Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №679/312/26 — Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2-др/679/13/2026

Справа № 679/312/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Безкровного І.Г., розглянувши об`єднане провадження за заявами представника позивача – адвоката Волкова Сергія Вікторовича та представника відповідача – адвоката Романової Наталії Іванівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,

ВСТАНОВИВ:

01.06.2026 представник позивача Волков С.В. звернувся до Нетішинського міського суду Хмельницької області із заявою про ухвалення додаткового рішення у вказаній цивільній справі з метою вирішення питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених останньою судових витрат на професійну правничу допомогу, які позивач понесла у розмірі 7800 грн.

03.06.2026 представник відповідача – адвокат Романова Н.І. звернулася до Нетішинського міського суду Хмельницької області із заявою про ухвалення додаткового рішення у вказаній цивільній справі, в якій просила вирішити питання щодо стягнення з позивача на користь відповідача понесених останнім судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн.

Ухвалою суду від 11.06.2026 справи за вказаними заявами було об`єднано в одне провадження.

Питання про ухвалення додаткового рішення розглядалося судом без повідомлення учасників з урахуванням положень ч. 2 ст. 246 та ч. 4 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки суд не вбачав у цьому необхідності.

Дослідивши заяви представників сторін та матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів із дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати – без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Судом встановлено, що 29.05.2026 було ухвалено рішення суду у цивільній справі № 679/312/26 (провадження № 2/679/582/2026) за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення додаткових витрат на дитину. Відповідна позовна заява була задоволена судом частково, а саме із заявленої до стягнення суми в розмірі 48244,90 грн судом було стягнуто 24684,28 грн, що складає 51,17% (а.с. 98-103).

Із вказаного рішення також вбачається, що питання розподілу судових витрат судом не вирішувалося, оскільки представники сторін у наданих по заявах по суті справи вказали про те, що докази щодо остаточного розміру витрат сторін на професійну правничу допомогу будуть подані ними протягом п`яти днів із дня ухвалення рішення суду.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат сторін на професійну правничу допомогу суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 04.03.2026 уклала договір про надання правничої допомоги із адвокатом Волковим С.В., повноваження якого підтверджуються ордером серії ВК № 1215585 від 16.03.2026. Крім іншого, у п. 4.1 вказаного договору зазначається, що вартість правничої допомоги визначається актом приймання-передачі правничої допомоги, виходячи з тарифу: 1200 грн за годину роботи адвоката, але не менше 1200 грн за одне судове засідання (а.с. 31-32, 33).

Із наданого представником позивача акту приймання-передачі правничої допомоги від 01.06.2026 вбачається, що позивачем були понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката Волкова С.В., пов`язані з розглядом зазначеної цивільної справи, у загальному розмірі 7800 грн, – сплата яких підтверджується квитанціями від 01.06.2026 (а.с. 110).

Також із матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 17.04.2026 уклав договір про надання професійної правничої допомоги із адвокатом Романовою Н.І., повноваження якої підтверджуються ордером серії ВХ № 1124118 від 17.04.2026. Крім іншого, у п. 2 вказаного договору зазначається, що ОСОБА_2 здійснить оплату наданої професійної правничої допомоги в сумі, яка визначається в розмірі не меншому ніж 1500 грн за годину витраченого часу на надання професійної правничої допомоги. (а.с. 49, 114).

Із наданого представником відповідача акту від 01.06.2026 про виконання договірних зобов`язань адвокатом Романовою Н.І. за договором від 17.04.2026 про надання професійної правничої допомоги вбачається, що відповідачем були понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката Романової Н.І., пов`язані з розглядом зазначеної цивільної справи, у загальному розмірі 4500 грн, сплата яких підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера № 9 від 17.04.2026 та № 11 від 20.04.2026 (а.с. 115, 116, 117).

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому суд враховує, що у разі недотримання вимог частини ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України). Однак обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

У поданій заяві, а саме від 09.06.2026 представником відповідача адвокатом Романовою Н.І. стосовно заявленого у заяві про ухвалення додаткового розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 7800 грн зазначає, що справа не є складною та не потребувала особливих знань, з огляду на це заявлений позивачем розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу є явно неспівмірним із обсягом виконаних адвокатом робіт і завищеним. З огляду на викладене, представник відповідача просила суд зменшити такі витрати до суми в розмірі 2500 грн. У той же час вимогу про стягнення з позивача на користь відповідача понесених ним витрат на оплату професійної правничої допомоги вона підтримала в повному обсязі (а.с. 119-120).

Разом із цим неспівмірність витрат позивача на професійну правничу допомогу, на думку суду, доведена не була, а тому підстав для її зменшення судом не вбачається, позаяк заявлений розмір з огляду на положення ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд вважає співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, оскільки вони відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, до яких зокрема належать витрати: на професійну правничу допомогу ; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів ; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Отже, під час розгляду справи позивач ОСОБА_1 понесла судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7800 грн. У свою чергу, відповідач ОСОБА_2 поніс судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 грн.

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат (ч. 10 ст. 141 ЦПК України).

Враховуючи те, що судом було задоволено 51,17% (24684,28 грн х 100% / 48244,90 грн) позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 3991,26 грн – пропорційно розміру задоволених позовних вимог (7800 грн х 51,17% : 100%), а з позивача на користь відповідача – у розмірі 2197,35 грн (4500 грн х 48,83% / 100%).

Таким чином, з урахуванням часткового задоволення позову, суд вважає за необхідне задовольнити заяви представників сторін та ухвалити додаткове рішення у справі, стягнувши з відповідача на користь позивача різницю понесених сторонами судових витрат у розмірі 1793,91 грн (3991,26 грн – 2197,35 грн) та водночас звільнивши сторони від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 246, 258-261, 263, 270 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву представників сторін про ухвалення додаткового рішення у справі – задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 679/312/26 (провадження № 2/679/582/26) за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю судових витрат у розмірі 1793,91 грн (однієї тисячі семисот дев?яноста трьох гривень дев`яноста однієї копійки).

Додаткове рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення додаткового рішення. Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому додаткового рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Представник позивача: адвокат Волков Сергій Вікторович (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ).

Представник відповідача: адвокат Романова Наталія Іванівна (РНОКПП НОМЕР_4 ; адреса місця роботи: АДРЕСА_4 ).

Суддя І.Г. Безкровний