Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №706/465/26 — Христинівський районний суд Черкаської області

Суд: Христинівський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 11 червня 2026 р.

Справа: №706/465/26

Суддя: Школьна А. В.

Справа № 706/465/26

2/706/646/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2026 року м. Христинівка

Христинівський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Школьної А.В.,

за участю секретаря судового засідання Самсоненко А.П.,

представника позивача Мельника О.Ф.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Христинівка Черкаської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру стягуваних аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Мельник Олег Федорович, звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить зменшити розмір стягуваних аліментів на малолітнього сина та на утримання дружини.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 17.03.2023 із позивача на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) позивача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову, тобто з 14 лютого 2023 року, та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 13.06.2024 змінено розмір аліментів стягуваних з позивача на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_4 із 1/4 частини до 1/5 частини усіх видів заробітку (доходу) позивача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 21.11.2025 з позивача на користь відповідача стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19.08.2025 та до досягнення дитиною повноліття. Цим же рішенням із позивача на користь відповідача, на утримання дружини, стягуються аліменти у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) позивача, щомісячно, починаючи з 19.08.2025 та до досягнення дитиною ОСОБА_5 трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Таким чином, за рішеннями судів на утримання дітей та колишньої дружини з позивача стягуються аліменти в розмірі 1/5 частки або 20 %, 1/4 частки або 25 % та 1/6 частки або 16,66 %, а загалом з позивача стягуються аліменти в розмірі 61,6% від заробітку (доходу), що перевищує половину заробітку (доходу) платника аліментів.

Відтак, позивач просить суд ухвалити рішення, яким змінити (зменшити) розмір стягуваних з позивача на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із 1/4 на 1/6 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19.08.2025 та до досягнення дитиною повноліття, та зменшити розмір стягуваних на дружину аліментів із 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) позивача до 1/8 частки усіх видів заробітку (доходу) позивача, щомісячно, до досягнення сином ОСОБА_5 трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 30.03.2026 позов прийнято до розгляду, відкрите загальне позовне провадження у справі та призначено у ній підготовче судове засідання.

10.04.2026 відповідач ОСОБА_1 через канцелярію суду подала відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує, вважає їх безпідставними з огляду на таке:

- з моменту набрання рішенням суду законної сили минув незначний строк, за який не могли відбутися істотні зміни у матеріальному становищі позивача. На підтвердження таких змін позивач доказів не надав;

- позивач проходить службу у Збройних Силах України та отримує стабільне грошове забезпечення, що свідчить про відсутність підстав для зменшення аліментів;

- обов`язок повідомлення суду про наявність інших аліментних зобов`язань покладається на позивача. Позивач був присутній при розгляді справи та мав можливість повідомити суд про всі обставини, однак не скористався цим правом;

- зменшення аліментів із 1/4 до 1/6 частини доходу призведе до суттєвого погіршення матеріального забезпечення сина. Дитина потребує належного утримання (харчування, одяг, медичне обслуговування, розвиток), а витрати з віком лише зростають;

- нерівність у забезпеченні дітей: позивач сплачує аліменти на іншу дитину у більшому розмірі що ставить їх спільну дитину у гірше матеріальне становище. Це суперечить принципу рівності прав дітей;

- вимоги позивача щодо перерахунку аліментів з минулого періоду є безпідставними, оскільки зміна розміру аліментів застосовується з моменту звернення до суду, а не «заднім» числом. Позивач фактично намагається переглянути вже ухвалене судове рішення без наявності нових істотних обставин, що суперечить принципу правової визначеності.

Покликаючись на норми статей 180, 182, 190 Сімейного кодексу України, відповідач стверджує, що позивач не довів наявності змін матеріального або сімейного стану сторін чи інших істотних обставин, а тому у задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Постановленою 27.04.2026 судом ухвалою закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, його представник – адвокат Мельник О.Ф. позовні вимоги підтримав, просив про їх задоволення з підстав викладених у позовній заяві. Зазначив, що стягнення аліментів у розмірі, що сукупно перевищує половину заробітку (доходу) позивача суперечить нормам Сімейного кодексу України, порушує його права, а тому розмір аліментів підлягає зменшенню.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково. Зазначила, що із 01.04.2026 працює фахівцем із соціальної роботи КЗ «ЦНСП», а тому проти зменшення стягуваних на її користь, як на колишню дружину, аліментів до досягнення дитиною трьох років із 1/6 до 1/8 частки від заробітку (доходу) платника аліментів, не заперечувала. Водночас вказала про відсутність підстав для зменшення аліментів на утримання малолітнього сина, оскільки обов`язок по утриманню дитини законодавець покладає на обох батьків, позивач служить у лавах ЗСУ, має можливість надавати допомогу сину, будь – яких змін з часу ухвалення судом рішення про стягнення аліментів в матеріальному та сімейному стані ОСОБА_2 не відбулося.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 244 ЦПК України ухвалення та проголошення судового рішення у даній справі 03.06.2026 відкладено до 14 год 30 хв 12.06.2026.

Заслухавши думку учасників, дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини і відповідні їм правовідносин та дійшов такого рішення.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 , позивач у справі, є батьком, а ОСОБА_1 , відповідач у справі, є матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується долученою до позовної заяви копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 21.11.2025 у справі №706/1202/25 шлюб між сторонами розірвано та стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19.08.2025 і до досягнення дитиною повноліття, та на утримання матері до досягнення дитиною 3 років в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з 19.08.2025 і до досягнення дитиною – ОСОБА_5 трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Факт проживання матері із дитиною в АДРЕСА_1 , підтверджений довідкою від 27.03.2024 №7121-5003196600 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_5 та довідкою від 28.03.2024 №7121-7000463882 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 . Зазначена обставина сторонами не оспорюється.

Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 17.03.2023 у справі №706/191/23 стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову, тобто з 14.02.2023, та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 13.06.2024 у справі № 706/537/24 зменшено розмір стягуваних із ОСОБА_2 на підставі рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 17.03.2023 у справі №706/191/23, на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_4 аліментів із 1/4 частини до 1/5 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблений висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним, оскільки у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів, а значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилається виключно на те, що окрім спільної із відповідачем дитини, має на утриманні ще доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сукупний розмір стягуваних із нього аліментів на підставі рішення Христинівського районного суду від 13.06.2024 у справі №706/537/24 та рішення Христинівського районного суду від 21.11.2025 у справі №706/1202/25 становить 61,66%, що перевищує половину заробітку (доходу) позивача та, на його переконання, є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.

Статтею 192 СК України передбачена можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Водночас будь – яких доказів змін сімейного чи матеріального становища позивача після ухвалення 21.11.2025 судом рішення ні ОСОБА_2 , ні його представник не надали.

На час стягнення із ОСОБА_2 на користь відповідача аліментів, позивач вже сплачував аліменти на утримання доньки ОСОБА_7 , а тому зазначена обставина не є новою, не свідчить про зміни у його майновому або сімейному становищі та підставою для зменшення розміру аліментів не може бути.

Сам по собі факт утримання із заробітку позивача аліментів на двох дітей та колишню дружину у розмірі 61,6% від його заробітку (доходу) не є достатньою правовою підставою для зменшення розміру аліментів.

Частиною другою статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Положеннями ч. 5 ст. 183 СК України унормовано, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Таким чином, законодавець визначає мінімальні гарантії для дитини та положень щодо максимального розміру аліментів не містить.

У Сімейному кодексі України відсутні норм, які б обмежували розмір аліментів половиною заробітку їх платника, а тому доводи позивача в цій частині суд відхиляє як безпідставні.

Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника визначає стаття 70 Закону України «Про виконавче провадження», частиною п`ятою якої унормовано, що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

З огляду на положення чинного законодавства, встановлені у даній справі фактичні обставини, підстав для зменшення розміру аліментів на утримання сина – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , суд не вбачає та залишає дану позовну вимогу без задоволення.

Вирішуючи юридичний спір щодо зменшення розміру аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьохрічного віку, суд враховує визнання відповідачем ОСОБА_1 в судовому засіданні цих позовних вимог, підтвердження нею факту працевлаштування із 01.04.2026 та, як наслідок, покращення матеріального становища, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру аліментів на утримання відповідача із 1/6 до 1/8 частини заробітку (доходів) позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 7, 10, 12, 13, 81, 244, 258-259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру стягуваних аліментів задовольнити частково.

Розмір аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьохрічного віку, визначений рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 21 листопада 2025 року у справі №706/1202/25, змінити.

Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дружини в розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з часу набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відкликати виконавчий лист у справі №706/1202/25 про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дружини в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи із 19.08.2025 і до досягнення дитиною ОСОБА_5 трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено та проголошено 12 червня 2026 року.

Позивач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП – НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП – НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Альона ШКОЛЬНА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua