Постанова від 11 червня 2026 р. у справі №127/8456/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/8456/26

Провадження № 33/801/611/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Кашпрук Г. М.

Доповідач: Стадник І. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Стадник І.М., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Опольської Наталії Михайлівни, подану в інтересах ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 15 травня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 130 КпАП України,

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 15 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КпАП України, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки. Стягнуто з нього судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Не погодившись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 через захисника адвоката Опольську Н.М. подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити в зв`язку з відсутністю в його діях як водія події і складу адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що матеріали справи не містять належних доказів перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння, якими на думку апелянта є висновок токсикологічної експертизи, у проведенні якої судом відмовлено. На думку апелянта суд не забезпечив повного та всебічного дослідження доказів, порушив принцип змагальності, обмежив право на ефективний захист, а також судом не перевірено законність направлення особи на медичний огляд, порядок його проведення, та достовірність медичного висновку.

Крім того, апелянтом до апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, в обґрунтування якого адвокат зазначає, що не погоджуючись з судовим рішення, таке було оскаржено в апеляційному суді шляхом подання у 10-ти денний строк - 21 травня 2026 року апеляційної скарги. Проте постановою апеляційного суду від 28 травня 2026 року апеляційна скарга повернена у зв`язку з відсутністю витягу із договору про надання правової допомоги. Після чого 29 травня 2026 року було подано апеляційну скаргу разом із необхідними доказами.

Згідно з статтею 289 КпАП України апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.

Враховуючи обґрунтування клопотання щодо підстав пропущення строку на апеляційне оскарження судового рішення та матеріали справи, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, причини пропуску процесуального строку слід визнати поважними та поновити заявнику строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 15 травня 2026 року

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 і його захисник – адвокат Опольська Н.М., повідомлені в установленому законом порядку про дату, час і розгляду справи, до суду не з`явилися, що відповідно до статті 294 КпАП України не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Апеляційний суд, згідно з вимогами статті 294 КпАП України, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, що досліджувалися судом першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі статтею 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями частин 1, 2 статті 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 251 КпАП України передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №611889 від 11.03.2026 водій ОСОБА_1 того ж дня - 11.03.2026 року о 08 год 13 хв год. в м. Вінниці, по вул. Пирогова, 46, керував транспортним засобом марки «BMB X3» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився в медичному закладі КП «ВОКПЛ ім. акад. І.Ющенка ВОР», висновок №0168 позитивний-канабіс. Велась безперервна відеофіксація на портативний відеореєстратор.

Оскільки ОСОБА_1 протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КпАП України, його дії працівниками поліції кваліфіковані за ч. 2 ст. 130 КпАП України.

Відповідно до ч. 2 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що згідно з статтею 266 КпАП України особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначає Інструкція, затверджена наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.

Відповідно до пунктів 2, 4, 7 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно п. 6 Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров`я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Для визначення у водія стану наркотичного сп`яніння обов`язкове проведення лабораторних досліджень, що визначено у п. 7 розділу III Інструкції.

Пунктом 12 Розділу ІІ Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Пунктом 4 розділу ІІ Інструкції визначено ознаки наркотичного сп`яніння, зокрема це: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

За змістом статей 254, 255, 256 КпАП України протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КпАП України, у якому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів.

Відповідно до статті 256 КпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище перекладача, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності і, при наявності свідків і потерпілих, протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Зазначені вище вимоги особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення виконані, зокрема, у ньому чітко вказано суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 сумніву не викликає, оскільки складений та підписаний уповноваженою особою, із зазначенням усіх необхідних даних, відповідно до вимог статей 254, 256 КАП України та правопорушником.

Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статтею 130 КпАП України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вина його у вчиненні відповідного адміністративного правопорушення підтверджується, крім власне протоколом про адміністративне правопорушення, також:

-висновком медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «ВОКПЛ ім. Акад. О.І. Ющенка ВОР», відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння (виявлено канабіоїди);

-рапортом поліцейського взводу №2 роти №2 БУПП у Вінницькій області Герасименко Н. від 11.03.2026 р.;

-постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 12.11.2025 відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

-диском із відеозаписом подій.

Згідно з п.12 Розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Ознаки сп`яніння, які виявляються поліцейським при первинному контакті з особою на місці зупинки, визначаються в результаті візуального огляду особи, її поведінки, запахів тощо, і саме ці ознаки є підставою для пропозиції особі пройти огляд на стан сп`яніння.

В даному випадку працівник поліції, оцінивши поведінку та стан ОСОБА_1 дійшов до висновку, що останній може перебувати в стані наркотичного сп`яніння, а тому в порядку вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху запропонував пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння.

Апеляційний суд зауважує, що поліцейський, виявивши у водія ознаки сп`яніння (алкогольного або наркотичного), з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов`язаний вчинити дії по перевірці стану водія на предмет перевірки дотримання водієм вимог пп. «а» та пп. «б» п.2.9 Правил дорожнього руху, а водій відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За наведених обставин, ОСОБА_1 було доставлено до медичного закладу - КНП «ВОКПЛ ім. Акад. О.І. Ющенка ВОР» з метою огляду для визначення стану наркотичного сп`яніння та було проведено зовнішній огляд водія, поведінку обстежуваної особи, стан його свідомості, мовну здатність та вегетативно-судинні реакції (дихання, пульс, артеріальний тиск), надано ємність для відібрання біологічного середовища. При цьому ОСОБА_1 процедуру відібрання біологічного зразку, а саме сечі, не оскаржував та погодився із даним видом дослідження. За результатами медичного аналізу, в біологічному зразку (сечі) було виявлено – канабіноїди.

Тобто заключний висновок та діагноз за результатами огляду про те, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння, встановлений лікарем після оцінки всіх клінічних та лабораторних даних, що відповідає процедурі огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Також апеляційний суд зауважує, що після того як ОСОБА_1 здав біоматеріал, він весь час перебував біля ємності із біологічним середовищем, при цьому, тестування, яке проводив лікар-нарколог, здійснювалось у присутності та під наглядом поліцейського Герасименко Н., а ємність із біологічним середовищем було належним чином запечатано лікарем. Таким чином, у апеляційного суду немає жодних підстав вважати, що під час дослідження у КНП «ВОКПЛ ім. Акад. О.І. Ющенка ВОР» був використаний біоматеріал іншої особи, а не водія.

Заперечуючи проти висновку медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «ВОКПЛ ім. Акад. О.І. Ющенка ВОР», адвокат Опольська Н.М. через підсистему «Електронний суд» до суду першої інстанції подала клопотання про призначення судово-токсикологічної експертизи.

Водночас в судове засідання захисник Опольська Н.М. не з`явилась, не обґрунтувала необхідність проведення судово-токсикологічної експертизи, не висловила думку щодо поданого нею клопотання, зокрема, чи підтримує вона це клопотання, подавши при цьому заяву про розгляд справи без неї, за участі ОСОБА_1 та іншого його представника адвоката Коваль Д.О.

Апеляційний суд звертає увагу, що й захисник правопорушника ОСОБА_1 – адвокат Коваль Д.О., яка з`явилась в судове засідання, не просила про задоволення клопотання про призначення судово-токсикологічної експертизи.

А відтак оцінка зібраних у справі доказів на предмет їх достатності, достовірності, належності, допустимості, як окремо, так і в сукупності, надана судом першої інстанції була під час ухвалення рішення по справі.

Таким чином, досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази, повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву, а тому твердження захисника в апеляційній скарзі про те, що висновки суду зроблено формально і такі не відповідають фактичним обставинам справи, не знайшли свого підтвердження.

Перевіркою судом апеляційної інстанції постанови місцевого суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим, а висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КпАП України, за наведених у постанові суду обставин є правильними, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами.

За таких обставин та з урахуванням положень статей 268, 294 КпАП України апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КпАП України, а відтак постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 15 травня 2026 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 251, 268, 289, 294 КпАП України, суд, -

постановив:

Поновити захиснику - адвокату Опольській Наталі Михайлівні строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 15 травня 2026 року.

Апеляційну скаргу адвоката Опольської Наталі Михайлівна, подану в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 15 травня 2026 року - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І.М. Стадник