Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №465/10280/25 — Франківський районний суд м. Львова

465/10280/25

3/465/111/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

08.06.2026 м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Рудаков Д.І., розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу серії ЕПР1 №502725 від 04.11.2025, ОСОБА_1 , 03.11.2025 о 20 год. 30 хв. у м.Львові на вул.Володимира Великого, 47, керував транспортним засобом "Skoda", д.н.з. НОМЕР_1 перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння, огляд на стан наркотичного сп`яніння зі згоди водія проводився у медичному закладі, що підтверджується висновком лікаря на стан наркотичного сп`яніння №002279 від 04.11.2025.чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

02.02.2026р. суддя Рудаков Д.І. притягнув ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП та наклав стягнення у виді у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

В судовому засіданні представник Жукровський Я.І. послався на наступне, відповідно до постанови Франківського районного суду м. Львова від 02.02.2026 р. у справі №465/10280/25, матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності повернуто Управлінню патрульної поліції м.Львові на доопрацювання. Як зазначено у судовому рішенні, протокол серії ЕПР1 №502725 від 04.11.2025 р. про адміністративне правопорушення містить у собі суперечності. Як вбачається із відповіді Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Львівській області від 02.03.2026 р. №3681/41/12/-2026, «в ході здійснення належного доопрацювання вивчено матеріали адміністративної справи та встановлено, що протокол ЕПР1 №502725 від 04.11.2025 р. складено відповідно до додержання вимог ст.256 КУпАП, оскільки Личаківським районним судом м.Львова ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП, протокол серії ЕПР1 №116853 від 24.08.2024 р. Таким чином, у випадку наявності повторності дії особи мали би кваліфікуватися за частиною 2 статті 130 КУпАП, а не за частиною 1 статті 130 КУпАП. Крім того, матеріали справи не містять доказів проведення лабораторного дослідження. А у разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження — газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. Зазначені обставини свідчать про грубе порушення процесуального порядку оформлення матеріалів справи та є самостійною підставою для визнання протоколу неналежним доказом у справі. За таких обставин, просив суд провадження у справі про вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Вивчивши матеріали справи, суддя прийшов до такого висновку.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Згідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (ч. 1-2ст. 7КУпАП).

Згідно з ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 13 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 2.5 .Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001№ 1306 визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, суд повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту (рішення ЄСПЛ «Коробов проти України» №39598/0з від 21.07.2011), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.

Також відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява №16347/02), «Малофєєва проти росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти росії» рішення від 20.09.2016, заява № 926/08), як і у кримінальному провадженні, суд в справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Дане формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у вчиненні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі.

Наказ від 09.11.2015р. №1452/735, яким затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зазнав змін 16.05.2025р. зокрема й щодо проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я.

Від так, згідно 6.Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

8. Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження — газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

11. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.

12. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.

14. За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

15. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.

16. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.

Матеріали справи не містять доказів проведення лабораторного дослідження. А у разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження — газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

Сторона захисту вказує, що невірна кваліфікація дій ОСОБА_1 . Суд не в повній мірі погоджується з такою позицією, оскільки повторність за ч.2 ст.130 КУпАП настає з часу вчинення правопорушення, а не з часу встановлення вини (винесення постанови). Суд вживав заходів щодо встановлення оспорюваних обставин. Скеровував справу на дооформлення. Однак Управління патрульної поліції у Львівській області скерувала незавірені рішення судів (роздруковані з судового реєстру). Захист у судовому засіданні звернув увагу на це і наполягав на невірній кваліфікації.

Суд не має права самостійно відшукувати докази, додавати недостаючи обставини винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (практика Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08)).

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v.Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Відеозапис не містить всіх даних, які зазначені у протоколі (сам огляд у лікарні, відібрання зразків тощо), а оскільки відповідно п.3.5 розділу III Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НП України від 03.02.2016 р. №100, встановлює, що після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно та відеозйомка (фіксація) повинна бути безперервною, суд також не може визнати дані докази належними і допустимими, з врахуванням положень статті 266 КУпАП.

Через неповноту вчинених органом поліції процесуальних дій, суддя позбавлений можливості перевірити обставини, викладені в протоколі, а також спростувати твердження сторони захисту та встановити істину у справі.

Суд вказує на неприпустимість спрощеного підходу до процедури огляду та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності.

За таких підстав суд приходить до висновку, що викладені у протоколі обставини того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння не знайшли свого підтвердження, його вина належними доказами поза розумним сумнівом суду не доведена.

Таким чином, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст.247,283,284 КУпАП України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м.Львова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Дмитро Рудаков