Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №554/14142/25 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 01.06.2026Справа № 554/14142/25

Провадження № 2/554/758/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого – судді Савченко Л.І.

при секретарі – Фесенко К.О.

за участю позивача – ОСОБА_1 , представника позивача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення матеріальної компенсації,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 25 вересня 2025 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про витребування з незаконного володіння ОСОБА_3 на її користь транспортного засобу марки Nissan Rouge, 2012 року випуску, ДНЗ НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 , ключів та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а також стягнення з ОСОБА_3 на її користь матеріальної компенсації за користування транспортним засобом марки Nissan Rouge, 2012 року випуску, ДНЗ НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 у розмірі 40 000 грн. за період з червня 2025 року по вересень 2025 року.

В обґрунтування позову вказала, що вона 07 квітня 2025 року придбала автомобіль Nissan Rouge, 2012 року випуску, ДНЗ НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 , у ОСОБА_4 . Угода відбулася шляхом підписання договору купівлі-продажу через сайт «Дія». Фактично автомобіль знаходився в м.Ізмаїл, а тому вона домовилася із ОСОБА_3 , що він буде присутнім, огляне та пережене автомобіль у м.Полтаву. ОСОБА_3 є знайомим її батька ОСОБА_5 . На початку 2025 року відповідач попросив у борг у ОСОБА_5 кошти. Оскільки вільних коштів у нього не було, він запропонував ОСОБА_6 продати автівку свого сина ОСОБА_7 . Nissan X-Trail, д.н.з. НОМЕР_3 , та таким чином отримати в борг кошти за проданий автомобіль. Відповідач погодився на ці умови та усно пообіцяв повернути кошти протягом 1-2 місяців. Продаж автомобіля Nissan X-Trail відбувся за 7 000 дол.США. В середині березня відповідач повідомив її та її батька, що збирається продати власне авто, так як потребував коштів. Одночасно запропонував повернути борг шляхом оплати та придбання автомобіля для неї. У зв`язку з цим, відбулася угода придбання автомобіля Nissan Rouge, 2012 року випуску, ДНЗ НОМЕР_1 , у ОСОБА_4 . Після цього, відповідач попросив її дозволити йому покористуватися автомобілем на 2 місяці, на що вона погодилася. У червня 2025 року відповідач повинен був повернути автомобіль, однак не повернув його. Вона звернулася із заявою від 23 червня 2025 року до Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області про вчинення злочину, однак у внесенні відомостей до ЄРДР було відмовлено, так як існують цивільно-правові правовідносини. Вказує, що за весь час використання автомобіля відповідач не сплачував грошових коштів, що є підставою для стягнення матеріальної компенсації в порядку, передбаченому ч.3 ст. 358 ЦК України, у сумі 40 000 грн. за період з червня 2025 року по вересень 2025 року. З цих підстав звернулася до суду з даним позовом.

25 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 29 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 29 вересня 2025 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто позивачці.

02 жовтня 2025 року від позивача ОСОБА_1 надійшла повторна заява про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 03 жовтня 2025 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 03 жовтня 2025 року задоволено заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль марки Nissan Rouge, 2012 року випуску, ДНЗ НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 та поміщення його на штрафний майданчик в м. Полтава, що знаходиться за адресою: 37950, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, 2В (Територіальний сервісний центр 5341 регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Полтавській області (філія ГСЦ МВС)).

Від представника відповідача – ОСОБА_8 до суду надійшли пояснення, в яких вказав, що ОСОБА_3 знайомий з ОСОБА_1 близько п`яти років, так як вона являється донькою його колишнього партнера ОСОБА_5 . В кінці березня на початку квітня 2025 року у м.Ізмаїл Одеської області ОСОБА_3 вирішив обміняти свій автомобіль на інший , а саме Нісан Рог, 2012 р.в., д.н. НОМЕР_1 . Власником була ОСОБА_4 . За домовленістю із позивачем, відповідач тимчасово оформив автомобіль не неї. Приблизно в кінці травня 2025 року між ним та ОСОБА_5 на грунті спільних справ виник конфлікт щодо коштів у розмірі 2000 дол.США, тому ОСОБА_5 попросив свою доньку звернутися до поліції із заявою щодо неповернення автомобіля. Починаючи з квітня 2025 року ОСОБА_3 постійно відкрито користується автомобілем, жодних претензій до нього позивач не пред`являла. На сьогоднішній день ним подано заяву до правоохоронних органів, у зв`язку з чим відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст. 383 КК України та він готує до суду позов про визнання права власності на автомобіль за ним. Вважає, що підстави для задоволення позову відсутні, так як позивач добровільно передала ОСОБА_3 транспортний засіб, а тому набуття права володіння автомобілем є правомірним. У задоволенні позову прохав відмовити.

Ухвалою суду від 09 лютого 2026 року задоволено частково клопотання відповідача про виклик свідків, закрито підготовче провадження.

Ухвалою суду від 31 березня 2026 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_8 про проведення судового засідання із відповідачем ОСОБА_3 в режимі відео конференції, так як він знаходиться за межами території України.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві.

У судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в порядку п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України (а.с.86-87, 125-126), на відеоконференцзв`язок не приєднався, про причини неявки суд не повідомлено.

Представники відповідача ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи через підсистему «Електронний суд» (а.с.11, 116), про причини неявки суд не повідомили.

На підставі п.1 ч.3 ст. 223 ЦПК України суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача та його представників, оскільки останні у судове засідання не з`явилися, не повідомивши про причину неявки, при цьому належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду.

Суд, заслухавши позивача та його представника, свідка, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про задоволення позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки Nissan Rouge, 2012 року випуску, ДНЗ НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 , що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 , дата реєстрації 31.07.2025 року (а.с.31-34). Вказане Свідоцтво було замінено у зв`язку із перереєстрацією Свідоцтва про реєстрацію ТЗ Серії СТ1299578 від 11.04.2025 року, що підтверджується матеріалами справи (а.с.60).

З квітня 2025 року по даний час автомобілем користується відповідач ОСОБА_3 , що сторонами визнається та підтверджується письмовими доказами, а саме Нарядами-замовленнями виконаних робіт щодо автомобіля від 08.04.2025, 27.05.2025, 11.04.2025 виданих на ім`я ОСОБА_3 (а.с.25 зворот -27), Відомостями про перетин осіб та транспортних засобів, які перетнули кордон (а.с.20-21), даними із системи «Армор» про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень під час керування транспортним засобом (а.с.24).

Відповідач у письмових поясненнях визнає, що з моменту купівлі автомобіля з квітня 2025 року він постійно відкрито користується автомобілем, при цьому автомобіль належить йому, а лише тимчасово був оформлений на ОСОБА_1 .

Позивач же підставою позову зазначає неповернення її майна відповідачем у обумовлений з ним строк, а саме у червні 2025 року, - строк тимчасового користування автомобілем ОСОБА_10 за її згодою на 2 місяці.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що є батьком позивачки. ОСОБА_3 був його партнером. Йому потрібні були кошти. Він попросив свого сина ОСОБА_7 продати свій автомобіль Nissan X-Trail, щоб ці гроші передати ОСОБА_3 . Оскільки у них були нормальні стосунки, розписки ніхто не писав та зробили це швидко. Після Нового року ОСОБА_3 зателефонував та повідомив, що у нього є можливість купити автомобіль та оформити на ОСОБА_11 , так як його син служить. ОСОБА_12 дозволила йому покористуватися автомобілем, так як він їздив по роботі за кордон та заробляв і собі, і їм гроші. Після Нового року ОСОБА_3 повідомив, що йому потрібно НОМЕР_4 . Він йому їх знайшов, позичивши, та переслав на картку пасинка, так як картки ОСОБА_3 заблоковані. Пізніше на його вимогу до ОСОБА_3 повернути кошти, останній не повертав. Тоді він попросив його повернути автомобіль, так йому потрібно було віддавити борги за ті кошти, які він передавав ОСОБА_3 . Останній попросив у нього рахунок та пообіцяв передати автомобіль 06 липня. З цього приводу були внесені відомості до ЄРДР, ОСОБА_13 телефонував слідчий, однак автомобіль не повернули. Де на даний час автомобіль - невідомо. ОСОБА_3 змінив номер телефону та з ним не спілкується.

Позивач звернувся в суд з позовом в порядку ст.ст.387, 388 ЦК України та ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до ст. ст. 317, 319 ЦК України власнику належить право розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно п.3 ч.1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За статтею 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 21 червня 2018 року у справі № 703/5364/15-ц вказано, що застосовуючи положення статті 387 ЦК України, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

Як встановлено судом, позивач добровільно передала відповідачу автомобіль в користування. Таким чином, у даному випадку передання власником в користування іншій особі транспортного засобу не вважається вибуттям транспортного засобу з володіння власника поза його волею в розумінні положень п. 3 ч.1 ст.388 ЦК України.

Отже, правовий механізм, передбачений вимогами ст.ст. 387,388 ЦК України, застосуванню до спірних правовідносин не підлягає.

Разом з тим, у позовній заяві позивач посилається і на ст. 1212 ЦК України, яка може бути застосована до спірних правовідносин, що виникли між сторонами, оскільки судом встановлено, що між сторонами існували не договірні правовідносини.

З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними та допустимими доказами протиправність дій відповідача з приводу неповернення безпідставно утриманого майна, а тому позовні вимови в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальної компенсації за користування транспортним засобом марки Nissan Rouge, 2012 року випуску, ДНЗ НОМЕР_1 , у розмірі 40 000 грн. за період з червня 2025 року по вересень 2025 року суд зазначає, що позивачкою не наведено жодних правових підставах, на яких вони ґрунтуються та в порушення ст.ст. 76-81 ЦПК України не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження їх понесення.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині є недоведеними та задоволенню не підлягають.

Питання про розподіл судового збору суд вирішує відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України та, враховуючи, що позов задоволено частково в частині однієї заявленої вимоги, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 968 грн. 96 коп. (50%).

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 229, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 транспортний засіб марки Nissan Rouge, 2012 року випуску, ДНЗ НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 , а також ключі та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 968 грн. 96 коп.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасниківсправи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Повне рішення складено 11 червня 2026 року.

Суддя Л.І.Савченко