Постанова від 09 квітня 2026 р. у справі №369/13691/25 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Дата: 09 квітня 2026 р.

Справа: №369/13691/25

Суддя: Ящук Тетяна Іванівна

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Номер апеляційного провадження: № 33/824/891/2026

Справа № 369/13691/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2026 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Ящук Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Козадаєва Віктора Сергійовича на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 листопада 2025 року

про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік, стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Згідно з постановою суду, 27 липня 2025 року о 08:40 год. в с. Гатне, вул. Садова, 40, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Great Wall haval», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу-газоаналізатора «Alkotest Drager 6820», тест № 14, результат 1,19 проміле, що є порушенням підпункту «а» пункту 2.9. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною першою статті 130 КУпАП.

Не погодившись із постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Козадаєв В.С. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП, а також здійснити розподіл судових витрат, стягнувши на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова місцевого суду не відповідає фактичним обставинам справи та прийнята з порушенням норм процесуального права, оскільки суд фактично перебрав на себе функцію обвинувачення, зазначивши, що при оформленні матеріалів справи про адміністративне правопорушення працівники поліції допустили технічну помилку, яка не впливала на порядок огляду на стан сп`яніння, вказавши в акті огляду, що огляд на стан сп`яніння був проведений з використанням приладу «Alcotest Drager 6810», тоді як у протоколі про адміністративне правопорушення мова йшла про «Alcotest Drager 6820».

Причиною зупинки ОСОБА_1 слугувало те, що він керував транспортним засобом без пристебнутого ременя безпеки, проте ця підстава зупинки не відображена в протоколі про адміністративне правопорушення. Крім цього, з наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що в момент наближення поліцейського до автомобіля ОСОБА_1 , останній не керував ним, а перебував у ньому.

Наявний у матеріалах справи відеозапис неодноразово переривається, а тому не відповідає вимогам Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 18 грудня 2018 р. № 1026.

Під час оформлення матеріалів справи про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 не було роз`яснено його процесуальні права, чим порушено норми Конституції України і процесуального права.

Разом з апеляційною скаргою захисник ОСОБА_1 - Козадаєв В.С. подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначив, що копію оскаржуваної постанови отримав 01 грудня 2025 року у приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Відповідно до частини другої статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд встановив, що копію оскаржуваної постанови захисник отримав 01 грудня 2025 року у приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області, а апеляційну скаргу подав засобами поштового зв`язку 09 грудня 2025 року, тобто в межах десятиденного строку з дня отримання копії постанови.

На підставі вищезазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заяву захисника ОСОБА_1 - Козадаєва В.С. слід задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 листопада 2025 року.

Судові засідання по розгляду апеляційної скарги, які призначені на 06 лютого 2026 року, 27 лютого 2026 року, було відкладено через неявку ОСОБА_1 та його захисника, які будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, не з`явилися, про причини неявки не повідомили.

В дане судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник Козадаєв В.С. також не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином, що не перешкоджає апеляційному перегляду постанови суду першої інстанції за їхньої відсутності відповідно до статті 294 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дотримався вищевказаних норм закону, а висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам та нормам матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено і вбачається з матеріалів справи, що, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 27.07.2025 серії ЕПР1 № 403959, 27 липня 2025 року о 08:40 год. в с. Гатне по вул. Садовій, 40, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом «Great Wall Haval», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу - газоаналізатора «Alcotest Drager 6820», результат 1,19 проміле, тест № 14. Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 було відсторонено шляхом передачі тверезому водію. Своїми діями ОСОБА_1 порушив підпункт «а» пункту 2.9. Правил дорожнього руху - керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції (а.с. 1).

ОСОБА_1 роз`яснено права та обов`язки, передбачені Конституцією України та КУпАП, при цьому він відмовився від надання пояснень на підставі статті 63 Конституції України; зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення ознайомився, про що він власноручно розписався у графах 13, 14, 18 відповідно (а.с. 1).

Згідно з актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток № 2 до Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 10 розділу ІІ), за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6810» поліцейським виявлено у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння за такими ознаками, як різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Результат тесту - 1,19 проміле. Процес огляду зафіксовано шляхом проведення відеозйомки на нагрудну відеокамеру (а.с. 2).

Відповідно до результатів тесту № 1432, складеного 27 липня 2025 року о 09 год. 09 хв. до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 403959, результат тесту ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння склав 1,19 проміле, для тестування використовувався газоаналізатор Alcotest 6820 (а.с. 3).

Крім цього, 27 липня 2025 року о 09 год. 10 хв. патрульним поліцейським складено направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток № 1 до Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 8 розділу ІІ), згідно з яким ОСОБА_1 направлено до БЛІЛ у м. Васильків. В результаті огляду виявлено ознаку алкогольного сп`яніння - різкий запах з порожнини рота. Результат огляду 1,19 проміле, огляд проведено за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6810».

Відповідно до наявного в матеріалах справи відеозапису від 27.07.2025 № 858681 за результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням газоаналізатора поліцейським встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, 1,19 проміле (04:53 хв.).

Встановивши вищенаведені обставини, апеляційний суд виходить з наступного.

Підпункт «а» пункту 2.9. Правил дорожнього руху передбачає, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наявними у матеріалах справи доказами: протоколом про адміністративне правопорушення від 27.07.2025 серії ЕПР1 № 403959, актом огляду на стан сп`яніння, направленням до закладу охорони здоров`я для огляду на стан сп`яніння, результатами тестування з використанням газоаналізатора «Alcotest Drager 6820».

Таким чином, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, оскільки суд застосував норми матеріального права, що підлягали застосуванню, перевірив правильність правової кваліфікації дій ОСОБА_1 , а висновки суду відповідають фактичним обставинам справи. Крім цього, місцевий суд надав вичерпну і чітку відповідь на доводи клопотання сторони захисту про закриття провадження.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції фактично перебрав на себе функцію обвинувачення, оскільки вказав, що огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 був проведений з використанням приладу «Alcotest Drager 6810», тоді як у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено «Alcotest Drager 6820», апеляційний суд відхиляє, оскільки в акті огляду на стан сп`яніння та направлення на огляд на стан сп`яніння заповнювалися поліцейськими власноручно, що не виключає можливість допущення помилки в ідентифікації газоаналізатора.

Разом з тим, відповідно до роздрукованих результатів тесту № 1432 на стан алкогольного сп`яніння тестування проводилося саме з використанням газоаналізатора «Alcotest Drager 6820».

Оцінюючи наявні матеріали у справі докази у сукупності, апеляційний суд зазначає, що помилкова ідентифікація поліцейським газоаналізатора, що використовувався при огляді ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, не має вирішального значення в питанні про вчинення ним адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП і не впливає на достовірність решти доказів.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги стосовно не відображення у протоколі про адміністративне правопорушення керування ОСОБА_1 транспортним засобом без ременя безпеки як підставу зупинки його транспортного засобу.

Стаття 29 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» передбачає, що поліцейський захід - це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень.

Поліцейський захід застосовується виключно для виконання повноважень поліції. Обраний поліцейський захід має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним.

Одним із превентивних поліцейських заходів є зупинка транспортного засобу (п. 4 ч. 1 ст. 31 Закону № 580).

Апеляційний суд звертає увагу, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону № 580 поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Таким чином, за даних обставин поліцейський обрав превентивний захід, який по суті відповідав критеріям законності, необхідності, пропорційності та ефективності.

З наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що поліцейські видали ОСОБА_1 тимчасове посвідчення водія, після чого процедура фіксації адміністративного правопорушення була завершена.

Вказане свідчить про те, що превентивний захід у вигляді зупинки транспортного засобу був припинений поліцейським у момент досягнення мети його застосування.

Суд апеляційної інстанції критично оцінює доводи апелянта про те, що в момент зупинки поліцейським транспортного засобу ОСОБА_1 не керував автомобілем, оскільки відсутність на відеозапису зафіксованого руху автомобіля само по собі не дає підстави вважати, що ОСОБА_1 не керував автомобілем, адже з відеозапису встановлено, що коли поліцейський підійшов до автомобіля, то ОСОБА_1 перебував на водійському сидінні, а двигун автомобіля працював. Також ОСОБА_1 добровільно погодився пройти огляд, жодних заперечень не висловлював. Крім цього, захисником в апеляційній скарзі підтверджено, що транспортний засіб був зупинений з ініціативи поліцейського на тій підставі, що ОСОБА_1 не використовував ремінь безпеки.

Апеляційний суд зазначає, що хоча відеозапис із нагрудної камери поліцейського є не безперервним, проте будь-якого підроблення, псування чи спотворення запису під час апеляційного перегляду постанови не виявлено, відповідні докази сторона захисту не надала. Водночас, відеозапис узгоджується з іншими наявними в матеріалах справи доказами та додатково підтверджує, що ОСОБА_1 керував у стані алкогольного сп`яніння, і не викликає сумнівів у його достовірності. Таким чином, факт переривання відеозапису при тривалому оформленні матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вказує на невчинення адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не було роз`яснено процесуальних прав суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки зазначені аргументи спростовуються наявними у матеріалах справи протоколом про адміністративне правопорушення, який містить власноручний підпис ОСОБА_1 у графі 13, про те, що йому роз`яснено передбачені ст. 63 Конституції України і ст. 268 КУпАП права й обов`язки.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції відповідно до ст. 280 КУпАП належним чином встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та досліджено докази, наявні в матеріалах справи, на підставі яких зроблено обґрунтований висновок про вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не вбачається.

З урахуванням викладеного, порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду справи не встановлено, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскаржувану постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

постановив:

Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Козадаєву Віктору Сергійовичу строк на подання апеляційної скарги на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 листопада 2025 року.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Козадаєва Віктора Сергійовича - залишити без задоволення.

Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 листопада 2025 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Київського апеляційного суду: Ящук Т.І.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua