Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №766/4255/25 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер: 766/4255/25 Головуючий в І інстанції: Зуб І.Ю.

Номер провадження: 22-ц/819/931/26 Доповідач: Базіль Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої (судді-доповідача) - Базіль Л.В.,

суддів: Бездрабко В.О., Приходько Л.А.,

секретар Сорокіна В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану представником, адвокатом Пасемко Назаром Івановичем на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 31 березня 2026 року, ухваленого у складі судді Зуб І.Ю. відомості про дату складення повного рішення відсутні у справі № 766/4255/25 за заявою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник, адвокат Пасемко Назар Іванович, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Військова частина НОМЕР_1 Національної Гвардії України, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про оголошення фізичної особи померлою,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви.

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про оголошення померлим свого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Чулаківка Голопристанського району Херсонської області.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що її син ОСОБА_3 з 16.10.2020 року був зарахований в списки особового складу військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України (далі - НГУ) де проходив подальшу службу.

ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойових завдань у місті Маріуполь Донецької області, внаслідок розриву 120 мм міномета, отримав вогнепальне поранення несумісне з життям, що стало причиною його смерті, що підтверджується відомостями, які містяться в Наказі командира ВЧ НОМЕР_1 НГУ від 13.03.2022 року по стройовій частині № 61, у витязі з журналу ведення бойових дій та наказі командира ВЧ НОМЕР_1 НГУ № 68 мтд від 24.03.2023 року. Місце смерті ОСОБА_3 – місто Маріуполь Донецької області.

Оскільки тіло ОСОБА_3 так і не було евакуйоване, отримати відповідне медичне свідоцтво про смерть не має можливості, а відтак і отримати в органах актів цивільного стану свідоцтва про смерть ОСОБА_3 .

Оголошення ОСОБА_3 померлим необхідно заявниці для отримання свідоцтва про смерть, оформлення спадщини та отримання державної допомоги членам сім`ї загиблих захисників України.

Заінтересована особа ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_3 .

На підставі викладеного, заявниця просила суд оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Чулаківка Голопристанського району Херсонської області, громадянина України, який загинув під час захисту Батьківщини та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України померлим; днем смерті ОСОБА_3 вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті – місто Маріуполь Донецької області, Україна.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 31 березня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні заяви про оголошення ОСОБА_3 померлим, суд першої інстанції виходив з того, що зникнення ОСОБА_3 відбулося на території м. Маріуполя Донецької області, яка на час його зникнення (13.03.2022 року) належала до територій, на яких велися активні бойові дії, а наразі є тимчасово окупованою територією, а тому відлік встановленого ч. 2 ст. 46 ЦК України шестимісячного строку, після спливу якого ОСОБА_3 може бути оголошений померлим, необхідно відраховувати після завершення тимчасової окупації м. Маріуполя Донецької області або завершення активних бойових дій на цій же території.

Зважаючи на викладене суд дійшов висновку, що відлік зазначеного строку ще не розпочався, а відтак звернення заявника із заявою про оголошення ОСОБА_3 померлим є передчасним.

Доводи апеляційної скарги

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, поданій її представником, адвокатом Пасемко Н.І. порушує питання про скасування рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 31.03.2026 року з ухваленням нового рішення про задоволення заяви про оголошення ОСОБА_3 померлим.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення у справі неправильно розтлумачив висновки Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22 та не правильно застосував ч. 2 ст. 46 ЦК України внаслідок чого припустився помилки та ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України.

З посиланням на Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28 лютого 2025 року № 376 в редакції на час звернення до суду, бойові дії на території м. Маріуполь Маріупольської міської територіальної громади розпочалися 24 лютого 2022 року та завершилися -20 травня 2022 року, а отже суд першої інстанції мав розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення ОСОБА_3 померлим від дня закінчення бойових дій в місті Маріуполь, тобто з 20 травня 2022 року.

Аргументи інших учасників справи.

Заінтересовані особи правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

Явка учасників справи до суду апеляційної інстанції

Представник заявниці ОСОБА_1 , адвокат Пасемко Н.І. приймаючи участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції надав пояснення на підтримання доводів апеляційної скарги, яку просив задовольнити.

Інші учасники справи будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в засідання не з`явилися.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін та інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За викладеного, апеляційний суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності нез`явлених учасників справи.

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника заявниці, адвоката Пасемко Н.І., перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 від 16.09.1998 р.(а.с.44).

Реєстрація місця проживання ОСОБА_3 здійснена за адресою: с. Нововолодимирівка, Голопристанського району, Херсонської області (а.с.9).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 16.10.2020 № 208, зараховано в списки особового складу частини та на всі види забезпечення сержанта ОСОБА_3

(Г-052737), який прибув згідно з наказом командувача Національної гвардії України від 18.09.2020 року № 188 о/с із військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ) для подальшого проходження служби у військовій частині НОМЕР_4 АДРЕСА_2 ), в розпорядження командира військової частини з 16 жовтня 2020 року (а.с.31).

ОСОБА_3 у період з 21.10.2020 року по 24.01.2021 року, з 11.02.2021 року по 11.07.2021 року, з 27.07.2021 року по 30.11.2021 року, з 09.12.2021 року по 19.12.2021 року та з 30.12.2021 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 безпосередньо брав участь у здійснені заходів із забезпечення Національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районі проведення операції об`єднаних сил ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », що підтверджується довідкою № 3555 від 08.10.2024 року.

З 24.02.2022 року по ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районі та період здійснення зазначених заходів в місті Маріуполь, Донецької області, що підтверджується Довідкою № 3554 від 08.10.2024 року.

Відповідно до донесення оперативного чергового частини від 13.03.2022 року № 40/57/2/2/3-783, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 під час виконання бойових завдань у місті Маріуполі Донецької області, внаслідок розриву 120 мм міномета, отримав вогнепальне поранення несумісне з життям, що стало причиною його смерті, що підтверджується відомостями, які містяться в Наказі Командира ВЧ НОМЕР_1 НГУ від 13.03.2022 року по стройовій частині №61, у витязі з журналу ведення бойових дій та Наказі Командира ВЧ НОМЕР_1 НГУ № 68мтд від 24.03.2023 року.

Відповідно до Наказу Командира частини НОМЕР_1 НГУ по стройовій частині № 61 від 13.03.2022 року ОСОБА_3 був виключений з усіх видів забезпечення у зв`язку із смертю.

Указом Президента України № 168 від 25 березня 2022 року сержанта ОСОБА_3 нагороджено ордером «За мужність» III ступеня (посмертно).

Відповідно до Наказу Командира частини НОМЕР_1 НГУ по стройовій частині № 68мтд від 24.03.2023 року припинено контракт про проходження військової служби у Національній Гвардії України та виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення ОСОБА_3 у зв`язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання в м. Маріуполь Донецької області у період дії воєнного стану.

07.02.2023 року зареєстровано кримінальне провадження № 12023162510000186 щодо зникнення безвісти ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним положенням процесуального закону.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

У відповідності до ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підстави припускати її загибель від певного нещасного випадку.

За змістом частин другої-третьої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

У цій справі скаржник не погодився з висновком суду першої інстанції щодо відрахування встановленого ч. 2 ст. 46 ЦК України, спеціального строку, після спливу якого фізична особа може бути оголошена судом померлою.

Згідно із ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Формулюючи тлумачення речення другого ч. 2 ст. 46 ЦК України щодо початку перебігу визначеного нею шестимісячного строку, Велика Палата у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 зазначила таке:

- словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України;

- встановлення такого строку дозволяє зменшити імовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою;

- строк у шість місяців потрібно відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи. Це забезпечує більш обґрунтований підхід до визначення моменту, коли зникнення фізичної особи (з надзвичайно високим ступенем вірогідності) можна вважати остаточним і невідворотним, і відповідає меті законодавчого регулювання - забезпечення справедливості та правової визначеності для всіх зацікавлених сторін у таких суспільних відносинах (див: пункти 70 - 72 постанови).

У справі судом встановлено, що відповідно до донесення оперативного чергового частини від 13.03.2022 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 під час виконання бойових завдань у місті Маріуполь Донецької області, внаслідок розриву 120 мм міномета, отримав вогнепальне поранення несумісне з життям, що стало причиною його смерті.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, спочатку був затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 із змінами і доповненнями, а тепер - наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 (далі - Наказ № 376).

Відповідно до Наказу № 376 у період з 24 лютого 2022 року до 20 травня 2022 року м. Маріуполь Донецької області було територією активних бойових дій, а з 21.05.2022 року - є тимчасово окупованою територією.

На підставі викладеного, ураховуючи висновок Великої Палати Верховного Суду, висловленого у справі № 755/11021/22, апеляційний суд дійшов висновку, що строк у шість місяців, передбачений ч. 2 ст. 46 ЦК України у цій справі належить відраховувати з 20 травня 2022 року, тобто від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі Регеди Д.В.

Колегія суддів вважає, що матеріалами цієї справи підтверджені обставини можливої загибелі ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 внаслідок розриву 120 мм міномета під час виконання бойових завдань у місті Маріуполь Донецької області.

Суд першої інстанції за правильно встановлених обставин справи дійшов помилкового висновку про відрахування шестимісячного строку, встановленого ч.2 ст.46 ЦК України після завершення тимчасової окупації м. Маріуполя Донецької області, залишив поза увагою, що застосування положень ч. 2 ст. 46 ЦК України з урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого у справі № 755/11021/22, слід відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі особи, у тому числі і в разі зміни статусу територій з «території активних бойових дій» на «території можливих бойових дій» або «тимчасово окуповані рф території України».

Отже, оскільки встановлено, що в районі ймовірної загибелі Регеди Д.В. (м.Маріуполь Донецької області) активні бойові дії не ведуться понад шість місяців, правові підстави для оголошення ОСОБА_3 померлим є повністю обґрунтованими та доведеними, а відтак підлягають задоволенню.

Висновки за результатом розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, положення ч. 2 ст. 46 ЦК, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення заявлених вимог.

Питання відшкодування судових витрат на підставі п.7 ст.294 ЦПК України не вирішується.

Повний текст постанови складено 12.06.2026 року.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником, адвокатом Пасемко Назаром Івановичем задовольнити.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 31 березня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє представник, адвокат Пасемко Назар Іванович, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Військова частина НОМЕР_1 Національної Гвардії України, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про оголошення фізичної особи померлою задовольнити.

Оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Чулаківка Голопристанського району Херсонської області, громадянина України, який загинув під час захисту Батьківщини та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України померлим. Днем смерті вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті вважати м. Маріуполь Донецької області, Україна.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.

Головуюча Л.В. Базіль

Судді: В.О. Бездрабко

Л.А. Приходько