Постанова від 11 червня 2026 р. у справі №576/48/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №576/48/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сапон О. В.

Номер провадження 33/816/1273/26 Суддя-доповідач Колодяжний А. О.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Колодяжний А. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 16 лютого 2026 року, якою

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1

притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,-

установив:

Постановою судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 16 лютого 2026 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП і підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Згідно з цією постановою 4 вересня 2025 року о 18 год. 50 хв. по пров. Водотеченському в м. Глухові Шосткинського району водій ОСОБА_2 керував автомобілем Skoda Octavia, реєстраційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння (згідно висновку експерта № 129 від 31 жовтня 2025 року, показник сп`яніння – 1.2 ‰).

У поданій апеляційній скарзі захисник Мензак Ю.Ю. просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову судді, а провадження по справі щодо ОСОБА_2 закрити в зв`язку зі спливом строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого частиною одинадцятою статті 38 КУпАП.

В обґрунтування своїх доводів захисник зазначив, що у оскаржуваній постанові судді констатовано, що вина ОСОБА_2 доведена, зокрема, копією постанови слідчого від 31 жовтня 2025 року про закриття кримінального провадження. Однак, суддею не було враховано, що відповідно до частини одинадцятої статті 38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження. За таких обставин строк притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності сплив 31 січня 2026 року, а тому на момент ухвалення постанови суддя мав закрити провадження у справі за спливом строків.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 та його захисник Мензак Ю.Ю. до суду апеляційної інстанції не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не подавали та про поважність причини неявки суд не повідомляли.

З огляду на викладене, а також з урахуванням обмеженого процесуального строку, встановленого частиною четвертою статті 294 КУпАП, який не передбачає можливості його продовження чи зупинення, апеляційний суд доходить висновку, що підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

За таких обставин, неявка особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та її захисника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Перевіривши матеріали даної справи, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Враховуючи наведені захисником Мензаком Ю.Ю. обставини щодо дати отримання судового рішення та подальше повернення апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 16 лютого 2026 року пропущений з поважних причин, а тому він підлягає поновленню.

Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Висновок судді місцевого суду щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП за обставин, викладених у постанові, апелянтом не оскаржується.

Крім того, той факт, що ОСОБА_2 4 вересня 2025 року о 18 год. 50 хв. по пров. Водотеченському в м. Глухові керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння підтверджується сукупністю досліджених суддею доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 552141 від 27 грудня 2025 року, у якому зафіксовані обставини правопорушення; висновком судово медичного експерта № 129 від 31 жовтня 2025 року, згідно з яким встановлено, що аналіз крові ОСОБА_2 , який був відібраний 4 вересня 2025 року о 20-й годині, показав наявність етилового спирту – 1.2 ‰; постановою слідчого відділу поліції № 1 (м. Глухів) Шосткинського РУП Головного управління Національної поліції в Сумській області від 31 жовтня 2025 року про закриття кримінального провадження № 12025200620000441, в якій зазначено про обставини дорожньо-транспортної пригоди за участю ОСОБА_2 та встановлено відсутність у його діях ознак злочину, передбаченого частиною першою статті 286-1 КК України; повідомленням про подію, зареєстрованим 4 вересня 2025 року за № 10368, згідно з яким на лінію «102» о 18 год. 52 хв. надійшло повідомлення про те, що по пров. Водотеченському в м. Глухові перевернувся автомобіль і є затиснутий; протоколом допиту ОСОБА_2 від 23 вересня 2025 року відповідно до якого він показав, що він 4 вересня 2025 року о 18 год. 50 хв. керуючи по пров. Водотеченському автомобілем Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_1 , не впорався із керуванням і допустив наїзд на дерево.

При цьому апеляційний суд враховує, що подана апеляційна скарга не містить доводів щодо недопустимості, неналежності чи недостатності доказів, покладених судом першої інстанції в основу висновків про винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, не оспорює встановлені судом фактичні обставини події, а також не містить заперечень щодо правильності кваліфікації дій особи за частиною першою статті 130 КУпАП.

Доводи захисника про необхідність закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення апеляційний суд відхиляє з таких підстав.

Відповідно до частини шостої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

З матеріалів справи вбачається, що адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, було вчинено 4 вересня 2025 року, а постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності судом ухвалено 16 лютого 2026 року, тобто в межах однорічного строку, прямо визначеного законом для даної категорії справ.

Посилання захисника на положення частини одинадцятої статті 38 КУпАП, відповідно до яких у разі закриття кримінального провадження адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження, апеляційний суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Апеляційний суд зазначає, що стаття 38 КУпАП містить диференційоване правове регулювання строків накладення адміністративних стягнень.

Так, положеннями частин першої та другої статті 38 КУпАП встановлено загальні строки накладення адміністративного стягнення, відповідно до яких адміністративне стягнення може бути накладено протягом двох місяців з дня вчинення адміністративного правопорушення, а у справах, підвідомчих суду, протягом трьох місяців з дня його вчинення.

Водночас для окремих категорій адміністративних правопорушень законодавцем прямо передбачено спеціальні строки притягнення до відповідальності.

Частина шоста статті 38 КУпАП є спеціальною нормою, якою законодавець окремо врегулював питання строків притягнення саме за правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, встановивши для них особливий, відмінний від загального, строк накладення адміністративного стягнення.

Натомість положення частини одинадцятої статті 38 КУпАП регулюють загальне правило визначення строків у випадках, коли після закриття кримінального провадження в діях особи встановлюються ознаки адміністративного правопорушення, однак не містять спеціального регулювання щодо окремих категорій адміністративних правопорушень, для яких законом уже встановлено спеціальні строки притягнення до відповідальності.

Тлумачення положень частини одинадцятої статті 38 КУпАП як таких, що підлягають застосуванню незалежно від існування спеціального строку, передбаченого частиною шостою цієї статті, фактично призвело б до нівелювання прямої вказівки законодавця про можливість накладення адміністративного стягнення за статтею 130 КУпАП протягом одного року та до втрати практичного змісту спеціального правового регулювання.

Таким чином, оскільки на момент ухвалення судом першої інстанції постанови однорічний строк, визначений частиною шостою статті 38 КУпАП, не сплив, підстави для закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності були відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

постановив:

Поновити захиснику Мензаку Ю.Ю. строк на апеляційне оскарження постанови судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 16 лютого 2026 року.

Постанову судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 16 лютого 2026 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника Мензака Ю.Ю. на цю постанову – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя А. О. Колодяжний