Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №756/15629/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року

справа № 756/15629/25

провадження № 22-ц/824/5743/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Музичко С.Г.,

суддів: Кирилюк Г.М., Сушко Л.П.

при секретарі: Яхно П.А.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 25 листопада 2025 року, постановлене під головуванням судді Шролик І.С., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру і способу стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом до відповідача в якому просила змінити спосіб стягнення аліментів, встановлений рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 30 листопада 2020 року (справа №756/7871/20), у подальшому стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його доходу щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_5 , батьком якої є відповідач.

Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 13 жовтня 2020 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання дитини в розмірі 4000,00 грн., щомісячно до досягнення повноліття. Посилаючись на ту обставину, що розмір стягнутих аліментів не забезпечує належне утримання та повноцінний розвиток неповнолітньої доньки, майновий стан позивача погіршився, споживчі ціни зростають, потреби дитини збільшуються, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 25 листопада 2025 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, постановити нове рішення про задоволення позову.

Вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не має власного житла та вимушений винаймати житло в оренду квартиру - хостел, однак за адресою, яка вказана у відзиві, перебуває гуртожиток, який належить до установи, де відповідач працює.

Передача частки нерухомості в рахунок аліментів в державі Україна можлива через укладання нотаріального договору між позивачкою та відповідачем, що припиняє грошові виплати аліментів повністю або частково, але не обов`язково утримувати дитину, з відповідним отриманням дозволу органів опіки та піклування. Власником стає дитина, але враховуючи вік, вона може самостійно управляти наданим нерухомим майном або разом вз тим з батьків, хто проживає з нею, а сам договір має бути рівноцінним сумі аліментів на певний період. Порядок включає реєстрацію права власності, однак відповідач не надав будь-яких доказів суду 1-ї інстанції, тому суд надав неналежну оцінку даної обставини.

Відповідач зазначив, що на його утриманні перебуває бабуся останнього, яка є особою з інвалідністю та якій відповідач надає фінансову допомогу, а також долучив довідку із зареєстрованого місця проживання бабусі - ОСОБА_6 . Однак, в наданих письмових доказах відсутня інформація, що саме відповідач здійснює фінансову допомогу, саме лише посилання не може бути достатньою підставою.

Відповідач у відзиві не заперечував про утримання з його заробітної плати грошових коштів на утримання доньки, аліментів у розмірі 1/5 частці від доходу щомісячно. Дана позиція відповідача вказує на часткове визнання позову.

В судовому засідання ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не надано суду достатніх, належних і допустимих доказів на підтвердження доводів погіршення власного майнового стану, також відсутні докази на покращення майнового стану відповідача.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_5 , у свідоцтві про народження батьком зазначений ОСОБА_2 (а.с.9).

Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 30 листопада 2020 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_5 , щомісячно в розмірі 4000 грн. до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 13 жовтня 2020 року шлюб, зареєстрований 26 лютого 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.

Відповідно до витягу з реєстру територіальної м.Києва від 15 жовтня 2025 року ОСОБА_2 має зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 (а.с.28).

ОСОБА_2 з листопада 2015 року по теперішній час працює інспектором з особливих доручень відділу охорони публічного порядку ГУ Національної поліції у м.Києві. Середньомісячний заробіток ОСОБА_2 становить 38287,98 грн, з урахуванням доплати та додаткової винагороди. Щомісячно утримано аліменти в розмірі 4000,00 грн (а.с.30).

ОСОБА_6 , 1937 року народження є особою з інвалідністю другої групи безстроково та бабусею ОСОБА_2 . В поданій заяві зазначає, що онук надає їй допомогу з придбанням медикаментів та оплати комунальних послуг (а.с.39-44).

Відповідно до довідки про доходи від 19 листопада 2025 року ОСОБА_1 працює в Київському національному лінгвістичному університеті, середньомісячний дохід за 2025 рік становить 28316, 62 грн.

Між сторонами виник спір щодо наявності підстав для зміни розміру аліментів, які стягуються з відповідача на утримання доньки на користь позивача за судовим рішення.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК України).

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно зі статтею 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 19.02.2025 по справі № 367/10126/19.

Відповідач у відзиві не заперечував про утримання з його заробітної плати грошових коштів на утримання його доньки - ОСОБА_4 , аліментів у 1/5 частці від доходу щомісячно, а дана позиція відповідача вказує на часткове визнання позову в даному цивільному судочинстві та означає, що відповідач погоджується задовольнити лише частину вимог позивачки, визнаючи, що ці вимоги є обґрунтованими, в частині збільшення розміру аліментів та зміні способу стягнення аліментів.

Далі визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права доньки ОСОБА_4 на отримання аліментів, а також свободи чи інтереси інших і осіб, що дає право Суду 1-ї інстанції ухвалити рішення в цій частині, однак Суд взагалі не взяв до уваги позицію відповідача.

Суд у порушення статей 12, 13, 89, 263 ЦПК України на зазначені положення закону уваги не звернув; не з`ясував належним чином фактичні обставини справи щодо заявлених вимог, які правовідносини сторін випливають з установлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; не перевірив доводів позивачки й не надав належної правової оцінки поданим доказам відповідача, дійшовши передчасного висновку про відмову в позовних вимог позивачки.

Відповідач зазначає, що на його утриманні знаходиться бабуся - громадянка ОСОБА_6 , яка є особою з інвалідністю, якій ОСОБА_2 надає фінансову допомогу на оплату комунальних послуг та придбання ліків. Однак в наданих письмових доказах відсутня інформація про те, що саме відповідач здійснює оплату комунальних послуг та придбання ліків, але лише тільки посилання не може бути достатньою підставою, без врахування конкретних обставин справи, щоб підтверджували факт утримання літньої громадянки ОСОБА_6 відповідачем.

Як було встановлено судом, ОСОБА_2 з листопада 2015 року по теперішній час працює інспектором з особливих доручень відділу охорони публічного порядку ГУ Національної поліції у м.Києві. Середньомісячний заробіток ОСОБА_2 становить 38287,98 грн, з урахуванням доплати та додаткової винагороди.

Крім того, відповідач володіє чатскою нерухомого майна в АДРЕСА_2 .

Взявши до уваги, надані позивачем докази, виходячи з засад розумності та справедливості, врахувавши матеріальне становище відповідача, колегія суддів вбачає підстави для змінити способу стягнення аліментів, встановлений рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 30 листопада 2020 року у справі № 756/7871/20 з твердої грошової суми в розмірі 4 000,00 грн на частки всіх заробітку (доходу).

Оскільки, під час судового розгляду справи позивачем обґрунтовано позовні вимоги щодо зміни способу стягнення аліментів та розміру аліментів, діючи в інтересах дитини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 25 листопада 2025 року скасувати.

Постановити нове рішення наступного змісту.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру і способу стягнення аліментів задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, встановлений рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 30 листопада 2020 року у справі № 756/7871/20 з твердої грошової суми в розмірі 4 000,00 грн на частки всіх заробітку (доходу).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки всіх заробітку (доходу), ОСОБА_2 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Припинити нарахування та стягнення аліментів за рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 30 листопада 2020 року у справі № 756/7871/20 з дати набрання законної сили даного рішення суду.

Допустити негайне виконання рішення суду у справі в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст складено 10 червня 2026 року.

Суддя-доповідач

Судді