. Водночас описи вкладення, повідомлення про вручення, а також докази отримання військовою частиною НОМЕР_1 цих адвокатських запитів до матеріалів справи не подано (а.с.97-127).

Так, зі змісту наданих адвокатських запитів убачається, що позивач просив надати належним чином засвідчену копію грошового атестата, складеного у зв`язку із звільненням з військової служби; копії всіх матеріалів службового розслідування, проведеного щодо нього за фактом відмови від виконання бойового наказу; інформацію про нарахування та виплату йому грошового забезпечення за весь період проходження військової служби із зазначенням видів виплат, їх розмірів, фактично виплачених сум, дат здійснення виплат і наявної заборгованості, а також копії документів, на підставі яких здійснювалися відповідні нарахування; довідку за формою № 12.

Доказів надання відповідей на зазначені адвокатські запити відповідач суду не надав (в тому числі і вже після відкриття провадження у справі).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі – Закон № 2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з частиною четвертою ст. 2 Закону № 2232-ХІІ порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною третьою статті 24 Закону № 2232-ХІІ закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Відповідно до частини другої статті 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року № 2011-XII (далі – Закон № 2011-ХІІ) у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абзац 2 частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі – Порядок № 260).

Згідно з пунктами 2, 3 Розділу I Порядку № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.

Підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Відповідно до пунктів 1-3 розділу XXXІ Порядку № 260, військовослужбовцям, які звільняються з військової служби, грошове забезпечення виплачується до дня виключення наказом зі списків особового складу військової частини включно. Крім того, у рік звільнення військовослужбовцям виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної та додаткових відпусток, а також інші виплати, право на отримання яких виникає у зв`язку зі звільненням з військової служби відповідно до законодавства.

Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 було затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.

Згідно з пунктом 242 Положення № 1153/2008 особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Системний аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини має відбуватися після проведення з ним усіх належних розрахунків щодо грошового забезпечення та інших виплат, передбачених законодавством.

Також, пункт 11.1 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (додаток до наказу Міністерства оборони України 22 травня 2017 № 280 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 22 квітня 2021 року № 104) передбачає, що грошовий атестат видається військовослужбовцю військовою частиною, в якій він перебуває на грошовому забезпеченні, у таких випадках: - вибуття до нового місця служби (навчання) з виключенням зі списків особового складу військової частини; - зарахування військової частини, що не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, на фінансове забезпечення від однієї військової частини до іншої; - звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби); - відрядження військовослужбовців до органів виконавчої влади та інших цивільних установ із залишенням на військовій службі.

Згідно з абзацом першим пункту 11.3 розділу 11 названих Правил грошовий атестат виписується у двох примірниках на кожного військовослужбовця окремо (друкованим способом або ручкою), підписується командиром військової частини і начальником фінансового органу і засвідчується особистим підписом власника грошового атестата та відтиском гербової печатки з найменуванням частини, зазначеної в атестаті, та реєструється в журналі реєстрації вихідної документації.

Перший примірник грошового атестата видається під підпис у картці особового рахунку військовослужбовця, в якій зазначається дата його видачі, а другий залишається в діловодстві фінансового органу військової частини (абзац п`ятий пункту 11.3 розділу 11 Правил № 280).

Відповідно до пункту 11.2 розділу 11 Правил № 280 у грошовому атестаті зазначаються, зокрема та невиключно, дані про розмір посадового окладу та окладу за військовим званням станом на день видання цього атестата.

Форма грошового атестата встановлена додатком 16 Правил № 280. Ця форма передбачає відображення в атестаті всіх складових грошового забезпечення військовослужбовця, які йому нараховані та виплачені у день виключення зі списків особового складу військової частини.

Окрім цього, форма грошового атестата передбачає пункт 14 такого змісту: 14. Правильність даних, зазначених в атестаті, підтверджую ….. (підпис військовослужбовця).

Таким чином, про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення військовослужбовець, який, зокрема, звільняється з військової служби, дізнається у день виключення його зі списків особового складу військової частини шляхом засвідчення особистим підписом на грошовому атестаті.

Таким чином, на відповідача покладено обов`язок до моменту виключення позивача зі списків особового складу військової частини здійснити нарахування та виплату всіх належних сум грошового забезпечення, провести остаточний розрахунок та оформити документи, які підтверджують здійснення відповідних нарахувань і виплат.

Судом установлено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 25.09.2025 № 243-РС позивача було звільнено з військової служби у запас за сімейними обставинами. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.10.2025 № 286 позивача з 10.10.2025 виключено зі списків особового складу військової частини. Зазначений наказ містить перелік виплат, які підлягали проведенню позивачу при звільненні з військової служби (а.с.66).

Разом з тим матеріали справи не містять належних і допустимих доказів проведення з позивачем остаточного розрахунку при звільненні. Незважаючи на витребування відповідних доказів ухвалою суду від 29.05.2026, відповідач не надав ані відомостей про нараховані та виплачені позивачу суми грошового забезпечення та інших належних виплат, ані документів, які б підтверджували проведення повного розрахунку з позивачем на день його виключення зі списків особового складу військової частини.

Також, до відзиву представником відповідача було долучено копію грошового атестата від 10.10.2025 №1607, складеного на ім`я позивача. Водночас надана копія не містить підписів уповноважених службових осіб, якими засвідчується правильність вказаним у такому атестаті відомостей. Відповідачем не надано і доказів вручення або направлення позивачу зазначеного грошового атестата.

Крім того, судом установлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності)від 18.04.2025 №1670 стосовно позивача призначено службове розслідування за фактом відмови від виконання бойового наказу. Вказане службове розслідування завершено наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 04.10.2025 № 3523, при цьому вину позивача не встановлено.

Також установлено, що позивач через свого представника звертався до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та Міністерства оборони України із адвокатськими запитами щодо надання належним чином оформленого грошового атестата, інформації про нарахування та виплату грошового забезпечення, а також копій матеріалів службового розслідування. Однак доказів надання відповіді на зазначені запити або надання запитуваної інформації та документів відповідач до суду не надав.

Частиною першою статті 5 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 № 2657-ХІІ (далі – Закон № 2657-ХІІ) передбачено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Відповідно до частини другої статті 20 Закону № 2657-ХІІ будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Згідно до частини другої статті 21 Закону № 2657-ХІІ конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом.

Пунктами першим та другим частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі – Закон № 5076-VI) визначено, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката, щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Статтею 2 Закону № 5076-VI закріплено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Приписами статті 20 Закону № 5076-VI визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі, щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Згідно з частинами першою та другою статті 24 Закону № 5076-VI адвокатський запит – письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз`яснень положень законодавства.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

Отже, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач через свого представника звертався до відповідача, в тому числі і через ІНФОРМАЦІЯ_1 та Міністерство оборони України, із адвокатськими запитами щодо отримання інформації про нарахування та виплату йому грошового забезпечення, копії грошового атестата та матеріалів службового розслідування.

Відповідач не надав доказів розгляду зазначених запитів та надання відповідей по суті поставлених у них питань, а також не виконав вимоги ухвали суду про надання відповідних документів.

Відтак, оцінюючи заявлені вимоги, суд виходить із того, що факт ненадання позивачу інформації щодо грошового забезпечення (інших виплат) при звільненні зі служби, ненадання належним чином оформленого грошового атестата та ненадання копій матеріалів службового розслідування підтверджується сукупністю доказів у справі.

Відповідач не надав доказів вручення позивачу грошового атестата, не надав доказів надання запитуваної інформації про проведені нарахування та виплати, не надав доказів надання копій матеріалів службового розслідування, а також не виконав вимоги ухвали суду про витребування відповідних документів. При цьому посилання відповідача на відсутність належних доказів отримання ним адвокатських запитів не спростовують встановлених судом обставин, оскільки під час розгляду справи відповідач не був позбавлений можливості надати позивачу або суду запитувані документи та інформацію, а також виконати вимоги ухвали суду від 29.05.2026 щодо подання відповідних доказів. Проте вказаних дій відповідачем вчинено не було.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання інформації про грошове забезпечення та інші належні виплати при звільненні з військової служби та для зобов`язання відповідача надати позивачу належним чином оформлений грошовий атестат, письмову інформацію про нараховані, виплачені та невиплачені суми грошового забезпечення й інших належних виплат, а також копії матеріалів службового розслідування, проведеного стосовно позивача.

Водночас вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення та інших належних виплат при звільненні задоволенню не підлягають як передчасні.

Зокрема, суд враховує те, що позивачем не конкретизовано, які саме види грошового забезпечення або виплат не нараховані та/або виплачені, не наведено розрахунку відповідних сум та не зазначено конкретних складових грошового забезпечення, право на отримання яких, на його думку, було порушено при звільненні зі служби.

Одночасно матеріали справи також не містять належних доказів проведення або ж непроведення повного розрахунку при звільненні, оскільки відповідач не надав ані довідок про нараховані та виплачені суми, ані підтверджуючих фінансових документів.

За таких умов до отримання позивачем повної інформації про складові нарахованого та виплаченого грошового забезпечення, а також до встановлення фактичного обсягу проведених розрахунків суд позбавлений можливості перевірити наявність або відсутність порушення права позивача на отримання конкретних виплат, що свідчить про передчасність відповідних позовних вимог.

З огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання інформації про грошове забезпечення та інші належні виплати при звільненні з військової служби, а також зобов`язання відповідача надати позивачу належним чином оформлений грошовий атестат, письмову інформацію про нараховані, виплачені та невиплачені суми грошового забезпечення та інших належних виплат і копії матеріалів службового розслідування, проведеного щодо фактів відмови від виконання бойового наказу, включно з висновками комісій, наказами, доповідними записками, результатами перевірок та інформацією щодо застосування або незастосування дисциплінарних стягнень.

Враховуючи, що позивач судових витрат по сплаті судового збору за подання позову не поніс та доказів понесення інших судових витрат суду не надав, а тому, відсутні підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у ненаданні ОСОБА_1 інформації щодо грошового забезпечення та інших належних виплат при звільненні з військової служби.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 належним чином оформлений грошовий атестат, письмову інформацію про нараховані, виплачені та невиплачені суми грошового забезпечення та інших належних виплат, а також копії матеріалів службового розслідування, проведеного щодо фактів відмови ОСОБА_1 від виконання бойового наказу, зокрема висновки комісій, накази, доповідні записки, результати перевірок та інформацію щодо застосування або незастосування дисциплінарних стягнень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. САГУН