Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №752/800/26 — Київський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Київ

справа №752/800/26

провадження № 33/824/2776/2025

Київський апеляційний суд у складі судді Желепи О.В.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Санченко Роман Григорович,на постанову судді Голосіївськогорайонного суду міста Києва від 11 березня 2026 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №545752 від 20 грудня 2025 року, ОСОБА_2 19 грудня 2025 року о 23 годині 50 хвилин, керуючи транспортним засобом «Hyundai Sonata», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вулиці Одеська площа в місті Києві, порушив вимоги пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, а саме - не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення з транспортним засобом «Mercedes», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 11 березня 2026 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_2 - закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 через свого захисника - адвоката Санченка Р.Г. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення, яким визнати винним ОСОБА_2 та притягнути до відповідальності за ст. 124 КУпАП, що потягло за собою пошкодження транспортних засобів.

Вважає, оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою, і такою, що підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення.

Також просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду.

Клопотання мотивує тим, що повний текст оскаржуваної постанови було складено та надіслано стороні захисту на електронну пошту 16 березня 2026 року.

У зв?язку із чим просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 11 березня 2026 року.

Відповідно до вимог ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови.З матеріалів справи вбачається, що постанова винесена 11 березня 2026 року, а апеляційна скарга на неї подана 23 березня 2026 року, тобто, з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Вважаю, що особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, слід поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки вручена ОСОБА_1 оскаржувана постанова в судовому засіданні не була, а скаржник отримав її тільки 16 березня 2026 року у приміщенні суду першої інстанції, що підтверджується розписокю (а.с.61).

В судовому засіданні 02 червня 2026 року ОСОБА_2 та його захисниця - адвокат Куропата О.В. заперечили проти апеляційної скарги.

ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Санченко Р.Г. у судове засідання не з'явилися, належним чином були повідомленні про дату, час та місце судового розгляду.

Проте, 29 травня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшло клопотання від адвоката Санченка Р.Г. про перенесення судового засідання.

Клопотання мотивує тим, що захисник не має можливості бути присутнім на судовому засіданні, оскільки в цей день буде перебувати у судовому засіданні у кримінальному провадженні.

Київський апеляційний суд відхиляє клопотання про відкладення судового засідання, оскільки неприбуття захисника у справах про адміністративні правопорушення, якщо особа та її захисник належним чином повідомлені про засідання, не є перешкодою для розгляду справи.

Також, за правилами ст. 212 ЦПК України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, проте, ОСОБА_1 таким правом не скористався. Доказів на підтвердження поважності причин неявки захисник апеляційному суду не надав.

Заслухавши ОСОБА_2 та його захисницю - адвоката Куропату О.В., доповідь головуючої судді Желепи О.В., перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, суд робить висновок про залишення без задоволення скарги з таких підстав.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Як вбачається з протоколу серії ЕПР1 №545752 від 20 грудня 2025 року, ОСОБА_2 19 грудня 2025 року о 23 годині 50 хвилин, керуючи транспортним засобом «Hyundai Sonata», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вулиці Одеська площа в місті Києві, порушив вимоги пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, а саме - не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення з транспортним засобом «Mercedes», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно з п. 1.1 ПДР України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з п. 2.3 б) ПДР України «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі».

Відповідно до п. 13.1 ПДР України «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу».

Отже, суд, під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП повинен встановити, чи була дорожньо-транспортна подія, чи були отримані пошкодження транспортними засобами, діями якої особи завдано цієї шкоди, а також, які положення правил дорожнього руху було порушено вказаною особою.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас, положеннями ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд зауважує, що в рамках даного провадження суд перевіряє: чи мала місце дорожньо-транспортна подія, чи порушила особа, яка притягується до адміністративної відповідальності правила дорожнього руху, та чи є причинно-наслідковий зв`язок між порушенням правил дорожнього руху та дорожньо-транспортною подією.

З пояснень учасників ДТП, які надані одразу після дорожньо-транспортної пригоди, що долучені до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталась на вулиці Одеська площа в місті Києві.

ОСОБА_1 зазначив, що він їхав у крайній лівій полосі, відчув зіткнення, зупинився.

З пояснень другого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 вбачається, що він їхав на автомобілі «Hyundai Sonata», державний номерний знак НОМЕР_1 в 4-ій полосі і в нього в`їхав автомобіль Мерседес, який рухався на великій швидкості, вліз між відбійником та автомобілем ОСОБА_2 та вдарив автомобіль в задню сторону від чого автомобіль ОСОБА_2 занесло.

В суді першої інстанції був допитаний свідок ОСОБА_3 , який в суді повністю підтвердив первинні пояснення водія ОСОБА_2 відповідно до яких водій автомобіля «Мерседес» рухався позаду автомобіля «Hyundai Sonata» та здійснив з ним зіткнення.

Суд першої інстанції вірно врахував показання даного свідка, оскільки він є сторонньою особою для обох водіїв і надав свій телефон, щоб підтвердити дійсні обставини ДТП. Разом з тим, працівники поліції такого свідка не опитали, та склали протокол без врахування пояснення очевидця.

Досліджені в ході судового розгляду докази не містять фактичних даних, які б свідчили про те, що водій автомобіля «Hyundai Sonata» - ОСОБА_2 не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення з автомобілем «Mercedes», який рухався в попутному напрямку.

З огляду на те, що схема ДТП не відповідає показанням очевидців ДТП, суд її не приймає як беззаперечний доказ вини водія ОСОБА_4 .

Таким чином, апеляційним судом не було встановлено поза розумним сумнівом, що є стандартом доведення, необхідним для визнання особи винною, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 124 КУпАП, оскільки у розпорядження суду не надано належних та допустимих доказів того, що водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Hyundai Sonata», не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення з автомобілем «Mercedes», який рухався в попутному напрямку.

За таких обставин, Київський апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги, оскільки вони не знайшли свого підтвердження та погоджується з висновками районного суду про закриття провадження за відсутності складу правопорушення в діях ОСОБА_5 .

Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

В адміністративно-деліктному праві принцип змагальності породжує право особи на пред`явлення своїх доказів на противагу тим доказам, які надані органом, який складав матеріали про адміністративне правопорушення. Проте, ОСОБА_1 не надав суду об`єктивних доказів на спростування своєї винуватості.

Відповідно до загальних положень ПДР, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 11 березня 2026 рокузалишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, Київський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 11 березня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Санченко Роман Григорович - залишити без задоволення.

Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 11 березня 2026 року- залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Желепа