Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо
Дата: 10 червня 2026 р.
Справа: №340/967/26
Суддя: О.С. ПЕТРЕНКО
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/967/26
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом: Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2
про стягнення безпідставно отриманих коштів,
ВСТАНОВИВ:
Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 суму нанесених збитків державі внаслідок безпідставного набуття коштів у розмірі 31 612,91 грн.
Ухвалою суду від 10.03.2026 року справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.34), яка була отримана особисто відповідачем.
Таким чином, суд вжив усіх необхідних процесуальних заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
В період з 14 липня 2025 року по 13 вересня 2025 року у військовій частині НОМЕР_1 проводилась перевірка аудиторською групою 4 територіального управління внутрішнього аудиту Міністерства оборони України.
В ході проведення дослідження було вибірково перевірено нарахування та виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень (сто тисяч гривень 00 копійок) за період з 01 по 31 січня 2023 року військовослужбовцям управління (оперативний командний пункт), батальйону охорони, зенітно-ракетної батареї, роти радіоелектронної боротьби, польового вузла зв`язку, інженерної роти, інформаційно-телекомунікаційного вузла, пожежного взводу, тилу, ремонтної роти, роти матеріального забезпечення, медичного пункту, взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту, технічної частини військової частини НОМЕР_1 .
В ході вибіркової перевірки аудитом встановлено, що, в порушення абзацу 2 пункту 2 окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29 (із змінами), за січень 2023 року військовослужбовцям вказаних підрозділів військової частини НОМЕР_1 проводилася виплата додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень (сто тисяч гривень 00 копійок), як таким, які перебували в межах територіальних громад, визначених наказами Головнокомандуючого Збройних Сил України районами ведення воєнних (бойових) дій, та залучалися до виконання бойових (спеціальних) завдань. Внаслідок цього було виявлено безпідставно (надлишкове) нарахування та виплату додаткової винагороди за січень 2023 року, (надлишкове) нарахування єдиного соціального внеску (22%), та компенсації податку на доходи фізичних осіб (18%).
Досліджуючи журнал бойових дій батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 встановлено, що в період з 01 по 31 січня 2023 року особовий склад батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 залучався до виконання бойових завдань із забезпечення і здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії:
- пов`язаних з охороною та обороною оперативного командного пункту (населений пункт Соколове, Чугуївського району, Харківської області),
- збірного пункту пошкоджених машин (населений пункт Боровеньки, Сєверодонецького району, Луганської області),
- та тилового командного пункту (населений пункт АДРЕСА_3 ). Дані населені пункти не входили до району ведення бойових дій відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від
02.02.2023 року №26 "Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій" (зі змінами), однак, командир батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_2 , подав рапорт (вхідний №1562/6 від 01.02.2023) про виплату додаткової винагороди, в якому безпідставно було включено військовослужбовців, яким було виплачено додаткову винагороду 100000 гривень, замість належних 30000 пропорційно з розрахунку на місяць, в результаті чого виникла переплата додаткової винагороди, а також було надмірно перераховано ПДФО та ЄСВ. Дані обставини також підтверджуються довідкою розрахунком надмірно виплаченої додаткової винагороди в розмірі 70000,00 гривень, складеної аудиторською групою.
Тим самим, вищевикладене підтверджує факт виникнення безпідставної (надлишкової) виплати (переплати) відповідачу, ОСОБА_1 , додаткової винагороди за період з 01.01.2023 по 10.01.2023, з розрахунку 100 000,00 грн. пропорційно дням участі у виконанні бойових (спеціальних завдань) у складі роти охорони батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , та надлишкових обов`язкових нарахувань, що становить загальну суму 31 612,91 гривень (тридцять одна тисяча шістсот дванадцять гривень 91 коп.), в тому числі:
4064,52 грн. – безпідставно (надлишково) сплачений Податок на доходи фізичних осіб (18%);
4967,74 грн. – безпідставно (надлишково) сплачений Єдиний соціальний внесок (22%).
Позивач вважає, що вказані кошти відповідачем отримані незаконно, а вони підлягають стягненню як завдану шкоду державі в особі позивача, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків встановлено Законом України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 03.10.2019 №160-1X.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", дія цього Закону поширюється на військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, сил цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державного бюро розслідувань, співробітників Служби судової охорони (далі - особи).
Згідно з ч.1 ст.1 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
інше майно - нерухоме та рухоме державне майно (крім військового майна, закріпленого за військовою частиною, установою, організацією, закладом), майно, залучене під час мобілізації, а також грошові кошти (п.2);
матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності (п.4);
пряма дійсна шкода (далі - шкода) - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано (п.5).
Частинами 1-3 статті 3 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" передбачено, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.
Притягнення особи до матеріальної відповідальності за завдану шкоду не звільняє її від дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності, встановленої законами України.
Статтею 8 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" врегульовані питання проведення службового розслідування.
Так, посадові (службові) особи зобов`язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів.
У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.
Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць.
Розслідування може не призначатися, якщо причини завдання шкоди, її розмір та винна особа встановлені за результатами аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або судом.
За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності.
Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню.
Наказ доводиться до винної особи під підпис.
У разі якщо шкоду завдано кількома особами, у наказі командира (начальника) визначаються суми, що підлягають стягненню окремо з кожної особи, з урахуванням ступеня вини і конкретних обставин завдання ними шкоди.
Як зазначено вище, статтею 26 Статуту внутрішньої служби ЗСУ передбачено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення кримінального правопорушення військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах (ст.27 Статуту внутрішньої служби ЗСУ).
Порядок №608 містить розділ VIII. «Особливості проведення службового розслідування за фактами завданої державі матеріальної шкоди».
1. У разі виявлення факту завдання шкоди державі командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає службове розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.
2. Під час проведення такого службового розслідування додатково необхідно з`ясувати:
наявність шкоди;
протиправну поведінку особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків;
причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;
ступінь нанесення матеріальної шкоди (пошкодження, псування або втрата військового майна);
умисність чи необережність дій (бездіяльність) винної особи та обставини, за яких заподіяно шкоду.
3. До матеріалів службового розслідування долучається довідка про вартісну оцінку заподіяної шкоди за підписом начальника відповідної служби та фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини.
Аналізуючи вказані норми чинного законодавства, суд зазначає, що залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини військовослужбовці несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються, зокрема, від матеріальної відповідальності за ці порушення. При цьому, у разі виявлення факту завдання шкоди державі командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає службове розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.
Отже, за наявності підстав для притягнення військовослужбовця, з-поміж іншого, до матеріальної відповідальності, має бути проведено службове розслідування.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону № 160-ІХ особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі:
1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій;
2) виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб;
3) завдання шкоди у стані сп`яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин;
4) вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення;
5) якщо особою надано письмове зобов`язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей.
Відповідно до ст. 7 Закону № 160-ІХ розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб`єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.
Порядок проведення службового розслідування визначено положеннями ст. 8 Закону №160-ІХ. Так, посадові (службові) особи зобов`язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів.
У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб. Щодо шкоди, завданої командиром (начальником), розслідування призначається письмовим наказом старшого за службовим становищем командира (начальника).
Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць.
Розслідування може не призначатися, якщо причини завдання шкоди, її розмір та винна особа встановлені за результатами аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або судом.
Порядок проведення службового розслідування визначається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, правоохоронними органами спеціального призначення, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державним бюро розслідувань
За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності.
Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до винної особи під підпис
Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що до матеріальної відповідальності може бути притягнуто військовослужбовця у разі заподіяння прямої дійсної шкоди, наявної з його боку протиправної поведінки у зв`язку з неналежним виконанням ним обов`язків військової служби або службових обов`язків, та наявності взаємозв`язку між діями військовослужбовця та заподіяної шкоди.
Судом встановлено, що службове розслідування стосовно відповідача не призначалось, а проведено було за фактом безпідставної виплати додаткової винагороди з розрахунку до 100 тис. грн. за місяць військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 /за наслідками проведеного аудиту/ (а.с.11-15).
Доказів встановлення вини відповідача чи притягнення його до дисциплінарної відповідальності до матеріалів справи не надано.
Відповідно до п.3 Розділу ІІ Порядку №608, службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
Водночас, під час проведення службового розслідування за фактами завданої державі матеріальної шкоди додатково необхідно з`ясувати: наявність шкоди; протиправну поведінку особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; ступінь нанесення матеріальної шкоди (пошкодження, псування або втрата військового майна); умисність чи необережність дій (бездіяльність) винної особи та обставини, за яких заподіяно шкоду.
Матеріали службового розслідування зазначених висновків щодо відповідача не містять.
Отже, доказів, які б свідчили про ініціювання та проведення службового розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб, до матеріалів справи не надано.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
За встановлених вище обставин та наведених норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua