Постанова від 11 червня 2026 р. у справі №492/436/26 — Одеський апеляційний суд

Суд: Одеський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 11 червня 2026 р.

Справа: №492/436/26

Суддя: Кострицький В. В.

Номер провадження: 33/813/1146/26

Номер справи місцевого суду: 492/436/26

Головуючий у першій інстанції Черевата В.І.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Кострицький В.В., за участю: секретаря судового засідання Булацевської Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Арцизького районного суду Одеської області від 31.03.2026 року по адміністративному правопорушенню передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 ,-

У С Т А Н О В И В:

Короткий виклад обставин справи

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 620945 від 21 березня 2026 року встановлено, що 21 березня 2026 року о 23 год. 58 хв. ОСОБА_1 , по вул. Свободи у м. Арциз Болградського району Одеської області, керував транспортним засобом марки «Daewoo Sens», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, згідно акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а саме «Драгер», тест від 21 березня 2026 року, відповідно до якого в організмі ОСОБА_2 виявлено вміст алкоголю в кількості 0,26 ‰, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення..

Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір у розмірі 665,60 грн..

Короткий виклад вимог та доводів апеляційної скарги

Не погоджуючись із вказаною постановою 15 травня 2026 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Арцизького районного суду Одеської області від 31.03.2026 року та на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

Разом із апеляційною скаргою заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження в обґрунтування якого зазначав, що копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав лише 07.05.2026 року безпосередньо в суді першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що судом першої інстанції було проігноровано стан здоров`я ОСОБА_1 , який через хвороби шлунку не вживає алкогольні напої.

Вважав, що в нього не було ознак сп`яніння визначених в протоколі про адміністративне правопорушення.

Зазначав, що у поліцейських були відсутні законні підстави для зупинку автомобілю під керуванням ОСОБА_1 .

Вважав, що з відеозапису неможливо встановити пристрій, яким проводилась перевірка на стан сп`яніння останнього та на місці зупинки ідентифікуючих даних такого пристрою останньому не повідомляли .

Зазначав, що з протоколу про адміністративне правопорушення не можливо встановити яким пристроем здійснювалась відео фіксація події пов`язаної із ситуацію віднесену до подій даного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене вважав, що судом першої інстанції ухвалено одностороннє, необ`єктивне рішення, а наданим доказам стороною захисту не надано належної правової оцінки.

Явка в судове засідання

Сторона захисту була повідомлена про час, дату та місце судового засідання належним чином, в судове засідання не з`явились, клопотань про відкладення судового засідання не надходило, а тому апеляційний суд вважав за можливе ухвалити постанову у відсутності сторони захисту.

Позиція апеляційного суду

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Щодо клопотання про поновлення строку

Частиною 2 ст. 294 КУпАП встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Право на судовий захист є конституційним правом людини (ст. 55 Конституції України), яке не може бути обмежене, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст. 64). Однією з гарантій реалізації цього права є апеляційне та касаційне оскарження судових рішень як одна з основних засад судочинства в Україні, що може бути обмежене лише законом (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України).

Згідно зі ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.

Оскаржувана постанова Арцизького районного суду Одеської області ухвалена 06.05.2026 року.

Матеріали справи не містять відомостей про доставлення стороні захисту копії постанови.

Копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав безпосередньо в суді першої інстанції лише 07.05.2026 року.

З апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся безпосередньо до суду першої інстанції 15.05.2026 року

Враховуючи, що ОСОБА_1 звернувся у межах встановленого ст..294 КУпАП строку на апеляційне оскарження постанови Арцизького районного суду Одеської області ухвалена 06.05.2026 року, то апеляційний суд зазначає, що таке клопотання вирішення у процесуальному порядку не потребує, адже строки не пропущено.

Щодо суті апеляційної скарги

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пункт 2.9 а Правил дорожнього руху України забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Невиконання пункту 2.9 а Правил дорожнього руху України має наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З огляду на визначену ст. 266 КУпАП процедуру особи, які керують транспортними засобами, тощо і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Такий огляд, за змістом частини другої вказаної норми, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засобі відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Частиною третьої статті 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, тощо на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разу незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я (ч. 4 ст. 266 КУпАП).

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП зазначено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно результату газоаналізатору «Alcotest Drager 6820 ARSC 0104» вбачається, що при перевірці водія ОСОБА_1 на вміст алкоголю в видихуваному повітрі на час зупинки за управлінням транспортного засобу, у останнього було виявлено 0,26 проміле.

У матеріалах справи міститься роздруківка результату газоаналізатора приладу «Alcotest Drager 6820 ARSC 0104», з якої вбачається, що останнє градуювання було 07.10.2025 року.

Таким чином, враховуючи те, що газоаналізатор «Alcotest Drager 6820 ARSC 0104», своєчасно пройшов калібрування та повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, підстав не довіряти його показанням немає, як і немає підстав для визнання недійсним чи неправдивим результату проведеного за його допомогою тесту на стан сп`яніння ОСОБА_1 .

Чеком на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 6820 ARSC 0104» вбачається, що результат огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння позитивний – 0,26 проміле, що також зазначено в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Вина водія ОСОБА_1 підтверджується зібраними в справі доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 620945 від 21 березня 2026 року;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого в організмі ОСОБА_1 зафіксована концентрація алкоголю 0,26 ‰;

- матеріалами відеозапису та іншими матеріалами справи.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі.

Апеляційним судом перевіряючи мотиви з яких виходив суд першої інстанції з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 620945 від 21 березня 2026 року встановлено, що 21 березня 2026 року о 23 год. 58 хв. ОСОБА_1 , по вул. Свободи у м. Арциз Болградського району Одеської області, керував транспортним засобом марки «Daewoo Sens», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, згідно акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а саме «Драгер», тест від 21 березня 2026 року, відповідно до якого в організмі ОСОБА_1 виявлено вміст алкоголю в кількості 0,26 ‰, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів, крім того засвідчений власним підписом ОСОБА_1 без жодних заперечень.

Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 сумніву не викликає, оскільки складений та підписаний уповноваженою особою відповідно до вимог ст. ст. 254, 256 КУпАП України, тому є належним доказом по справі.

Чеком на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 6820 ARSC 0104» вбачається, що результат огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння позитивний – 0,26 проміле, що також зазначено в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4).

З дослідженого відеозапису вбачається, що що 21 березня 2026 року патрульним поліцейським на місці зупинки ОСОБА_1 не заперечував, що він керував транспортним засобом та йому було запропоновано йому пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі на, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», після цього ОСОБА_1 продув газоаналізатор «Драгер», результат якого показав, що в організмі ОСОБА_1 виявлено вміст алкоголю в кількості 0,26 ‰, та ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 та його захисник-адвокат в ході розгляду справи суду не подали.

Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів «Alcotest Drager 6820» встановлено результат огляду на стан сп`яніння, який є позитивним та дорівнює 0,26 проміле, з результатами якого ОСОБА_1 був згодний про що проставив свій власноручний підпис (а.с.6).

Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Арцизької ЦОЛ від 22.03.2026 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 встановлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, невнятна мова (а.с.7) .

Сукупність вищевказаних доказів підтверджують те, що висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції було проігноровано стан здоров`я ОСОБА_1 , який через хвороби шлунку не вживає алкогольні напої, апеляційний суд вважає такі доводи безпідставними, так як ні в суді першої інстанції , ні під час апеляційного перегляду жодних доказів на підтвердження стану здоров`я не надано, доказів причинно слідчого зв`язку, встановленого за допомогою приладу Драгер позитивного результату на стан сп`яніння через заявлену у ОСОБА_1 хворобу шлунку стороною захисту належними та допустимими доказами не доведено, а тому такі доводи задоволенню не підлягають.

Щодо доводів апеляційної скарги, що в ОСОБА_1 не було ознак сп`яніння визначених в протоколі про адміністративне правопорушення, зводяться до незгоди з дями поліцейських, що не обґрунтовано належними доказами оскарження таких дій, а тому апеляційний суд позбавлений можливості в задоволенні таких доводів.

Доводи апеляційної скарги, що у поліцейських були відсутні законні підстави для зупинку автомобілю під керуванням ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає неспроможними, так як в матеріалах справи наявна постанова серії ЕНА №6881783 від 22.03.2026 року, відповідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за фактом не пристебнутого паска безпеки (а.с.2), крім того доказів оскарження такої постанови до матеріалів справи не долучено, а тому такі доводи слід залишити без задоволення.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що з відеозапису неможливо встановити пристрій, яким проводилась перевірка на стан сп`яніння останнього та на місці зупинки ідентифікуючих даних такого пристрою останньому не повідомляли, апеляційний суд зазначає, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 проходив на місці зупинки тест на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер, про що наявні відомості у Акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.6) та чек тесту № 431 від 21.03.2026 року (а.с.4), в таких письмових доказах зазначено, що ОСОБА_1 проходив тест на стан сп`яніння за допомогою приладу «Alcotest Drager 6820 ARSC 0104», в зазначений доказах міститься підпис ОСОБА_1 зі згодою з таким результатом, що свідчить про те, що останньому було відомо про технічні характеристики такого приладу, а тому такі доводи є безпідставними та задоволенню не підлягають, а досліджені докази у своїй сукупності узгоджуються між собою.

Доводи апеляційної скарги, що з протоколу про адміністративне правопорушення не можливо встановити яким пристроєм здійснювалась відео фіксація події пов`язаної із ситуацію віднесену до подій даного правопорушення, апеляційний суд вважає не слушними, так як такі доводи є незгодою з діями поліцейських, доказів про оскарження дій яких стороною захисту до матеріалів справи не долучено, а тому апеляційний суд позбавлений можливості задовольнити такі доводи.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає що доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки діям поліцейських, не встановлено належних та допустимих доказів у справі, що як наслідок призвело до ухвалення незаконного рішення є необґрунтованими належними та допустимими доказами, наявних у справі доказів не спростовано належним чином.

Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, апеляційний суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом». Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.

Таким чином, порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування постанови суду при її перегляді, апеляційним судом не встановлено.

З огляду на вищенаведене, підстав для зміни постанови суду з наведених в апеляції мотивів апеляційний суд не вбачає, а тому вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Арцизького районного суду Одеської області від 31.03.2026 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду В.В. Кострицький

Оригінал: reyestr.court.gov.ua