Суд: Вінницький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 11 червня 2026 р.
Справа: №133/4903/25
Суддя: Стадник І. М.
Справа № 133/4903/25
Провадження № 33/801/608/2026
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Дем`янова Ж. М.
Доповідач: Стадник І. М.
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
12 червня 2026 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Стадник І.М., розглянувши апеляційну скаргу захисника - адвоката Мотальової-Кравець Валерії Юріївни, подану в інтересах ОСОБА_1 на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 23 лютого 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КпАП України,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 23 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з нього судовий збір в розмірі 665,60 грн.
Не погодившись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Мотальову-Кравець В.Ю., подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити .
Крім того, захисником порушується питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 23 лютого 2026 року.
В судовому засіданні з розгляду даного клопотання захисник – адвокат Ткач В.О. клопотання підтримала і просила його задовольнити.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вимоги апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вважаю, що у поновленні строку на апеляційне оскарження слід відмовити, і повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга в даній справі подана 26 травня 2026 року після закінчення строку апеляційного оскарження, а саме більше ніж через 3 місяці з дня ухвалення Козятинським міськрайонним судом оскаржуваної постанови.
В обґрунтування причин пропуску строку апелянт зазначив, що копію оскаржуваної постанови адвокат отримала лише після поданої 30.04.2026 заяви, сам ОСОБА_3 не був присутній в судовому засіданні в силу виконання ним своїх службових обов`язків , а тому вважає, що строк на оскарження даної постанови був пропущений з поважних причин.
Однак зазначені причини не можуть бути визнані поважними, оскільки відповідно до матеріалів провадження, ОСОБА_3 23 лютого 2026 року був присутній в судовому засіданні, вину визнав, проте просив не позбавляти його водійських прав, у день ухвалення оскаржуваної постанови сплатив штраф, визначений цією постановою та судовий збір, що підтверджується платіжними інструкціями (а.с. 12,13), а відтак про наявність оскаржуваної постанови та накладеного щодо нього адміністративного стягнення він достовірно знав того ж дня – 23 лютого 2026 року.
Крім того, стверджуючи про те, що ОСОБА_3 в силу виконання ним своїх службових обов`язків не мав можливості виїхати із зони бойових дій, адвокат не надала докази, які б підтвердили даний факт, зокрема, про те, у який період часу після ухвалення судом першої інстанції постанови, ОСОБА_3 перебував на військовій службі, був відряджений в райони виконання бойових завдань і у зв`язку з цим не міг подати апеляційну скаргу чи укласти договір про надання правової допомоги з адвокатом, зважаючи на сплату ним штрафу та судового збору згідно оскаржуваної постанови.
При цьому апеляційний суд підкреслює, що самого по собі факту введення воєнного стану і формального перебування особи у складі ЗС України для виправдання такого тривалого пропуску строку недостатньо, а необхідним є встановлення, що військова частина, де проходить службу особа, переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, що об`єктивно перешкоджало йому своєчасно подати апеляційну скаргу.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
За таких обставин, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).
Оскільки наведені підстави пропуску строку на апеляційне оскарження визнано неповажними, у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 23 лютого 2026 року слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,
постановив:
Відмовити захиснику - адвокату Мотальовій-Кравець Валерії Юріївні у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 23 лютого 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КпАП України ОСОБА_1 та повернути апелянту апеляційну скаргу разом з доданими матеріалами.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Стадник І.М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua