Постанова від 11 червня 2026 р. у справі №695/116/26 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

12 червня 2026 рокуСправа №: 695/116/26

Номер провадження 3/695/317/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2026 рокум. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ватажок-Сташинська А.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла із Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст.124, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 21.06.2025 близько 22 год 00 хв. на 104 км. + 200 м. автодороги Н-08 Бориспіль-Запоріжжя, керував транспортним засобом Toyota Сamry, номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху не врахував дорожньої обстановки, не впорався з керуванням, з`їхав до кювету, внаслідок чого допустив перекидання керованого ним автомобіля. При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.1, 12.3, 12.9.б, 12.6.ґ Правил дорожнього руху, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

За даним фактом складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №555931 від 31.12.2025.

Також ОСОБА_1 21.06.2025 близько 22 год 00 хв. на 104 км. + 200 м. автодороги Н-08 Бориспіль-Запоріжжя, керував транспортним засобом Toyota Сamry, номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння з різким запахом алкоголю з порожнини рота, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.4 ст. 130 КУпАП.

За даним фактом складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №555914 від 31.12.2025.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав. Наполягав, що автомобілем керував саме ОСОБА_2 . Також ОСОБА_1 наполягав, що поліцейські не пропонували йому пройти медичний огляд на місці зупинки транспортного засобу на стан алкогольного сп`яніння. Згідно з проведеним обстеженням крові ОСОБА_1 у лікарні – у крові не було виявлено слідів алкоголю. Посилаючись на порушення його прав при складанні протоколів про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 просив закрити провадження у справі за відсутністю події і складу в його діях правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – адвокат Пилипенко Ростислав Борисович також наполягав на відсутності у діях ОСОБА_1 складу правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст.247 КУпАП.

Відповідно до ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а тому, суддя вважає за можливе об`єднати адміністративну справу № 695/116/26 (на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №555914 від 31.12.2025), адміністративну справу № 695/117/26 (на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №555931 від 31.12.2025) щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень передбачених ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП в одне провадження, присвоївши справі № 695/116/26.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд зазначає про наступне.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують адміністративну відповідальність, чи заподіяну майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Згідно з ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пунктом п.1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 № 1306 передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п.1.9. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п.10.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Пунктом 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 визначено, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Відповідно до п. 12.9.б Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 водієві забороняється, зокрема перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.

Пунктом 12.6.ґ Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 визначено, що поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.51, дозволяється рух із швидкістю іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 – не більше 130 км/год., на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою – не більше 110 км/год., на інших автомобільних дорогах – не більше 90 км/год.

Згідно з ст.124 КУпАП, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП може бути будь яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушень Правил дорожнього руху.

Згідно з ст.266 КУпАП Особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом можливість керування цим транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом.

Пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735, в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 338/825 від 16.05.2025 (далі – Інструкція №1452/735) визначено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п. 3 розділу І Інструкції №1452/735 ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно з п. 6 розділу І Інструкції №1452/735 огляд на стан сп`яніння проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі — спеціальні технічні засоби);

лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я) (п.7 розділу І Інструкції №1452/735).

Пунктом 8 розділу І Інструкції №1452/735 у редакції чинній станом на дату подій визначено, що у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я

Відповідно до п.1 розділу III Інструкції №1452/735 перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурними підрозділами з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій .

Згідно з п.2-4 розділу III Інструкції №1452/735 огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря — фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Тематичне вдосконалення обов`язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур.

Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи.

Лікар (фельдшер) повинен ознайомитися з документами особи, яку оглядає (паспорт, особисте посвідчення, посвідчення водія тощо) (за наявності).

Відповідно до п.6-8 розділу III Інструкції №1452/735 проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження — газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

Якщо водій – учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження сечі (іншого біологічного середовища в разі неможливості взяття сечі) та крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений (п.13 розділу III Інструкції №1452/735).

Згідно з п.14-21 розділу III Інструкції №1452/735 за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.

Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.

Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма».

Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров`я.

Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається у присутності поліцейського в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я.

Кожний випадок огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я реєструється в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 5).

Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні по справі «OHalloran and Francis v. The United Kingdom»[GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 № 1306 учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п.1.9 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 № 1306 особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 № 1306 передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному під відеозапис та/або у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме:

даними протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №555914 від 31.12.2025, та серії ЕПР1 №555931 від 31.12.2025, які складені уповноваженою на те особою, а їх зміст в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки у протоколах зазначено дату і місце їх складення, посаду, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Щодо заперечень ОСОБА_1 про складання протоколів про адміністративне правопорушення за його відсутності, що є порушенням його права на захист, суд зауважує, що такі доводи спростовуються наявними у матеріалах справи повідомленнями про запрошення до Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області та доказами на підтвердження відправлення вказаних повідомлень на адресу ОСОБА_1 .

Крім того, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 , станом на день складання протоколів та направлення повідомлень був співробітником Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області.

Також суд зауважує, що складання протоколів за відстності ОСОБА_1 , не є фундаментальним порушенням, яке є безумовною підставою для непритягнення його до адміністративної відповідальності на підставі вказаних протоклів.

У постанові Верховного Суду у справі № 825/2328/16 від 22.05.2020 викладений висновок про те, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultraviresaction - invalidact).

Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваністьакта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд наголошує, що, відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18.

Також суд зауважує, що Європейський суд з прав людини в п. 32 справи «Максименко проти України» обґрунтував необхідність забезпечення юридичної допомоги у випадку, коли інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі була надана така допомога. Інтереси правосуддя вимагають забезпечення обов`язкового представництва у випадку, коли йдеться про позбавлення особи свободи.

Таким чином відсутність захисника при складанні протоколів, не суперечить інтересам правосуддя, оскільки ОСОБА_1 реалізував своє право захист у суді, скориставшись правовою допомогою адвоката, його участь при розгляді справи була забезпечена його представником адвокатом Пилипенком Р.Б., а відтак подальший захист прав і свобод особи може бути забезпечено в суді при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі вказаних протоколів;

витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження за №12025250000000490 від 22.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України;

даними електронного рапорту від 21.06.2025;

даними протоколу огляду місця події від 22.06.2025;

план-схемою до протоколу огляду місця події на відрізку автодороги Н-08, 104 км. + 200 м., адмінмежі с. Домантове від 22.06.2025;

довідкою КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня» Золотоніської міської ради, відповідно до якої ОСОБА_1 21.06.2025 о 22 год 59 хв. був доставлений бригадою ЕМД з місця ДТП, попередній діагноз: ЗЧМТ, осаднена рана надбровної дуги справа, закритий перелом ключиці зліва. Для подальшого обстеження та лікування госпіталізований до відділення травматології;

протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 22.06.2026, який показав, що він є лікарем у Лівобережній СЕШМД у м. Золотоноша та 21.06.2025 о 22 год 17 хв. після отримання повідомлення про ДТП з потерпілим на автодорозі Бориспіль-Запоріжжя між населеними пунктами с. Домантове та с. Коврайські Хутори, прибув у складі бригади на місце події, де був потерпілий, який лежав на узбіччі дороги, та свідком було проведено візуальний огляд потерпілого та на носилках перенесений до карети швидкої допомоги, де було встановлено особу потерпілого, який представився ОСОБА_1 та вказав, що є працівником поліції. У ході надання допомоги потерпілий повідомив, що він перебував в автомобілі на пасажирському сидінні та ствердив, що вживав алкоголь. Як показав свідок зі стану потерпілого, а саме поведінки, мови, стану очей можна дійти висновку, що останній перебував у стані алкогольного сп`яніння та у нього з ротової порожнини рота був запах алкоголю;

протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 22.06.2025, який показав, що він є знайомим ОСОБА_1 , вони є кумами, та 21.06.2025 після 23 год 00 хв. до свідка додому приїхав знайомий ОСОБА_4 , який пояснив, що ОСОБА_1 на його автомобілі потрапив у ДТП та під час якого перебував у стані алкогольного сп`яніння, інших потерпілих немає, останній в авто був сам. Як показав свідок ОСОБА_4 попросив свідка, щоб він сказав працівникам поліції, що він був за кермом авто, оскільки свідок тверезий, а ОСОБА_5 за таке виженуть з роботи. Коли приїхали працівники поліції, свідок повідомив їх, що автомобілем керував не він;

протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 22.06.2025, яка показала, що вона є дружиною ОСОБА_2 , та 21.06.2025 вони разом увесь день були вдома, та зранку 22.06.2025 чоловік повідомив, що їх кум ОСОБА_1 потрапив у ДТП у стані алкогольного сп`яніння та ОСОБА_2 пропонували сказати, що він був за кермом, на що ОСОБА_2 відмовився;

протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 22.06.2025, яка показала, що вона є дружиною ОСОБА_1 та він увечері 21.06.2025 після сварки з нею взяв ключі від автомобіля Toyota Сamry, номерний знак НОМЕР_1 , який належить свідку та поїхав з додому, повідомивши свідка у повідомленнях, що поїхав до кума ОСОБА_2 . О 23 год 40 хв. до свідка зателефонували з поліції та повідомили, що її чоловік потрапив у ДТП, тоді свідок відразу зателефонувала чоловіку, який повідомив її, що він перебуває у лікарні у м. Золотоноша;

протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 22.06.2025, який показав, що 21.06.2025 близько 22 год 10 хв. він керував автомобілем на дорозі Н-08 (Бориспіль-Запоріжжя) зі сторони м. Черкаси в напрямку м. Бориспіль, разом з ним в автомобілі була його співмешканка ОСОБА_9 та свідок побачив як за межами правого краю проїзної частини Н-08 по напрямку руху свідка перебуває чоловік, який однією рукою голосував про зупинку автомобіля. Тоді свідок зупинився, вийшов з машини і почав говорити з тим чоловіком, який попросив викликати швидку допомогу. Свідок викликав медиків на місце події. Біля автомобіля більше людей не було. Також свідок показав, що чоловік повідомив свідка, що він був в автомобілі сам. Інших автомобілів на місці також не було. Мова чоловіка було розбірливою, але свідок звернув увагу, що поведінка чоловіка здалась свідку дивною. Ознак алкогольного сп`яніння у чоловіка свідок не бачив. Через 5 хвилин на місце події прибули працівники поліції, яким чоловік сказав, що їх було троє, та даний чоловік сидів на задньому сидінні, але після ДТП вони «втікли», «покинули» його. Також у розмові з поліцейськими чоловік сказав, що не вживав алкогольні напої та фразу «уже в принципі все рівно»;

протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 22.06.2025, яка показала, що 21.06.2025 близько 22 год 10 хв. вона їхала в одному авто з ОСОБА_8 на дорозі Н-08 (Бориспіль-Запоріжжя) зі сторони м. Черкаси в напрямку м. Бориспіль, та свідок побачила як за межами правого краю проїзної частини Н-08 по напрямку руху свідка перебуває чоловік, який однією рукою голосував про зупинку автомобіля. Тоді вони зупинилися, вийшли з машини і ОСОБА_11 почав говорити з тим чоловіком, ОСОБА_12 автомобіля більше людей не було. Також свідок показала, що чоловік повідомив, що він був в автомобілі сам. Інших автомобілів на місці також не було. Мова чоловіка було розбірливою, але свідок звернула увагу, що поведінка чоловіка здалась свідку дивною. Ознак алкогольного сп`яніння у чоловіка свідок не бачила. Через 5 хвилин на місце події прибули працівники поліції, яким чоловік сказав, що їх було троє, та даний чоловік сидів на задньому сидінні, але після ДТП вони «втікли», «покинули» його. Також у розмові з поліцейськими чоловік сказав, що не вживав алкогольні напої та фразу «уже в принципі все рівно»;

протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 22.06.2025, який показав, що він працює парамедиком у Лівобережній СЕШМД у м. Золотоноша та 21.06.2025 о 22 год 17 хв. після отримання повідомлення про ДТП з потерпілим на автодорозі Бориспіль-Запоріжжя між населеними пунктами с. Домантове та с. Коврайські Хутори, прибув у складі бригади на місце події, де був потерпілий, який лежав на узбіччі дороги, та був перенесений до карети швидкої допомоги, де було встановлено особу потерпілого, який представився ОСОБА_13 та при його огляді було встановлено, що він мав травми (попередньо) у вигляді перелому ключиці, перелому лівої лопатки, ЗЧМТ, ознаки алкогольного сп`яніння. При спілкуванні з останнім він ствердив, що він вживав алкоголь, але кількість і чого саме не вказав. Також свідок показав, що по приїзду на місце пригоди ОСОБА_14 стверджував, що він був пасажиром в автомобілі, але інших постраждалих на місці пригоди не було;

протоколом допиту свідка ОСОБА_1 від 23.06.2025, який ствердив, що він близько 22 год 00 хв. 21.06.2025 керував автомобілем Toyota Сamry, номерний знак НОМЕР_1 , пасажири були відсутні;

протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 23.06.2025, який показав, що він працює інспектором СРПП Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, та після отримання 21.06.2025 близько 22 год 18 хв. повідомлення про ДТП було виявлено автомобіль на узбіччі дороги, у кюветі та чоловіка, який сидів на узбіччі та мав явні ознаки тілесних ушкоджень. Потерпілим був ОСОБА_1 , який повідомив, що на момент ДТП в автомобілі було 3 особи, а він був пасажиром. Повідомляти дані інших двох осіб відмовився, пояснивши, що надасть інформацію у подальшому у ході слідства. Також від ОСОБА_1 був чутний виражений запах алкоголю з порожнини рота, його мова була не чіткою. У подальшому його забрали до карети ШМД. Біля автомобіля свідок нікого не виявив;

постановою про доручення про призначення експертизи від 20.08.2025 у кримінальному провадженні №12025250000000490 від 22.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України;

висновком експерта №СЕ-19/124-25/12548-ІТ від 27.08.2025 у кримінальному провадженні №12025250000000490 від 22.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України;

постановою про призначення експертизи від 10.11.2025 у кримінальному провадженні №12025250000000490 від 22.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України;

протоколом проведення слідчого експерименту від 20.11.2025 у кримінальному провадженні №12025250000000490 від 22.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України;

висновком експерта №СЕ-19/124-25/16306-ІТ від 27.11.2025 у кримінальному провадженні №12025250000000490 від 22.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України;

висновком експерта №05-8-01/508 від 26.11.2025 у кримінальному провадженні №12025250000000490 від 22.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України;

висновком експерта №СЕ-19/124-25/17154-ІТ від 02.11.2025 у кримінальному провадженні №12025250000000490 від 22.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України;

письмовими поясненнями ОСОБА_8 від 22.06.2025, які є аналогічними показам, наданим під час допиту його у якості свідка;

письмовими поясненнями ОСОБА_2 , які є аналогічними показам, наданим під час допиту його у якості свідка;

письмовими поясненнями ОСОБА_7 , які є аналогічними показам, наданим під час допиту його у якості свідка;

письмовими поясненнями ОСОБА_16 від 21.06.2025, відповідно до яких вона працює медичною сестрою у КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня» Золотоніської міської ради та 21.06.2025 о 08 год 00 хв. вона заступила на добове чергування у травматологічне відділення та того дня, 21.06.2025 близько 23 год 25 хв. до травматологічного відділення було доставлено капітана поліції ОСОБА_1 , який цього ж дня потрапив у ДТП на автодорозі Н-08. Вказаного громадянина було доставлено екіпажем ШМД №582. По прибуттю до відділення ОСОБА_16 зробила йому укол знеболювального. Та під час проведення процедур із ОСОБА_1 в останнього був характерний запах алкоголю з порожнини рота. У подальшому до неї від працівників СРПП Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області надійшов запит на відібрання крові для подальшого направлення на хімічну експертизу для виявлення стану алкогольного сп`яніння. Від процедури відібрання крові ОСОБА_1 відмовився 2 рази, сказавши, що погано себе почуває після ДТП;

протоколами огляду відеозаписів від 02.12.2025 у кримінальному провадженні №12025250000000490 від 22.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України;

постановою про закриття кримінального провадження від 04.12.2025, якою закрито кримінальне провадження №12025250000000490 від 22.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.284 КК України, у зв`язку з відсутністю складу вказаного кримінального правопорушення. Як зазначено у вказаній постанові у ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 постійно змінював свої покази щодо обставин ДТП, відповідно до висновку експерта №СЕ-19/124-25/17154-ІТ від 02.11.2025 покази надані ОСОБА_1 під час допиту у якості свідка та при проведенні слідчого експерименту за його участі у частині розвитку даної ДТП є технічно неспроможні, тобто не правдиві. У ході досудового розслідування встановлено, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги пп.10.1,12.3,12.6 г, 12.9 б Правил дорожнього руху, що стало причиною даної ДТП та настанням наслідків у вигляді спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень водієві ОСОБА_1 . Також у постанові зазначено, що зважаючи, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, необхідно вирішити питання про притягнення останнього до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим процесуальні документи у даному кримінальному провадженні підлягають виділенню, для складання адміністративного протоколу;

відеозаписами з бодікамер поліцейських.

Будь-яких даних, які б спростовували обставини, що підтверджуються вказаними вище доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, та винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП, суду не надано.

Підстав вважати ці докази такими, що отримані з порушенням встановленого законом порядку, і давали б підстави визнавати встановлені обставини недійсними, у суду немає.

Зазначені докази у своїй сукупності є взаємо узгодженими, послідовними та не суперечать один одному, що свідчить про достовірність висновку про факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та факт відмови останнього від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Доводи ОСОБА_1 та його захисника про зворотне розцінюються судом як спосіб захисту та намагання уникнути адміністративної відповідальності.

Крім того, судом враховано, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 подавав заяву в порядку, передбаченим чинним КПК України, до правоохоронних органів щодо фальсифікації цих матеріалів справи або про перевищення працівниками поліції своїх повноважень при виконанні ними своїх службових обов`язків при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025250000000490 від 22.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та при складанні адміністративних матеріалів відносно нього за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП.

Також ОСОБА_1 не надав відомостей про те, що він звертався до суду в порядку КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності працівників поліції.

Отже, враховуючи відсутність будь-яких скарг з боку особи, яка притягається до відповідальності, щодо дій працівників поліції під час складення ними протоколу, суд дійшов висновку про відсутність підстав ставити під сумнів відомості, що об`єктивно відображені у протоколах про адміністративні правопорушення та інших письмових доказах, оскільки вони відповідають дійсності.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

При вирішенні даної справи суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14.02.2008 у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06.12.1998, згідно з якими доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Протоколи про адміністративні правопорушення за ст.124, ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 складені уповноваженою особою та відповідають вимогам ст. 256 КУпАП.

Щодо посилання ОСОБА_1 та його захисника на те, що оскільки внаслідок дорожньої транспортної пригоди ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження і у нього мали відібрати саме біологічні зразки, суд зауважує, що п.8 розділу І Інструкції №1452/735 у редакції чинній станом на дату подій визначено, що у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я.

Відповідно до п.6-8 розділу III Інструкції №1452/735 проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження — газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

Якщо водій – учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження сечі (іншого біологічного середовища в разі неможливості взяття сечі) та крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений (п.13 розділу III Інструкції №1452/735).

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_16 від 21.06.2025, згідно з якими вона працює медичною сестрою у КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня» Золотоніської міської ради та 21.06.2025 о 08 год 00 хв. вона заступила на добове чергування у травматологічне відділення та того дня, 21.06.2025 близько 23 год 25 хв. до травматологічного відділення було доставлено капітана поліції ОСОБА_1 , який цього ж дня потрапив у ДТП на автодорозі Н-08. Вказаного громадянина було доставлено екіпажем ШМД №582. По прибуттю до відділення ОСОБА_16 зробила йому укол знеболювального. Та під час проведення процедур із ОСОБА_1 в останнього був характерний запах алкоголю з порожнини рота. У подальшому до неї від працівників СРПП Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області надійшов запит на відібрання крові для подальшого направлення на хімічну експертизу для виявлення стану алкогольного сп`яніння. Від процедури відібрання крові ОСОБА_1 відмовився 2 рази, сказавши, що погано себе почуває після ДТП.

Відтак, суд відхиляє доводи сторони захисту у цій частині як безпідставні.

Щодо посилання ОСОБА_1 та його захисника на те, що у ході досудового розслідування кримінального провадження було отримано акт хіміко-токсикологічних досліджень ОСОБА_1 де вказано, що у крові не виявлено етилового спирту (0,0 проміле), суд зауважує, що як стверджується листом КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня» Золотоніської міської ради від 06.06.2026 №968 та записами «Журналу взяття крові на алкоголь» травматологічного відділення забір крові у ОСОБА_1 відбувся о 08 год 30 хв. 22.06.2025, тобто через близько 10 годин після скоєння ДТП.

При цьому суд зауважує, що ОСОБА_1 інкриміновано відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а не керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що є окремим складом адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім того факт відмови ОСОБА_1 від відібрання крові у лікувальному закладі стверджується письмовими поясненнями ОСОБА_16 .

З огляду на наведене у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП.

Разом з тим, згідно з ч. 11 ст. 38 КУпАП, у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

З матеріалів справи судом встановлено, що адміністративне правопорушення вчинено ОСОБА_1 21.06.2025, кримінальне провадження закрито згідно з постановою слідчого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Черкаській області від 04.12.2025.

Відтак на момент вирішення даної справи по суті закінчився визначений законом строк для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, а тому, провадження у цій частині щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Частиною шостою ст.38 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, обставин, що обтяжують чи пом`якшують його відповідальність судом не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд визнає ОСОБА_1 винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

На переконання суду, таке стягнення, відповідно до ст. 23 КУпАП, буде справедливим, достатнім та виправданим метою його застосування.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору.

Керуючись ст.38, 124, 130, 247, 283, 284, 301, 304 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративну справу №695/116/26, №695/117/26 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень передбачених ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП об`єднати в одне провадження, присвоївши справі №695/116/26.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити, у зв`язку з закінченням строку для накладення адміністративного стягнення.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.

Суддя А.В. Ватажок-Сташинська