Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №363/2765/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"11" червня 2026 р. Справа № 363/2765/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Олійник С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Вишгородського РУП ГУНП в Київській області щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою АДРЕСА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП,

встановив:

20.04.2026 року о 00 год. 23 хв. в м. Вишгород по вул. Кургузова 1, водій керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння пальців рук. Він проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зазначені обставини підтверджуються такими доказами:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 645205 від 20.04.2026 року;

копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 645217 від 20.04.2026 року відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП;

актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому відсутній результат огляду у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від його проходження;

направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до Вишгородської центральної районної лікарні від 20.04.2026 року, в якому відсутній результат огляду у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від його проходження;

копією постанови Оболонського районного суду м. Києва від 24.09.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП;

повідомленням інспектора САП Вишгородського РУП ГУНП в Київський області про отримання ОСОБА_1 -Р. та вилучення посвідчення водія і направлення на зберігання до МЗС України;

витягом з ІПС МВС України «Армор» щодо ОСОБА_1 -Р.;

відеозаписом з місця події, з якого вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд в медичному закладі на стан алкогольного сп`яніння, на що останній відмовився, відмова є чіткою та зрозумілою.

ОСОБА_1 -Р. належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки за адресою його проживання, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення, надсилання СМС-повідомлень, а також шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті суду, що підтверджується матеріалами справи. У судове засідання не з`явився, будь-яких клопотань чи заяв до суду не подав, доказів на спростування обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, не надав, встановлені судом фактичні обставини не спростував та не заперечив.

Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею ст. 130 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Отже, сторона, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду справи, учасником якої він є, та зобов`язана утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №910/189/14.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого (ч. 2 ст. 130 КУпАП).

Правилами дорожнього руху України встановлено, що водій, це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності та взаємному зв`язку, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 -Р. у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП, є доведеною.

Із протоколу про адміністративне правопорушення, складеного уповноваженою посадовою особою з дотриманням вимог закону, вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку. Протокол складено у присутності правопорушника, зауважень щодо його змісту від нього не надходило.

Направлення на медичний огляд підтверджує факт відмови ОСОБА_1 -Р. від проходження огляду, що відповідно до положень статті 130 КУпАП є самостійною підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Відеозапис з місця події свідчить про те, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, останній цього не заперечував, а також підтверджує відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за частиною другою статті 130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, безпідставно відмовився від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, ступеня його суспільної небезпеки, даних про особу правопорушника та вимог статей 23, 33 КУпАП, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 -Р. адміністративне стягнення у межах санкції частини другої статті 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Вирішуючи питання про конкретний строк позбавлення права керування транспортним засобом, суд звертає увагу на наступні обставини.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується не відбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Судом встановлено, що за постановою Оболонського районного суду м. Києва від 24.09.2025 року у справі № 756/12516/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34 000 грн та 3 роки позбавлення права керування транспортними засобами. Постанова набрала законної сили 05.10.2025 року.

Отже з 24.09.2025 року ОСОБА_1 -Р. вважається таким, що позбавлений права керування транспортними засобами.

Відтак, не відбута частина покарання за даною постановою на день розгляду справи становить 3 місяці 13 днів, тому підлягає повному приєднанню до стягнення, призначеного за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 відноситься до категорій осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

З урахуванням наведеного та керуючись статтями 33, 130, 283 і 284 КУпАП, суддя

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді накладення штрафу у розмірі 2 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, застосованого до ОСОБА_1 -Р. даною постановою, приєднати невідбуту частину стягнення за постановою Оболонського районного суду м. Києва у справі № 756/12516/25 за ч. 2 ст. 130 КУпАП у вигляді 3 (трьох) місяців 13 (тринадцяти) днів позбавлення права керування транспортним засобом, і призначити остаточне адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу на користь держави в розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки 3 (три) місяці 13 (тринадцять) днів, без конфіскації транспортного засобу, який не є у приватній власності порушника.

Стягнути з ОСОБА_1 , відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП України судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп. на користь держави.

Судовий збір має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя С.В. Олійник