Вирок від 11 червня 2026 р. у справі №750/3975/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Суд: Деснянський районний суд м. Чернігова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 11 червня 2026 р.

Справа: №750/3975/26

Суддя: Сапон А. В.

Справа № 750/3975/26

Провадження № 1-кп/750/444/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2026 року Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого: судді ОСОБА_1

з участю: секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026270340000540 від 03.03.2026 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, з професійно-технічною освітою, не працюючого, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, раніше судимого:

- 23.02.2016 вироком Деснянського районного суду м. Чернігів за ч. 2 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

- 15.09.2017 вироком Деснянського районного суду м. Чернігів за ч. 3 ст. 309 ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців;

- 26.07.2023 вироком Деснянського районного суду м. Чернігів за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, 15.10.2025 звільнений по відбуттю покарання з Старобабановської виправної колонії Черкаської області №92, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

02.03.2026 близько 12 год. 20 хв., ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення офіційного документу, з корисливих мотивів, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу з дивану, що розміщений в кімнаті кухні вище вказаної квартири, таємно викрав банківську картку № НОМЕР_1 відкриту в АТ «ПУМБ», на ім`я ОСОБА_5 , яка згідно ст. 1 Закону України «Про інформацію», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», п. 56 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» є офіційним документом, тобто електронним платіжним засобом доступу до банківського рахунку НОМЕР_2 який відкритий в АТ «ПУМБ» на ім`я ОСОБА_5 , з метою подальшого використання в корисливих цілях, таким чином ОСОБА_4 викрав вказану банківську картку.

В подальшому, 02.03.2026 близько 14 год. 09 хв. ОСОБА_4 , маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, будучи достеменно обізнаним про те, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжено та діє до теперішнього часу, знаходячись біля банкомату, що за адресою: пр-т. Миру, буд. 49, м. Чернігів, який обслуговується АТ «Ощадбанк», без дозволу та відома ОСОБА_5 , використовуючи раніше викрадену банківську картку АТ «ПУМБ», за № НОМЕР_1 , держателем якої являється ОСОБА_5 та будучи обізнаним про пін-код від неї, через вищевказаний банкомат, вивів у готівку грошові кошти в сумі 20000 грн., двома транзакціями по 10000 грн. якими заволодів та в подальшому розпорядився на власний розсуд.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав в повному обсязі та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, у вчиненому щиро розкаявся та просив суд суворо не карати.

Враховуючи зізнавальні свідчення обвинуваченого та з врахуванням думки учасників судового провадження, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважає за недоцільне дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються. Зміст цих обставин учасники судового провадження розуміють правильно, підтверджують добровільність їх позиції та усвідомлюють, що у такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи в сукупності надані прокурором та перевірені в судовому засіданні докази, які узгоджуються між собою, суд за вказаних обставин вважає доведеною вину ОСОБА_4 , а його дії вірно кваліфікованими за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, як викрадення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ч. 1 ст. 66 КК України, судом визнано щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом визнано рецидив злочину.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує тяжкість вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особу винного – його вік, сімейний стан, стан здоров`я, соціальні характеристики, обставини, які пом`якшують покарання – щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставину, яка його обтяжує – рецидив злочину, попередні притягнення до кримінальної відповідальності, а також вчинення злочину в період адміністративного нагляду, у зв`язку з чим доходить висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на певний строк, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України та ст. 75 КК України за вищенаведених обставин суд не вбачає.

Оскільки обвинуваченим скоєно сукупність злочинів, слід застосувати норми ст. 70 КК України, призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначивши остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 374 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим та призначити покарання:

за ч. 1 ст. 357 КК України – у виді 1 (одного) року обмеження волі;

за ч. 4 ст. 185 КК України – у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_4 не обирати.

Строк покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту його фактичного затримання.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги – після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Чернігова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua