Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №273/1968/24 — Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/1968/24

Провадження № 2/273/117/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року м. Баранівка

Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючої судді Бєлкіної Д.С., за участі секретаря судового засідання Стаднюк В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м. Баранівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Баранівського районного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів .

В позові вказує, що відповідач є батьком двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з позивачкою. Згідно рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 27.10.2016 року по справі № 273/1164/16-ц, з відповідача стягуються аліменти на утримання двох дітей до їх повноліття у розмірі 400 грн., щомісячно на кожну дитину, що підтверджується виконавчим листом від 27.10.2016 № 273/1164/16-ц. Виконавчий лист № 273/1164/16-ц перебуває на виконанні в Звягельському ВДВС у Звягельському районі Житомирської області Центрального МУМЮ (м. Київ). При цьому аліменти з боржника стягуються згідно положення ч. 1 ст. 71 ЗУ "Про виконавче провадження" у мінімальному гарантованому розмірі, встановленому СК України - 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що станом на дату подання позову становить 1598,00 грн. на одну дитину. З 02.09.2023 року у зв`язку з набуттям повноліття старшим сином, аліменти відповідач платить лише на молодшого сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тому позивач просить змінити розмір аліментів, визначений рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 27.10.2016 року по справі №273/1164/16-ц, та стягувати зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили та до повноліття дитини - до ІНФОРМАЦІЯ_6 . Окрім цього позивачка просить стягнути з відповідача на її користь судові витрати (витрати на правничу допомогу) у сумі 4000,00 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином за зареєстрованим місцем проживання. В матеріалах справи наявна заява, про розгляд справи у її відсутність, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання 25.06.2025 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Розгляд справи було відкладено на 14.10.2025 року.

В судове засідання 14.10.2025 року відповідач повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Розгляд справи було відкладено на 21.04.2026 року.

В судове засідання 21.04.2026 року відповідач повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Розгляд справи було відкладено на 05.06.2026 року.

04.06.2026 року відповідач ОСОБА_2 на адресу суду надіслав клопотання про зупинення провадження по справі, оскільки він проходить службу в лавах Збройних сил України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Разом з тим Верховний Суд у постанові від 27 травня 2026 року у справі № 344/432/24 звернув увагу на те, що у спорах щодо стягнення аліментів та зміни способу їх стягнення сам факт проходження військової служби не може бути безумовною підставою для зупинення провадження, оскільки суд повинен забезпечити баланс між процесуальними правами військовослужбовця та правом дитини на своєчасне отримання належного утримання.

Предметом спору є зміна способу стягнення аліментів на утримання дитини. Тривале зупинення провадження у справі може призвести до порушення права дитини на своєчасне та належне матеріальне забезпечення, що суперечитиме принципу забезпечення найкращих інтересів дитини. Також відповідачем не додано жодних доказів про перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій.

За таких обставин суд дійшов висновку, про відсутність підстав для зупинення провадження у справі та заявлене клопотання задоволенню не підлягає.

Розглядаючи заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, відповідач є батьком - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 20.09.2016 року.

Згідно рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 27.10.2016 року по справі № 273/1164/16-ц, з відповідача стягуються аліменти на утримання двох дітей до їх повноліття у розмірі 400 грн., щомісячно на кожну дитину, що підтверджується виконавчим листом від 27.10.2016 № 273/1164/16-ц.

Виконавчий лист № 273/1164/16-ц перебуває на виконанні в Звягельському ВДВС у Звягельському районі Житомирської області Центрального МУМЮ (м. Київ). При цьому аліменти з боржника стягуються згідно положення ч. 1 ст. 71 ЗУ "Про виконавче провадження" у мінімальному гарантованому розмірі, встановленому СК України - 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що станом на дату подання позову становить 1598,00 грн. на одну дитину.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою ВР України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст ст.ст.181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст.183 та ст.184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3ст. 181 СК України).

Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13, яка є обов`язковою для виконання в силу ст. 360-7ЦПК України, відповідно до якої вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. ст. 182 - 184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.

З урахуванням встановлених обставин, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, зважаючи на обов"язок обох батьків утримувати дитину, імперативну норму про можливість зміни саме способу стягнення аліментів, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, не погіршать її матеріального становища і визначення указаного позивачем способу та розміру стягнення аліментів призведе до дотримання прав дитини на утримання від батька відповідно до положень Закону.

Встановивши вказані обставини та врахувавши характер спірних правовідносин, надавши оцінку доказам у їх сукупності та перевіривши їх доказами, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про зміну розміру шляхом зміни способу стягнення аліментів підлягають до задоволення.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача судові витрати на правничу допомогу у сумі 4000 грн.

Згідно із ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до умов Договору про надання правової допомоги від 15.08.2024 року укладеного між позивачем та адвокатом Ковальчук Р.М., яким Клієнт доручає, а Адвокат зобов`язується надати певний перелік послуг професійної правничої допомоги. Перелік послуг професійної правничої допомоги та гонорар Адвоката визначений та погоджений Адвокатом та Клієнтом. Вартість правової допомоги у справі становить 4000 гривень

Ознайомившись з вищевказаними доказами, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом даної справи у розмірі 4000 грн.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відповідно до змісту ч. 2 цієї ж норми інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Позивачка відповідно до закону звільнена від сплати судового збору, тому з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 180-184,192 СК України, ст. ст.12,13,81,82, 141,142, 263-265,268,274-279, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментівпро зміну способу стягнення аліментів – задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 27.10.2016 року по справі № 273/1164/16-ц, та стягувати зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили та до повноліття дитини - до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відкликати та визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист Баранівського районного суду Житомирської області від 27.10.2016 у справі № 273/1164/16-ц

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір в сумі 1331, 20 (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок) в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , витрати на правничу допомогу в сумі 4000,00 (чотири тисячі гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Бєлкіна Д.С.