Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №320/14660/23 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року м. Київ справа №320/14660/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С. О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області» до Антимонопольного комітету України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПБС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ШБУ-77», про визнання протиправним та скасування рішення.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулося Державне підприємство «Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області» (далі – ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області», позивач, замовник) з позовною заявою до Антимонопольного комітету України (далі – АМКУ, відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої Адміністративної колегії АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 2434-р/пк-пз від 01.03.2023 (далі – оскаржуване, оспорюване рішення).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29.12.2023 ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області» оголосило закупівлю за номером оголошення UA-2022-12-29-001110-a «Послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Мукачівського, Берегівського та Хустського районів Закарпатської області» (надалі – Процедура закупівлі). Однак у зв`язку з продовженням чинного договору з Товариством з обмеженою відповідальністю «ПБС» (далі по тексту - ТОВ «ПБС»), позивач дійшов висновку про відсутність потреби в цій закупівлі, тому відмінив її.

За результатом розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ШБУ-77» відповідачем було прийнято оспорюване рішення, яким зобов`язано позивача скасувати рішення про відміну закупівлі, з чим позивач не погодився та звернувся до суду з позовом у цій справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 відкрито провадження у справі № 320/14660/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; залучено до участі у справі третю особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ТОВ «ПБС», та третю особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ШБУ-77» (надалі – ТОВ «ШБУ-77»).

Відповідач позовні вимоги не визнав та просив у задоволенні позову відмовити повністю. Наголосив, що позивач документально не підтвердив відсутність подальшої потреби у закупівлі послуг, що є предметом тендеру. Крім того, відповідач вказав, що позивач не мав наміру відміняти Процедуру закупівлі, коли переможцем цієї закупівлі, було визначено ТОВ «ПБС». Також відповідач зазначив, що ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області» провело процедуру закупівлі аналогічних послуг без використання електронної системи, що свідчить про наявність потреби у послугах, які є предметом спірної Процедури закупівлі.

Відповідач разом з відзивом на позовну заяву подав заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, яку обґрунтував доводами про вагоме значення справи для сторін, складністю справи та значним суспільним інтересом справи № 320/14660/23, з огляду на очікувану вартість закупівлі (372 944 145,89 грн).

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо:

1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище;

2) оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;

3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

4) припинення за зверненням суб`єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;

6) оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;

8) типові справи;

9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;

10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;

11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.

Отже, частиною четвертою вищевказаної статті імперативно визначено категорії справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження.

З положеннями частини четвертої статті 12 КАС України перекликаються й приписи частини четвертої статті 257 цього ж Кодексу, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частина друга статті 257 КАС України визначає, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Предметом позову у цій справі є оскарження рішення АМКУ про зобов`язання позивача скасувати рішення ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області» про відміну Процедури закупівлі.

Оскільки ця справа не віднесена до імперативно визначеного переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, процесуальні перешкоди для розгляду справи № 320/14660/23 за правилами спрощеного позовного провадження відсутні.

Такий підхід узгоджується з висновком Верховного Суду у постановах від 05.08.2021 у справі № 200/5490/20-а, від 29.07.2021 у справі № 340/1727/20, від 28.07.2021 у справах № 340/1901/20 та № 160/6740/20, від 22.07.2021 у справі № 460/6542/20, від 23.06.2021 у справі № 520/13014/2020 тощо.

Суд також зазначає, що оцінити значення справи для сторін і значний суспільний інтерес має суд в рамках конкретних правовідносин, з яких виник спір. Це означає, що вказані підстави (для розгляду справи за правилами загального позовного провадження) повинні мати своєрідне конкретизоване пояснення у вимірі певної справи; посилання на такі підстави безвідносно до конкретних фактичних підстав не достатньо для того, щоб вимагати розгляду справи за правилами загального позовного провадження (такий висновок сформульований Верховним Судом у постановах від 26.05.2022 у справі № 640/594/20, від 22.10.2021 у справі № 200/6491/20-а, від 07.10.2021 у справі № 640/23517/20, від 05.10.2021 у справі № 640/23385/20, від 05.08.2021 у справі № 200/5490/20-а, від 22.07.2021 у справі № 460/6542/20, від 23.06.2021 у справі № 520/13014/2020 та ін.).

При цьому суд зауважує, що лише посилання на наявність в учасника процесу бажання щодо здійснення розгляду справи за правилами загального, а не спрощеного, позовного провадження не є достатньою підставою для задоволення відповідного клопотання, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, як і не вимагають обов`язкового розгляду справи саме за правилами загального позовного провадження лише з урахуванням викладеного волевиявлення учасника процесу про це. У протилежному випадку суди б мусили розглядати в обов`язковому порядку у судових засіданнях за правилами загального позовного провадження усі справи, в яких учасником процесу повідомлено про особливу важливість для нього такої справи, що зводило б нанівець власну оцінку судом обставин справи через призму необхідності чи доцільності проведення судового засідання, та нівелювало б практичну ефективність інституту спрощеного провадження. В умовах надмірного навантаження судів справами такий алгоритм дій не сприяв би процесуальній економії. Обставини цієї справи, на переконання суду, не потребують для встановлення об`єктивної істини ані обов`язкового проведення судового засідання, ані здійснення трансформації форми адміністративного судочинства зі спрощеного у загальне позовне провадження, оскільки повний та всебічний розгляд справи є загальною процесуальною вимогою для кожного судового провадження незалежно від його форми або того, проводиться судове засідання у справі чи ні. Крім того, суд зауважує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання не позбавляє учасника процесу можливості надати будь-які докази чи письмові документи чи надати пояснення, виклавши їх у письмовій формі.

Також суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25.04.2002 у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

При цьому положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників й реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про розгляд справи № 320/14660/23 за правилами загального позовного провадження.

Не погоджуючись з доводами, викладеними відповідачем у відзиві на позовну заяву, позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив про необґрунтованість і невмотивованість оскаржуваного рішення АМКУ. Відтак просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та скасувати це рішення.

ТОВ «ШБУ-77» подало до суду письмові пояснення, в яких третя особа вказала на протиправність рішення позивача про відміну Процедури закупівлі, просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відповідачу відмовлено у задоволенні заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, а інші учасники справи з такими заявами чи клопотаннями до суду не зверталися, розгляд справи судом здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

у с т а н о в и в:

ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області» є юридичною особою, до діяльності якої, зокрема, відноситься будівництво доріг і автострад.

Відповідно до пункту 16 Статуту ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області» основою метою діяльності підприємства є виконання функцій замовника та технічного нагляду під час нового будівництва, реконструкції, капітального та поточних ремонтів і експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Закарпатської області.

29.12.2022 позивач оголосив Процедуру закупівлі на послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Мукачівського, Берегівського та Хустського районів Закарпатської області.

Розкриття тендерних пропозицій відбулось 11.01.2023 о 15:11 год.

Протоколом від 16.01.2023 № 4 замовник відхилив пропозицію ТОВ «ШБУ-77», а протоколом № 6 від 18.01.2023 - визнав переможцем та прийняв рішення про намір укласти договір з наступним учасником закупівлі - ТОВ «ПБС».

Не погодившись із рішенням замовника, ТОВ «ШБУ-77» оскаржило це рішення до Постійно діючої адміністративної колегії АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (скарга № UA-2022-12-29-001110-a.c1).

Рішенням Постійно діючої адміністративної колегії АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 31.01.2023 № 1059-рк/пк-пз зобов`язано ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області» скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ «ШБУ-77» та рішення про визначення ТОВ «ПБС» переможцем Процедури закупівлі.

ТОВ «ПБС» листом від 08.02.2023 № 08/02- 01 звернулося до позивача з проханням на підставі Указу Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 про продовження дії воєнного стану внести зміни до договору про надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Мукачівського, Берегівського та Хустського районів Закарпатської області від 21.09.2022 № 32 та продовжити терміни дії цього договору до 20.05.2023.

13.02.2023 замовник скасував рішення про визнання переможцем й намір укласти договір з ТОВ «ПБС» та відхилення тендерної пропозиції ТОВ «ШБУ-77».

Додатковою угодою від 13.02.2023 № 12 внесено зміни до Договору про закупівлю послуг № 32 від 21.09.2022 та продовжено термін надання послуг за договором та терміни дії договору на 90 діб, тобто до 20.05.2023.

Крім того, 13.02.2023 згідно з протоколом № 11 замовник відмінив Процедуру закупівлі, зазначивши причинами для відміни закупівлі: видання Президентом України Указу від 06.02.2023 № 58/2023 про продовження дії воєнного стану в Україні та лист ТОВ «ПБС» від 08.02.2023 № 08/02-01, на підставі якого між замовником та ТОВ "ПБС" укладено Додаткову угоду від 13.02.2023 № 12 й продовжено дію раніше укладеного між ними Договору від 21.09.2022 № 32 до 20.05.2023.

Рішенням Постійно діючої адміністративної колегії АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 01.03.2023 № 2434-рк/пк-пз зобов`язано ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області» скасувати рішення про відміну Процедури закупівлі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, вважаючи таке рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Отже, в розглядуваній справі суду необхідно встановити наявність підстав для відміни закупівлі критеріям, установленим частиною другою статті 2 КАС України, зокрема, чи прийнято таке рішення з урахуванням усіх обставин, які мали значення для його прийняття (обґрунтованість рішення).

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII (у редакції, чинній на час відміни закупівель, розгляду скарги та прийняття оскаржуваного рішення).

Пунктом 3-7 розділу X «Прикінцевих та перехідні положень» Закону України «Про публічні закупівлі» установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» затверджено особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі по тексту Особливості здійснення публічних закупівель).

В обґрунтування оскаржуваного рішення відповідач зазначає про безпідставність причин відміни Процедури закупівлі у зв`язку з відсутністю подальшої потреби в такій закупівлі послуг, оскільки договір з переможцем Процедури закупівлі замовник повинен був укласти до 02.02.2023 ( у 15-денний строк з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю) відповідно до абзацу четвертого пункту 46 Особливостей здійснення публічних закупівель. Згідно з цим пунктом замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення договору може бути продовжений до 60 днів. У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладення договору про закупівлю зупиняється.

Позивач доводить протиправність оскаржуваного рішення, оскільки Договір від 21.09.2022 № 32, укладений між ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області» та ТОВ «ПБС», предметом якого є послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Мукачівського, Берегівського та Хустського районів Закарпатської області, на момент надіслання повідомлення про намір укласти договір (18.01.2023) діяв до 19.02.2023 (з урахуванням додаткової угоди до цього договору). Відтак замовник був готовий укласти новий договір з ТОВ «ПБС» (переможцем Процедури закупівлі) до 19.03.2023, тобто протягом 60 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вказаних норм Особливостей здійснення публічних закупівель.

Разом з тим суд відхиляє це твердження позивача, оскільки ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області» не наводить довід щодо обґрунтованої необхідності продовження строку для укладення договору з 15 до 60 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю. Таким чином, договір з переможцем Процедури закупівлі мав бути укладений до 02.02.2023.

Відповідно до пункту 14 Особливостей здійснення публічних закупівель закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» установлено, що планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель. Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього. Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.

Судом установлено, що позивач не вносив змін до річного плану закупівель. Представник позивача пояснив, що в цьому не було необхідності, оскільки експлуатаційне утримання доріг загального користування місцевого значення Мукачівського, Берегівського та Хустського районів Закарпатської області для ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області» є актуальним, а відміна Процедура закупівлі спричинена наявністю іншого договору (Договору № 32 від 21.09.2022).

Вирішуючи питання про достатність підстав для відміни закупівель, необхідно розглянути дотримання позивачем відповідних принципів здійснення публічних закупівель та недискримінація учасників при такій відміні.

Згідно з пунктом 3 Особливостей здійснення публічних закупівель замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом України «Про публічні закупівлі».

За змістом частини першої статі 5 Закону України «Про публічні закупівлі» до принципів, за якими здійснюються закупівлі віднесено: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням (пункти 1-6).

Отже, поряд з принципом максимальної економії, ефективності та пропорційності, закупівлі повинні забезпечити добросовісну конкуренцію, відкритість та прозорість на всіх стадіях, недопущення дискримінації учасників.

Позивач зазначає, що укладання ще одного договору, предметом виконання якого вже є діючий договір, суперечитиме загальним вимогам чинності правочину, передбачених статтею 203 Цивільного кодексу України та статтею 179 Господарського кодексу України.

Також ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області» наголошує, що пунктом 1.14 Договору від 21.09.2022 № 32 передбачено, що обсяги закупівлі послуг можуть бути змінені залежно від реального фінансування видатків. Отже, замовник може збільшити обсяги закупівлі на підставі актів дефектів та інших документів та включити до договору послуги відповідно до норм вимог Цивільного і Господарського кодексів України.

Таким чином, на думку позивача, Договір від 21.09.2022 №32 може включати в себе послуги, які передбачені Технічним завданням, про які зазначено в оголошенні про Процедуру закупівлі, що оприлюднене на вебпорталі Уповноваженого органу: UA-2022-12-29-001110-a.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 4.5 ДСТУ 8747:2017 «Види та переліки робіт з ремонтів та експлуатаційного утримання» склад та обсяги робіт з експлуатаційного утримання для кожної ділянки дороги, окремої дорожньої споруди або елемента автомобільної дороги встановлюють на підставі результатів діагностики й оцінення їхнього фактичного стану й обстежень, зафіксованих в актах дефектів чи інших документах.

Для оголошення Процедури закупівлі замовником складений акт дефектів, що міститься у матеріалах справи, у якому зазначено склад та обсяги робіт з експлуатаційного утримання і на підставі якого розроблено відповідний кошторис.

В листі Міністерства економічного розвитку України № 3323-04/78667- 06 від 08.12.2022 «Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» щодо строку дії договору про закупівлю зазначено наступне. Пунктом 17 Особливостей здійснення публічних закупівель передбачено, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 Особливостей здійснення публічних закупівель укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», крім частин третьої – п`ятої, сьомої та восьмої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», та Особливостей здійснення публічних закупівель. Згідно зі статтею 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

В оголошенні за номером UA-2022-12-29-001110-a про Процедуру закупівлі позивачем було вказано, що предметом цієї закупівлі є послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Мукачівського, Берегівського та Хустського районів Закарпатської області; очікувана вартість закупівлі - 372 944 145,89 UAH з ПДВ; строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг - 30.06.2024.

У той же час пунктом 5.1 Договору від 21.09.2022 № 32, укладеного між ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області» та ТОВ «ПБС», термін надання послуг – з дати укладання Договору по 21.11.2022. Строк виконання зобов`язань щодо надання послуг може продовжуватися у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.

Відповідно до Додаткової угоди від 30.12.2022 № 11 до Договору від 21.09.2022 № 32 ціна цього договору становить 116 399 718,00 грн, в тому числі ПДВ – 19 399 953,00 грн. Вартість послуг на 2022 рік складає 96 993 830,43 грн , у тому числі ПДВ – 16 165 638,41 грн. Вартість послуг на 2023 рік складає 19 405 887,57 грн, у тому числі ПДВ – 3 234 314,59 грн.

ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області» відмінило Процедуру закупівлі, продовживши дію Договору від 21.09.2022 № 32 до 20.05.2023. Однак позивач не надав суду доказів (зокрема, акта дефектів до процедури закупівлі, на підставі якої укладено Договір від 21.09.2022 № 32), що ТОВ «ПБС» у межах укладеного договору може надавати послуги, передбачені згідно з Технічним завданням, зазначеним у спірній Процедурі закупівлі. До того ж для кожної закупівлі було розроблено окремі акти дефектів та кошториси, що не свідчить про їх взаємопов`язаність.

Варто також зазначити, що пункт 5.1 Договору від 21.09.2022 № 32 містить імперативний припис, відповідно до якого зміни у договорі не мають призвести до збільшення суми, визначеної в договорі. Разом з тим доказів, що надані ТОВ «ПБС» послуги, у зв`язку з продовженням строку дії Договору від 21.09.2022 № 32, не призведуть до збільшення суми договору, позивач не надав.

З урахуванням викладеного суд вважає необґрунтованим довід позивача про те, що продовження строку дії іншого договору, а відтак і відсутність потреби у закупівлі послуг, є правомірною підставою для відміни спірної Процедури закупівлі.

Відповідно до пункту 47 Особливостей здійснення публічних закупівель замовник відміняє відкриті торги у разі:

1) відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг;

2) неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень;

3) скорочення обсягу видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт чи послуг;

4) коли здійснення закупівлі стало неможливим внаслідок дії обставин непереборної сили.

У разі відміни відкритих торгів замовник протягом одного робочого дня з дати прийняття відповідного рішення зазначає в електронній системі закупівель підстави прийняття такого рішення.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що у замовника наявна можливість відмінити тендер у разі відсутності потреби подальшої закупівлі предмету закупівлі, але ця можливість не може бути необґрунтовано дискреційною.

При цьому з урахуванням забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі», не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.

Таким чином, кожне рішення тендерного комітету чи уповноваженої особи, якщо вона проводить тендер, у разі його відміни або визнання його таким, що не відбувся, має бути документально обґрунтоване та підтверджене відповідними документами, оскільки учасники процедури закупівлі в силу статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» мають право його оскаржити.

Суд зазначає, що позивач не заперечує необхідності отримання послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Мукачівського, Берегівського та Хустського районів Закарпатської області, однак наголошує, що проведення спірної Процедури закупівлі не є необхідним, адже ці послуги можуть бути надані ТОВ «ПБС» на підставі Договору від 21.09.2022 № 32 (після продовження строку його дії додатковою угодою).

Позивачем не було надано ні відповідачу, ні суду достатніх доказів на підтвердження необхідності відміни Процедури закупівлі через те, що відпала подальша потреба в придбанні послуг, що може бути підставою для відміни торгів.

Суд зазначає, що ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області» не обґрунтувало необхідності відміни Процедури закупівлі, зокрема, з підстав недоцільності її проведення через те, що навіть в разі завершення закупівель не буде досягнуто мети щодо задоволення потреб замовника в товарах, робота, послугах. Натомість у цій справі позивач доводить суду можливість забезпечити потреби замовника іншим учасником (ТОВ «ПБС») спірної Процедури закупівлі, щодо якого АМКУ у межах цієї ж закупівлі зобов`язав ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області» скасувати рішення про визначення цього товариства переможцем процедури закупівлі.

Таким чином, наведені позивачем доводи свідчать про його бажання обрати виконавця послуг із забезпечення експлуатаційного утримання доріг загального користування місцевого значення Мукачівського, Берегівського та Хустського районів Закарпатської області поза межами процедури закупівлі та з порушенням принців публічних закупівель.

Суд також зазначає, що продовження дії в країні воєнного стану не має сприйматися замовниками та учасниками процедур закупівлі як можливість зловживати, наданими їм Законом України «Про публічні закупівлі» правами та обов`язками.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення: 1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом); 2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Оскаржуваним рішенням встановлено безпідставну відміну закупівель та зобов`язано замовника скасувати відповідне рішення. Отже, рішення Постійно діючої Адміністративної колегії АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 2434-р/пк-пз від 01.03.2023 прийнято в межах повноважень, визначених Законом України «Про публічні закупівлі», та є правомірним.

Ураховуючи відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат та витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, у відповідності до статей 132, 139 КАС України судом не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.