Суд: Чортківський районний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів
Дата: 08 червня 2026 р.
Справа: №608/1518/26
Суддя: Яковець Н. В.
Копія
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 червня 2026 року Справа № 608/1518/26
Номер провадження3/608/531/2026
Суддя Чортківського районного суду Тернопільської області Яковець Н. В. , розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та місце проживання за реєстрацією АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2 , громадянина України, старшого офіцера юридичної служби військової частини НОМЕР_1 , несудимого, не притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу ЛВТ/Ч № 187 про військове адміністративне правопорушення від 20 травня 2026 року, складеного старшим офіцером ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_2 , вбачається, що 20 травня 2026 року о 13 год. 00 хв. підполковник ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, займаючи посаду старшого офіцера юридичної служби військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби, був виявлений з явними ознаками алкогольного сп`яніння на території розташування військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_3 , після проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння о 13 год. 40 хв. в відділенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_4 , встановлено діагноз: алкогольне сп`яніння, показник 2,33 проміле, що підтверджується тестом № 2067 та актом огляду № 56 від 20.05.2026 року.
ОСОБА_1 у письмовій заяві від 20.05.2026 свою вину у вчиненні вказаного правопорушення визнає повністю, щиро розкаюється у вчиненому, просить суворо не карати у зв`язку з важким матеріальним становищем.
08 червня 2026 року від ОСОБА_1 надійшли пояснення у справі, в яких він вказав, що 20 травня 2026 року він виконував свої службові обов`язки у військовій частині НОМЕР_1 у АДРЕСА_5 . Згідно розпорядку дня з 13.00 до 14.00 год. для військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 передбачена обідня перерва, під час якої о 13.10 год. він вийшов за межі розташування військової частини для прийому їжі, почувався погано через психоемоційний стан внаслідок тривалого часу служби. ОСОБА_1 мав намір піти у лікарню, щоб отримати звільнення у цей день від військової служби, проте зайшов у магазин, придбав пляшку коньяку, яку одразу вжив. А через кільки хвилин його виявив неподалік магазину майор ОСОБА_3 та запропонував проїхати на освідчення, на що ОСОБА_1 погодився та визнав факт вживання алкоголю. Однак, він це зробив не на території військової частини та не у робочий час, а в обідню перерву. Крім того, до справи віднеслися формально, оскільки вказали його військове звання «підполковник», а згідно копії посвідчення офіцера НОМЕР_2 його звання «підполковник юстиції». Неналежне встановлення анкетних даних особи ставить під сумнів якість оформлення матеріалів.
09 червня 2026 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття адміністративного провадження у зв`язку з неналежним встановленням його анкетних даних. Крім того, огляд на стан сп`яніння було проведено особами, які не мають на це законних повноважень.
Вивчивши клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч. 3 ст. 172-20 КУпАП дії, передбачені частинами першоюабо другоюцієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, тягнуть за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.
Об`єктом правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є суспільні відносини у сфері військової дисципліни, належне несення військової служби. При цьому кваліфікуючою ознакою правопорушення є його вчинення в умовах особливого періоду.
У статті 1 Закону України № 1932-ХІІ від 06 грудня 1991 року «Про оборону України» надано роз`яснення терміну особливий період, яким є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (абзац 5 статті 1 Закону України № 3543-ХІІ від 21 жовтня 1993 року «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
Згідно з частиною 8 статті 4 Закону України № 343-ХІІ від 21 жовтня 1993 року «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Крім того, 24 лютого 2022 року набрав чинності Указ Президента України № 29/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію». Мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом, в подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався.
Відповідно до статті 1 Закону України № 389-VІІІ від 12 травня 2015 року «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Виходячи із вищевикладеного вбачається, що особливий період охоплює собою мобілізацію, воєнний час та частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
За загальним правилом суб`єктом військового адміністративного та військового дисциплінарного деліктів, до яких відносяться й адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є особа, яка перебуває на військовій службі.
У частині 9 статті 1 Закону України № 2232-ХІІ від 25 березня 1992 року «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військовослужбовці - це особи, які проходять військову службу.
Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку (частина 4 статті 24 Закону України № 2232-ХІІ від 25 березня 1992 року «Про військовий обов`язок і військову службу»).
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 67 від 15.10.2025 вбачається, що підполковник юстиції ОСОБА_4 перебуває на військовій службі у військовій частина НОМЕР_1 .
Відповідно до посвідчення офіцера НОМЕР_2 підполковник юстиції ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, тобто він є військовослужбовцем.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується: протоколом ЛВТ/Ч № 187 про військове адміністративне правопорушення від 20.05.2026 року, який відповідає вимогам чинного законодавства, складений уповноваженою особою та в якому розкрито обставини вчиненого правопорушення; тестом на алкоголь № 2067 за допомогою приладу Алконт-М № 00241 (повірка дійсна до 16.10.2026) та актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу від 20.05.2026 року № 56, згідно яких результат огляду на стан сп`яніння 2,33 проміле; рапортом заступника командира в/ НОМЕР_3 майора ОСОБА_5 , який 20.05.2026 о 13.00 год. виявив військовослужбовця ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, порушення координації рухів, різкі перепади поведінки); в подальшому даного військовослужбовця було добровільно супроводжено до відділення ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_4 , для проведення огляд на стан алкогольного сп`яніння. Крім того, у своїх поясненнях він не заперечує вживання алкоголю.
Таким чином, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суддя приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, оскільки його вина доведена вищезазначеними письмовими доказами, які є належними та допустимими.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 33 КУпАП суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст.ст. 11, 13, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», кожен військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), знати та виконувати свої обов`язки, а також утримуватись шкідливих для здоров`я звичок.
За ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до ст. 4 абз. 7 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.
Доводи ОСОБА_1 зазначені ним у поясненнях щодо розпивання алкоголю під час обідньої перерви та невірного зазначення його військового звання не впливають на правильність висновків суду та не є обставинами, які виключають його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки спростовуються вище наведеними вимогами Закону та доказами по справі.
На переконання суду, його доводи зводяться до формальних неточностей, які із врахуванням наявних в матеріалах справи доказів не спростовують висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а тому відсутні підстави для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Також у суду не має підстав ставити під сумнів повноваження працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Накладаючи адміністративне стягнення, суддя у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу винного, ступінь його вини, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність та вважає, що на нього слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з ч. ч. 1 і 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Разом з тим, відповідно до п. 12 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.
Таким чином, є підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Враховуючи обставини правопорушення, особу, яка вчинила правопорушення, та керуючись ст.ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору відповідно до п. 12 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».
Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу (34 000 гривень), а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Чортківський районний суд Тернопільської області.
Суддя:/підпис/
Згідно з оигіналом
Постанова набрала законної сили "___"_________________2026 року.
Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи № 608/1518/26, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.
Суддя Н. В. Яковець
Оригінал: reyestr.court.gov.ua