Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №703/8813/25 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/8813/25

2/703/794/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Проценко А.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ПОСТАНОВИВ:

Представник позивача подав до суду позовну заяву, у якій просить стягнути з ОСОБА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» суму заборгованості за кредитним договором №8024041 від 15 лютого 2025 року в розмірі 28 200 грн 00 коп., з яких: 8 000 грн 00 коп. — заборгованість за основною сумою боргу; 11 200 грн 00 коп. — заборгованість по комісії за обслуговування кредиту, 9 000 грн 00 коп. - заборгованість за неустойкою (пенею, штрафами), а також судові витрати в сумі 2 422 грн 40 коп.

Позов умотивовано тим, що 15 лютого 2025 між ТОВ«МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №8024041, у формі електронного документа із застосуванням електронного підпису, в межах якого було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно з договором відповідач отримав кредит у сумі 8 000 грн 00 коп. грн шляхом перерахування на його рахунок безготівковим шляхом на строк кредитування 345 днів, остаточний термін повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом 26.01.2026 (дата остаточного погашення заборгованості); загальні витрати позичальника за кредитом складають 25 640 грн 00 коп.; комісія за надання кредиту 1 000 грн 00 коп., яка нараховується за ставкою 12,50% від суми кредиту одноразово з моменту видачі кредиту; проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду нараховуються за ставкою 0,0010% річних на фактичну заборгованість за кредитом; проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010% річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду; тип процентної ставки – фіксована.

Відповідач не виконав свої зобов`язання щодо оплати боргу відповідно до умов кредитного договору №8024041 від 15 лютого 2025 року, у зв`язку з чим має непогашену заборгованість в сумі 28 200 грн 00 коп., з яких: 8 000 грн 00 коп. — заборгованість за основною сумою боргу; 11 200 грн 00 коп. — заборгованість по комісії за обслуговування кредиту, 9 000 грн 00 коп. - заборгованість за неустойкою (пенею, штрафами). Ця заборгованість виникла протягом строку кредитування позикою і підтверджується кредитним договором та розрахунками заборгованості.

28 липня 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено договір факторингу № 28072025, відповідно до умов якого право грошової вимоги за вищезазначеним картковим рахунком, відкритим в межах кредитного договору №8024041, укладеного між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Ухвалою суду відкрито провадження у справі, розгляд постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву до суду не подав, будь-яких клопотань чи заяв про неможливість подання відзиву у встановлений судом строк від відповідача не надходило.

Представник позивача проти ухвалення заочного рішення в справі не заперечував.

На підставі статей 280, 281 ЦПК України судом вирішено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази як у їх сукупності та взаємозв`язку, так і окремо на предмет достатності, належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

15 лютого 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8024041, який підписаний відповідачем електронним підписом.

Згідно з умовами договору, що зазначені в пункті 1 Договору про споживчий кредит №8024041, товариство зобов`язувалося надати позичальнику грошові кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Сума позики становила 8 000 грн 00 коп. грн шляхом перерахування на його рахунок безготівковим шляхом на строк кредитування 345 днів, остаточний термін повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом 26.01.2026 (дата остаточного погашення заборгованості); комісія за надання кредиту 1 000 грн 00 коп., яка нараховується за ставкою 12,50% від суми кредиту одноразово з моменту видачі кредиту; проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду нараховуються за ставкою 0,0010% річних на фактичну заборгованість за кредитом; проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010% річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду; тип процентної ставки – фіксована.

Представник позивача зазначає, що 15 лютого 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем укладено кредитний договір №8024041, за умовами якого відповідач отримав кредит.

Представник позивача вказує, що відповідач отримав кредитні кошти, ТОВ «МІЛОАН» свої зобов`язання за кредитним договором №8024041 від 15 лютого 2025 року виконало в повному обсязі, проте відповідач не погасив заборгованості.

При цьому суд враховує, що відбулась заміна кредитора - до позивача ТОВ «Фінінсова компанія «ЄАПБ» перейшли права ТОВ «МІЛОАН» і він має право вимагати від ОСОБА_1 , сплати заборгованості за вказаним договором. Позивач набув права грошової вимоги відповідно до реєстру боржників № 2 до договору факторингу в сумі 28 200 грн 00 коп., з яких: 8 000 грн 00 коп. — заборгованість за основною сумою боргу; 11 200 грн 00 коп. — заборгованість по комісії за обслуговування кредиту, 9 000 грн 00 коп. - заборгованість за неустойкою (пенею, штрафами).

Даний спір виник у сфері цивільно-правових відносин та регулюються такими законодавчими актами.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із дослідженого судом кредитного договору № 8024041 від 15 лютого 2025 встановлено, що договір укладено в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором – дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор – це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Положеннями ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як було встановлено судом, кредитний договір № 8024041 від 15 лютого 2025 року укладено в електронній формі, що відповідає приписам статті 207 ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідач ОСОБА_1 як позичальник та споживач за договорами, ідентифікував себе в інформаційно-телекомунікаційній системі, надавши товариству свої персональні дані (номер мобільного телефону, місце проживання, паспорні дані, номер платіжної картки).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, укладений між сторонами договір відповідає вимогам закону та є обов`язковим до виконання.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Договір факторингу передбачає, що одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти іншій стороні (клієнту) за плату, а клієнт відступає факторові право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Зобов`язання фактора можуть включати надання послуг, пов`язаних із грошовою вимогою (ст. 1077 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі (відступлення права вимоги). Новий кредитор набуває права первісного кредитора на тих самих умовах, що існували на момент переходу прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Звертаючись до суду з позовними вимогами, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» посилалося на те, що на дату складання позовної заяви, у відповідача наявна заборгованість за договором про споживчий кредит №8024041 від 15.02.2025 в розмірі 28 200 грн 00 коп., з яких: 8 000 грн 00 коп. — заборгованість за основною сумою боргу; 11 200 грн 00 коп. — заборгованість по комісії за обслуговування кредиту, 9 000 грн 00 коп. - заборгованість за неустойкою (пенею, штрафами). Заборгованість за тілом кредиту, комісії за обслуговування кредиту підтверджується в повному розмірі та належним чином.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 9 000 грн 00 коп. неустойки (пені, штрафу) суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №4/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який триває цього часу.

У зв`язку із зазначеним, оскільки позичальник (відповідач) звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) у період дії в Україні воєнного стану, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 8024041 від 15.02.2025, що складається з 8 000 грн 00 коп. — заборгованість за основною сумою боргу; 11 200 грн 00 коп. — заборгованість по комісії за обслуговування кредиту, а всього 19 200 (дев`ятнадцять тисяч двісті) грн 00 коп.

За вказаних підстав суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом частково задовольняються вимоги позивача (в розмірі 19 200 грн 00 коп.), то сума стягнення судового збору на користь позивача складатиме 1 649 грн 30 коп.

Керуючись ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 1049, 1050 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 19 200 (дев`ятнадцять тисяч двісті) грн 00 коп. заборгованості за кредитним договором та 1 649 (тисяча шістсот сорок дев`ять) грн 30 коп. судового збору, а всього 20 849 (двадцять тисяч вісімсот сорок дев`ять) грн 30 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Реквізити сторін:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, банківські реквізити: НОМЕР_3 , відкритий в АТ «ТАСкомбанк», код банку – 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: А.М.Проценко