Постанова від 11 червня 2026 р. у справі №127/37043/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/37043/25

Провадження № 22-ц/801/1119/2026

Категорія: 41

Головуючий у суді 1-ї інстанції Воробйов В. В.

Доповідач:Шемета Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 рокуСправа № 127/37043/25м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Шемети Т. М. (суддя-доповідач),

суддів Ковальчука О. В., Панасюка О. С.

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал»,

відповідач (особа, яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 березня 2026 року, ухвалене у складі судді Воробйова В. В., дата складення повного судового рішення відповідає даті його ухвалення, -

встановив:

В листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» (надалі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивований тим, що 09 грудня 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Мілоан» укладений Договір про споживчий кредит № 101395292 (надалі Кредитний договір), за умовами якого сума кредиту 3 000, строк кредиту 105 днів, зі сплатою процентів.

Кредитор свої зобов`язання виконав та надав грошві кошти, натомість ОСОБА_1 їх не повернув та не сплатив обумовлені проценти, сума заборгованості становить 12 570 грн, з яких: 3 000 – прострочене тіло кредиту, 9 000 грн - прострочені проценти за користування кредитом та 570 грн – прострочена комісія.

28 квітня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №96-МЛ/Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) позивачу за плату, а останній приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10 березня 2026 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК«Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №101395292 від 09.12.2022 у розмірі 12 570,00 грн та стягнуто витрати на оплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено на підставі наданих належних доказів, що відповідачу були надані кредитні кошти, якими він користувався, однак допустив неналежне виконання своїх обов`язків, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 12 570 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 28 березня 2026 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким зменшити розмір відсотків за кредитним договором та відмовити у їх стягненні, комісії та витрат на правничу допомогу.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції розглянув справу без належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, оскільки кореспонденція поверталася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», однак відповідач постійно проживає за іншою адресою: АДРЕСА_1 , це позбавило його можливості подати відзив на позовну заяву.

Суд першої інстанції при розгляді справи не врахував статус відповідача, а саме те, що він є студентом другого курсу ННІАТ ім. Ігоря Сікорського, єдиний його дохід це його стипендія, при цьому його батько є учасником бойових дій, у зв`язку з чим суд не перевірив пропорційність стягнення відсотків у розмірі 9 000 грн та комісії 570 грн.

З огляду на те, що суд першої інстанції неналежним чином повідомив відповідача про розгляду справи він не мав можливості надати до суду студентський квиток, довідку про соціальну стипендію з КПІ, посвідчення УБД батька та контррозрахунок, а тому додає ці докази до апеляційної скраги.

16 квітня 2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» через систему «Електронний суд» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Основними доводами відзиву є те, що відповідач не є військовослужбовцем, якому відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» проценти за користування кредитом не нараховуються.

Крім того, відповідач є користувачем застосунку «Дія», а тому він отримував повідомлення з суду першої інстанції про час та місце розгляду справи

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення відповідає вказаним вимогам.

По справі встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини:

-09 грудня 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Мілоан» укладений Договір про споживчий кредит № 101395292 (надалі Кредитний договір), який підписаний одноразовим ідентифікатором, за яким сума кредиту 3 000, строк кредиту 105 днів, дата повернення – 24.03.2023 року (п. 1.4.). Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 24.12.2022 року (рекомендована дата платежу) (п. 1.3.1.). Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 24.03.2023 року (дата остаточного погашення заборгованості) (п. 1.3.2.). Загальні витрати позичальника складають 1 470 грн в грошовому виразі та 1,637,467.00 відсотків річних, у процентному значенні (орієнтована річна процентна ставка за пільговий період), загальні витрати Позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 9 750 грн в грошовому виразі та 1109.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтована реальна процентна ставка за весь строку кредитування. Орієнтована загальна вартість кредиту для Позичальника (за весь строк кредитування) складає 12 570.00 грн (п. 1.5.). Комісія за дання кредиту: 570.00 грн, яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п. 1.5.1.). Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 900.00 грн, які нараховуються за ставкою 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (п. 1.5.2.). Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 8100.00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом поточного періоду (п. 1.5.3.) (а.с. 6 – 8);

- 28 квітня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 96-МЛ/Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) позивачу за плату, а останній приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників. Згідно з п. 6.2.3 договору, права вимоги переходять до нового кредитора у день здійснення фінансування на користь кредитора у повному обсязі в сумі, вказаній в п. 7.1. цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. Оформлення відступлення права вимоги здійснюється шляхом підписання акту приймання-передачі реєстру боржників (а.с. 11-13);

-28 квітня 2023 року сторони договору факторингу підписали акт приймання-передачі реєстру боржників (а.с. 15 на звороті).

-згідно витягу з реєстру боржників до вказаного договору відступлення прав вимоги вбачається, що первісний кредитор відступив право вимоги за кредитним договором № 101395292 на загальну суму 12 570,00 грн., з яких: 3 000,00 грн. – залишок кредиту, 9 000,00 грн. – залишок по відсотках, 570,00 грн. – залишок по комісії (а.с. 16). Вказана сума боргу також підтверджується випискою з особового рахунку, наданою позивачем (а.с. 11).

-позивачем 04 листопада 2025 року направлялася відповідачу досудова вимога, в якій повідомлялось про відступлення прав вимоги (а.с. 16).

Між сторонами виник спір про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 205 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (частина 1 статті 207 ЦК України).

В силу частин 1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно вимог частини 1 статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Суд першої інстанції вірно виснував, що між відповідачем та первісним кредитором було укладено кредитний договір, на виконання умов якого відповідачу були надані кредитні кошти в сумі 3 000 грн, у подальшому право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до позивача на підставі договору відступлення права вимоги № 96-МЛ/Т від 28 квітня 2023 року. Ці обставини відповідачем не заперечуються.

Щодо доводів апеляційної скарги про не співмірність нарахованих процентів та комісії, а також щодо прохання про їх зменшення, апеляційний суд виснує наступне.

У частинах 1, 3 статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно частини 1 статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статі 1048 ЦК України).

За змістом статті 526, частини 1 статті 530 ЦПК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В укладеному 09 грудня 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Мілоан» Кредитному договорі було обумовлено термін кредитування, розмір процентів та порядок їх сплати, сукупна вартість кредиту, розмір процентів річних, розмір одноразової комісії, процентна ставка за кожен день користування кредитом, тощо.

Як вбачається з наданого розрахунку заборговансоті, первісний кредитор здійснив нарахування процентів в межах погодженого строку кредитування, застосував обумовлену процентну ставку, станом на момент відступлення права вимоги заборгованість за кредитним договором № 101395292 становила 12 570,00 грн., з яких: 3 000,00 грн. – залишок кредиту, 9 000,00 грн. – залишок по відсотках, 570,00 грн. – залишок по комісії (а.с. 16).Новий кредитор (позивач у справі) не здійснював нарахування процентів.

Договір підписаний позичальником, факт його укладення ним не заперечується, тобто він погодився на умови позики та розмір процентів, які, як уже зазначалося вище, нараховані в межах строку кредитування та в розмірі, передбаченому договором.

Відтак доводи апеляційної скарги в цій частині не свідчать про неправильність прийнятого судом першої інстанції рішення.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що суд не врахував, що його батько є учасником бойових дій та військовослужбовцем, також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Так, відповідно до положень частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за певних умов проценти за користування кредитом не нараховуються військовослужбовцям та їх дружинам (чоловікам). Відтак на інших родичів (сини, дочки, батьки, тощо) приписи цієї статті не поширюються.

Колегія суддів відхиляє також і доводи апеляційної скарги про неналежне повідомлення відповідача про розгляд справи.

З метою перевірки відомостей про зареєстроване місце проживання відповідача суд першої інстанції звернувся до Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради із відповідним запитом (а.с. 25) та отримав інформацію, що місцем реєстрації ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 (а.с. 27). Ця ж адреса міститься у Кредитному договорі, який відповідач підписав електронним цифровим підписом (а.с. 6 – 8).

Ухвала про відкриття провадження у справі та розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін надсилалася судом саме за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача та повернулася неврученою в зв`язку з відсутністю (номер трекінгу поштового відправлення R067080836373)(а.с.33-34), що в силу приписів пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням.

Отже, суд першої інстанції вжив усіх передбачених процесуальним законом заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи та діяв відповідно до відомостей про його зареєстроване місце проживання, отриманих з офіційного джерела.

Посилання відповідача на те, що він фактично проживає за іншою адресою в АДРЕСА_1 , не спростовують належності його повідомлення судом першої інстанції, оскільки він не повідомляв суд про іншу адресу для листування.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Зважаючи на надану оцінку доводам учасників справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 не містить доводів, які б спростовували ухвалене у справі рішення суду першої інстанції, яке ґрунтується на повному та всебічному з`ясуванні обставин справи, постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Тому рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 березня 2026 року підлягає залишенню без змін, а подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга не підлягає до задоволення, то судові витрати ОСОБА_1 , понесені у суді апеляційної інстанції, слід залишити за ним. Доказів понесення судових витрат в суді апеляційної інстанції позивачем матеріали справи не містять.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 червня 2026 року.

Головуюча Т. М. Шемета

Судді О. В. Ковальчук

О. С. Панасюк