Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №140/2603/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року ЛуцькСправа № 140/2603/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача, адвокат Доманська Вікторія Анатоліївна, в інтересах ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_3 , що полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 та 11.01.2026, під час оновлення військово-облікових даних в мобільному застосунку «Резерв+» згенеровано військово-обліковий документ в якому міститься позначка « ІНФОРМАЦІЯ_5 : порушення військового обліку» та причина звернення до Національної поліції – не уточнили дані до 16.07.2024.

Представником позивача 21.01.2026 скеровано адвокатський запит до Луцького відповідача щодо підстав внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку та копії протоколів та постанов про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративними правопорушеннями.

Із наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 відповіді вбачається, що станом на 25.01.2026 ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку, при цьому протокол про адміністративне правопорушення відносно нього не складався та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не виносилася. Водночас у реєстрі «Оберіг» містяться відомості про порушення правил військового обліку, які не підтверджені належними процесуальними документами.

Таким чином, відповідь ІНФОРМАЦІЯ_3 фактично підтверджує відсутність законних підстав для внесення зазначеної інформації до реєстру, а вимога щодо необхідності особистої явки позивача для «зняття порушення» свідчить про неправомірність дій відповідача та необхідність їхнього виправлення.

Зауважує, що відсутність належним чином складеного протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності свідчить про те, що факт правопорушення щодо позивача документально не підтверджений. За таких умов немає правових підстав вважати його притягнутим до відповідальності, а тому внесення відповідних відомостей до Реєстру є протиправним.

Отже, у зв`язку з тим, що факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) не доведено, оскільки відомості про вчинення позивачем правопорушення у відповідача відсутні, протокол не складався, постанова не виносилася, а тому факт притягнення до відповідальності відсутній, а наявність позначки “Порушення правил військового обліку” є таким, що не відповідає дійсності та відповідно, що підлягає скасуванню, у зв`язку із чим просить адміністративний позов задовольнити (арк. спр. 1-6).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 18).

Представник ІНФОРМАЦІЯ_3 у своєму відзиві від 16.03.2026 №2698 позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що законодавством визначено терміни для оновлення облікових даних: вони мали чіткі межі – з 18.05.2024 по 16.07.2024 (60 днів) та способи уточнення: через центр надання адміністративних послуг (як підтвердження витяг про уточнення).

Відтак, ОСОБА_1 не виконав свій обов`язок та, як наслідок, не має жодного підтвердження щодо спроб чи факту оновлення облікових даних у терміни передбачені законодавством.

Проте, обов`язок щодо уточнення/оновлення даних є його особистим обов`язком, закріпленим в законодавстві, і повинен був проявлятися в особистих активних діях військовозобов`язаного.

Згідно інформації з реєстру «Оберіг» уточнення даних, як таке, ОСОБА_1 відбулося лише 21.09.2024.

Зважаючи на факт порушення правил військового обліку (несвоєчасне уточнення облікових даних) та в рамках підпункту 2 пункту 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022, було сформовано подання щодо розшуку ОСОБА_1 , як такого, що вчинив адміністративне правопорушення передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП, до органів Національної поліції (звернення №Е1871684 від 09.04.2025).

Зважаючи на вищевикладене, уважає цілком законним та обґрунтованим внесення інформації щодо порушення правил військового обліку ОСОБА_1 до реєстру «Оберіг» (арк. спр. 23-24).

У відповіді на відзив від 23.03.2026 представник позивача просила адміністративний позов задовольнити з підстав, викладених в позові та додала що інформацію, яку не оновив позивач, відповідач повинен отримати від уповноважених органів та реєстрів, до яких має доступ в електронному вигляді, а тому в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення (арк. спр. 29-34).

Інших заяв по суті справи, передбачених КАС України до суду не надходило.

Суд, перевіривши доводи позивача у заяві по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Відповідно до електронного кабінету призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Резерв+», ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 в якості військовозобов`язаного, де зазначено про звернення до Нацполіції 09.04.2025 із зазначенням причини «Не уточнили дані до 16.07.2024» (арк. спр. 12).

Представник позивача 21.01.2026 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою, у якій, серед іншого, просила надати інформацію щодо усіх наявних порушень правил військового обліку позивача та документи, які підтверджують наявні порушення, а також копії протоколів та постанов про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 (арк. спр. 13).

ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 26.01.2026 №854 повідомив, що згідно інформації реєстру «Оберіг» ОСОБА_1 порушив правила військового обліку, а саме не уточнив вчасно облікові дані та не з`явився по повістці №2245904 на 30.01.2025 на 10:00 для проходження медичного огляду.

Станом на 25.01.2026 щодо позивача постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, за вчинення вищенаведеного правопорушення передбаченого частиною третьою статті 210 КУпАП не виносилася (арк. спр. 14).

Уважаючи дії відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 протиправними, сторона позивача звернулася із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII).

Згідно із частиною третьою статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Як установлено частиною першою статті 33 Закону №2232-ХІІ, військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави (частина дев`ята статті 1 Закону №2232-ХІІ).

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 30.12.2022 №1487, якою затвердив Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до абзацу третього пункту 20 Порядку №1487 для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з частиною десятою статті 1 Закону №2232-ХІІ громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, з-поміж іншого, уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (надалі неодноразово продовжено і наразі також триває).

Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 Про загальну мобілізацію, затвердженого Законом від 03.03.2022 №2105-IX оголошено проведення загальної мобілізації протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом. Строк проведення загальної мобілізації неодноразово продовжувався (триває до цього часу).

Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені у частині першій статті 22 Закону України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон №3543-XII). Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

За змістом частини третьої статті 22 Закону №3543-ХІ інші військовозобов`язані (крім тих які спеціально обумовлені у даній статті) протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Пунктом 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону №3633-IX (набрав чинності 18.05.2024) установлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності); у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Отже, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані були протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом №3633-IX (18.05.2024) уточнити свої персональні дані у спосіб: самостійно прибути до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання; звернутись до центру надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Відповідно до статті 14-1 Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов`язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Електронний кабінет реалізовано у форматі застосунку «Резерв+».

У застосунку «Резерв+» наявна інформація про дату уточнення ОСОБА_1 персональних даних, а саме 21.09.2024, а також наявна відмітка про порушення позивачем правил військового обліку; причина звернення до Національної поліції - не уточнено дані до 16.07.2024 (арк. спр. 12).

Відповідно до пункту 3 Правил військового обліку призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Статтею 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Як передбачено пунктом 9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з абзацом третім пункту 56 Порядку №1487 Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).

Статтею 259 КУпАП доставлення порушника з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю або порушенні військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - до органів Служби безпеки України її співробітником.

Як передбачено статтею 262 КУпАП, органи (посадові особи) Національної поліції правомочні здійснювати адміністративне затримання, зокрема, при порушенні призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

При цьому доставлення військовозобов`язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до зазначених норм законодавства здійснюється саме з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим.

Тобто, у такому випадку в першу чергу здійснюється доставлення особи до органу ТЦК та СП, та в другу чергу складення протоколу про адміністративне правопорушення за правопорушення, визначені статтями 210 та 210-1 КУпАП.

Відповідно до пункту 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Позивач не заперечує, що установлений пунктом 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону №3633-IX обов`язок виконав несвоєчасно.

Між тим, сама по собі наявність в застосунку «Резерв+» примітки порушення правил військового обліку ще не свідчить про притягнення особи до адміністративної відповідальності, а у розглядуваному випадку лише вказує на те, що у зв`язку з порушенням вимог пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону №3633-IX щодо позивача вирішується питання про притягнення до відповідальності, для чого 09.04.2025 направлено електронне повідомлення до органів Національної поліції про його доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідні відомості про направлення 09.04.2025 до Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області для доставлення позивача до ТЦК та СП з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення відображені в Реєстрі (арк. спр. 25).

Наведене дає підстави для висновку, що оскаржувані дії вчинені відповідачем за наявності відповідних повноважень та правових підстав.

Слід зазначити, що аналізуючи обставини даної справи за посиланням на положення КУпАП суд надає правову оцінку діям відповідача щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів виключно на предмет дотримання визначеної законом адміністративної процедури та в контексті критеріїв, визначених статтею 2 КАС України.

Доводи представника позивача щодо відсутності у ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та можливість отримати всю інформацію від уповноважених органів та за допомогою реєстрів суд не бере до уваги, оскільки вказане виходить за межі повноважень адміністративного суду.

Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Статтею 20 КАС України визначено розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів.

Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності (пункт 1 частини першої статті 20 КАС України)

При цьому, особливість провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності передбачена статтею 286 КАС України. Згідно з частиною першою вказаної статті, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, у випадку незгоди з рішеннями (діями) відповідача щодо притягнення до адміністративної відповідальності, позивач не позбавлений права на їх оскарження до місцевого загального суду як адміністративного, з дотриманням визначеної законом процедури.

Відтак, дослідивши спірні правовідносини крізь призму прав та обов`язків учасників цих правовідносин, а також балансу публічних та приватних інтересів, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення ним правил військового обліку та необхідність доставлення військовозобов`язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідають критеріям законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які наведені в частині другій статті 2 КАС України.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Суди повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).

Інші аргументи сторін не є визначальними для вирішення даної справи та не спростовують висновок суду про відсутність підстав для задоволення позову.

Відтак, фактичні та правові підстави для виключення з Реєстру відомостей про порушення позивачем правил військового обліку, законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статями 210 та 210-1 КУпАП, відсутні.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович