Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №766/2785/26 — Херсонський міський суд Херсонської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/2785/26

Пров. №2-а/766/294/26

10 червня 2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Хайдарової І.О.,

розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції позивача.

05.03.2026 року через Електронний суд ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення №13/1908/ЛІА від 22.08.2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

В обґрунтування позову вказав, що 22.08.2025 року винесена відносно нього оскаржувана постанова, зі змісту якої вбачається, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, так як будучи військовозобов`язаним, в порушення ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року, не став на військовий облік як військовозобов`язаний у встановлений законом строк по досягненню 25-ти річного віку та не оновив свої персональні дані, визначені статтею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовослужбовців та резервістів». Вищеозначені персональні дані військовозобов`язаним громадянином ОСОБА_1 самостійно не оновлені: ВЛК не пройдено по теперішній час, в картці реєстру «Оберіг» відсутня інформація про ступінь придатності до військової служби; номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти до ТЦК не надав, що підтверджується його обліковою карткою Єдиного державного реєстру «Оберіг», з якої чітко видно, що ці та інші персональні дані ним самостійно не оновлені, а отримати ці дані з інших інформаційних систем оператори реєстру «Оберіг» самостійно не змогли. Вказує, що вчасно оновив облікові дані 16.07.2024 р. та 19.08.2025 року пройшов ВЛК;, де був визначений придатним до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони. Тобто, на момент винесення постанови ВЛК пройдена та внесена до електронного військово-облікового документу, тощо.

ІІ. Виклад позиції відповідача.

30.03.2026 року через Електронний суд представником відповідача подано відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову. Вказав, що позивачем 19.08.2025 року було подано заяву у якій вказав, що не оспорює допущене правопорушення та виклав фактичні обставини скоєного правопорушення.

ІІІ. Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 06.03.2026 року позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

17.03.2026 року представником позивача через Електронний суд подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 19.03.2026 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд.

09.06.2026 року представником позивача через Електронний суд подано клопотання про долучення доказів.

Позивач в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявна заява представника позивача про проведення розгляду справи у відсутність, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини не явки суд не повідомляв, в матеріалах справи наявний відзив.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта(ч.9 ст. 205 КАС України).

З урахуванням положень ст.205 КАС України, належного повідомлення осіб, що не прибули у судове засідання, заяви представника позивача та відсутності перешкод для розгляду справи у судовому засіданні без сторін, суд постановляє ухвалу про розгляд справи у письмовому провадженні без участі сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.

22 серпня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесено постанову №13/1908/ЛІА у справі про адміністративне правопорушення, за якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн.

Постановою встановлено, що ОСОБА_1 , будучи військовозобов`язаним, в порушення ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року, не став на військовий облік як військовозобов`язаний у встановлений законом строк по досягненню 25-ти річного віку та не оновив свої персональні дані, визначені статтею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовослужбовців та резервістів». Вищеозначені персональні дані військовозобов`язаним ОСОБА_1 самостійно не оновлені: ВЛК не пройдено до теперішній час, в картці реєстру «Оберіг» відсутня інформація про ступінь придатності до військової служби; номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти до ТЦК не надав, що підтверджується його обліковою карткою Єдиного державного реєстру 2Оберіг», з якої чітко видно, що ці та інші персональні дані ним самостійно не оновлені, а отримати ці дані з інших інформаційних систем оператори реєстру «Оберіг» самостійно не змогли.

Згідно копії військово-облікового документу №080820250688132900003 від 22.08.2025 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , військове звання солдат, військово-облікова спеціальність 956; придатний до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони на підставі довідки ВЛК при КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С. Лучанського» ХМР 19.08.2025 р. №2025-0819-1508-2387-0 гр ІІ ст 46в. 19Б, 40в. Міститься відмітка про взяття на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_3 08.08.2025 року.

Зі скріншоту з програми «Резерв+» ОСОБА_1 вбачається, що останній перебуває на обліку, дані уточнено вчасно.

V. Оцінка Суду.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

На підставі ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закон України «Про борону України», Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» затверджений постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

24 лютого 2022 року відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні постановлено ввести воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану в Україні було неодноразово продовжено, тому особливий період в Україні триває по теперішній час.

З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX (Указ № 65/2022), запроваджено загальну мобілізацію, яка триває і до нині.

Згідно із абз.6 ч.3 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

18.05.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку №3633-ІХ від 11.04.2024 (Закон №3633-ІХ), яким положення ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу" викладено в новій редакції, згідно якої, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Згідно із абзацом 4 пункту 10-1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету міністрів України № 1487 від 30.12.2022, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Отже, громадяни України, які перебувають на території України, та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 шляхом: прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання; прибуття самостійно до центру надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина третя статті 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Водночас, частина третя статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, у вигляді штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З оскаржуваної постанови вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Суд зауважує, що об`єктивна сторона констатованого відповідачем порушення вказує, що відповідальність за таке правопорушення передбачена частиною третьою статті 210-1 КУпАП, адже відповідач стверджує про порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

Варто зауважити, що обов`язок для призовників, військовозобов`язаних та резервістів уточнити свої персональні дані виник з 18.05.2024, коли набули чинності відповідні зміни до Правил № 1487 та Закону № 3543-ХІІ, унесенні Законом № 3633-ІХ.

На даний час діє Указ № 65/2022, оголошення нової мобілізації в України після 18.05.2024 не відбулося, тому й обов`язок уточнити персональні дані, передбачений Правилами № 1487 та Законом № 3543-ХІІ, не виник.

Однак, такий обов`язок під час дії Указу № 65/2022 передбачений абз 4 підпункту 1) пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-ІХ - громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.

Так як обов`язок щодо уточнення персональних даних саме з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно, коли уже йде мобілізація, запроваджений і передбачений Законом № 3633-ІХ саме у частині проведення мобілізації, а не військового обліку, то його не виконання слід розглядати як порушення законодавства про мобілізацію, відповідальність за яке передбачена статтею 210-1 КУпАП.

Таким чином, не уточнення своїх персональних даних позивачем у період з 18.05.2024 по 16.07.2024 не порушує правила військового обліку, так як у цей період нової мобілізації оголошено не було, а обов`язок вчинити такі дії пов`язаний виключно з уже триваючою мобілізацією.

Однак, відповідач не врахував приписів ч.3 ст.210-1 КУпАП та помилково притягнув позивача до відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП.

Невірна кваліфікація відповідачем дій позивача вказує на протиправність та необхідність скасування оскаржуваної постанови.

Так, відповідно до примітки до статті 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Отже, відповідач мав та має можливість отримати персональні позивача дані шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

При цьому варто зауважити, що чинним законодавством саме на військовозобов`язаного покладено обов`язок вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів. У свою чергу держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов`язаний свої персональні дані, що не звільняє позивача від обов`язку надати усю необхідну інформацію.

Крім того, суд зазначає, що на момент винесення оскаржуваної постанови (22.08.2025 року), позивач ОСОБА_1 за відомостями його військово-облікового документу вже перебував на обліку щонайменше з 08.08.2025 року, а й відповідно уточнив свої персональні дані та 19.08.2025 року пройшов ВЛК.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що постанова відповідача у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, підлягає скасуванню, а справа - закриттю.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Європейський суд з справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та ухвалення рішення про скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

VІ. Заходи забезпечення позову (заяви).

Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 268, 271, 286, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення — задовольнити.

Постанову №13/1908/ЛІА у справі про адміністративне правопорушення винесену 22.08.2025 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 17000,00 грн. за ст. 210 ч.3 КУпАП відносно ОСОБА_1 - скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 10.06.2026 року.

СуддяІ. О. Хайдарова