Постанова від 11 червня 2026 р. у справі №357/8002/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/8002/26

3/357/2754/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.06.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Примаченко В.О., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від батальйону № 1 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, вдівця, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , до адміністративної відповідальності не притягувався, РНОКПП – НОМЕР_1 ,

за ст. 124 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

13.05.2026 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшли адміністративні матеріали про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

05.05.2026 щодо ОСОБА_1 поліцейським взводу 3 2 роти № 1 батальйону № 1 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 5 травня 2026 року о 18 год. 15 хв. в м. Біла Церква по вул. Архипа Люльки, 8 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем БОГДАН А-09201 д.н.з. НОМЕР_2 , перед виїздом не забезпечив технічно справний стан транспортного засобу, під час руху не врахував безпечної швидкості руху, внаслідок чого переднє ліве колесо транспортного засобу відпало, що призвело до наїзду на нього транспортного засобу VOLKSWAGEN PASSAT д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , та транспортного засобу RENAULT SANDERO д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3а; 12.1 Правил дорожнього руху України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні правопорушення не визнав. Пояснив, що на той час працював на посаді водія в ТОВ «Транссіті», керував пасажирським автобусом БОГДАН А-09201 д.н.з. НОМЕР_2 по маршруту № 21 в м. Біла Церква, здійснюючи пасажирські перевезення. Рухаючись по заданому маршруту, в транспортному засобі БОГДАН А-09201 відпало переднє ліве колесо, яке пошкодило автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, та після нього пошкодило автомобіль RENAULT SANDERO. ОСОБА_1 стверджує, що перед виїздом на маршрут він щоразу проходить огляд лікаря. Крім цього, перед виїздом механік оглядає транспортні засоби та перевіряє технічний стан. Лише після цього ОСОБА_1 , як водій автобуса, може сісти за кермо та виїхати з гаража на маршрут. Кожного дня йому видавався маршрутний лист з відповідними підписами осіб, які перевіряють технічний стан автобуса. Вважає, що до його повноважень не входить перевіряти технічний стан автобуса перед виїздом на маршрут. Також ОСОБА_1 зазначив, що в той час, коли в автобусі відпало колесо, він не перевищував допустиму швидкість руху.

Суддя, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 658029 від 05.05.2026; схему місця ДТП від 05.05.2026; письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , відеозапис з нагрудної камери № 477736, № 477076 до протоколу серії ЕПР1 № 658029 від 05.05.2026, дійшов висновку, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, виходячи з наступних підстав.

Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає в разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п. п. 2.3а Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: перед виїздом перевірити та забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.

Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про автомобільний транспорт» контроль технічного стану транспортних засобів включає: обов`язковий технічний контроль транспортних засобів; перевірку технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками. Перевірку технічного стану транспортних засобів під час обов`язкового технічного контролю транспортних засобів здійснюють суб`єкти господарювання, визначені відповідно до Закону України "Про дорожній рух" в порядку, який встановлює Кабінет Міністрів України. У період між обов`язковими технічними контролями відповідність технічного стану транспортних засобів вимогам законодавства забезпечує перевізник. Порядок проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України. Перевірка технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками здійснюється в порядку, який визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен, окрім іншого, утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут.

На схемі місця ДТП від 05.05.2026 зображено розміщення транспортних засобів відносно сталих орієнтирів. Відповідно до переліку видимих (зовнішніх) пошкоджень на транспортному засобі БОГДАН А-09201 д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок ДТП пошкоджено передню ліву частину; на транспортному засобі VOLKSWAGEN PASSAT д.н.з. НОМЕР_3 внаслідок ДТП пошкоджено передню ліву частину; на транспортному засобі RENAULT SANDERO д.н.з. НОМЕР_4 внаслідок ДТП пошкоджено передню центральну частину.

Письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 узгоджуються між собою та з поясненнями ОСОБА_1 в частині обставин дорожньо-транспортної пригоди.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб автобус БОГДАН А-09201 д.н.з. НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 , та є транспортним засобом автомобільного перевізника ТОВ «Транссіті», де на той час працював ОСОБА_1 водієм та здійснював пасажирські перевезення.

Матеріали справи не містять документів про обов`язковий технічний контроль транспортного засобу автобусу Богдан А-09201 д.н.з. НОМЕР_2 , про перевірку технічного стану вказаного транспортного засобу автомобільним перевізником, про контроль технічного і санітарного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут.

Таким чином, з досліджених матеріалів справи не вбачається за можливе встановити винуватість ОСОБА_1 у порушенні саме ним п. 2.3а ПДР, оскільки останній є водієм автомобільного перевізника – ТОВ «Транссіті».

Крім цього, матеріали справи не містять доказів порушення ОСОБА_1 п. 12.1 ПДР, а саме щодо перевищення безпечної швидкості руху.

За змістом ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на обставини, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають протоколу, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст. 213, 221 КУпАП є лише розгляд справи. Недотримання цих вимог порушує право на захист особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».

Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).

Виходячи з практики застосування Європейським судом ст. 6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.

Дотримання стандартів справедливості провадження досягається через дотримання прав сторони захисту з урахуванням якості доказів сторони обвинувачення, включно з вирішенням питання про те, чи породжують сумнів щодо їх надійності або точності обставини, за яких їх було отримано, чи були використані у провадженні докази, отримані з порушенням права на захист.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і особа є винною у вчиненні цього правопорушення.

Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України є не будь-яке порушення правил дорожнього руху, а саме те порушення, яке знаходиться у причинному зв`язку із настанням наслідків.

Однак, матеріали справи не містять достатніх доказів підтвердження винуватості ОСОБА_1 та порушень ним п. 2.3а, 12.1 Правил дорожнього руху, які б знаходились у прямому причинному зв`язку із наслідками ДТП, а відповідно і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що на переконання суду можуть лише свідчити про недоведеність вини особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним доказом, а тому має оцінюватись у сукупності з усіма наявними матеріалами справи і не може бути єдиним доказом винуватості особи.

Виходячи з досліджених матеріалів справи, суддя дійшов обґрунтованого висновку, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення не підтверджені належними та допустимими доказами по справі.

Таким чином, при наявності саме такої сукупності обставин, які є істотними для прийняття рішення, суд не має достатніх підстав для визнання, поза розумним сумнівом, винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку з наведеним, суддя приходить висновку про недоведеність винуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому, беручи до уваги принцип, закріплений в ст. 62 Конституції України, який передбачає, про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що згідно з ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП є обставиною, яка виключає провадження по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 245, п. 1 ст. 247, 256, 266, 283, 284 КУпАП та відповідно до ст. 124 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяВіктор ПРИМАЧЕНКО