Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №947/25854/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/4931/26

Справа № 947/25854/25

Головуючий у першій інстанції Тополева Ю. В.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Громіка Р.Д.,

Комлевої О.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сонько Валерій Вікторович, на рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2025 року, ухваленого під головуванням судді Тополевої Ю.В., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

10.07.2025 року ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а також судові витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. та судовий збір.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що 14.04.2024 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 261396150, відповідно до умов якого позичальник отримала кредитні кошти у розмірі 11 100,00 грн., зі сплатою відсотків у розмірі: дисконтна процентна ставка 3,65% – 912,50%, індивідуальна процентна ставка 456,25% - 912,50%, базова процентна ставка 912,50% річних.

28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу. У подальшому, до договору факторингу укладалися додаткові угоди, у тому числі, щодо продовження терміну дії договору факторингу від 28.11.2018 року. Крім того, на виконання договору факторингу ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» підписали Реєстр прав вимоги № 289 від 18.06.2024 року, за яким до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором.

19.12.2024 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ОНЛАЙН ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 19/1224-01 та до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором № 261396150 від 14.04.2024 року.

В подальшому, 04.06.2025 року між ТОВ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю та до останнього перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 261396150 від 14.04.2024 року.

Посилаючись на те, що внаслідок невиконання умов договору у відповідача виникла заборгованість у розмірі 52 447,50 грн., з яких: 11 100,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 41 347,50 грн. – заборгованість за відсотками, позивач просив задовольнити його вимоги.

Рішенням Хаджибейського районного суду м. Одеси від 08.12.2025 року позовні вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» були задоволені.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №261396150 від 14.04.2024 року у розмірі 52 447,50 грн., судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн. (а.с.157-163).

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – адвокат Сонько В.В. ставить питання про зміну рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси від 08.12.2025 року та змінити розмір відсотків за користування кредитними коштами, а також відмовити позивачу в частині стягнення витрат на правничу допомогу, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (а.с.170-172).

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

У відповідності до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється 11.06.2026 року в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, у зв`язку з чим судове засідання не проводиться.

Згідно приписів ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи, як малозначна у зв`язку з її незначною складністю (ч.ч. 4, 6 ст. 19, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 274 ЦПК України).

Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи також недостатню кількість суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 8), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду даної справи в строки, передбачені національним законодавством, через участь суддів даної колегії суддів в інших цивільних, адміністративних і кримінальних справах, а також через перебування суддів Сегеди С.М. і Громіка Р.Д. на навчанні в НШСУ в період з 18 по 22.05.2026, датою ухвалення цього судового рішення є 11.06.2026 року.

При цьому, колегія суддів зазначає, що провадження по даній справі було відкрито ухвалою Одеського апеляційного суду від 11.02.2026 року (а.с.189-190), згідно якої розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, та без повідомлення учасників справи, копію ухвали останні отримали належним чином, що передбачено ст. 130 ЦПК України (а.с.191-192).

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, та стягуючи з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом, у тому числі відсотки за користування кредитними коштами у заявленому позивачем розмірі, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами було укладено договір, відповідач підписала умови договору, ознайомилася з ними та погодилася, однак внаслідок невиконання договору у останньої виникла заборгованість у заявленому позивачем розмірі, яка підлягає стягненню (а.с.157-163).

Однак, колегія суддів не в повному обсязі погоджується з висновками суду першої інстанції в частині визначення розміру відсотків за користування кредитом, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до положень ст.ст. 610, 611, 625 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності у разі неможливості виконання ним грошових зобов`язань.

Згідно з ч. 1 ст. 626 та ст. 629 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

З матеріалів справи вбачається, що 14.04.2024 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», правонаступником якого є ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 261396150, відповідно до умов якого позичальник отримала кредитні кошти у розмірі 11 100,00 грн., зі сплатою відсотків у розмірі: дисконтна процентна ставка 3,65% – 912,50%, індивідуальна процентна ставка 456,25% - 912,50%, базова процентна ставка 912,50% річних (а.с.14-35). Крім того, ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту, який також зазначає умови кредитування, у тому числі сплату відсотків за користування кредитом (а.с.10-12).

Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором у розмірі 52 447,50 грн., з яких: 11 100,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 41 347,50 грн. – заборгованість за відсотками.

Заявник апеляційної скарги зазначає, що стягнуті судом першої інстанції на користь позивача відсотки за користування кредитними коштами не відповідають принципам справедливості, розумності та співмірності.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч.ч.1-2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Таким чином, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відсотків річних за користування кредитними коштами, оскільки вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних за користування кредитними коштами.

Аналогічний висновок міститься у постанові Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 12.02.2025 року, у справі № 679/1103/23.

Заявлений позивачем до стягнення розмір відсотків за користування коштами більш ніж у три рази перевищує заборгованість за тілом кредиту.

За таких обставин, з огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення відсотків за користування кредитними коштами, та враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, апеляційний суд вважає за можливе зменшити заявлений позивачем до стягнення розмір відсотків за користування кредитними коштами до розміру основного боргу та стягнути з відповідача на користь позивача відсотки у розмірі 11 100,00 грн.

Інше не відповідало б принципам справедливості, розумності і пропорційності.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги частково надала суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог, заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна підлягає частковому задоволенню, рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси від 08.12.2025 року, в частині стягнення заборгованості за відсотками та стягнення судового збору – зміні, та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 11 100,00 грн.

Крім того, за правилами ч.ч.1-2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратам.

Відповідно до ч. 1, п.п.1-3 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Апелянт також ставить питання про скасування рішення суду, в частині стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції, посилаючись на те, що стягнення витрат на адвоката з відповідача, яка утримує дитину з інвалідністю є неспівмірним та несправедливим.

Так, стягуючи з ОСОБА_1 на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн., суд першої інстанції виходив із того, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. не є обґрунтованими та пропорційними до предмета спору з урахуванням значення справи для сторін, а також того, що вказана справа не вимагає значного часу для підготовки позовної заяви та визначення правової позиції у справі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції в цій частині рішення, оскільки сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування (розподіл) судових витрат. Це правило закріплено у ст. 141 ЦПК України та покликане компенсувати стороні фінансові втрати.

Утримання відповідачем – апелянтом у справі дитини з інвалідністю та складний матеріальний стан відповідача не може бути підставою для відмови у стягненні судових витрат на правничу допомогу.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору.

Всупереч вищевикладеного, судом першої інстанції було помилково стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції.

Так, враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, на 42,33%, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за рахунок державного бюджету слід компенсувати судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 1 025,40 грн.

Крім того, зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, на 57,67%, з ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» на користь держави підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1 538,10 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п. 4 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381 - 384, 389 - 389 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сонько Валерій Вікторович, задовольнити частково.

Рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2025 року, в частині стягнення заборгованості за відсотками та стягнення судового збору, змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ: 43541163, заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 11 100,00 (одинадцять тисяч сто гривень 00 копійок).

Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ: 43541163, за рахунок державного бюджету судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 1 025,40 (одну тисячу двадцять п`ять гривень 40 копійок).

В іншій частині рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2025 року залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ: 43541163, на користь держави судовий збір у розмірі 1 538,10 (одна тисяч п`ятсот тридцять вісім гривень 10 копійок).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М.Сегеда

Р.Д. Громік

О.С. Комлева