Постанова від 11 червня 2026 р. у справі №466/331/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 466/331/25 Головуючий у 1 інстанції: Баєва О.І.

Провадження № 22-ц/811/4539/25 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Ванівського О.М.,

суддів Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.

секретаря: Якимчук Л.С.,

з участю: представника апелянта – Короїда Ю.М., представника відповідача – Брик Д.В., представника позивача – адвоката Турчиняка Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана представником Короїд Юрієм Миколайовичем, на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 12 листопада 2025 року у справі за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання скасування рішення та визнання протиправним донарахування,, -

в с т а н о в и в:

В лютому 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» звернулися в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що 21.08.2024 о 10:27 год. аварійною службою АТ «Львівгаз» була прийнята заявка про те, що в АДРЕСА_1 відбулось пошкодження газопроводу. В подальшому витік газу було ліквідовано.

Працівники АТ «Львівгаз» встановили, що причиною аварії було проведення відповідачем земляних робіт, внаслідок чого було пошкоджено розподільний газопровід низького тиску.

Позивач зазначав, що відповідач перед проведенням земляних робіт не отримав письмового погодження на такі дії від оператора газорозподільної системи, яким є позивач. Представники оператора газорозподільної системи не були присутніми під час проведення відповідачем земляних робіт. Таким чином, поведінка відповідача суперечила вимогам законодавства та була протиправною.

Крім того, ОСОБА_1 надано письмові пояснення, в яких вона стверджує, що проживає за адресою АДРЕСА_1 , визнає вину за пошкоджений газопровід, оплату за відновлення газопроводу гарантує.

Однак станом на день звернення з позовною заявою до суду відповідач завдані нею збитки не відшкодувала, у зв`язку з чим позивач змушений звернутися з позовом до суду.

В березні 2025 року на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», в якому позивач за зустрічним позовом просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду актів про порушення відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» від 23 вересня 2024 року щодо задоволення Акту про порушення №000016 від 21 серпня 2024 року;

- визнати протиправним донарахування Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» ОСОБА_1 обсягу природного газу у розмір 550,93 куб.м на суму 16089,49 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликалась на те, що жодні земляні роботи не проводились, не наймалась жодна робоча техніка для таких. Також стверджувала, що інформація щодо пошкодження систем газопостачання АДРЕСА_2 не відповідає дійсності, оскільки таке насправді мало місце по АДРЕСА_1 , на якій за робочим планом відсутні будь які газопроводи в місці проведення земляних робіт. Крім того, земельна ділянка, на якій проводились земляні роботи та будинок за адресою : АДРЕСА_1 відповідачу не належать.

Також зазначала, що відповідач будучи юридично необізнаною помилково підписала документи, які свідчать про наявність її вини у пошкодженні газопроводу, а про засідання комісії по розгляду актів про порушення її запрошено не було, що у свою чергу позбавило відповідача надати свої заперечення щодо даних обставин.

Крім того наголошує, що розрахунок вартості необлікованого об`єму природного газу було безпідставно визначено за формулою, передбаченою пунктом 9 глави 3 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, оскільки у даному випадку була можливість класифікувати граничні об`єми споживання природного газу населенням, що виключає можливість застосування вказаної формули.

Оскаржуваним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 12 листопада 2025 року первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди – задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» майнову шкоду в розмірі 16082,49 грн (шістнадцять тисяч вісімдесят дві гривні 49 коп.).

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання скасування рішення та визнання протиправним донарахування – відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) судового збору.

Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Зокрема покликається на те, що жодних доказів, які б спростовували факт використання відповідачем техніки, в наслідок чого було пошкоджено газопровід суду надано не було, як і не було надано доказів на підтвердження того, що ремонтні роботи проводились на вул. Бірківській в смт. Брюховичі. Водночас стороною позивача до позовної заяви долучено фото на яких чітко можна побачили робочу техніку, а саме трактор, який можливо і став причиною пошкодження газопроводу.

Також звертає увагу суду на те, що на підтвердження вини ОСОБА_1 у заподіянні майнової шкоди, позивач посилався на пояснення відповідача, в яких вона визнала свою провину і зобов`язувалась відшкодувати шкоду, однак вказані пояснення написані на прохання працівників аварійної бригади.

Жодними іншими матеріалами справи не підтверджено, що з вини ОСОБА_1 пошкоджений газопровід, оскільки безпосередньо земляні роботи вона не проводила. вказівку про проведення таких робіт не надавала, ремонту техніку не наймала. Наявність на фотознімках трактора, який на думку суду проводив земляні роботи жодним чином не свідчить про те, що такі роботи проводились саме відповідачем ОСОБА_1 .

Просить рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити, та задовольнити зустрічний позов.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника апелянта – Короїда Ю.М., представника відповідача – ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, представника позивача – адвоката Турчиняка Я.І. на заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що таку слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

В силу положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Задовольняючи позовні вимоги про відшкодування майнової шкоди та відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог про скасування рішення та визнання протиправним донарахування, суд першої інстанції виходив з того, що факт проведення ОСОБА_1 земляних робіт знайшов своє підтвердження під час розгляду справи, жодних доказів, які б спростовували факт використання відповідачем техніки, внаслідок чого було пошкоджено газопровід суду надано не було.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що 21.08.2024 о 10:27 год. аварійною службою АТ «Львівгаз» була прийнята заявка про те, що в АДРЕСА_1 відбулось пошкодження газопроводу та стався витік гагу, який о 11:10 год. було ліквідовано.

За наслідками даного випадку 21.08.2024 року складено Акт про пошкодження систем водопостачання №16.

Згідно Акту про пошкодження систем водопостачання №16 від 21.08.2024 року, після обстеження місця події виявлено, що водієм трактора JCB держ. № НОМЕР_1 пошкоджено розподільний газопровід с/т.

Порушником у зазначеному акті зазначено ОСОБА_1 .

Копію вказаного акту ОСОБА_1 отримала, що стверджується її підписом на ньому.

Згідно Акту-розрахунку від 22.08.2024 року об`єм необлікованого (донарахованого) природного газу складає 550,93 куб.м на суму 10372,76 грн.

Згідно наданого позивачем переліку робіт по ліквідації витоку газу розподільного газопроводу середнього тиску Ф32 за адресою АДРЕСА_1 вартість таких складає 5709,73 грн.

23.09.2024 року на засіданні Комісії з розгляду актів про порушення споживачами вимог Кодексу ГРМ прийнято рішення про задоволення Акту про порушення №000016 від 21.08.2024 року по споживачу ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .

04.10.2024 року позивачем було скеровано ОСОБА_1 повідомлення про результати засідання комісії та рахунок на оплату збитків.

Статтею 22 ЦК України внормовано, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України доведення відсутності вини у спричиненні шкоди покладено на відповідача.

Для застосування відповідальності у виді стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Необхідно довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії.

Відсутність будь якої із зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що правовідносини між позивачем та відповідачкою регулюються Цивільним кодексом України, Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015, Правилами безпеки систем газопостачання, що затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 №285.

Відповідно до п. 17 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).

Враховуючи вищевикладене, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», відповідно до вимог Закону України "Про ринок природного газу", є Оператором ГРМ, який зобов`язаний вживати заходів з безпеки постачання природного газу, безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи у межах Львівської області.

Відповідно до пункту 2 розділу 2 глави І Кодексу газорозподільних систем (далі - КГС) Оператор ГРМ відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (будівництво) газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у його власності чи користуванні, належну організацію та виконання розподілу природного газу.

Експлуатацію газорозподільних систем здійснюють виключно Оператор ГРМ (пункт 1 розділу 1 глави ІІІ КГС).

Оператор ГРМ повинен забезпечити попереджувальні заходи безаварійної експлуатації газорозподільних систем, а саме комплекс робіт, що виконується на підставі результатів технічного огляду або технічного обстеження газорозподільних систем, з метою забезпечення її подальшого безаварійного експлуатування шляхом проведення технічного обслуговування, поточного або капітального ремонтів. У разі виникнення аварійної ситуації Оператор ГРМ зобов`язаний вжити необхідних заходів, спрямованих на відновлення належної роботи газорозподільної системи (пункт 4 розділу 1 глави ІІІ КГС).

Главою 4 розділу III Кодексу газорозподільних систем, визначено порядок проведення земляних робіт у охоронній зоні об`єктів газорозподільної системи (об`єктів ГРМ), а саме: Охоронна зона об`єктів ГРМ поширюється на газопроводи з надлишковим тиском природного газу не більше 1,2 МПа, ГРП, ШРП, вузли обліку природного газу, засоби захисту газопроводів від електрохімічної корозії, споруди і пристрої на газопроводах, розпізнавальні та сигнальні знаки місцезнаходження газопроводів і споруд на них, за винятком внутрішньобудинкових газових мереж (пункт 1);

Власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Оператори ГРМ вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об`єктів ГРМ (пункт 4);

Земельні ділянки, що входять до охоронних зон, використовуються власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з обов`язковим дотриманням вимог цього Кодексу (пункт 5);

Проведення ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням Оператора ГРМ (пункт 7);

Письмове погодження, що надається Оператором ГРМ на право проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт поблизу ГРМ, має містити вимоги та умови, обов`язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та земляних робіт. До погодження додається схема газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо).

Видача погодження Оператора ГРМ, його переоформлення, видача дубліката та його анулювання здійснюються на безоплатній основі.

Оператор ГРМ протягом 10 робочих днів з дня реєстрації письмового звернення юридичної чи фізичної особи або фізичної особи - підприємця щодо погодження проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ має надати письмове погодження або письмову обґрунтовану відмову. Письмове погодження надається на безоплатній основі.

Погодження має містити вимоги та умови, обов`язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та/або земляних робіт, а також схему газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо) (пункт 8);

Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи - підприємці для отримання погодження Оператора ГРМ на проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ повинні подати Оператору ГРМ для узгодження проект плану їх проведення, розроблений з урахуванням вимог будівельних, а за необхідності - інших норм і правил, що регламентують ці роботи, а також заяву (лист) на отримання погодження (пункт 9);

Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи - підприємці, які отримали письмове погодження Оператора ГРМ, зобов`язані керуватися порядком проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт і дотримуватись умов їх виконання з урахуванням вимог письмового погодження Оператора ГРМ (пункт 10);

Письмове погодження оператора ГРМ на проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ оформляється у двох примірниках, один з яких зберігається в Оператора ГРМ протягом строку, визначеного законодавством (пункт 11);

До початку ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронній зоні наказом організації, що проводить роботи, з числа фахівців призначається особа, відповідальна за проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт (керівник робіт) (пункт 15);

Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи - підприємці, що проводять ремонтні, будівельні та земляні роботи в охоронних зонах, зобов`язані не пізніше ніж за добу до початку робіт повідомити представника Оператора ГРМ щодо проведення робіт (пункт 16);

Фізична особа або персонал юридичної особи чи фізичної особи - підприємця, залучені для проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронних зонах, повинні бути ознайомлені (проінструктовані) представником Оператора ГРМ з інформацією про місцезнаходження газопроводу і споруд на ньому, їх позначення на місцевості, можливі аварійні ситуації і дії при їх виникненні (пункт 17);

Межі охоронних зон газорозподільної системи визначаються відповідно до Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.06.2015 за № 674/27119 (далі - ПБСГ) (пункт 18).

Згідно із пунктом 2.1 розділу II ПБСГ, охоронна зона об`єктів газорозподільної системи - територія, обмежена умовними лініями уздовж наземних, надземних і підземних газопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції розподільчих газопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності.

З метою забезпечення безпечних умов експлуатації та виключення можливості пошкодження газорозподільної системи вздовж її траси в межах охоронної зони шириною 2м з обох боків від зовнішньої стінки газопроводу в плані не допускаються: обмеження доступу обслуговуючого персоналу у світлу пору доби, а при аварійній ситуації - цілодобово; складування матеріалів і устаткування; ведення земляних та будівельно-монтажних робіт; садіння дерев; улаштування стоянок автотранспорту, гаражів та інших споруд, у тому числі тимчасових (пункт 1.12. глави 1 розділу V ПБСГ).

Відповідно до п. 1 глави 4 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем охоронна зона об`єктів ГРМ поширюється на газопроводи з надлишковим тиском природного газу не більше 1,2 МПа, ГРП, ШРП, вузли обліку природного газу, засоби захисту газопроводів від електрохімічної корозії, споруди і пристрої на газопроводах, розпізнавальні та сигнальні знаки місцезнаходження газопроводів і споруд на них, за винятком внутрішньобудинкових газових мереж.

Згідно із пунктом 1.34 глави 1 розділу V ПБСГ, перед початком робіт ударних механізмів і землерийної техніки поблизу підземного газопроводу працівники, що виконують земляні роботи, зобов`язані виявити фактичне місце розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства.

Отже, виконання земляних робіт в охоронній зоні газопроводу можливе за умов: отримання власником земельної ділянки дозволу, повідомлення представника Оператора ГРМ не пізніше ніж за добу до початку робіт, виявлення фактичного місця розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства.

З матеріалів справи вбачається, що власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .

Факт проживання відповідача саме за адресою по АДРЕСА_1 підтверджується відповіддю Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України у Львівській області від 28.01.2025.

Як встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, земляні роботи на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_1 здійснювалися без відповідних дозволів та за відсутності представника Оператора ГРМ АТ «Львівгаз», що призвело до пошкодження газопроводу.

Працівники ЛФ ТОВ «ГРМУ» встановили, що причиною аварії було проведення

відповідачкою земляних робіт, внаслідок чого пошкоджено розподільний газопровід

низького тиску. На місці виявлення аварії проведено фотофіксацію пошкодження газопроводу. До позовної заяви ЛФ ТОВ «ГРМУ» долучено заяву відповідачки

ОСОБА_1 , в якій вона визнала вчинене правопорушення: «Я, ОСОБА_1 , проживаю за адресою АДРЕСА_1 , визнаю вину за пошкоджений газопровід, оплату за відновлення газопроводу гарантую. 28.08.2024 р., підпис, прізвище ініціали».

Акт про пошкодження систем газопостачання №16 від 21.08.2024 року підписаний

відповідачкою без зауважень.

Заявка №17198 від 21.08.2024 року також підписана ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі відповідачкою не спростовується факт написання такої

заяви, а навпаки визначається.

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність.

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого2022 року у справі № 209/3085/20).

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або правовідношення. У схожій правовій ситуації Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 по своїй суті застосовано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті І.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18)).

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанова Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 450/2286/16-ц (провадження № 61-2032св19)).

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 05 грудня 2024 року у справі № 509/2156/19 (провадження № 61-3361св24).

Колегія суддів звертає увагу, що у даній справі правова позиція апеляційної скарги ОСОБА_1 , суперечить раніше поданій заяві ОСОБА_1 , якою вона визнала свою у вину у пошкодженні газопроводу, тобто, відповідачка подає апеляційну скаргу з метою ухилитися від відповідальності за вчинене порушення, а відтак дана ситуація є проявом суперечливої поведінки відповідачки.

Безпідставними є покликання апелянта на те, що ОСОБА_1 не запрошували на комісію з розгляду актів про порушення враховуючи наступне.

Під час розгляду справи в суді І Інстанції ОСОБА_1 долучила до матеріалів справи

відповідь на адвокатський запит №ЛФ/100/104.4-ВИХ-М3-37-25 від 25.03.2025 року, із змісту

якої (додатків) вбачається, що ЛФ ТОВ «ГРМУ» надала ОСОБА_1 докази направлення

запрошення споживачу на засідання комісії. У свою чергу ОСОБА_1 не подала такого

додатку для суду, однак надала суду решту додатків до відповіді на адвокатський запит.

Під час розгляду справи в суді І інстанції ЛФ ТОВ «ГРМУ» долучила до відзиву на

зустрічну позовну заяву докази запрошення споживача ОСОБА_1 на комісію з розгляду Актів

про порушення від 03.09.2024 року №2366, докази надсилання такого запрошення (реєстр

рекомендованих листів та квитанція АТ «Укрпошта»), та копію Витягу з протоколу №67/09-Н

від 23.09.2024 року засідання комісії з розгляду актів про порушення споживачами вимог

Кодексу ГРМ.

Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі, зводяться до незгоди із рішенням суду першої інстанції і переоцінки доказів та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в рішенні суду першої інстанції, питання вичерпності висновків суду першої інстанції, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних по суті висновків суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 374 ч. 1 п.1, 375, 381 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,-

у х в а л и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 12 листопада 2025 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 12.06.2026 року.

Головуючий: Ванівський О.М.

Судді: Цяцяк Р.П.

Шеремета Н.О.