Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №357/4680/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/4680/26

Провадження № 2/357/4794/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя – Сомок О.А.,

секретар судового засідання – Пугач В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Біла Церква Київської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позицій учасників справи

У березні 2026 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 17 грудня 2024 року позивач та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2025 року було розірвано.

Від даного шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Син зареєстрований та проживає разом з позивачем, та знаходиться на її утриманні, відповідно до довідки №65 від 09 лютого 2026 року виданої Сухоліським старостинським округом №7.

Відповідач, добровільно, час від часу допомагав коштами на утримання дитини, але ці суми є незначними та не мають регулярного надання, до того позивач перебуває в декретній відпустці по догляду за малолітньою дитиною і не працює зараз, тому коштів не вистачає.

Відповідач з лютого 2022 року перебуває на службі в Збройних Силах України, на посаді водія-заправника автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення, в зоні бойових дій, отримує грошове забезпечення від 80 000 грн., тому означений дохід дозволить йому утримувати малолітнього сина та матір дитини, інших осіб на його утриманні немає.

Враховуючи викладене, позивач просила в судовому порядку стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини, починаючи стягнення з дати подання позовної заяви і до повноліття сина та стягнути з відповідача аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача до досягнення сином трьох років починаючи стягнення з дати подання позовної заяви.

Відповідач через свого представника - адвоката Безуглу А.В. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що визнає позовні вимоги щодо утримання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу).

Також, зазначив, що не відмовляється матеріально допомагати позивачу, проте вважає заявлену вимогу у розмірі 1/4 заробітку (доходу) на утримання колишньої дружини – завищеною та такою, що поставить його у скрутне матеріальне становище.

28 березня 2026 року відповідач уклав шлюб зі ОСОБА_4 , про що Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зроблено відповідний актовий запис № 244 та видано свідоцтво про шлюб, серії НОМЕР_1 .

Відповідно до посвідчення № НОМЕР_2 від 10 червня 2019 року ОСОБА_2 є учасником бойових дій та діючим військовослужбовцем військової частини НОМЕР_3 .

На підтвердження свого доходу відповідач надає суду Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела доходу станом на 04.05.2026, з яких вбачається, що 1/4 з його заробітку (доходу) на утримання колишньої дружини приблизно складає 25 000 грн. на місяць. Отже, заявлені позивачем в позовній заяві 1/4 заробітку на утримання дитини та 1/4 заробітку на утримання колишньої дружини дорівнює 1/2 частині заробітку доходу відповідача та приблизно дорівнює 50 000 грн. на місяць.

При цьому, відповідач просить врахувати суд, що мінімальна заробітна плата з 1 січня 2026 року становить 8647 грн. на місяць, а прожитковий мінімум для дитини до 6 років - 2817 грн. на місяць.

Відповідач щомісяця перераховує кошти ОСОБА_1 на утримання сина і готовий надалі сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частини від доходу, що приблизно дорівнює 25 000 грн. втім оплата додаткових 1/4 частини від доходу на утримання позивача (матері дитини), що аналогічно дорівнює 25 000 грн. призведе до завеликого фінансового навантаження, що не співставне з його доходами та витратами.

У зв?язку з вищезазначеним, відповідач визнає позовну вимогу на утримання ОСОБА_1 до досягнення сином 3-х років частково, а саме: у розмірі 1/12 частки заробітку (доходу) Відповідача, до досягнення сином повноліття, що приблизно дорівнює 8 333 грн.

Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Сомок О.А.

13 квітня 2026 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання позивач не з`явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

В судове засідання відповідач та його представник не з`явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, представник позивача подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її та участі відповідача. Позицію викладену у відзиві підтримала.

З урахуванням письмових заяв сторін про розгляд справи за їх відсутності, суд, на підставі положень ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223, ч. 2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), розглянув цивільну справу за відсутності учасників справи та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 з 17 грудня 2024 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2025 року у справі №357/11493/25 було розірвано.

Сторони є батьками малолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 виданим Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 12 жовтня 2024 року, актовий запис №1017.

Відповідно до довідки №65 від 09 лютого 2026 року виданої Сухоліським старостинським округом №7 Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області, малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає разом з позивачем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого (перерахованого) податку та військового збору вбачається, що відповідач ОСОБА_2 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 та отримує грошове забезпечення.

З наданих консультаційних висновків пульмонолога та алерголога вбачається, що відповідач ОСОБА_2 має встановлений діагноз: Бронхіальна астма 2 ступеню.

З наданих відповідачем платіжних інструкцій АТ КБ «Приватбанк» вбачається, що він щомісяця надсилає кошти на рахунок позивача ОСОБА_1 в загальному від 10000 до 20000 грн на місяць.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що син проживає з позивачем та перебуває на її утриманні, відповідач надає позивачу кошти, проте сторони не можуть самостійно дійти згоди про розмір коштів, які повинен надавати батько на утримання дитини щомісяця.

Позивач перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною і не має можливості працювати, тому також потребує матеріальної допомоги.

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, що регулюють дані правовідносини та висновки суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною першою статті 51 Конституції України встановлено обов`язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до статті 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Положеннями частин першої та другої статті 141 Сімейного Кодексу України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Таким чином, відповідач, будучи батьком неповнолітньої дитини, зобов`язаний утримувати її до досягнення повноліття. Проживання відповідача окремо від дитини не звільняє його від виконання вказаного обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного Кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст.182 Сімейного Кодексу України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з частинами першою-третьою статті 183 Сімейного Кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Статтею 191 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи наявність визначеного законом обов`язку обох батьків утримувати власних дітей та враховуючи визнання позову в цій частині відповідачем, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимоги позивача та стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи із дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Щодо стягнення з відповідача коштів на утримання дружини, суд зазначає про таке.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 75 СК України, дружина чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до п. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Право на аліменти у дружини - матері може виникнути лише у разі достатнього матеріального забезпечення чоловіка, наявності у чоловіка достатніх коштів для надання дружині матері спільної дитини матеріальної допомоги та стягуються за умови, що чоловік, до якого пред`явлено вимоги про надання утримання, спроможний надавати матеріальну допомогу (постанова Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 712/4702/19).

Верховний Суду у постанові від 13 червня 2018 року у справі № 750/9224/16-ц (провадження № 61-16837св18) звернув увагу на те, що відповідно до частин другої та шостої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років і в разі розірвання шлюбу. Згідно з частиною четвертою статті 84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Cудом встановлено, що син сторін ОСОБА_5 не досяг трирічного віку та проживає разом з матір`ю.

При вирішенні питання про спроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач є військовослужбовцем і щомісяця отримує грошове забезпечення, інших утриманців, окрім сина не має і тому має можливості надавати таку допомогу дружині. Поряд з цим, визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, що підлягають стягненню з відповідача, суд враховує наявність у нього захворювання, що потребує додаткових витрат на лікування.

Вирішуючи питання про стягнення аліментів на утримання дружини, враховуючи принципи справедливості та розумності, з урахуванням потреб дружини, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги частково та стягнути аліменти з відповідача на користь позивача щомісячно 1/10 частини всіх видів його заробітку (доходу), починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення сином трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору позивач звільнена.

В порядку ст.141 ЦПК України, судовий збір в розмірі 1331,20 грн стягується з відповідача на користь держави.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 84, 180-184 СК України, ст.ст. 12, 76 81,141, 206, 258, 259, 264 265, 268, 274-279, 354, 355, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягувати зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 березня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття

Стягувати зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її особисте утримання у розмірі 1/10 частини від усіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з 25 березня 2026 року і до досягнення сином ОСОБА_5 трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь держави 1 331 грн 20 коп. (одну тисячу триста тридцять одну гривню 20 копійок) судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Повне рішення складено 12 червня 2026 року.

Суддя О. А. Сомок