Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №272/262/26 — Андрушівський районний суд Житомирської області

Справа №: 272/262/26

Провадження № 2-о/272/17/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді – Волкова І.М.

за участі секретаря судового засідання – Шмикової М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Андрушівка в окремому провадженні цивільну справу № 272/262/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Гарастівського С.А., що діє на підставі ордера серії АМ № 1143127 від 27.02.2026 та договору про надання правової допомоги, звернулася до Андрушівського районного суду із заявою про встановлення факту родинних відносин в якій просить встановити факт, що вона є двоюрідною сестрою ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер двоюрідний брат – ОСОБА_3 , після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно. Заявниця є спадкоємицею п`ятої черги за законом, яка звернулася у шестимісячний строк до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Крім того зазначає, що дочка спадкодавця – ОСОБА_2 не зверталася до нотаріуса, оскільки не претендує на спадкове майно. Спадкодавець на час смерті у шлюбі не перебував. ОСОБА_4 фактично успадкував квартиру після смерті своєї матері – ОСОБА_5 , однак не оформив документально. Заявниця має намір реалізувати свої спадкові права, тому звернулася до суду з позовом, щоб підтвердити свої родинні відносини зі спадкодавцем.

Тому, вказані обставини стали підставою для звернення до суду.

В судовому засіданні представник заявника заявлені вимоги підтримав повністю та просив задовольнити з підстав зазначених у заяві, оскільки встановлення факту неможливе в позасудовому порядку. В подальшому направив клопотання про розгляд справи у відсутність заявника та представника заявника.

Заявниця в судовому засіданні свої вимоги підтримала та просила задовільнити, оскільки вказані обставини унеможливлюють реалізацію її спадкових прав.

Заінтересована особа, ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, направила заяву в якій просила проводити розгляд справи у її відсутність та не заперечувала щодо задоволення заяви.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 зазначила, що ще з дитинства знає, що ОСОБА_3 та ОСОБА_7 двоюрідні брат та сетра, а також. що їй відомо про те, що їх батьки - ОСОБА_8 та ОСОБА_5 були рідними сестрами, адже проживала з ними в одному будинку.

Свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що мама заявниці та мати померлого ОСОБА_3 - рідні сестри та зазначила, що їх дошлюбне прізвище ОСОБА_10 .

Допитата судом в якості свідка ОСОБА_11 вказала, що їй достеменно відомо що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 двоюрідні брат та сестра.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Вищевказані особи скористалися наданим їм правом та, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявили клопотання про розгляд справи без їхньої участі. Відтак, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

У відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши зібрані по справі докази, заслухавши пояснення учасників та свідків по справі, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.9)

Спадкодавець ОСОБА_3 фактично прийняв спадщину після смерті своєї рідної матері – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на належне їй майно на праві власності, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , оскільки на день смерті матері був зареєстрований та проживав разом з нею, що підтверджується довідкою № 88 від 04.02.2026 виданої Андрушівською міською радою та свідоцтвом про право на спадщину за законом (а.с.19,20).

На день смерті ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 один, інших осіб зареєстрованих не було, що підтверджується довідкою № 1202 від 19.08.2025 виданої Андрушівською міською радою (а.с.18).

Крім того, на момент смерті ОСОБА_3 був розлучений, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.14).

Разом з тим, з копії свідоцтва про народження вбачається, що в ОСОБА_3 є дочка – ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що відноситься до спадкоємців першої черги (а.с.12).

На підтвердження зміни прізвища доньки спадкодавця, досліджено копію свідоцтва про шлюб з якого вбачається, що ОСОБА_12 , змінила прізвище на ОСОБА_13 при укладенні 16.10.2021 шлюбу (а.с.13).

Однак, з копії спадкової справи № 92/2025 заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , вбачається, що із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса у шестимісячний строк звернулася лише заявниця – ОСОБА_1 (а.с.45-55).

Однак, з постанови приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Вальчука О.М. вбачається відмова ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальних дій, оскільки із наданих нею документів не підтверджено родинні відносини зі спадкодавцем ОСОБА_3 (а.с.21).

На встановлення родинних відносин, судом досліджено, що :

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_5 мала дошлюбне прізвище ОСОБА_10 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу (а.с.16)

Однак, на підтвердження дати народження ОСОБА_15 відсутні документи, оскільки відсутнє свідоцтво про народження, а згідно довідки державного архіву Житомирської області, книга реєстрації актових записів про народження за 1934 рік на зберігання не надходила (а.с.17).

Так, із копії свідоцтва про народження заявниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 вбачається, що її батьками є: ОСОБА_16 , 1948 р.н. та ОСОБА_8 1949 р.н. (а.с.11)

Поруч з тим, з копії свідоцтва про одруження вбачається, що мати заявниці – ОСОБА_17 , 1949 р.н., отримала прізвище ОСОБА_18 при укладенні шлюбу 15.08.1971р. та на підтвердження дошлюбного прізвища ОСОБА_10 , вбачається із копії свідоцтва про народження (а.с.15).

Разом з тим, у свідоцтві про народження матері заявниці зазначені відомості щодо її батьків: ОСОБА_19 та ОСОБА_20 (а.с.15).

Крім того, з копії свідоцтва про одруження підтверджується зміна прізвища заявниці, де зазначено, що остання, отримала прізвище ОСОБА_21 при укладенні шлюбу 27.11.1998 року (а.с.11).

Тому, з вищевказаного, суд дійшов висновку, що мати заявниці ОСОБА_1 – ОСОБА_22 та мати спадкодавця ОСОБА_3 - ОСОБА_14 рідні сестри, а заявниця та спадкодавець – двоюрідні брат та сестра.

Також судом встановлено, що заявниця звернулася до приватного нотаріуса з метою отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті свого двоюрідного брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак отримала відмову нотаріуса про вчинення нотаріальних дій з підстав невідповідності інформації в документах на підтвердження родинних відносин та було роз`яснено про можливість встановлення такого факту в судовому порядку (а.с.21).

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі вбачається, що до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 заведена спадкова справа № 92/2025 та згідно копії спадкової справи вбачається, що із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_1 , та що інших спадкоємців інформація відсутня ( а.с.45-55).

Крім того, з матеріалів копії спадкової справи № 58/2014 заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 , вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 склала від свого імені заповіт на ім`я ОСОБА_23 та ОСОБА_3 в рівних частках. З довідки № 463 від 14.02.2014 виданої Андрушівською міською радою Житомирського району вбачається, що на момент смерті ОСОБА_5 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_5 був зареєстрований та проживав її син – ОСОБА_3 . 1968 р.н., та згідно заяви від 21.02.2014 – ОСОБА_23 відмовилася від прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 ( а.с.37-44).

Відповідно до ст.25 ЦК України, здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження і припиняється у момент її смерті.

Аналіз положень статті 315 ЦПК України свідчить про те, що факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Згідно статті 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Відповідно з п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно до абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 N 7, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Таким чином, факт, про встановлення якого просить заявник, повинен мати юридичний характер, тобто відповідно до закону породжувати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав саме для заявника.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 76-81, 211,247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 є двоюрідною сестрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Андрушівка Бердичівського району Житомирської області.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Житомирського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.1 п.п.15.5 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Андрушівський районний суд Житомирської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його(її)проголошення або складення,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне скарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 12.06.2026.

Відомості про учасників справи:

Заявник – ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа – ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_4 .

Суддя:І. М. Волков