Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №939/1004/26 — Київський апеляційний суд

Унікальний номер справи 939/1004/26

Номер апеляційного провадження 33/824/2681/2026

Суддя суду першої інстанції М. М. Герасименко

Суддя у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач

Постанова

Іменем України

14 травня 2026 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поливач Л.Д., розглянув у судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Бородянського районного суду Київської області від 16 квітня 2026 року про притягнення

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

РНОКПП НОМЕР_1 , громадянка України,

адреса місця проживання:

АДРЕСА_1

до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП,

у с т а н о в и в :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 970305 від 24.03.2026 складеного інспектором ПОГ СВ ГВП Бучанського РУП ГУ НП в Київській області майором поліції Пономаренко В.А., 04 березня 2026 року в селищі Пісківці Бучанського району Київської області ОСОБА_1 ухилилася від виконання своїх батьківських обов`язків відносно свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого він без поважних причин пішов з уроку літератури, а також порушує поведінку під час освітнього процесу в Пісківській гімназії імені Героїв-захисників України.

Постановою судді Бородянського районного суду Київської обоасті від 16 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП і застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір у розмірі 665, 60 грн.

Не погоджуючись з постановою судді, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною саргою.

Зазначає, що не погоджується із тим, що її син без поважних причин залишив урок літератури у гімназії, адже вона дозволила йому піти з уроку і написала доповідну записку. Окрім того, зауважує, що у щоденнику запису на цю дату, а саме 04.03.2026 відсутній. У апелянта викликає сумнів правильність педагогічного виховання у навчального закладу. На її переконання, педагоги могли знайти інший спосіб щоб залагодити цей конфлікт, не принижуючи честі та гідності дитини. Звертає увагу апеляційного суду на ту обставину, що доповідні записки, на які посилається суд першої інстанції як на доказ її вини, є неналежним доказом у справі, оскільки в них не зазначено, у чому полягає невиконання нею обов`язків щодо виховання сина, яких саме обов`язків вона не виконує та яким чином її дії чи бездіяльність призвели до ухилення від виконання обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання сина, в чому полягають суть вчинених ним протиправних дій.

У судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленоюпро час та дату та місце розгляду справи, не з`явилася. В апеляційній скарзі просить суд розглянути справу за її відсутності.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу («Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року).

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі «Шульга проти України», № 16652/04).

Відповідно до ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Ураховуючи строки розгляду апеляційної скарги на постанову судді по справі про адміністративне правопорушення та положення ч. 6ст. 294 КУпАП апеляційний суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка подала апеляційну скаргу та яка просить суд розглянути справу за її відсутності.

Переглянувши справу про адміністративне правопорушення,перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідно до вимогст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд ухвалює рішення про притягнення особи до відповідальності у випадку наявності доказів, які доводять кожну із обставин, що в своїй сукупності утворюють як об`єктивну, так і суб`єктивну сторону даного адміністративного правопорушення.

З протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД № 970305 від 24.03.2026 слідує, що 04 березня 2026 року в селищі Пісківці Бучанського району Київської області ОСОБА_1 ухилилася від виконання своїх батьківських обов`язків відносно свого сина ОСОБА_2 , 10 грудня 2013 року, внаслідок чого він без поважних причин пішов з уроку літератури, а також порушує поведінку під час освітнього процесу в Пісківській гімназії імені Героїв-захисників України, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Суддя суду першої інстанції, ухвалюючи у даній справі постанову, дійшла висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП є доведеною. При цьому доводи, наведені у протоколі, стосовно того, що ОСОБА_3 систематично ображає однокласника ОСОБА_4 , не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження зазначених областавин.

Апеляційний суд погоджується із вказаними висновками та зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.184 КУпАП ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, тягне за собою попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з цим, диспозиція даної норми передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

З огляду на те, що ч.1 ст. 184 КУпАП, порушення якої ставиться в провину ОСОБА_1 є бланкетною, то при розгляді цієї справи необхідно з`ясувати серед іншого, чи порушила норму спеціального закону особа, якщо так, то яку і в чому полягає суть цих порушень, із відповідним закріпленням вказаних норм, як в протоколі про адміністративне правопорушення, так і в постанові суду.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Суд апеляційної інстанції вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.184 КУпАП доведена, у розумінні ст.251 КУпАП, належними та допустимими доказами.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серія серії ВАД № 970305 від 24.03.2026, складеного майором поліції Бучанського РУП ГУНП Пономаренко В.А. встановлено, що 27.02.2026 до національної поліції прийшов лист Пісківської гімназії імені Героїв-захисників України про те, що учень 6-Б класу ОСОБА_5 , 2013 року народження, систематично ображає однокласника Полевого ОСОБА_6 , а також 04.03.2026 без поважних причин пішов з уроку літератури, він систематично порушує поведінку під час освітнього процесу. Тим самим мати, ОСОБА_1 ухиляється від виконання передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України обов`язків щодо виховання свого неповнолітнього сина - ОСОБА_7 .

В матеріалах справи також міститься доповідна записка вчителя української мови та літератури ОСОБА_8 від 04.03.2026 адрсована директорові Пісківської гімназії імені Героїв - захисників України про порушення учнем ОСОБА_9 поведінки під час освітнього поцесу у якій вона просить розглянути це питання та вжити заходів. Зазначено, що 04.03.2026 на початку уроку української літератури учень 6-Б класу ОСОБА_5 одягнувся, зібрав речі та сказав, що йде з уроку. Зупинити, його, втримати не вдалося ні вчителю, ані асистентові вчителя. Свої дії ОСОБА_10 пояснив так: « Я йду з уроку, тому що образився на класного керівника». До кінця уроку учень не повернувся, він залишив без дозволу територію школи. Місце його перебування невідоме.

Окрім того, в матеріалах справи міститься також доповідна записка вчителя української мови та літератури ОСОБА_8 від 28.11.2025 адрсована директорові Пісківської гімназії імені Героїв - захисників України про порушення учнем ОСОБА_9 поведінки під час освітнього поцесу у якій вона просить розглянути це питання та вжити заходів.

ОСОБА_5 порушував поведінку на уроці: голосно розмовляв, не виконував завдання, постійно перекидав речі іншим однокласникам, чим заважав проводити урок. Така ситуація з ОСОБА_10 трапляється не вперше. Попередні індивідуальні розмови з ОСОБА_10 успіху не мали. На зауваження в щоденнику реакції з боку дорослих не було.

В матеріалах справи міститься також доповідна записка директору Тетерівської гімназії ім. Ніни ОСОБА_12 від вчителя фізичної культури ОСОБА_13 від 19.09.2025, у якій зазначено про порушення учнями поведінки під час освітнього процесу. Вчитель доводить до відома директора, що 19.09.25 під час уроку фізичної культури ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , учні 6-Б класу, спричинили бійку, в результаті якої був зірваний урок, на зауваження вчителя не реагували.

Дослідивши вказані вище докази та надавши їм належну оцінку, апеляційний суд приходить до висновку про неналежне виконання ОСОБА_1 своїх батьківських обов`язків по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_10 , а саме мати ухиляється від прищеплювання своєму синові ОСОБА_10 поваги до прав, свобод людини і громадянина.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 150 СК України, ОСОБА_1 , як мати малолітнього сина ОСОБА_16 , зобов'язана виховувати ОСОБА_10 в дусі поваги до прав та свобод інших людей, свого народу, своєї Батьківщини. Поведінка ОСОБА_10 в гімназії свідчить про те, що йому не прищеплюється матір'ю повага до прав та свобод інших людей, що свідчить про її ухилення від такого батьківского обов'язку.

Суд першої інстанції з`ясував усі обставини справи, дослідив належним чином зібрані докази по справі, надав їм належну оцінку, на підставі чого дійшов обґрунтованих висновків про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, тобто дотримався вимог ст.ст. 251, 280 КУпАП.

Висновки, які викладені в постанові судді суду першої інстанції, відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам подій.

За таких обставин, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 . Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а постанову судді Бородянського районного суду Київської області від 16 квітня 2026 року без змін.

Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Бородянського районного суду Київської області від 16 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Л. Д. Поливач