Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №367/14474/25 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/14474/25

Провадження №2/367/2447/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

08 червня 2026 року місто Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Білогруд О.О., за участі секретаря судового засідання Гончаренко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ірпінського міського суду Київської області позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

установив:

представником позивача адвокатом Махиніч Н.В. подано до суду указану позовну заяву. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.08.2000 відділом реєстрації актів громадянського стану Ірпінського міськвиконкому Київської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , про що видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Від шлюбу подружжя мають трьох неповнолітніх дітей. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач та відповідач не ведуть спільного господарства, не мають єдиного бюджету, при цьому мають різні погляди на життя, у позивача відсутні будь-які почуття до відповідача. Позивачка зазначає, що шлюб між сторонами розпався остаточно та носить формальний характер, а його збереження на майбутнє суперечить інтересам позивача. З огляду на указане позивачка просила шлюб розірвати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказаний матеріал передано для розгляду судді Білогруд О.О.

Ухвалою судді від 08.12.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено до судового розгляду.

Судове засідання 21.01.2026 не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді. У судові засідання 04.03.2026, 28.04.2026 та 08.06.2026 сторони не з`явилися. Від представника позивача надходили заяви про розгляд справи у відсутність позивача та її представника, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили задовольнити. Відповідач у судові засідання не з`являвся, копію ухвали про відкриття провадження разом із копією позовної заяви з доданими до неї матеріалами, а також судові повістки в указані судові засідання направлялися на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, поштові рекомендовані повідомлення повернуто до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 дійшов висновку про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Близькі за змістом висновку містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.

Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (частина п`ята статті 279 ЦПК України).

Відповідних клопотань подано не було.

Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою від 08.06.2026 постановлено проводити заочний розгляд цієї судової справи.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.

За частиною четвертою статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України).

Фактичні обставини, встановлені судом.

04.08.2000 Відділом реєстрації актів громадянського стану Ірпінського міськвиконкому Київської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що в указану дату складено відповідний актовий запис за № 124. Указане підтверджується оригіналом свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 . Після реєстрації шлюбу позивачці присвоєно прізвище « ОСОБА_4 ».

У сторін є троє спільних дітей: син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 18.03.2009; дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 13.05.2011; син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 18.03.2015.

Відповідно до статті 16 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948, чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються.

Сім`я є природним і основним осередком суспільства і має право на захист з боку суспільства та держави.

Відповідно до частини третьої статті 105 Сімейного кодексу України (далі СК України), шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги статті110 Сімейного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно з частиною першою статті 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до частини третьої статті 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час перебування у шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в частині 1 підпункту «с», однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання (частина друга статті 104 СК України).

Відповідно до частини другої статті 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище (стаття 113 СК України).

Відповідно до частини другої статті 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до частини другої статті 115 СК України, рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Відповідно до частини третьої статті 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Суд, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, враховуючи, що регулювання шлюбно - сімейних відносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаємопорозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи його розірвання, тобто шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, а примушування до шлюбу не допускається, враховуючи, що сторони ініціативи щодо примирення не проявили, позивачка у своїх заявах наполягала на розірванні шлюбу, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З урахуванням наведеного‚ на підставі статей 24, 56, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України та керуючись статтями 12, 19, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 (до шлюбне прізвище ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженкою міста Києва, Україна, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженцем міста Ірпеня, Київської області, Україна, зареєстрований 04.08.2000 Відділом реєстрації актів громадянського стану Ірпінського міськвиконкому Київської області, за актовим записом № 124, - розірвати.

Після набрання законної сили рішення суду про розірвання шлюбу направити до органу Державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням -http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 08.06.2026.

Відомості про учасників:

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя О.О. Білогруд