Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №606/2077/25 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/2077/25

П о с т а н о в а

і м е н е м У к р а ї н и

04 травня 2026 року м. Теребовля

Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Марціцка І.Б. розглянувши матеріали, які надійшли із відділення поліції № 3 (м. Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2025 о 21.36 год водій ОСОБА_1 у м. Теребовлі по вул. І. Мазепи керував т.з. ВАЗ 21013 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення координації рухів, зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей; від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров"я водій відмовився. Тим самим, ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України (далі – ПДР України), за що частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність.

Всудове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про судові засідання повідомлявся судовими повістками, які направлялася по місцю проживання. Крім того, про розгляд справи повідомлявся в протоколі про адміністративне правопорушення.

Так, положеннями ст. 268 КУпАП не передбачено обов`язкову участь особи при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 . За таких обставин, враховуючи те, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, докази поважності причин неприбуття в судове засідання суду не надав, ураховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд визнав за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх повній сукупності, суд приходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №526347 від 28.11.2025, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст.256 КУпАП;

- постановою ЕНА №6241912 від 28.11.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 01.06.2025 в м. Теребовля по вул. Івана Мазепи водій керував трпнспортним засобом обладнаним засобом пасивної безпеки та був непристебнутий ремнем безпеки, чим порушив п.2.3 в ПДР, за що передбачена відповідальність ч.5 ст. 121 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.;

Так, з наданого відеофайлу вбачається, що, 01.06.2026 о 21 год. 35 хв. в м. Теребовля рухається автомобіль ВАЗ 21013 д.н.з. НОМЕР_1 , водій рухався з порушенням правил дорожнього руху, був зупинений працівниками поліції, при встановленні анкетних даних водій вказав, що його прізвище ОСОБА_2 . При спілкуванні поліцейський вказує ОСОБА_3 , що вбачає у нього ознаки наркотичного сп`яніння, зокрема, неприродна блідість, зіниці очей не реагують на світло. Пропонує пройти огляд на стан сп`яніння в найближчому медичному закладі. Водій відмовляється. В подальшому було з`ясовано, що ОСОБА_1 з метою уникнення адміністративної відповідальності вказав анкетні дані свого сусіда, визнав це на відеозапис та надав пояснення.

- направленням в медзаклад на огляд від 01.06.2025 в якому, серед іншого, зазначено виявлені у ОСОБА_1 ознаки сп`яніння, а також факт не проведення огляду;

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух (абз.2,4 ч.5 ст.14 Закону України "Про дорожній рух"). Одним із таких органів державного контролю є Національна поліція (ст.52 цього Закону). За положеннями ч.2 ст.14 Закону України "Про дорожній рух" до учасників дорожнього руху належать, зокрема, водії.

За змістом абзаців 3 та 5 ч.2 ст.16 вказаного Закону водій зобов`язаний: виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до п.2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 2.5 ПДР).

Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було. Вказані обставини повністю підтверджуються матеріалами справи.

За даних обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності.

В силу ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Накладаючи адміністративне стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу винного, його майновий стан, і приходить до переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки саме таке стягнення буде відповідати рівню суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, а також буде необхідною мірою відповідальності, яка досягне мети виховання правопорушника в дусі додержання законів, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень в майбутньому.

На відео чітко зафіксовано факт відмови проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння, що є дотримання ст. 266 КУпАП, та дає можливість суду прийти до переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, суд вважає за необхідне в силу ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 р., а саме в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 130, 283, 284 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбаченихстаттею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян,що становить 34000,00 (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок) в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн., зарахувавши його до спеціального фонду державного бюджету України.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Теребовлянський районний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Головуючий суддя І.Б. Марціцка