Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №372/3684/25 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/3684/25

Провадження 2-182/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Проць Т.В.

при секретарі Лимаренко О.О.

за участю позивача ОСОБА_1

відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

представників відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7

представника органу опіки та піклування Іщенка С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги, третя особа орган опіки та піклування Козинської селищної ради Обухівського району, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2025 року ОСОБА_1 сформував та надіслав засобами електронного зв`язку через систему «Електронний суд» позовну заяву про стягнення заборгованості за надані послуги. В обґрунтування заявлених вимог вказав, що є самозайнятою особою, яка одночасно здійснює незалежну професійну діяльність як адвокат та підприємницьку діяльність у сфері права як фізична особа-підприємець. 31.08.2021 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_8 було укладено договір про надання юридичних послуг № 1-08/21. Діючи на виконання цього Договору позивач протягом 2021-2024 років здійснював надання юридичних послуг ОСОБА_8 забезпечивши досягнення обумовленого позитивного для нього результату – оформлення права на спадщину, яка відкрилася після смерті його батька ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зокрема, в результаті наданих позивачем послуг ОСОБА_8 отримав 42 свідоцтва про право власності на різні об`єкти спадщини та здійснює оформлення права власності відповідача ОСОБА_8 на 17 успадкованих ним об`єктів нерухомого майна загальною вартістю більш як 168 мільйонів гривень. Відповідно до умов Договору та актів приймання-передачі виконаних робіт загальна вартість наданих позивачем юридичних послуг (виконаних робіт) становить 3 864 000 грн. Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 діючи від імені ОСОБА_8 як законні представники прийняли послуги надані позивачем, однак не оплатили їх, у зв`язку із чим позивач вважає, що у відповідачів існує солідарний обов`язок щодо оплати наданих ним послуг і з метою захисту своїх порушених прав прийняв рішення звернутися до суду з позовом про солідарне стягнення заборгованості з усіх відповідачів, яка з урахуванням 3% річних становить 4083104 грн. 21 коп.

Ухвалою судді від 14.07.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

12.08.2025 року представник відповідача ОСОБА_3 – адвокат Пономаренко В.І. сформував та надіслав засобами електронного зв`язку через систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому вказав, що фундаментальною підставою для відмови у позові є юридична дефектність первісного правочину – Договору № 1-08/21, укладеного 31.08.2021 року. На цю дату ОСОБА_8 , хоча і мав стійкий психічний розлад, проте не був визнаний недієздатним у встановленому законом порядку. Він був повнолітньою, дієздатною особою, яка могла самостійно набувати цивільних прав та обов`язків. За таких обставин, вчиняти від його імені правочини, особливо ті, що створюють багатомільйонні фінансові зобов`язання, могла лише особа, уповноважена на це належним чином. Договір від імені ОСОБА_8 був підписаний його матір`ю, ОСОБА_2 , яка не мала такої довіреності. Таким чином, правочин було вчинено особою за повної відсутності повноважень. Зауважив, що укладений нею договір не може бути легітимізований шляхом будь-якого подальшого схвалення. Він є оспорюваним з моменту його укладення і будь-які спроби надати йому юридичної сили є безпідставними. Вказав, що рішення Обухівського районного суду про призначення опікунів від 25.04.2024 року набрало законної сили лише 03.10.2024 року, після ухвалення рішення Київським апеляційним судом. Таким чином, у період з 24.05.2024 року по 03.10.2024 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були лише кандидатами в опікуни, але не опікунами в юридичному сенсі. Підписання ними 25.06.2024 року Рішення № 1 опікунів недієздатного ОСОБА_8 є актом, вчиненим за повної відсутності повноважень і не може вважатися «схваленням» правочину. Оскільки «схвалення» договору було здійснене не уповноваженими особами на підставі рішення, що не набрало законної сили, воно є юридично нікчемним і не змогло виправити первісний дефект Договору від 31.08.2021 року. Вважає, що вимога позивача про солідарне стягнення заборгованості з опікунів є юридично абсурдною та свідчить про повне нерозуміння або свідоме ігнорування фундаментальних засад цивільного права. Крім того, позовні вимоги є необґрунтованими та документально непідтвердженими. Зокрема, позивач був зобов`язаний надати суду детальний розрахунок, який би включав табелі обліку робочого часу та детальні звіти про виконану роботу. Водночас, Акти № 1 та № 2 містять лише фіксовані, нічим не обґрунтовані загальні суми, що позбавляє суд можливості перевірити чи дійсно позивач надав заявлену кількість послуг і чи послуги були реально необхідними. Разом з цим, вимога позивача про стягнення з відповідачів трьох відсотків річних та інфляційних втрат є передчасною, оскільки основний борг є оспорюваним та недоведеним.

12.08.2025 року представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Сперкач С.В. сформував та надіслав засобами електронного зв`язку через систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому вказав, що ОСОБА_2 вважає обґрунтованими позовні вимоги та не заперечує проти їх задоволення.

12.08.2025 року представник відповідача ОСОБА_4 – адвокат Захарчук І.А. сформував та надіслав засобами електронного зв`язку через систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому вказав, що ОСОБА_4 особисто не приймав участі в укладенні Договору № 1-08/21 від 31.08.2021 року, однак йому відомо, що такий договір дійсно був укладений та виконувався. Відповідач вважає, що винним в тому, що зобов`язання перед ОСОБА_1 залишилися не виконаними є опікун ОСОБА_3 , проте визнає, що юридичну відповідальність за це несуть всі опікуни, тому не заперечує щодо задоволення позову в повному обсязі.

Ухвалою суду від 25.09.2025 року закрито підготовче провадження у справі, призначено судовий розгляд справи по суті.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав та пояснив, що в березні 2021 року помер ОСОБА_9 залишивши у спадок велику кількість нерухомого та цінного рухомого майна. Єдиним спадкоємцем за законом першої черги майна померлого був його син ОСОБА_8 . Останній з дитинства хворів на стійкий психічний розлад, після повноліття був визнаний інвалідом І групи, потребував стороннього догляду, однак у встановленому законом порядку не був визнаний недієздатним і опіка над ним встановлена не була. Так як спадкоємець не міг самостійно вчиняти юридичні дії необхідні для прийняття спадщини і не мав опікуна, кий би вчинив ці дії від його імені, виникла небезпека втрати права на спадщину через пропуск строку на її прийняття. Мати відповідача ОСОБА_2 , як законний представник від імені та в інтересах свого повнолітнього непрацездатного сина в порядку ст.1158 ЦК України та ст.154 СК України уклала з позивачем договір про надання ним, як ФОП юридичних послуг пов`язаних із оформленням прав ОСОБА_8 на успадковане майно. Протягом трьох років позивач належним чином виконував свої зобов`язання, вживаючи доступні йому заходи для захисту прав та інтересів ОСОБА_8 та після набуття ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 статусу опікунів відзвітував їм про виконану роботу. В червні 2024 року опікуни ОСОБА_8 рішенням №1 визначили пріоритети життєвих інтересів підопічного та узгодили план спільних дій по забезпеченню цих інтересів. 05.11.2024 року відповідачі 2,3,4 діючи як законні представники ОСОБА_8 підписали з позивачем акт приймання передачі виконаних робіт на суму 1806000 грн. та акт №2 приймання передачі виконаних робіт на суму 2058000 грн. Вказані акти передбачали оплату відповідачами послуг позивача за рахунок коштів відповідача ОСОБА_8 після отримання відповідного дозволу органу-опіки та піклування. Разом з тим, в червні відповідач ОСОБА_3 відмовився від підписання договору купівлі-продажу об`єкту нерухомості належного ОСОБА_8 кошти від чого мали б бути спрямовані на розрахунок з позивачем за надані ним послуги. Тоді ж між опікунами виник спір і позивач зрозумів, що надані ним послуги оплачені не будуть та звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відповідач ОСОБА_4 позов визнав, суду пояснив, що знайомий з ОСОБА_1 та був обізнаний, що мати ОСОБА_8 ще до визнання останнього недієздатним звернулася до позивача від імені та в інтересах сина і уклала з ним договір про надання юридичних послуг. Позивач добросовісно виконував узяті на себе за договором обов`язки в інтересах ОСОБА_8 . Завдяки роботі ОСОБА_1 . ОСОБА_8 отримав свідоцтва про право власності на успадковане після смерті батька майно. В подальшому, після визнання ОСОБА_8 недієздатним, встановлення над ним опіки та призначення опікунів, останніми було схвалено вказаний договір та звіт ОСОБА_1 про його виконання. Разом з тим ОСОБА_3 відмовився підписувати договір-купівлі продажу майна недієздатного за рахунок якого мав відбутися розрахунок із позивачем за надані послуги.

Відповідач ОСОБА_3 щодо позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позов, просив відмовити у його задоволенні.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала, пояснила, що звернулася до позивача в інтересах та для захисту прав її сина ОСОБА_8 після смерті його батька. Син з дитинства має захворювання, потребує стороннього догляду, є інвалідом І групи. Вони з позивачем обговорили деталі та 31.08.2026 уклали договір про надання юридичних послуг. Позивач надавав юридичну допомогу її сину, в т.ч. і при оформленні спадщини після смерті його батька ОСОБА_9 . Після визнання її сина недієздатним, встановлення над ним опіки та призначення опікунів останніми було схвалено вказаний договір. В подальшому всіма опікунами та позивачем було підписано акти виконаних робіт на загальну суму 3864000 грн. Розрахунок з позивачем мав відбутися за рахунок майна ОСОБА_8 , однак опікун ОСОБА_3 відмовився підписувати правочин щодо відчуження такого майна, тому на разі існує заборгованість перед ОСОБА_1 за надані ним послуги її сину згідно договору. Вона вважає позов підставним, оскільки позивач надавав юридичні послуги її сину, добросовісно та в повному обсязі виконував обов`язки за договором, розмір заборгованості є співмірним і з отриманими послугами.

Представник органу опіки і піклування Козинської селищної ради Іщенко С.М. вважав, що задоволення позову негативно вплине на матеріальний стан недієздатного ОСОБА_8 .. Пояснив, що Органом опіки та піклування Козинської селищної ради не розглядались та не погоджувались ні договір про надання послуг, укладений між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 , ні акти приймання-передачі виконаних робіт. Крім того звернув увагу на те, що позивачем у підтвердження позовних вимог не надано жодного документу, що підтверджує вартість виконаних робіт та їх складову, а вартість ідентичних робіт у актах приймання-здачі виконаних робіт суттєво різниться та в цілому є нелогічною не обґрунтованою.

Допитаний в якості свідка в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 дав показання, аналогічні поясненням наданим ним у справі в статусі позивача.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, встановив наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_9 батько відповідача ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Як убачається з матеріалів справи, його єдиним спадкоємцем за законом першої черги є його син - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який з дитинства хворів на стійкий психічний розлад та якому 08.02.2016 року було встановлено першу А групу інвалідності з дитинства.

31 серпня 2021 року Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_8 від імені якого на підставі ст.1158 ЦК України та ст.154 СК України як законний представник діяла його мати ОСОБА_2 укладено Договір про надання юридичних послуг № 1-08/21 від 31.08.2021 року.

Відповідно до п.1.1. вказаного Договору виконавець надає замовнику юридичні послуги, пов`язані із захистом його майнових справ як спадкоємця за законом першої черги після його померлого батька ОСОБА_9 у спадковій справі №13/2001, яку веде приватний нотаріус Мамай І.В., а саме збір інформації про майно, яке належало спадкодавцю та входить до спадкової маси, в т.ч. шляхом звернення до нотаріуса з клопотанням про направлення запитів; збір правовстановлюючих документів для оформлення спадщини; підготовка заяв про прийняття спадщини, видачу свідоцтва про право на спадщину та інших документів, які будуть необхідні для оформлення спадщини; замовляти проведення технічної інвентаризації будівель і споруд та робіт із землеустрою щодо об`єктів нерухомості, успадкованих замовником; вживати заходи для охорони спадкового майна від протиправних посягань; вчиняти інші дії для захисту прав замовника на успадковане ним майно.

Умови цього Договору передбачали, що вартість послуг позивача визначається виходячи з тарифу 5000 гривень за кожну годину витрачену ним на їх виконання, а прийняття та оплата наданих послуг будуть здійснюватися опікунами ОСОБА_8 після визнання його недієздатним і встановлення над ним опіки. Виконавець самостійно веде облік часу, витраченого ним для надання послуг замовнику. Виконавець подає замовнику звіт про фактично надані послуги, обсяг часу, витраченого для їх надання, фактично понесені витрати та ін..

03.04.2024 року набрало законної сили рішення Обухівського районного суду Київської області від 29.03.2024 року у справі № 372/3474/21 про визнання ОСОБА_8 недієздатним.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 24.05.2024 року у справі № 372/1887/24 встановлено опіку над ОСОБА_8 , призначено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 його опікунами.

В червні 2024 року судом було видано вказане рішення з відміткою про набрання ним законної сили 24.06.2024 року.

25.06.2024 року справа 372/1887/24 витребувана до Київського апеляційного суду для розгляду апеляційної скарги учасника справи.

03.10.2024 року ухвалою Київського апеляційного суду апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, закрито на підставі п.3 ч.1 ст.362 ЦПК України.

25.06.2024 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , діючи як опікуни ОСОБА_8 , прийняли рішення № 1, яким визначили пріоритети життєвих інтересів підопічного та узгодили план спільних дій по забезпеченню цих інтересів.

Пунктом 5 вказаного рішення опікуни схвалили договір про надання юридичних послуг з оформлення спадщини №1-08/21, який 31.08.2021 року на підставі ст.154 СК України мати підопічного уклала в його інтересах з ФОП ОСОБА_1 та прийняли звіт позивача про раніше виконані ним роботи (надані послуги) та підтвердили чинність Договору раніше укладеного від імені ОСОБА_8 його матір`ю, а пунктом 6 передбачали необхідність здійснення процедури оформлення прав підопічного на успадковане ним майно.

05.11.2024 року ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 діючи як законні представники ОСОБА_8 підписали з позивачем акт приймання передачі виконаних робіт на суму 1806000 грн. та акт №2 приймання передачі виконаних робіт на суму 2058000 грн.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина п`ята статті 263 ЦПК України).

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 ЦК України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

За своєю правовою природою договір про надання юридичних послуг є договором про надання послуг, що регулюється Главою 63 ЦК України та загальними положенням про договір, передбаченими Главою 52 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статті 903 ЦК України визначено, що у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Вирішуючи позов, суд виходить з того, що правові підстави для стягнення заборгованості за надані юридичні послуги мають підтверджуватися належними та допустимими доказами, а саме письмовими документами про перелік (складову), обсяг, розрахунки наданих послуг, звіти, квитанції, платіжні чи інші документи, які б підтверджували надання послуг ФОП ОСОБА_1 недієздатному ОСОБА_8 ..

З матеріалів справи вбачається, що на ім`я ОСОБА_8 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мамай І.В. в період червень-грудень 2024 року видано ряд свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті його батька ОСОБА_9 , зареєстровано право власності на об`єкти нерухомості та рухоме майно. Разом з цим, з вказаних документів не вбачається участь у вказаній процедурі ФОП ОСОБА_1 в розрізі надання юридичних послуг. Не підтверджується надання юридичних послуг позивачем і з наданих ним суду копій технічної документації із землеустрою, технічного паспорту та стенограми телефонного спілкування, що міститься у матеріалах справи.

Позивач не надав суду будь-якого розрахунку на підтвердження обсягу виконаної ним роботи, її складову, а підписання опікунами недієздатного двох актів приймання-здачі виконаних робіт від 05.11.2024 року на загальну суму 3864000 грн. не підтверджують обсяг та вартість зазначених у актах послуг. Фіксована вартість робіт зазначена у вказаних актах доказово не обґрунтована, а матеріали справи не містять жодного доказу який би підтверджував фактичне надання ФОП ОСОБА_1 юридичних послуг ОСОБА_8 ..

Обов`язок доказування певних обставин покладається на сторону, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач, є підставою для відмови у позові. У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати, що несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із їх недоведеністю.

Вирішуючи вказаний спір суд також зазначає, що за положеннями п.2 ч.1 ст.71 ЦК України опікун не має права без дозволу органу опіки та піклування видавати письмові зобов`язання від імені підопічного.

Орган опіки та піклування Козинської селищної ради дозвіл на укладення договору про надання юридичних послуг не надавав, зазначену позивачем вартість таких послуг не погоджував, в судовому засіданні представник органу опіки ОСОБА_10 заперечував щодо позову, вважаючи що задоволення позовних вимог негативно вплине на матеріальне становище недієздатного.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги .

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 83, 182, 264-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги, третя особа орган опіки та піклування Козинської селищної ради Обухівського району відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 12 червня 2026 року.

Суддя Т.В. Проць