Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №703/1531/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/1531/26

2/703/1522/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі головуючої судді Проценко А.М., розглянувши цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представником позивача подано до суду позовну заяву, у якій просить стягнути з відповідача суму загальної заборгованості за договором №16.10.2023-100003197 від 16.10.2023 у розмірі 7 528 грн 00 коп., посилаючись на те, що 16.10.2023 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №16.10.2023-100003197 у вигляді електронного документа. Згідно з цим позивач надав у користування відповідачеві кредит в сумі 4 000 грн 00 коп. На момент подачі позовної заяви до суду утворилася заборгованість 7 528 грн 00 коп., що складається з: 4 000 грн 00 коп. - сума заборгованості по тілу кредиту та 3 528 грн 00 коп. - сума заборгованості за нарахованими процентами.

Відповідач не виконав свої зобов`язання щодо оплати боргу у встановлений строк і не повернув позивачу 4 000 грн 00 коп. основної суми боргу та не сплатив нараховані проценти у розмірі 3 528 грн 00 коп., які підлягають стягненню відповідно до умов кредитного договору №16.10.2023-100003197 від 16.10.2023. Ця заборгованість виникла протягом строку кредитування і підтверджується пропозицією про укладення кредитного договору (оферта), заявкою та розрахунками заборгованості.

Ухвалою суду у справі було відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву до суду не подав, будь-яких клопотань чи заяв від нього не надходило.

Суд з врахуванням вимог ст. 280-281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказів, яких достатньо для вирішення позову по суті.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані суду докази як в їх сукупності та взаємозв`язку, так і кожен окремо на предмет достатності, належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Між сторонами виникли спірні правовідносини щодо виконання договірних зобов`язань за кредитним договором.

Судом встановлено, що 16.10.2023 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту №16.10.2023-100003197, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами кредитного договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку договору, або достроково та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту.

Суд зазначає, що кредитний договір містить інформацію про суму кредиту, дату укладення правочину, процентну ставку, строк його дії, відповідальність сторін та порядок розрахунків, відповідач був ознайомлений зі всіма істотними умовами кредитного договору, що підтверджується його підписом, та будучи вільним в його укладенні, виборі контрагента та визначенні умов, в тому числі і щодо нарахування відсотків, погодився таким чином на сплату процентів за користування кредитними коштами у встановленому договором розмірі.

16.10.2023 року позичальником ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора «H227» було підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферта), підписавши яку останній підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування.

ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» надало позичальнику грошові кошти в сумі 4 000,00 грн шляхом їх перерахування на картку позичальника № 5168-74XX-XXXX-6168, яку останній вказав при оформленні кредиту.

Матеріали справи підтверджують, що кредитний договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та її змісту, відтворюваної у документі. На відміну від традиційної письмової форми правочину, воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір — це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ — це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1 ст. 6 цього ж Закону електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Тільки наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін і цілісність документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, зокрема з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису згідно Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Правовідносини щодо кредитного договору врегульовані такими нормами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, а також умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України встановлює, що сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, принципів розумності та справедливості.

Положення статті 638 ЦК України встановлює, що договір укладено, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору у належній формі. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторонни укласти договір (оферти) та прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати виконання боржником його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Згідно зі ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 1048-1052 та ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, встановленому договором.

Ст. 1054 ЦК України зазначає, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах договору, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень.

За сукупністю наданих доказів суд дійшов висновку, що знайшли своє підтвердження обставини щодо порушення прав позивача, які полягають в неналежному виконанні відповідачем взятих на себе зобов`язань за укладеним кредитним договором щодо повернення кредитних коштів та сплати погоджених сторонами відсотків.

Звертаючись до суду з позовними вимогами, ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» посилалося на те, що на дату складання позовної заяви, у відповідача наявна заборгованість за договором кредиту №16.10.2023-100003197 від 16.10.2023 в розмірі 7 528 грн 00 коп., що складається з: 4 000 грн 00 коп. - сума заборгованості по тілу кредиту та 3 528 грн 00 коп. - сума заборгованості за нарахованими процентами.

З огляду на зазначене та положення законодавства, яке регулює зобов`язальні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову з відповідача підлягає стягненню судовий збір. Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. у рахунок відшкодування судового збору.

Керуючись ст. 11, 14-16, 610-612, 623, 625, 629, 1054-1055 Цивільного кодексу України, ст. 2, 18, 77-81, 259, 263-265,280-281 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_1 ) заборгованість за кредитним договором №16.10.2023-100003197 від 16.10.2023 у розмірі 7 528 (сім тисяч п`ятсот двадцять вісім) грн 00 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту – 4 000 грн 00 коп.; заборгованості за нарахованими процентами – 3 528 грн 00 коп., а також судовий збір в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення в електронній формі сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Реквізити сторін:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133 А, ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: А.М.Проценко