Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №361/4824/26 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/4824/26

Провадження № 2/361/2517/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.06.26

12 червня 2026 р. м.Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Писанець Н.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , у інтересах якої діє адвокат Філіпова Оксана Вікторівна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

Представник позивача звернувся до суду з вказаним вище позовом, який мотивовано тим, що шлюбні відносини між сторонами не склались, а тому позивач вважає подальше збереження шлюбу неможливим і просить суд шлюб розірвати. Від шлюбу мають малолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 12.05.2026р. відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Позивач, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав.

Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін шляхом надсилання копії ухвали суду про відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження разом з позовом та доданими до нього документами за зареєстрованою адресою проживання, звернувся до суду із заявою про надання строку для примирення тривалістю 6 місяців.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази суд, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, враховуючи таке.

22.12.2011 року ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 . Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_5 ». Дана обставина підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , зареєстрованого Виконавчим комітетом Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Від шлюбу мають малолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З позовної заяви вбачається, що сторони проживають окремо, не ведуть спільного господарства та не підтримують сімейно-шлюбних стосунків з 2018 року.

25.05.2026р. від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про надання строку для примирення 6 місяців, однак, суд вважає, що відповідачем не зазначено конкретних правових доказів, які б свідчили про наявність у відповідача наміру на примирення.

При цьому, від представника позивача ОСОБА_6 08.06.2026р. надійшло заперечення на вищевказане клопотання відповідача, мотивоване бажанням позивача створити сім`ю з іншою особою, а також зважаючи на поведінку відповідача, який поширює відносно позивача недостовірну інформацію у соціальних мережах та наявність конфліктних відносин між сторонами.

Вирішуючи по суті клопотання відповідача щодо надання строку на примирення строком 6 місяців, суд виходить з наступного.

ч.7 ст. 240 Цивільно процесуального кодексу України передбачено, що у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.

Водночас суд повідомляє, що призначення строку на примирення є правом, а не обов`язком суду. Тобто, якщо на переконання суду, призначати строк на примирення недоцільно або затягування розгляду справи суперечить інтересам сторін, то у клопотанні буде відмовлено.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Приймаючи до уваги пояснення позивача викладені в позовній заяві та у запереченнях на клопотання про надання строку на примирення, суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ч.3 ст. 105Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110Сімейного Кодексу.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно ч.2ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

При таких обставинах справи суд вважає, що сім`я сторін «розпалась» остаточно, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя і тому суд приходить до висновку про розірвання шлюбу між сторонами.

На підставі викладеного та керуючись ст.110, 112 СК України, ст.12,13,81,89, 247, 263-265, 279 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 22.12.2011 року Виконавчим комітетом Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, актовий запис №36.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Писанець Н.В.