Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №564/1043/26 — Костопільський районний суд Рівненської області

Суд: Костопільський районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 11 червня 2026 р.

Справа: №564/1043/26

Суддя: Снітчук Р. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/1043/26

12 червня 2026 року

Костопільський районний суд Рівненської області

в складі судді Снітчук Р.М.

за участі секретаря Ажнюк О.С.

представника відповідача адвоката Логвіс В.Ю. (дистанційно)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягненння неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

В С Т А Н О В И В:

У зазначеній позовній заяві ОСОБА_1 покликається на те, що відповідно до рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 19.11.2018 по справі №564/2202/18 з відповідача на її користь стягуються аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 2500 грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21.08.2018 і до досягнення дітьми повноліття.

Вказане судове рішення звернуто до примусового виконання до Костопільського районного відідлу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, виконавче провадження № 59355982.

Відповідач аліменти сплачував нерегулярно і в значно меншому розмірі, ніж визначено рішенням суду, внаслідок чого за період з травня 2023 до березня 2026 утворилася заборгованість за аліментами у розмірі 190723 грн. 72 коп., яку станом на 02.03.2026 боржником погашено.

Вказала, що зазначена заборгованість виникла з вини відповідача та вона має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

При цьому вказала, що при розрахунку пені нею було враховано, що 20.02.2026 державним виконавцем накладено штрафи на боржника в сумі 24000 грн. та 02.03.2026 відповідачем добровільно сплачено 53910 грн. 88 коп. в рахунок сплати неустойки (пені).

Згідно наведеного нею розрахунку розмір неустойки за період з травня 2023 до 02.03.2026 становить 74114 грн. 12 коп. (152025 - 24000 - 53910,88).

Покликаючись на положення ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України, просила стягнути з відповідача неустойку (пеню) за кожен день прострочення, яка становить 74114 грн. 12 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13000 грн. 00 коп.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача вказав, що відповідач позов визнає частково в сумі 53705 грн. 07 коп. При цьому просив врахувати, що в розрахунку заборгованості зі сплати аліментів зазначено, що разом із сумою індексації станом на 01.02.2026 заборгованість становить 189508 грн. 06 коп. Разом із цим позивачем не враховано, що відповідачем сплачено 02.03.2026 - 283648 грн. 41 коп. та за рішенням Костопільсьокго районного суду Рівненської області від 24.07.2023 по справі № 564/1687/23 було стягнуто із ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період із травня 2022 року по травень 2023 року в розмірі 70965 грн. 65 коп. Згідно наведеного розрахунку позивачем проведено подвійне нарахувння пені за травень 2023 року. Вказав, що нарахування пені має здійснюватися з червня 2023 року.

Крім того, просив врахувати, що у серпні 2023 відповідач сплатив заборгованість за аліментами в сумі 426842 грн. 00 коп. тому, починаючи з вересня 2023 заборгованість по аліментах становила 53618 грн. 95 коп. 25.02.2026 відповідачем сплачено заборгованість за аліментами 356500 грн. У червні 2025 відповідачем сплачено 395,23 грн., що не відображено в розрахунку заборгованості. Відповідачем наведено власний розрахунок: 190723,72 (борг) – 283648,41 (сплати) + 92924,69 (перепата); 152025 (сума пені) – 92924,69 (переплата) + 59100,3 грн.; 59100,3 – 5000 (оплата за вересень 2023) - 395,23 (плата за червень 2025) + 53705,07 грн. Вважає розрахунок пені, наведений відповідачем, необгрунтованим, пеня за вказаний період становить 53705 грн. 07 коп. Витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги, вважає безпідставними, не підтвердженими документально та в їх стягненні просив відмовити.

У відповіді на відзив представник позивача вказав, що наведений ним розрахунок пені є обгрунтованим і підтвердженим матеріалами справи. Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 24.07.2023 по справі №564/1687/23 було стягнуто з ОСОБА_2 пеню за період з травня 2022 року по травень 2023р. (не включно), у зв`язку з чим у даному позові заявлено та розраховано пеню, починаючи з травня 2023 р. У вересені 2023р. було реалізовано майно відповідача на суму 426842, які зараховано у погашення заборгованості, яка на той час становила 485460,95 та врезультаті залишилася заборгованість 58618,95 грн., що підтверджується даними довідки-розрахунку ДВС, з якою відповідач фактично погодився, оскільки цей розрахунок ним не оскаржувався.

Щодо надходжень 283449,41 грн. на рахунок позивача, то вказана сума складається з 205737,53 - сплати заборгованості зі сплати аліментів (з передплатою); 53910,88 - неустойка пеня; 12000 + 12000 – штрафи, нараховані ДВС за несвоєчасну сплату аліментів. Представник Відповідача не врахував, що заборгованість зі сплати аліментів, не містить інформації щодо неустойки(пені), а тому вона не зарахована у загальну заборгованість, а враховано сплату за заборгованість та штрафи у розмірі 228453,19 грн.; станом на дату видачі довідки - 18.03.2026 передплата аліментів становила 13562,20, а не як зазначено у відзиві 59 100,3 грн.

У зв`язку з проведеною ДВС індексацією розмір заборгованості зі сплати аліментів на даний час перевищує 90 556,40 грн.

Щодо неврахування сплати боржником 395,23 грн. у проведеному розрахунку за червень 2025 р., вказав, що ця сума випадково не відображена, однак це не впливає на остаточну суму пені у вказаний період, оскільки ці кошти зараховувалася на погашення заборгованісті, яка виникла від початку її утворення та розрахунок проведений не більше 100% заборгованості.

Згідно розрахунку пені за несвоєчасну сплату аліментів, що доданий до позовної заяви, її розмір становить 152025,00 грн., однак з добровільною сплатою боржником її частини (53910,88) та штрафу (24000) різниця до стягнення з боржника підлягає 74114,12 грн. Наведені представником відповідача розрахунки у відзиві не відповідають дійсності.

У судове засідання позивач та її представник адвокат Цуняк В.Й. не з`явилися, представником позивача подано заяву про розгляд справи у їх відсутності. Заявлні вимоги просили задовольнити.

Представник відповідача адвокат Логвіс В.Ю. у судовому засіданні позов визнала частково в сумі 53705 грн., покликаючись на обставини, викладені у поданому відзиві на позовну заяву та наведений у ньому розрахунок пені.

Заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає заявлені вимоги обгрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Частиною 9 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі СК України) визначено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін (частина четверта статті 15 СК України).

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Судом встановлено, що рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 19.11.2018 по справі №564/2202/18 з відповідача на її користь стягуються аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 2500 грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21.08.2018 і до досягнення дітьми повноліття.

Вказане судове рішення звернуто до примусового виконання до Костопільського районного відідлу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, виконавче провадження № 59355982.

Із розрахунку заборгованості зі сплати аліментів та повідомлення державного виконавця від 27.02.2026 вбачається, що за боржником ОСОБА_2 станом на 01.02.2026 згідно виконавчого листа № 564/2202/18 від 19.11.2018 рахується заборгованість 188223 грн. 72 коп., яка з урахуванням індексації складає 189508 грн. 06 коп.

Станом на березень 2026 року заборгованість за аліментами становила 190723 грн. 72 коп., що сторонами не заперечується.

Згідно до заочного рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 04.11.2022 з з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто 176613 грн. 00 коп. неустойки за прострочення сплати аліментів за період із серпня 2018 року по травень 2022 року.

Заочним рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 24.07.2023 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто 70965 грн. 65 коп. неустойки за прострочення сплати аліментів за період із червня 2022 року по травень 2023 року. Із вказаного судового рішення також вбачається, що розрахунок заборгованості при його ухваленні брався станом на травень 2023 року та борг складав 236613 грн. Тому, суд вважає безпідставним покликання представника відповідача на подвійне нарахування пені за травень 2023 року.

Також постановами державного виконавця від 20.02.2026 накладалися штрафи на боржника ОСОБА_2 у зв`язку з наявністю заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік на загальну суму 24000 грн.

Постановою державного виконавця від 02.03.2026 з боржника ОСОБА_2 стягнуто виконавчий збір у сумі 19072 грн. 37 коп.

Із виписки по рахунку стягувача ОСОБА_1 АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що на її картковий рахунок здійснено зарахування платежів Костопільським відділом ДВС, зокрема 02.03.2026 заборгованість за аліментами 205737 грн. 53 коп., неустойку за прострочення сплати аліментів згідно виконавчого листа 564/1687/23 в сумі 53910,88 грн., 24000 грн. штрафи.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Як роз`яснено в абзаці 1 п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006., передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Судом встановлено, що відповідач ухиляється від сплати аліментів, присуджених рішеннями Костопільського районного суду Рівненської області від 17.06.2025 у справі №564\1514\25 та від 25.11.2021 № 564/2792/21, внаслідок своєї винної, недобросовісної поведінки допустив заборгованість зі сплати аліментів, яка станом на 01.03.2026 складала 190723 грн. 72 коп.

Доказів того, що заборгованість по сплаті аліментів утворилася з незалежних від нього причин, відповідачем не надано, розмір існуючої зборгованості не спростовано.

У постанові Верховного Суду від 17 листопада 2021 року в справі № 569/14819/19 (провадження № 61-1586св20) зазначено, що: «правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) та від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18)».

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. (постанова Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 711/679/21 провадження № 61-18434св21).

Суд погоджується із розрахунком, наведеним позивачем, в якому зазначено, що пеня обраховувалася на всю суму несплачених аліментів, виходячи із загальної кількості днів прострочення, сплачених платежів у сумі 74114 грн. 12 коп.

Таким чином, враховуючи, що розмір заборгованості за аліментами становив 190723 грн. 72 коп. та розмір пені, яка підлягає стягненню, не перевищує 100% заборгованості по сплаті аліментів, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення пеня за прострочення сплати аліментів за період із 01.05.2023 до 02.03.2026 в розмірі 74114 грн. 12 коп., а тому позовна заява підлягає до задоволення.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору, таким чином позивач звільнена від сплати судового збору.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, зокрема вони підлягають стягненню з відповідача на користь держави у розмірі 1331 грн. 20 коп.

Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивачем заявлено до стягнення на його користь з відповідача 13000 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу, у підтвердження чого надано договір про надання правничої допомоги № 11 від 05.03.2026, додаток № 1 до договору про надання правничої допомоги, де зазначено гонорар адвоката у розмірі 13000 грн., акт розрахунок, платіжну інструкцію від 06.04.2023.

Зазначені витрати суд вважає документально підтвердженими, обгрунтованими, доведеними і необхідними у справі, а також співмірними із розміром заявлених вимог, складністю справи.

Відповідно до п. 1 ч. 2 чт. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у сумі 13000 грн. 00 коп.

На підставі наведеного та керуючись ст. 7, 180, 181, ч. 1 ст. 196 Сімейного Кодексу України, ст. 10 - 13, 81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280 - 282 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягненння неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення зі сплати аліментів за період із 01.05.2023 до 02.03.2026 у сумі 74114 (сімдесят чотири тисячі сто чотирнадцять) грн. 12 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги, в сумі 13000 (тринадцять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 грн. (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач – ОСОБА_1 , проживає АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , останнє відоме місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 12 червня 2026 року.

Суддя: Р. М. Снітчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua