Постанова від 29 квітня 2026 р. у справі №761/3245/26 — Київський апеляційний суд

Унікальний номер справи 761/3245/26

Номер апеляційного провадження 33/824/2432/2026

Суддя суду першої інстанції І.В. Фролова

Суддя у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач

Постанова

Іменем України

30 квітня 2026 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поливач Л. Д., розглянув у судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою захисником Репецьким Віталієм Васильовичем, на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 березня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України,

проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП,

у с т а н о в и в :

Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 березня 2026 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та підданоадміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850,00 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі665, 60 гривеньв дохід держави.

Судом встановлено, що 06 січня 2026 року о 11 год. 05 хв. у м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 4 водій ОСОБА_1 , керував автомобілем «Мерседес», н.з. НОМЕР_2 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не врахував погодних умов, внаслідок чого не впорався з керуванням та здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Тойота», д.н.з. НОМЕР_3 . При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.3 б) ПДР, тобто здійснив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Не погоджуючись із постановою судді ОСОБА_1 через свого захисника Репецького В. В. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою закрити провадження у справі, або, як альтернативу, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм процесуального права, оскільки ОСОБА_1 не брав участі у судовому засіданні та не визнавав себе винним у вчиненні даного правопорушення. ОСОБА_1 фізично не міг бути присутнім у судовому засіданні, так як перебуває на військовій службі у ЗСУ. Суддею не було враховано подане стороною захисту клопотання про відкладення розгляду справи, чим обмежено право на справедливий судовий розгляд та порушено право на захист.

Крім того, ОСОБА_1 просить апеляційний суд поновити пропущений строк на апеляційне оскарження постанови судді, посилаючись на те, що постанова за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення не була вручена йому у визначений законом строк. Про прийняття суддею оскаржуваної постанови він дізнався 13.06.2026.

З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, враховуючи, що ОСОБА_1. строк на апеляційне оскарження постанови судді пропущено з поважних причин, апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити клопотання ОСОБА_1 та поновити йому пропущений строк на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 березня 2026 року, оскільки у матеріалах справи відсутні дані, які б спростовували наведені у клопотанні обставини.

Від захисника Репецького В. В. надійшла заява, у якій він просить здійснювати розгляд справи без участі захисника та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, підтримав подану апеляційну скаргу, просив задовольнити з викладених у ній доводів.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції потерпілий ОСОБА_2 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, постанову судді просив залишити без змін як законну та обгрунтовану.

Переглянувши справу про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення потерпілого, дослідивши зібрані по справі докази апеляційний суд уважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

За положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно положень ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За положеннями ст. 124 КУпАП, адміністративна відповідальність настає у випадку порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до ЗУ «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, ПДР).

Зі змісту складеного відносно ОСОБА_1 протоколу вбачається, що останнім порушено п. 2.3 б) ПДР, згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

В якості додатків до протоколу долучено схему місця ДТП, з якої вбачається в свою чергу місце розташування транспортних засобів та безпосередньо місце зіткнення.

Згідно пояснень ОСОБА_1 відібраних у нього працівниками поліції на місці ДТП, він їхав з гірки, скинув з 3 та 2 швидкість та на повороті автомобіль занесло на ожеледиці, він не зміг справитись із керуванням, що призвело до зіткнення з припаркованим транспортним засобом Тойота Камрі, д.н.з. НОМЕР_3 .

Ухвалюючи оскаржувану постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, суддя суду першої інстанції виходив із того, що матеріали справи свідчать про порушення ОСОБА_1 п. 2.3 б) ПДР, відповідно до якого, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими апеляційним судом доказами, що передбачені ст. 251 КУпАП.

Так, зі схеми місця дорожньо-транспортної пригоди можна встановити напрямок руху транспортного засобу та місце зіткнення. Вказані вище докази, на думку суду апеляційного суду, узгоджуються із даними, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, який є документом, що засвідчує факт неправомірних дій ОСОБА_1 і в силу ст. 251 КУпАПвважається належним доказом цього.

Отже, наведені вище докази підтверджують зміст один одного й безперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченогост.124 КУпАП, та об`єктивних обставин не довіряти їм немає. Підстав для висновку про недопустимість, недостовірність чи неналежність цих доказів не встановлено.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для скасування судового рішення.

Таким чином, при апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положеньст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, суддя суду першої інстанції з наведенням відповідних мотивів встановив.

Апеляційним судом не встановлено недотримання працівниками поліції вимог КУпАП при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та суддею суду першої інстанції правильно оцінено кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, їх належність, допустимість та достовірність.

Разом з цим, у постанові суддя зазначив, що ОСОБА_1 судовому засіданні вину визнав та підтвердив правильність обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.

Однак, ОСОБА_1 заперечує факт його присутності у судовому засіданні 06.03.2026 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та визнання ним вини.

На підтвердження неможливості бути присутнім у судовому засіданні ОСОБА_1 надав апеляційному суду довідку ВЧ НОМЕР_4 від 19.11.2025 №32203, у якій вказано, що сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_4 з 09.05.2023.

Також надано довідку ВЧ НОМЕР_4 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України від 18.03.2026 №6720, у якій вказано, що сержант ОСОБА_1 дійсно у період з 16.05.2023 по 22.08.2023, з 31.10.2023 по 09.11.2023, з 08.02.2024 по 14.02.2024, з 01.11.2025 по 03.01.2026, з 09.01.20206 по 18.03.2026 (включно) брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони Украни, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи в Донецькій області, Краматорському районі, Костянтинівській міській територіальній громаді, Донецькій області, Покровському районі, Очеретинській селищній територіальній громаді, Харківській області, Ізюмському районі, Борівській селищній територіальній громаді.

Суд апеляційної інстанції вважає, що надані ОСОБА_1 довідки підтвержджують викладені у апеляційній скарзі доводи щодо його неможливості бути присутнім у судовому засіданні у залі суду у м. Києві 06.03.2026 під час розгляду цієї справи суддею суду першої інстанції.

Таким чином, з мотивувальної частини оскаржуваної постанови судді слід виключити посилання на те, що ОСОБА_1 судовому засіданні вину визнав та підтвердив правильність обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення. Тобто вказана постанова судді в зазначеній частині підлягає зміні на підставі положень п. 4 ст.294 КУпАП, що не спростовує висновків судді суду першої інстанції, викладених в мотивувальній частині оскаржуваної постанови, про доведеність порушення ОСОБА_1 ПДР та вчинення інкримінованого йому правопорушення.

З урахуванням зазначеного апеляційна скарга підлягає задоводенню частково, а постанова судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 березня 2026 року підлягає зміні шляхом виключення із постанови третього абзацу: « ОСОБА_1 судовому засіданні вину визнав та підтвердив правильність обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення».

В іншій частині постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 березня 2026 року апеляційний суд залишає без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 поновити пропущений строк на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 березня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Репецьким Віталієм Васильовичем, задовольнити частково.

Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 березня 2026 року змінити, виключити із постанови третій абзац: « ОСОБА_1 судовому засіданні вину визнав та підтвердив правильність обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення».

В іншій частині постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Л. Д. Поливач