Постанова від 11 червня 2026 р. у справі №378/521/26 — Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/521/26

Провадження № 3/378/206/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2026 року селище Ставище

Суддя Ставищенського районного суду Київської області Марущак Н. М., за участю секретаря Гончарук Ю. С., захисника ОСОБА_1 - Коваленко Т. В. розглянувши матеріали, які надійшли від батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , інваліда 3-ї групи, за ст. ст. 130 ч. 1, 122-2 ч. 1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 09.04.2026 о 21 годині 51 хвилин в с. Гостра Могила по вул. Центральна, 31, керував автомобілем VOLKSWAGEN GOLF, державний номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснював шляхом увімкнення проблискових маячків синього та червоного кольору та спеціальним звуковим сигналом, чим порушив п. 2.4 Правил дорожнього руху України.

Крім того, за протоколом про адміністративне правопорушення від 09.04.2026 року серії ЕПР1 № 636486 ОСОБА_1 09.04.2026 о 21 годині 45 хвилин в с. Гостра Могила по вул. Центральна, 31 керував автомобілем VOLKSWAGEN GOLF, державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з ротової порожнини, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в скоєнні правопорушень, передбачених ст. ст. 130 ч. 1, 122-2 ч. 1 КУпАП, не визнав, суду пояснив, що 09 квітня 2026 року у вечірній час він в с.Гостра Могила керував транспортним засобом. Коли зупинився, до нього підійшли працівники поліції, які під`їхали на службовому автомобілі, не назвали причину зупинки, висловили підозру, що він перебував в стані алкогольного сп`яніння. Він пояснив, що не вживає алкогольні напої та приймає ліки. На пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння за допомогою приладу Драгер він погоджувався, не відмовлявся від проходження такого огляду на місці, проте, такий прилад був відсутній у поліцейських, тому вони сказали, що необхідно зачекати, поки його привезуть. Він запропонував проїхати до його будинку, який був неподалік, оскільки йому потрібно було випити ліки, сів в свій автомобіль та поїхав до свого місця проживання. Звуковий сигнал про зупинку почув, коли вже в’їжджав на подвір`я свого господарства. До будинку він не тікав, а хотів піти, щоб прийняти ліки. Проте, коли його попередили, що це буде розцінено як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, відразу повернувся, та неодноразово на запитання поліцейських, чи проходитиме він такий огляд, відповідав, що пройде і буде чекати Драгер. На час спілкування з поліцейськими в стані сп`яніння не перебував, на пропозицію поліцейських їхати в лікарню не погоджувався, оскільки хотів пройти огляд на місці за допомогою приладу Драгер, говорив, що буде його чекати. Проте, його поліцейським не привезли.

Захисник ОСОБА_1 - Коваленко Т. В. подала до суду клопотання про закриття провадження щодо притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУаАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення (а. с. 65 - 67), клопотання про визнання процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а сам огляд та його результати – недійсними, оскільки ОСОБА_1 не було названо першочергово ознак алкогольного сп`яніння на підставі яких йому запропоновано пройти огляд на стан такого сп`яніння (а. с. 61 - 62), та клопотання про визнання наявних відеоматеріалів в даній справі недопустимими та недостовірними доказами (а. с. 59 - 60), посилаючись на те, що матеріали відеозапису, отримані із порушенням закону. Відеозйомка велась не безперервно, що підтверджується кількістю відеофайлів. Через втручання в них сторонніх осіб дані записи є недостовірними, оскільки нарізані хаотично та не містять повного перебігу обставин та подій. На запитання поліцейського, чи погоджується ОСОБА_1 пройти огляд на місці чи в лікарні, останній, погодившись, відповів «Драгер». В подальшому в розмові поліцейський повідомив, що у них немає приладу «Драгер» та буде просити, щоб їм хтось підвіз, не повідомивши скільки часу його необхідно чекати. Біля свого місця проживання ОСОБА_1 також не відмовлявся від огляду за допомогою приладу "Драгер", проте працівник поліції покинули місце спілкування з ним та склали відносно нього протокол за ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Будь яких документів останньому не вручено, так як і не оголошено протоколи про адміністративне правопорушення. Фактично відеозаписом не зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП. Натомість ОСОБА_1 неодноразово висловив поліцейським ствердно свою згоду на проходження такого огляду на місці, за допомогою приладу Драгер. Проте, поліцейські не забезпечили ОСОБА_1 на його згоду проходження такого огляду на місці.

Захисник в судовому засіданні заявила також клопотання про закриття провадження щодо притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУаАП, зазначивши, що оскільки в поліцейських не було на місці зупинки приладу «Драгер», ОСОБА_1 запропонував проїхати до його будинку, який був неподалік, оскільки йому потрібно було випити ліки, сів в свій автомобіль та поїхав до свого місця проживання. Оскільки останній має незадовільний стан здоров’я, міг не бачити під час руху до свого місця проживання проблискових маячків та не почути звуковий сигнал відразу після його подачі.

Працівник поліції ОСОБА_2 суду пояснив, що в квітні цього року, дати він не пам`ятає після 21 год. під час його з напарником патрулювання в с. Гостра Могила ними було зупинено водія ОСОБА_1 . Під час спілкування з ним було виявлено запах алкоголю. Запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння за допомогою приладу Драгер, на що той погодився. Оскільки у них не було приладу, за їх проханням їм мали підвезти вказаний прилад за хвилин 15 - 20, про що було повідомлено водія. Проте той пішов до свого автомобіля, сів за кермо та розпочав рух автомобіля. Після чого вони з напарником почали його наздоганяти, включили спеціальний звуковий сигнал та проблискові маячки синього та червоного кольору. Водій проігнорував вказану вимогу про зупинку та зупинив свій автомобіль лише в дворі свого домогосподарства. Вони йому повторно запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу "Драгер" та в медичному закладі декілька раз. Згоди проїхати до медичного закладу водій не висловив. Оскільки останній, перебуваючи на приватній території свого двору, направився до будинку попри попередження, що це буде розцінено як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, до них з двору не вийшов, водія було повідомлено про складання відносно нього протоколів про адміністративне правопорушення за ст. ст. 130 ч. 1 та 122-2 ч. 1 КУпАП та складено вказані протоколи в службовому автомобілі у відсутність ОСОБА_1 . Прилад "Драгер" їм до вказаного часу доставлено не було.

Постановою від 22 квітня 2026 року відповідно до ст. 36 КУпАП об`єднано в одне провадження справи ЄУН 378/521/26, провадження № 3/378/206/26, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ЄУН 378/522/26, провадження № 3/378/207/26, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-2 ч. 1 КУпАП, та присвоїти адміністративній справі єдиний унікальний номер ЄУН 378/521/26, провадження № 3/378/206/26.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , доводи його захисника Коваленко Т. В., пояснення працівника поліції Канарського М. В., суд приходить до наступного.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 122-2 КУпАП передбачено відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

Відповідно п. 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих правил.

Проте, вимоги вищевказаної норми ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Винуватість ОСОБА_1 у порушенні пункту 2.4 ПДР України за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується наявними у справі доказами, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення від 09.04.2026 року серії ЕПР1 № 636491 (а. с. 14), який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП;

- даними відеозаписів з бодікамер поліцейських та з відеореєстратора на оптичному диску (а. с. 9) , якими зафіксовано факт керування ОСОБА_1 автомобілем VOLKSWAGEN GOLF, державний номерний знак НОМЕР_1 09.04.2026 о 21 годині 45 хвилин, зупинки його на вимогу поліцейських о 21:45:10 (с1ір-3 з відеореєстратора), о 21:45:53 та о 21:46:02 поліцейський озвучив причину зупинку (погане освітлення номеру, одна лампочка не працює" (кліп-1 з бодікамери), та ОСОБА_1 надав поліцейському документи о 21:45:48, на запитання працівників поліції, чи вживав водій алкоголь, той заперечив, о 21:47:37 водій на пропозицію поліцейського дихнув та відповів, що п`є ліки корвалол, валер`янку та волокардин о 21:47:58; поліцейський зазначивши, що від водія відчутно запах алкоголю (21:48:20), та о 21:48:27 запропонував пройти огляд за допомогою приладу "Драгер" або в медичному закладі, водій погодився продути "Драгер", поліцейський сказав, що вказаний прилад потрібно зачекати хвилин 15, після чого ОСОБА_1 , запитавши причину зупинки та отримавши відповідь "не горіла лампочка" о 21:51:05 підійшов до свого автомобіля, сів за кермо о 21:51:11, закрив двері, до нього відразу підійшов поліцейський, витягнувши в сторону водія руку з документами останнього, водій сказав "поїхали до мене додому" о 21:51:20 та розпочав рух автомобіля від місця зупинки о 21:51:22 (кліп-1, кліп-4 21:51:10), після чого поліцейські, відразу сівши в службовий автомобіль, із ввімкненими проблисковими маячками червоного та синього кольору розпочали переслідувати його, включили спеціальний звуковий сигнал з вимогою про зупинку (кліп-1 21:51:33), та водій, не виконуючи вимогу поліцейських про зупинку, продовжив рух свого автомобіля по дорозі (кліп 4 в період часу з 21:51:33 до 21:51:48) та о 21:51:48 заїхав в двір (кліп-2), вийшов з автомобіля, припаркованого в дворі о 21:52:23 (кліп-1); о 21:52:28 поліцейський запитав у водія, який вийшов з двору "що це тільки що було?" і повідомив, що за такі діє має складатись протокол за незупинку. ОСОБА_1 о 21:53 (кліп-1) пояснив, що йому не було роз`яснено причину зупинки, і він раніше зупинявся.

ОСОБА_1 суду пояснив, що на місці зупинки не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», проте оскільки такий прилад був відсутній у поліцейських, вони сказали, що необхідно зачекати, поки його привезуть, -він запропонував проїхати до його будинку, який був неподалік, оскільки йому потрібно було випити ліки, сів в свій автомобіль та поїхав до свого місця проживання. Звуковий сигнал про зупинку почув, коли вже в’їжджав на подвір`я свого господарства.

Захисник, обгрунтовуючи клопотання про закриття провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУаАП, посилається на те, що оскільки в поліцейських не було на місці зупинки приладу «Драгер», ОСОБА_1 запропонував проїхати до його будинку, який був неподалік, оскільки йому потрібно було випити ліки, сів в свій автомобіль та поїхав до свого місця проживання. Оскільки останній має незадовільний стан здоров’я, міг не бачити під час руху до свого місця проживання проблискових маячків та не почути звуковий сигнал відразу після його подачі.

Проте такі доводи ОСОБА_1 та його захисника суд вважає необгрунтованими, оскільки як зазначено вище, відеозаписом підтверджується, що ОСОБА_1 , який після його зупинки о 21:45:10, погодившись на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп' яніння о 21:48:28 та почувши повідомлення поліцейського, що приладу на місці немає, його підвезуть, запитав поліцейського, чи повинен він його чекати (21:49:30), на що той дав ствердну відповідь (21:49:37) та роз`яснив, що в противному разі це буде розцінюватись як відмова від огляду (21:49:37). Попри це ОСОБА_1 о 21:51:05 підійшов до свого автомобіля, сів за кермо о 21:51:11, закрив двері та розпочав рух автомобіля від місця зупинки о 21:51:22, після чого поліцейські, відразу сівши в службовий автомобіль, із ввімкненими проблисковими маячками червоного та синього кольору розпочали переслідувати його, включили спеціальний звуковий сигнал з вимогою про зупинку (кліп-1 21:51:33), та водій, не виконуючи вимогу поліцейських про зупинку, продовжив рух свого автомобіля по дорозі в період часу з 21:51:33 до 21:51:48 (кліп 4 з відеореєстратору) та о 21:51:48 заїхав в двір свого домогосподарства.

Викладені у протоколі про адміністративне правопорушення від 09.04.2026 року серії ЕПР 1 №636491 щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП України відомості відповідають обставинам, зафіксованим працівниками поліції на бодікамери.

Обставини вчиненого узгоджуються із диспозицією ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, містять відображення таких обов`язкових елементів, як: керування транспортним засобом, невиконання вимоги поліцейського зупинитися з дотриманням вимог ПДР.

Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження про притягнення ОСОБА_1 до адміністравної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП України, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд приходить до висновку, що винуватість останнього у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом», тому суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу вказаного правопорушення.

Щодо посилання захисника на ту обставину, що ОСОБА_1 будь яких документів поліцейськими не вручено, не оголошено сам протокол про адміністративне правопорушення, суд зазначає наступне.

Оскільки працівниками поліції протоколи про адміністративні правопорушення (в т. ч. протокол за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП було складено у відсутність ОСОБА_1 та йому не були вручені, а в подальшому не були надіслані на його адресу, - судом 14.05.2026 року було вручено другий примірник протоколу ЕПР1 № 636486, пам`ятку з правами та обов`язками (а. с. 77, 72), цього ж дня в судовому засіданні було оголошено перерву, 01.06.2026 останньому було вручено другий примірник протоколу ЕПР 1 № 636491 (а. с. 96), ОСОБА_1 скористався правовою допомогою та приймав участь в судових засіданнях 01.06.2026 та 11.06.2026 із своїм захисником

Відносно ОСОБА_1 складено також протокол від 09.04.2026 року серії ЕПР 1 № 636486 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення п. 2.5 ПДР (а. с. 1).

Пункт 2.5. ПДР України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

У відповідності з положеннями ч. ч. 3, 6 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Направлення особи для огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Така ж процедура передбачена п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103, п.7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (надалі Інструкції).

На підтвердження вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, надано:

- вищевказаний відеозапис з бодікамери поліцейських (на оптичному диску), на якому зафіксовано, як зазначено вище, спілкування поліцейських із ОСОБА_1 на місці зупинки, під час якого о 21:48:20 поліцейський озвучив водію, що почув від нього «перегар» та о 21:48:27 поліцейський запропонував пройти огляд за допомогою приладу "Драгер" або в медичному закладі, водій погодився продути "Драгер", поліцейський сказав, що вказаний прилад потрібно зачекати хвилин 15, після чого ОСОБА_1 , запитавши причину зупинки та отримавши відповідь "не горіла лампочка" о 21:51:05 підійшов до свого автомобіля, сів за кермо о 21:51:11, до нього підійшов поліцейський, витягнувши в сторону водія руку з документами останнього, водій сказав "поїхали до мене додому" о 21:51:20 та розпочав рух автомобіля від місця зупинки о 21:51:22 (кліп-1, кліп-4 21:51:10), після чого поліцейські, сівши в службовий автомобіль, розпочали рух за ним. Водій о 21:51:48 заїхав в двір (кліп-2 з відеореєстратора), вийшов з автомобіля, припаркованого в дворі о 21:52:23 (кліп-1 з бодікамери) підійшов до поліцейських о 21:52:28 поліцейський запитав у водія, який вийшов з двору "що це тільки що було?" і повідомив, що за такі діє має складатись протокол за незупинку та знову запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння (21:52;42) та попередив ОСОБА_1 , який направився до будинку, що якщо той зайде в будинок це буде розцінено як відмова. ОСОБА_1 повернувся до воріт і на чергове запитання, чи пройде він огляд, ствердно відповів, що пройде (21:53:29), сказавши, що як приїде «Драгер», він вийде. О 21:58:01 водій сказав «я буду чекати «Драгер», зайду вип`ю ліки. На чергове попередження, що це буде розцінено як відмова, залишився біля воріт, зазначивши, що це не відмова, я через 3 хвилини вийду (21:58:15). Працівник поліції о 21:58:40 запропонував ОСОБА_1 проїхати в лікарню. Коли останній запитав, на якій підставі (21:59:27), поліцейський дослівно сказав: «я вас почув, не хочете, все, гарного вечора, два протоколи на вас» та о 21:59:51 повідомив, що копії протоколів надійдуть за адресою його проживання.

ОСОБА_1 та його захисник в клопотання про закриття провадження у справі зазначили, що він постійно висловлював свою згоду пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», проте такий огляд не був проведений через відсутність вказаного приладу у поліцейських.

Дослідивши вказаний відеозапис, заслухавши пояснення поліцейського Канарського М. В., який підтвердив пояснення ОСОБА_1 , що до кінця їх спілкування Прилад "Драгер" доставлено так і не було, суд дійшов висновку, що виписані в протоколі про адміністративне правопорушення обставини щодо факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку в час та місці, вказаних в протоколі, не знайшли підтвердження в суді на підставі досліджених доказів.

Так, відеозаписом зафіксовано, що після пропозицій поліцейського. пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 постійно висловлював свою згоду пройти такий огляд за допомогою приладу «Драгер», фактично він не погодився в кінці спілкування з поліцейськими пройти такий огляд в медичному закладі. Коли останній не погодився пройти огляд в медичному закладі, при цьому до будинку не пішов, продовжував стояти біля воріт домогосподарства, поліцейський розцінив це як відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, про що повідомив ОСОБА_1 і пішов складати протокол до службового автомобіля, повідомивши, що обидва протоколи будуть надіслані йому за його адресою. Фактично огляд за допомогою приладу «Драгер», на що погоджувався водій, не був проведений через відсутність вказаного приладу у поліцейських.

Виходячи із змісту статті 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858, огляд водія в закладах охорони здоров`я проводиться лише у разі його незгоди на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться.

Тобто, відмова водія пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров`я, за умови що він погоджувався пройти огляд за допомогою спеціального технічного засобу на місці, не утворює об`єктивної сторони правопорушення «відмова від проходження огляду», передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. ст. 9, 33, 245, 252 КУпАП України особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Протокол про адміністративне правопорушення, хоча і є доказом у справі про адміністративне правопорушення в розумінні ст. 251 КУпАП, проте він складається, виходячи з тих обставин, які працівник поліції вважає встановленими і не має наперед встановленої сили.

Аналізуючи докази, додані до протоколу та досліджені в судовому засіданні, суд не може дійти обґрунтованого висновку, який би спростовував версію захисту. Для доведення винуватості особи недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту.

Тобто, у даному випадку працівниками поліції в порушення вимог 255 КУпАП України не виконано обов`язок щодо збирання доказів, не надано належних і допустимих доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що в свою чергу не дає можливості з достатністю встановити його винність у вчиненні адміністративного правопорушення.

Згідно «критеріїв Енгеля», сформованих Європейським судом з прав людини у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (1976 рік), критеріями для визначення поняття «кримінальне обвинувачення» є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23 жовтня 1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).

Статтею ст. 130 КУпАП передбачено накладення стягнення у виді штрафу та обмеження у користуванні водійськими правами.

У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи, відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, мають тлумачитись на її користь, а згідно п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, оскільки фактично огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», на що він погоджувався, не був проведений через відсутність вказаного приладу у поліцейських, - суд, оцінивши наявні в даній справі докази, приходить до висновку, що зібрані у даній справі докази не підтверджують існування обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, винуватість ОСОБА_1 не доведена поза розумним сумнівом, а тому провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

При визначенні міри адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП суд, враховуючи обставини вчинення адміністративного правопорушення, дані про особу останнього, дійшов висновку, що в даному випадку застосування виду адміністративного стягнення у виді штрафу буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Відповідно ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 605.60 гривень.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст. ст. 36 ч. 2, 40-1, 122-2 ч. 1, 130 ч. 1, ст. 247 ч. 1 п. 1, 283-285, 287, КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, та накласти на нього стягнення виді штрафу в розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п`ятдесят три) гривні,

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок до спеціального фонду Державного бюджету України.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Роз`яснити, що штраф, відповідно до ст. 307 КУпАП має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП стягується подвійний розмір штрафу, який визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя Н. М. Марущак