Постанова від 11 червня 2026 р. у справі №466/8516/24 — Львівський апеляційний суд

Справа № 466/8516/24 Головуючий у 1 інстанції: Ковальчук О.І.

Провадження № 22-ц/811/4512/25 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Ванівського О.М.,

суддів Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.

секретаря: Якимчук С.

з участю: представника апелянта – Чорної Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 12 листопада 2025 року у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, не зареєстроване в установленому законом порядку,-

в с т а н о в и в:

В липні 2025 року приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, не зареєстроване в установленому законом порядку, а саме на квартиру, що знаходиться за адресою, АДРЕСА_1 .

Подання обґрунтовував тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича перебуває виконавче провадження №58805245 від 04.04.2019 року з примусового виконання виконавчого напису №2816 від 23.07.2014 року виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про звернення стягнення на нерухоме майно – квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності гр. ОСОБА_1 .

04.04.2019 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №58805245, скеровано боржнику для виконання, стягувачу до відома, що підтверджується списком №861 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, поданих в Львів 53.

Згідно ухвали №466/8516/24 від 10.09.2024 виданої Шевченківським районним судом м.Львова, замінено боржника ОСОБА_1 на правонаступника ОСОБА_2 у виконавчому провадженні №58805245, яке перебуває на виконанні у приватного виконавця Пиць Андрія Андрійовича.

На підставі вказаної ухвали, приватним виконавцем 17.10.2024 винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження №58805245.

Постанову про заміну сторони виконавчого провадження та постанову про відкриття виконавчого провадження скеровано приватним виконавцем на адресу місця реєстрації боржника.

У вказаній постанові, приватним виконавцем були зазначені обов`язки боржника передбачені статтею 19 ЗУ «Про виконавче провадження».

Проте, жодні з обов`язків, боржником не були виконані, що свідчить про його недобросовісність, небажання виконувати вимоги приватного виконавця та дотримуватися приписів Закону.

ОСОБА_2 достовірно обізнаний як про наявність виконавчого напису нотаріуса, так і про наявність відкритого, на виконання згаданого виконавчого напису, виконавчого провадження.

Щодо підстав звернення стягнення на нерухоме майно боржника не зареєстроване в установленому законом порядку, 17.07.2025 року приватним виконавцем сформовано Інформаційну довідку №435848506 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта - квартири, що знаходиться за адресою, АДРЕСА_1 .

Згідно сформованого витягу, квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 .

Згідно Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00052466171, вбачається те, що ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що було видане свідоцтво серія НОМЕР_1 від 29.12.2021 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Згідно відповіді №37/02-19 від 18.01.2024 року, наданої Сьомою Львівською державною нотаріальною конторою Львівської області, вбачається наступне: «… 18 січня 2022 року Сьомою Львівською державною нотаріальною конторою Львівської області було зареєстровано спадкову справу №12/2022 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , на підставі заяви про прийняття спадщини за законом від імені сина спадкодавця – ОСОБА_2 ».

Станом на 18.01.2024 року свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 нікому зі спадкоємців не видавалось».

У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України ).

Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

У зв`язку з чим, приватний виконавець звернувся до суду з вказаним поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке, не зареєстровано в установленому законом порядку.

Оскаржуваною ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 12 листопада 2025 року у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, не зареєстроване в установленому законом порядку, а саме на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - відмовлено.

Ухвалу суду оскаржив приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць Андрій Андрійович.

В своїй апеляційній скарзі на ухвалу суду зазначає, що оскаржувана ухвала не ґрунтується на нормах матеріального та процесуального права, висновки, викладені у ній, не відповідають фактичним обставинам справи. Не погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідно до наданих документів не вбачається, чи приватним виконавцем було належним чином проведено всі необхідні виконавчі дії щодо з`ясування наявності чи відсутності у боржника рухомого майна, коштів чи іншого нерухомого майна; що до подання не надано доказів того, що приватний виконавець здійснював запити, зокрема до Головного управління Держгеокадастру, Головний сервісний центр МВС України, Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру, Держспоживслужбу, з вимогою надати інформацію щодо реєстрації майна за боржником; не надано доказів того, що виконавчий напис не може бути виконаний шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать боржнику, тобто матеріали справи не містять доказів того, що відсутні грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) /електронних гаманцях чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей.

Зазначає, що згідно п.1 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Оскільки, у виконавчому написі №2816 від 23.07.2014р., виданому приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. передбачено спосіб виконання виконавчого документу, а саме: звернення стягнення на нерухоме майно квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності гр. ОСОБА_1 , приватним виконавцем не могли бути проведені виконавчі дії, які не відповідають способу та порядку, який встановлений виконавчим документом.

Просить ухвалу Шевченківським районним судом м.Львова від 15.12.2025р. у справі №466/8516/24 скасувати.

Від стягувача ПАТ "ОТП Факторинг Україна" надійшли пояснення на підтримання апеляційної скарги приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича, просить апеляційну скаргу задоволити, ухвалу Шевченківського районного суду від 12.11.2025р. скасувати, подання приватного виконавця задоволити.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника апелянта – Чорної Н.М. на підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що таку слід задовольнити.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

В силу положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції вважав, що звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, може бути застосоване у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, що відповідно до наданих документів, судом не вбачалося, чи приватним виконавцем було належним чином проведено всі необхідні виконавчі дії, чи з`ясовувалося наявність чи відсутність у боржника рухомого майна, коштів чи іншого нерухомого майна, до подання не надано доказів того, що приватний виконавець здійснював запити, зокрема до Головного управління Держгеокадастру, Головний сервісний центр МВС України, Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру, Держспоживслужбу, з вимогою надати інформацію щодо реєстрації майна за боржником, не надано доказів того, що виконавчий напис не може бути виконаний шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать боржнику, тобто матеріали справи не містять доказів того, що відсутні грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) /електронних гаманцях чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.

До дій, які вчиняються нотаріусами, віднесено вчинення виконавчих написів (п.19 ч.1 ст.34 ЗУ "Про нотаріат").

Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів (п.1.1 ч.1 гл.16 Порядку).

Відповідно до ст.90 ЗУ "Про нотаріат" стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п.3 ч.1 ст.3 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавчі написи нотаріусів підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст.18 ЗУ "Про виконавче провадження").

Таким чином, згідно приписів чинного законодавства виконавець діє в межах виконавчого документа та не вправі змінювати його зміст.

Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича перебуває виконавче провадження №58805245 з примусового виконання виконавчого напису №2816 від 23.07.2014 року, виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про звернення стягнення на нерухоме майно – квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Постанова про відкриття виконавчого провадження №58805245 винесена приватним виконавцем 04.04.2019 року за результатом розгляду заяви стягувача про примусове виконання виконавчого напису №2816 виданого 23.07.2014 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про звернення стягнення на нерухоме майно – квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 10.09.2024 у справі №466/8516/24 у виконавчому провадженні №58805245, яке перебуває на виконанні у приватного виконавця Пиць Андрія Андрійовича, замінено боржника ОСОБА_1 на правонаступника ОСОБА_2 .

На підставі вказаної ухвали, приватним виконавцем 17.10.2024 винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження №58805245.

Постанову про заміну сторони виконавчого провадження та постанову про відкриття виконавчого провадження скеровано приватним виконавцем на адресу місця реєстрації боржника, що підтверджується списком №844 згрупованих відправлень "Рекомендований лист"(№п/п 29).

Як вбачається з листа Сьомої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області від 18.01.2024р. №37/02-19 Сьомою львівською державною нотаріальною конторою Львівської області 18.01.2022р. було зареєстровано спадкову справу №12/2022 до померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 на підставі заяви про прийняття спадщини за законом від імені сина спадкодавця – ОСОБА_2 .

Із листа встановлено, що станом на 18.01.2024р. свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 нікому зі спадкоємців не видавалось.

Згідно ч.1 ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (п.5 ст.1268 ЦК України).

За приписами ч.1 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу) (ч.2 ст.1220 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Із врахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_2 після смерті своєї матері ОСОБА_1 , прийняв спадщину, до складу якої входить квартира АДРЕСА_2 .

На підставі Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта (номер інформаційної довідки 435848506 сформованої 17.07.2025р.), яка міститься в матеріалах справи, встановлено, що право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 (сім) квартира АДРЕСА_4 на час звернення приватного виконавця Пиця А.А. до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, не зареєстроване в установленому законом порядку, а саме на квартиру, що знаходиться за адресою, АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_1 .

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (номер інформаційної довідки 435848284 сформованої 17.07.2025р.) встановлено, що право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_2 не зареєстроване.

Таким чином судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_2 , разом із тим це право боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, що перешкоджає виконанню судового рішення.

Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною першою статті 48 Закону встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Згідно частини третьої, четвертої статті 50 Закону у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку.

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Відповідно до частини десятої статті 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

За змістом статті 1, частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, в межах якої виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно матеріалів справи встановлено, що на виконанні у приватного виконавця Пиця А.А. перебуває виконавче провадження №58805245 від 04.04.2019 року з примусового виконання виконавчого напису №2816 від 23.07.2014 року виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про звернення стягнення на нерухоме майно – квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності гр. ОСОБА_1 , а тому висновок суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали про те, що приватним виконавцем не надано доказів того, що виконавчий напис не може бути виконаний шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать боржнику, тобто матеріали справи не містять доказів того, що відсутні грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) /електронних гаманцях чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей є безпідставними, оскільки приватний виконавець в ході проведення виконавчих дій має звернути стягнення на майно, що зазначене у виконавчому документі, і порядок звернення стягнення у даному випадку значення немає.

Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 10.02.2020р. у справі №676/1314/19.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість підстав для звернення приватного виконавця Пиця Андрія Андрійовича до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, не зареєстроване в установленому законом порядку, а саме на квартиру, що знаходиться за адресою, АДРЕСА_1 .

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича підлягає до задоволення, а ухвала Шевченківського районного суду м.Львова від Пустомитівського районного суду Львівської області від 15.12.2025р. у справі № 466/8516/24 підлягає скасуванню на підставі п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України з ухваленням нового судового рішення про задоволення подання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, а саме на квартиру, що знаходиться за адресою, АДРЕСА_1 .

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича – задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 12 листопада 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, не зареєстроване в установленому законом порядку – задовольнити.

Звернути стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою, АДРЕСА_1 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 12.06.2026 року.

Головуючий: Ванівський О.М.

Судді: Цяцяк Р.П.

Шеремета Н.О.