Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №703/7846/25 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/7846/25

2/703/440/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Проценко А.М.,

за участю секретаря судового засідання Вовк І.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надання послуги з постачання теплової енергії,

встановив:

КП «Смілакомунтеплоенерго» через систему «Електронний суд» звернулось до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом про стягнення пропорційно частки у праві власності на спадкове майно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» суму основного боргу в розмірі – 42 283,60 грн, втрати від інфляції в сумі – 14 453,23 грн, 3 % річних в сумі 4 560,84 грн, пеню в сумі – 2 121,97 грн та судові витрати пов`язані з розглядом справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що починаючи з 01.02.2018 року КП «Смілакомунтеплоенерго» є надавачем послуг в сфері теплопостачання згідно рішення ВК Смілянської міської ради від 23.02.2018 за № 70 «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг».

Таким чином, позивачем з 01 лютого 2018 року надавались послуги з централізованого опалення у м. Сміла, в тому числі і відповідачачам, за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 25.10.2021 (опубліковано на офіційному сайті Смілянської міської ради за посиланням https://smila-rada.gov.ua/).

Позивач вказує, що квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 , виданого 02.03.2015 реєстраційною службою Смілянського міськрайонного управління юстиції Черкаської області, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.11.2021. З ухвали Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06.05.2022 у справі №703/892/22 позивачу стало відомо, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знята з реєстрації 17.11.2016 у зв`язку зі смертю. Відповідно до листа Виконавчого комітету Смілянської міської ради від 15.04.2024 №806/02-50 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті заведено спадкову справу, а тому у міської ради відсутні підстави для звернення до суду із заявою про визнання спадщини відумерло. За адресою: АДРЕСА_1 станом на 28.06.2016 рік був зареєстрований син ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис про смерть №696, та знятий з реєстрації 27.11.2020, що підтверджується довідкою Управління «Центру надання адміністративних послуг» ВК Смілянської міської ради від 25.04.2024 №01-16/460. З порталу Судова влада та Єдиного державного реєстру судових рішень (судова справа №703/3087/25) позивачу стало відомо, що: «Із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 звернулись до нотаріуса ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та заведена спадкова справа. На час смерті ОСОБА_5 її дочка ОСОБА_2 була пенсіонером, тобто непрацездатною, а тому в спадковому майні має обов`язкову частку в розмірі 1/4 частки. Таким чином, після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняли ОСОБА_2 за законом, а ОСОБА_4 за заповітом, однак свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 спадкоємцями не отримувалися. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , який на час смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та інші особи з ним не були зареєстровані та не проживали. ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_1 позивача. 12 жовтня 2023 року приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Таран Г.В. за заявою ОСОБА_1 була заведена спадкова справа № 137/2023 після смерті ОСОБА_4, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.». Отже Особа_1 - ОСОБА_1 , Особа_2 – ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України - власність зобов`язує, а ст. 322 ЦК України визначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Стаття 1216 ЦК України визначає спадкування як перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Договір про надання послуг з централізованого опалення від 01 лютого 2018 року, згідно з яким КП «Смілакомунтеплоенерго» як виконавець надає споживачам послуги, так само як і індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії є договорами приєднання, відповідно до ст. 634 ЦК України, та публічними договорами згідно зі ст. 633 ЦК України.

Факт постачання теплової енергії у будинок, в якому знаходиться квартира споживачів підтверджується спільними актами з балансоутримувачем будинку про подачу теплової енергії кожного опалювального сезону, які розпочинаються та завершуються згідно до рішень виконавчого комітету Смілянської міської ради.

Оскільки відповідач споживала надані послуги, не відмовлялася від них у законному порядку, то згідно ст. 205, 901-903 ЦК України договір про надання послуг з централізованого теплопостачання між сторонами фактично відбувся (конклюдентний договір).

Позивач стверджує, що свої зобов`язання за договором виконав повністю та здійснював нарахування плати за надані послуги у період виникнення заборгованості за тарифами, затвердженими рішеннями виконавчого комітету. Зважаючи на наявність у будинку, в якому знаходиться квартира відповідачів, приладу комерційного обліку теплової енергії, нарахування плати за надані послуги здійснювалося на основі показань вузла комерційного обліку згідно з вимогами статей 9-11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Водночас, відповідачі не в повній мірі здійснювали оплату за надані послуги з постачання теплової енергії та за абонентське обслуговування, у зв`язку з чим утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 64 419 грн 64 коп.

У зв`язку з цим КП «Смілакомунтеплоенерго» просило стягнути пропорційно частки у праві власності на спадкове майно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» суму основного боргу в розмірі – 42 283,60 грн, втрати від інфляції в сумі – 14 453,23 грн, 3 % річних в сумі 4 560,84 грн, пеню в сумі – 2 121,97 грн та судові витрати пов`язані з розглядом справи.

Оскільки відповідачі в добровільному порядку не оплачують отримані житлово-комунальні послуги, КП «Смілакомунтеплоенерго» просило стягнути заборгованість, що виникла, шляхом ухвалення судового рішення.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду здійснено перехід зі спрощеного позовного провадження без виклику сторін до спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача - адвокат Удовенко О.В. в судове засідання не з`явився, у позові просив розглядати справу без його участі, надав заяву про уточнення позовних вимог, якій просять стягнути на користь комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» зі ОСОБА_2 10 570,90 грн - основного боргу, 3 613,31 грн - втрат від інфляції, 1 140,21 грн - 3 % річних, 530,49 грн - пені, 605,60 грн - судового збору, та стягнути на користь комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» з ОСОБА_1 31 712,70 грн - основного боргу, 10 839,92 грн - втрат від інфляції, 3 420,63 грн - 3 % річних, 1 591,48 грн - пені, 1 816,80 грн. судового збору.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили, будь-яких заяв від них на адресу суду не надходило.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази у їх сукупності та взаємозв`язку, а також окремо на предмет достатності, належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 - 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 28 червня 2016 року.

На момент смерті ОСОБА_3 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та разом з нею був зареєстрований ОСОБА_4 , що підтверджується копією довідки № 2771 від 22 листопада 2016 року, яка видана СКП «Наш дім».

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на квартир АДРЕСА_2

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла усе своє майно, де б воно не було, та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно з інформацією приватного нотаріуса Таран Г.В. після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , із заявами про прийняття спадщини звернулися: за заповітом її син ОСОБА_4 та за законом – дочка ОСОБА_2 . Свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Таким чином, після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняли ОСОБА_2 за законом, та ОСОБА_4 за заповітом.

На час смерті ОСОБА_3 її дочка ОСОБА_2 була пенсіонером, тобто непрацездатною, а тому в спадковому майні має обов`язкову частку в розмірі 1/4 частки.

ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_3 , яке видане 26 вересня 2020 року Смілянським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

На момент смерті ОСОБА_4 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , інші особи за цією адресою не були зареєстровані, що підтверджується відомостями про реєстрацію місця проживання особи.

За життя ОСОБА_4 мав право отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 на майно, яке залишилося після її смерті, але його не отримав.

ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_1 , що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , яке видане 19.02.2025 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Сміла Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_4 .

Вищевказана інформація підтверджується встановленими фактами наданого на виконання ухвали суду про витребування рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 29 вересня 2025 року у справі №703/3087/25, провадження №2/703/1262/25 та наданими документами приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Таран Г.В. від 05.03.2026.

На виконання ухвали суду про витребування доказів Смілянська державна нотаріальна контора 04.02.2026 надала відповідь, в якій зазначено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 до Смілянської державної нотаріальної контори з заявами про прийняття/відмову від прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкова справа в Смілянській державній нотаріальній конторі не заводилась. Також вказано, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 до Смілянської державної нотаріальної контори з заявами про прийняття відмову від прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкова справа в Смілянській державній нотаріальній конторі не заводилась.

На виконання ухвали суду про витребування доказів 06.02.2026 Смілянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області надано інформацію в якій зазначено, що проведеною перевіркою за наявним архівним фондом Смілянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України виявлено:

- актовий запис про народження № 230 від 14.05.1965, складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де матір`ю дитини вказана ОСОБА_7 ;

- актовий запис про народження № 601 від 12.11.1957, складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 де матір`ю дитини вказана ОСОБА_7 ;

- актовий запис про шлюб № 452 від 23.08.1975, складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ;

- актовий запис про шлюб № 418 від 02.09.1981, складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- актовий запис про народження № 1056 від 26.10.1989, складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , де батьком дитини записаний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На виконання ухвали суду про витребування доказів 05.03.2026 від приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Таран Г.В. надійшло повідомлення, в якому вказано, що після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , із заявами про прийняття спадщини звернулись: за заповітом звернувся ОСОБА_4 (син), та за законом звернулася ОСОБА_2 (дочка). Після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , із заявою про прийняття спадщини у визначений строк звернувся його син ОСОБА_13 . Свідоцтва про право на спадщину після смерті вищевказаних осіб не видавались. Одночасно нотаріусом надано копії спадкових справ.

За положенням ст. 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

Стаття 1216 ЦК України визначає спадкування як перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України). Згідно з вимогами ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ст. 1296 ЦК України).

Таким чином, позивач набув право вимоги до відповідачів як до власників квартири (правонаступника), які успадкували її, проте не оформили у встановленому законом порядку свої права, тобто не отримали свідоцтво про право на спадщину.

Рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області № 70 від 23 лютого 2018 року КП «Смілакомунтеплоенерго» було визнано виконавцем житлово-комунальних послуг з централізованого опалення та послуг з постачання теплової енергії для об`єктів усіх форм власності з 01 лютого 2018 року.

Згідно з матеріалами цивільної справи відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як споживачі комунальних послуг, які надаються до квартири за адресою: АДРЕСА_1 , має особовий рахунок № НОМЕР_5 .

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, зокрема комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Рішеннями виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області №70 від 23 лютого 2018 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг», №83 від 28 лютого 2019 року «Про коригування тарифів на послуги з централізованого опалення та теплову енергію для КП «Смілакомунтеплоенерго», №414 від 22 листопада 2018 року «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та теплову енергію для КП «Смілакомунтеплоенерго»», №463 від 20 жовтня 2017 року «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та теплову енергію для КП «Смілакомунтеплоенерго»», наказу № 80 Смілянського комунального підприємства «СМІЛАКОМУНТЕПЛОЕНЕРГО» від 30 вересня 2022 року «Про встановлення плати за абонентське обслуговування», наказу № 80 Смілянського комунального підприємства «СМІЛАКОМУНТЕПЛОЕНЕРГО» від 12 вересня 2023 року «Про встановлення плати за абонентське обслуговування», наказу № 63 Смілянського комунального підприємства «СМІЛАКОМУНТЕПЛОЕНЕРГО» від 19 вересня 2024 року «Про встановлення плати за абонентське обслуговування», встановлено, що виконавцем є КП «Смілакомунтеплоенерго» та встановлені тарифи для населення на послугу з централізованого опалення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

В матеріалах справи від 25 жовтня 2021 року є договір про надання послуг з постачання теплової енергії, відповідно до умов якого КП «Смілакомунтеплоенерго» зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення шляхом подачі теплоносія до опалювальної системи, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Згідно з п. 1 Індивідуального договору цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України.

Відповідно до п. 2 Індивідуального договору даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті Смілянської міської ради http://smila-rada.gov.ua.

Згідно з п. 4 Індивідуального договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.

Відповідно до п. 5 Індивідуального договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Згідно п. 32 Індивідуального договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігається з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Відповідно до п. 34 Індивідуального договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

За змістом положень ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до норм ст. 641, 642 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг, само собою, не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними (правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц).

Відповідно до правового висновку, який міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 лютого 2018 року у справі №711/11424/15-ц, провадження 61-3500св18, «Хоч у ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі».

За актами подачі теплоносія від 01 лютого 2018 року, 16 листопада 2018 року, 04 листопада 2019 року, 09 листопада 2020 року, 25 жовтня 2021 року та показниками лічильника теплової енергії за період з 30.12.2021 по 07.04.2022, складеними представниками КП «Смілакомунтеплоенерго», теплоносій від котельні №7 подано до будинку в тому числі за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно з актами зняття показників лічильника теплової енергії за адресою: АДРЕСА_4 , представником КП «Смілакомунтеплоенерго» здійснювалося зняття показників лічильника теплової енергії у вказаному будинку.

Отже, судом встановлено, що позивачем КП «Смілакомунтеплоенерго» у період з лютого 2018 по квітень 2022 року надавалася послуга з теплопостачання споживачам у будинку по АДРЕСА_1 , власниками якої є: 1/4 частки - ОСОБА_2 та 3/4 частки - ОСОБА_1 .

При цьому, будь-яких письмових доказів, які свідчать про відмову відповідачів від отримання послуг КП «Смілакомунтеплоенерго» матеріали справи не містять та відповідачами не надано.

Таким чином, договірні відносини між позивачем КП «Смілакомунтеплоенерго» та відповідачами як власниками квартири, врегульовані Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 25 жовтня 2021 року, що укладений в порядку ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно з наданим суду розрахунком позивачем нараховано основного боргу в розмірі – 42283,60 грн., втрати від інфляції в сумі – 14 453,23 грн., 3 % річних в сумі 4 560,84 грн., пеню в сумі – 2 121,97 грн.

Однак з поданої представником заяви про уточнення позовних вимог вбачається, що позивач просить суд стягнути на користь комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» зі ОСОБА_2 10 570,90 грн - основного боргу, 3 613,31 грн - втрат від інфляції, 1 140,21 грн - 3 % річних, 530,49 грн - пені, 605,60 грн - судового збору та стягнути на користь комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» з ОСОБА_1 31 712,70 грн - основного боргу, 10 839,92 грн - втрат від інфляції, 3 420,63 грн - 3 % річних, 1 591,48 грн - пені, 1 816,80 грн. судового збору.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в повному обсязі, відповідно до умов договору, вимог ЦК та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з приписами ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Тобто, обов`язок споживача житлово-комунальних послуг ґрунтується не тільки на договорі, але й на законі, відсутність письмових договірних відносин не є підставою для звільнення від оплати житлово-комунальних послуг.

Споживач зобов`язаний оплатити надані житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до положень викладених у п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відповідальність боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України.

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Суд погоджується з розрахунками сум пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, зробленими позивачем та долученими до позовної заяви.

Таким чином, оскільки позивач свої обов`язки з надання житлово-комунальних послуг виконував, доводи позивача щодо невиконання відповідачами зобов`язань з оплати за отримані послуги, а також розміру заборгованості нічим не спростовуються, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

За змістом ч. 1,2 наведеної статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

КП «Смілакомунтеплоенерго» сплатило 2422,40 грн з урахуванням коефіцієнту 0,8 зважаючи на те, що позовна заява була подана позивачем через систему «Електронний суд».

Враховуючи, що позов підлягає задоволенню, понесені підприємством судові витрати зі сплати судового збору на підставі ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 141, 263, 265, 268, 280-282, 354, 355 ЦПК України суд

ухвалив:

Позов комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надання послуг з постачання теплової енергії – задовольнити повністю.

Стягнути на користь комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» зі ОСОБА_2 10 570,90 грн - основного боргу, 3 613,31 грн - втрат від інфляції, 1 140,21 грн - 3 % річних, 530,49 грн - пені, 605,60 грн - судового збору.

Стягнути на користь комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» з ОСОБА_1 31 712,70 грн - основного боргу, 10 839,92 грн - втрат від інфляції, 3 420,63 грн - 3 % річних, 1 591,48 грн - пені, 1 816,80 грн - судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення в електронній формі сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Реквізити сторін:

Позивач: комунальне підприємство «Смілакомунтеплоенерго», юридична адреса: вул. В`ячеслава Чорновола, 72-а, м. Сміла, Черкаська область, код ЄДРПОУ 33648312.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Суддя А.М. Проценко