Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №521/5399/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 09 червня 2026 р.

Справа: №521/5399/26

Суддя: Бобуйок І. А.

Справа № 521/5399/26

Номер провадження № 2/521/4960/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Бобуйка І.А.,

секретаря судового засідання – Наконечна А.В.,

розглянувши у судовому засіданні по суті в приміщенні суду в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів та стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина на час його навчання, -

В С Т А Н О В И В:

08.04.2026 року позивачка звернулась до суду із позовною заявою про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, та просить суд, стягнути з ОСОБА_2 на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 324 787,26 грн. Стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час його навчання, у розмірі 4 815,50 грн щомісячно, починаючи з дня звернення до суду до досягнення ОСОБА_3 23-річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , або до закінчення навчання.

В обґрунтування позовних вимог представник позивачки зазначила, що 21.06.2003 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 01.02.2018 р. у справі №523/17638/17 шлюб між сторонами розірвано. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 15.05.2019 р. у справі №523/3011/19 з відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання сина у розмірі 1/2 частини зі всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22.02.2019 р. до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Постановою державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Головного територіального управління юстиції в Одеській області Тросніковою Н.В. від 23.08.2019 р. було відкрито виконавче провадження №59882591 з примусового виконання виконавчого листа №523/3011/19.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 16.05.2022 р. у справі №521/6047/21 з ОСОБА_2 на користь позивачки було стягнуто пеню за прострочення сплати аліментів за період з лютого 2019 р. по 01.05.2021 р. у розмірі 73 524,47 грн. На виконання зазначеного рішення Хаджибейським відділом ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було відкрито виконавче провадження №69742675.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 09.04.2026 року відкрито провадження у вищевказаній справі та призначене підготовче судове засідання.

05.05.2026 року представниця позивачки подала до суду клопотання про долучення доказів, в якому просила поновити строк на подання доказів та долучити до матеріалів справи лист Хаджибейського ВДВС у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України №89725 від 28.04.2026 р. з копіями платіжних інструкцій №6448 від 12.02.2026 р. та №10403 від 03.03.2026 р., а також уточнений розрахунок неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів від 04.05.2026 р., згідно якого сукупний розмір неустойки (пені) за період прострочення з 01.05.2022 р. по 28.04.2026 р. з урахуванням здійснених відповідачем у лютому та березні 2026 р. погашень заборгованості на загальну суму 8 000,00 грн складає 2 307 173,39 грн, а сукупний розмір заборгованості по аліментам з 01.04.2022 р. по 12.01.2026 р., на який нараховувалася неустойка (пеня), становить 324 787,26 грн.

06.05.2026 року ухвалою суду підготовче судове засідання закрито та призначено до розгляду по суті.

Представник позивачки адвокат Цейтліна В.Є. до суду подала заяву, в якій просила розглянути справу без її участі та без участі позивачки, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 , належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому ст. 128 ЦПК України, у судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких фактичних обставин та відповідних їм правовідносин.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до приписів статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частин 1, 2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За змістом статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст. 89 ЦПК України).

21.06.2003 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб, який зареєстрований Міським відділом реєстрації актів громадянського стану Одеського обласного управління юстиції, актовий запис №428.

За час шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження видане третім відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси від 06.02.2008 року, актовий запис 171, серія НОМЕР_1 .

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 01.02.2018 р. у справі №523/17638/17 шлюб між сторонами розірвано, спільна дитина залишилась проживати з позивачкою.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 15.05.2019 р. у справі №523/3011/19 з відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання сина у розмірі 1/2 частини зі всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22.02.2019 р. до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З червня 2020 р. до березня 2022 р. відповідач щомісячно погашав заборгованість у виконавчому провадженні №59882591, у зв`язку з чим станом на 31.03.2022 р. заборгованість зі сплати аліментів була відсутня. Однак, з квітня 2022 р. ОСОБА_2 знову почав ухилятися від сплати аліментів на утримання сина, внаслідок чого на момент досягнення дитиною повноліття утворилася заборгованість у розмірі 317 807,26 грн, яка з урахуванням січня 2026 року (до 12.01.2026 — дня досягнення повноліття) становить 324 787,26 грн.

Зокрема, заборгованість складається з:

- щомісячних нарахувань аліментів за квітень 2022 р. – червень 2025 р. у розмірі 6 480,00 грн (всього 39 місяців);

- нарахувань за липень 2025 р. у розмірі 10 714,00 грн;

- нарахувань за серпень – грудень 2025 р. у розмірі 10 539,00 грн щомісячно;

- нарахування за січень 2026 р. (з 1 по 12 січня 2026 року включно, до досягнення повноліття) у розмірі 8 658,26 грн.

У рахунок погашення зазначеної заборгованості відповідачем було сплачено: 01.01.2024 — 4 000,00 грн, 01.12.2025 — 2 980,00 грн (з яких 2 480,00 грн зараховано в рахунок погашення заборгованості за квітень 2022 р., а 500,00 грн — за травень 2022 р.), 11.02.2026 — 4 000,00 грн (зараховано в рахунок погашення заборгованості за травень 2022 р.), 03.03.2026 — 4 000,00 грн (з яких 1 980,00 грн зараховано в рахунок погашення заборгованості за травень 2022 р., а 2 020,00 грн — за червень 2022 р.).

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України, ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (частина третя статті 181 СК України).

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності тарозумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

Сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу (частина перша статті 15 СК України).

Частиною 1 ст. 196 СК України визначено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 27.04.2022 р. у справі №496/2457/19, неустойка (пеня) — це спосіб забезпечення належного виконання зобов`язання. Її завдання — сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функції майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або неналежне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Отже, у разі стягнення аліментів (у частці від доходу чи у твердій грошовій сумі), цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця. А тому, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність божника у вигляді неустойки (пені).

Відповідно до положень ст. 8 СК України та ст. 9 ЦК України для регулювання сімейних відносин субсидіарно застосовуються положення ЦК України.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Таким чином, саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в утворенні заборгованості за аліментами. Аналогічні висновки зроблено Верховним Судом у постановах від 12.04.2022 року по справі №381/1553/19-ц, від 14.02.2022 року по справі №712/11291/20-ц.

Суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 03.04.2019 року у справі №333/6020/16-ц, яка зазначила, що передбачена статтею 196СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць * кількість днів заборгованості * 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Щодо розміру неустойки (пені) суд відзначає, що загальна сума неустойки (пені) за несплату аліментів має розраховуватися за формулою: Р=(А1 х Q1 х 1 %)+(A2 х Q2 х 1 %)+ (An х Qn х l %), де: Р - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову; А1 - нарахована сума аліментів за перший місяць; Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць; А2 - нарахована сума аліментів за другий місяць; Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць; An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову; Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

У постанові від 09.11.2022 р. у справі №754/4461/21 Верховний Суд зазначив, що при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне з цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого — обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених платником аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня погашення заборгованості або ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши загальну суму.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 р. у справі №333/6020/16-ц та постанові Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі №572/1762/15-ц, у разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів за певний місяць з дня її виникнення погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць і до дня, який передує дню погашення заборгованості сплати частки місячного платежу, помножену на 1%.

Суд встановив, що з 01.04.2022 р. до 12.01.2026 р. (день досягнення сином повноліття) в ОСОБА_2 утворилася заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 324 787,26 грн.

Доказів на підтвердження неможливості сплачувати аліменти та утворення заборгованості з незалежних від нього причин, зокрема того, що заборгованість за аліментами виникла внаслідок несвоєчасної виплати заробітної плати, затримки або неправильного перерахування аліментів, відповідачем не подано, матеріали справи таких доказів не містять. Відповідач, з урахуванням ч. ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України, презумпцію вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів не спростував.

Таким чином, наявні підстави для стягнення з ОСОБА_2 на користь позивачки пені за прострочення сплати аліментів за період з 01.05.2022 р. (наступний день після місяця, за який мали бути сплачені аліменти за квітень 2022 р.) по 28.04.2026 року.

Представниця позивачки подала клопотання про долучення доказів та поновлення строку на їх подання. Суд задовольняє дане клопотання з огляду на те, що дане клопотання містить лист від Хаджибейського ВДВС м. Одеси від 01.05.2026 року №89725, згідно якого відповідачем було здійснено платежі по погашенню заборгованості з аліментів у лютому 2026 року та березні 2026 року на загальну суму 8000, 00 грн, тобто по 4000,00 грн. Уточнення розрахунку не є зміною предмета чи розміру позовних вимог у розумінні ч. 3 ст. 280 ЦПК, оскільки сума стягнення залишилась незмінною. Даний лист має вагоме значення для здійснення розрахунків судом і з метою недопущення порушенням прав та законних інтересів позивачки та відповідача – приймається судом.

На підставі складеного державним виконавцем розрахунку заборгованості по аліментам з урахуванням сплачених відповідачем коштів в рахунок сплати аліментів, перевіряючи правильність складеного представником позивача розрахунку пені, суд встановив, що розмір пені становить:

-пеня за прострочення сплати аліментів за квітень 2022 (перший період): 6 480,00 грн х 609 днів х 1% = 39 463,20 грн (з 01.05.2022 по 31.12.2023)

-пеня за прострочення сплати аліментів за квітень 2022 (другий період, після часткової сплати 4 000,00 грн 01.01.2024): 2 480,00 грн х 698 днів х 1% = 17 310,40 грн (з 02.01.2024 по 30.11.2025)

-пеня за прострочення сплати аліментів за травень 2022 (перший період): 6 480,00 грн х 1 278 днів х 1% = 82 814,40 грн (з 01.06.2022 по 30.11.2025)

-пеня за прострочення сплати аліментів за травень 2022 (другий період, після часткової сплати 2 480,00 грн 01.12.2025): 5 980,00 грн х 70 днів х 1% = 4 186,00 грн (з 02.12.2025 по 10.02.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за травень 2022 (третій період, після часткової сплати 4 000,00 грн 11.02.2026): 1 980,00 грн х 18 днів х 1% = 356,40 грн (з 12.02.2026 по 02.03.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за червень 2022 (перший період): 6 480,00 грн х 1 340 днів х 1% = 86 832,00 грн (з 01.07.2022 по 02.03.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за червень 2022 (другий період, після часткової сплати 2 020,00 грн 03.03.2026): 4 460,00 грн х 55 днів х 1% = 2 453,00 грн (з 04.03.2026 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за липень 2022: 6 480,00 грн х 1 366 днів х 1% = 88 516,80 грн (з 01.08.2022 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за серпень 2022: 6 480,00 грн х 1 335 днів х 1% = 86 508,00 грн (з 01.09.2022 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за вересень 2022: 6 480,00 грн х 1 305 днів х 1% = 84 564,00 грн (з 01.10.2022 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за жовтень 2022: 6 480,00 грн х 1 274 дні х 1% = 82 555,20 грн (з 01.11.2022 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за листопад 2022: 6 480,00 грн х 1 244 дні х 1% = 80 611,20 грн (з 01.12.2022 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за грудень 2022: 6 480,00 грн х 1 213 днів х 1% = 78 602,40 грн (з 01.01.2023 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за січень 2023: 6 480,00 грн х 1 182 дні х 1% = 76 593,60 грн (з 01.02.2023 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за лютий 2023: 6 480,00 грн х 1 154 дні х 1% = 74 779,20 грн (з 01.03.2023 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за березень 2023: 6 480,00 грн х 1 123 дні х 1% = 72 770,40 грн (з 01.04.2023 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за квітень 2023: 6 480,00 грн х 1 093 дні х 1% = 70 826,40 грн (з 01.05.2023 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за травень 2023: 6 480,00 грн х 1 062 дні х 1% = 68 817,60 грн (з 01.06.2023 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за червень 2023: 6 480,00 грн х 1 032 дні х 1% = 66 873,60 грн (з 01.07.2023 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за липень 2023: 6 480,00 грн х 1 001 день х 1% = 64 864,80 грн (з 01.08.2023 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за серпень 2023: 6 480,00 грн х 970 днів х 1% = 62 856,00 грн (з 01.09.2023 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за вересень 2023: 6 480,00 грн х 940 днів х 1% = 60 912,00 грн (з 01.10.2023 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за жовтень 2023: 6 480,00 грн х 909 днів х 1% = 58 903,20 грн (з 01.11.2023 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за листопад 2023: 6 480,00 грн х 879 днів х 1% = 56 959,20 грн (з 01.12.2023 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за грудень 2023: 6 480,00 грн х 848 днів х 1% = 54 950,40 грн (з 01.01.2024 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за січень 2024: 6 480,00 грн х 817 днів х 1% = 52 941,60 грн (з 01.02.2024 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за лютий 2024: 6 480,00 грн х 788 днів х 1% = 51 062,40 грн (з 01.03.2024 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за березень 2024: 6 480,00 грн х 757 днів х 1% = 49 053,60 грн (з 01.04.2024 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за квітень 2024: 6 480,00 грн х 727 днів х 1% = 47 109,60 грн (з 01.05.2024 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за травень 2024: 6 480,00 грн х 696 днів х 1% = 45 100,80 грн (з 01.06.2024 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за червень 2024: 6 480,00 грн х 666 днів х 1% = 43 156,80 грн (з 01.07.2024 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за липень 2024: 6 480,00 грн х 635 днів х 1% = 41 148,00 грн (з 01.08.2024 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за серпень 2024: 6 480,00 грн х 604 дні х 1% = 39 139,20 грн (з 01.09.2024 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за вересень 2024: 6 480,00 грн х 574 дні х 1% = 37 195,20 грн (з 01.10.2024 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за жовтень 2024: 6 480,00 грн х 543 дні х 1% = 35 186,40 грн (з 01.11.2024 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за листопад 2024: 6 480,00 грн х 513 днів х 1% = 33 242,40 грн (з 01.12.2024 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за грудень 2024: 6 480,00 грн х 482 дні х 1% = 31 233,60 грн (з 01.01.2025 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за січень 2025: 6 480,00 грн х 451 день х 1% = 29 224,80 грн (з 01.02.2025 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за лютий 2025: 6 480,00 грн х 423 дні х 1% = 27 410,40 грн (з 01.03.2025 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за березень 2025: 6 480,00 грн х 392 дні х 1% = 25 401,60 грн (з 01.04.2025 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за квітень 2025: 6 480,00 грн х 362 дні х 1% = 23 457,60 грн (з 01.05.2025 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за травень 2025: 6 480,00 грн х 331 день х 1% = 21 448,80 грн (з 01.06.2025 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за червень 2025: 6 480,00 грн х 301 день х 1% = 19 504,80 грн (з 01.07.2025 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за липень 2025: 10 714,00 грн х 270 днів х 1% = 28 927,80 грн (з 01.08.2025 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за серпень 2025: 10 539,00 грн х 239 днів х 1% = 25 188,21 грн (з 01.09.2025 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за вересень 2025: 10 539,00 грн х 209 днів х 1% = 22 026,51 грн (з 01.10.2025 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за жовтень 2025: 10 539,00 грн х 178 днів х 1% = 18 759,42 грн (з 01.11.2025 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за листопад 2025: 10 539,00 грн х 148 днів х 1% = 15 597,72 грн (з 01.12.2025 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за грудень 2025: 10 539,00 грн х 117 днів х 1% = 12 330,63 грн (з 01.01.2026 по 28.04.2026)

-пеня за прострочення сплати аліментів за січень 2026 (за період з 01.01.2026 по 12.01.2026): 8 658,26 грн х 86 днів х 1% = 7 446,10 грн (з 01.02.2026 по 28.04.2026).

Загальний розрахунковий розмір пені за період прострочення з 01.05.2022 р. по 28.04.2026 р., нарахованої на заборгованість зі сплати аліментів, яка утворилася в період з 01.04.2022 р. по 12.01.2026 р., складає 2 307 173,39 грн.

Сукупний розмір заборгованості по аліментам з 01.04.2022 р. по 12.01.2026 р., на який нараховувалася неустойка (пеня), становить 324 787,26 грн.

Відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

За змістом ч. 1 ст. 196 СК України розмір неустойки (пені) не може бути більше 100 відсотків заборгованості.

У постанові від 19.01.2022 р. у справі №711/679/21 Верховний Суд навів правовий висновок щодо поняття «не більше 100 відсотків заборгованості», а саме: потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності, пред`являє позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.

Враховуючи викладену правову позицію Верховного Суду, оскільки сукупний розмір заборгованості по аліментам за період з 01.04.2022 р. по 12.01.2026 р., на який нараховується неустойка (пеня), складає 324 787,26 грн, 100% заборгованості з неустойки (пені) обмежується зазначеною сумою, у зв`язку з чим з ОСОБА_2 підлягає стягненню сума неустойки (пені) у розмірі 324 787,26 грн.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивачка набула право на стягнення з відповідача неустойки, виходячи із розміру заборгованості за аліментами за зазначений вище період.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у розмірі 324 787,26 грн є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.

Судом встановлено, що з 01.09.2025 р. повнолітній син сторін ОСОБА_3 навчається на денній формі навчання на контрактній основі в Одеському національному морському університеті на факультеті Навчально-наукового інституту інформаційних технологій та інноваційного підприємництва за спеціальністю «Кібербезпека та захист інформації», що підтверджується договором №622-1-5-25 від 01.09.2025 р. Термін навчання — з 01.09.2025 р. по 30.06.2029 р., що підтверджується копіями договорів про навчання та довідкою Одеського національного морського університету від 20.10.2025 р. №115.

Відповідно до умов договору про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців №622-1-5-25 від 01.09.2025 р., вартість навчання ОСОБА_3 в Одеському національному морському університеті за весь строк становить 142 800 грн, а саме: 1 курс — 29 850 грн, 2 курс — 33 450 грн, 3 курс — 37 500 грн, 4 курс — 42 000 грн.

Позивачкою самотужки понесено витрати, пов`язані з оплатою навчання сина, у сумі 17 700 грн, що підтверджується копіями квитанцій до платіжної інструкції на переказ готівки №1-80К від 29.10.2025 р., №1-78К від 10.09.2025 р., №1-61-К від 09.01.2026 р.

ОСОБА_3 досяг повноліття, продовжує навчання та проживає з позивачкою, у зв`язку з чим потребує матеріальної підтримки від батьків. У зв`язку з навчанням на денній формі працевлаштування для ОСОБА_3 наразі є неможливим, стипендію від держави він не отримує (навчається на контрактній основі), місцем проживання забезпечений у гуртожитку Одеського національного морського університету, жодних власних доходів не має. Повнолітніх братів чи сестер, дружини, які могли б матеріально допомогти, ОСОБА_3 не має.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

У постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року по справі №219/1766/18 викладено правовий висновок, згідно з яким навчання у вищих навчальних закладах для здобуття професійної освіти не відноситься до тих особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини. Отже, витрати на здобуття вищої освіти відносяться до складу аліментів.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

В силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідач ОСОБА_2 є здоровим та працездатним, інших осіб на утриманні не має. Доказів неможливості надавати матеріальну допомогу сину ОСОБА_2 до суду не надав. Навпаки, як встановлено судом, відповідач має можливість регулярно сплачувати кошти у виконавчих провадженнях, працевлаштовувався у різні періоди, активно подорожує та відпочиває за кордоном, що додатково свідчить про наявність у нього матеріальної можливості надавати матеріальну допомогу своєму сину.

Згідно зі ст. 7 Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб – становить 3328 гривень.

Як було вищезазначено, що обов`язок на утримувати дітей є безумовним і покладається на обох батьків порівну, незалежно від шлюбного статусу, відповідно підлягають стягненню з ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1664, 00 грн на час його навчання починаючи з дня звернення до суду — з 08.04.2026 року, до закінчення навчання ОСОБА_3 , або до 23-річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , за умови продовження навчання.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час його навчання. необхідно задовольнити частково.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати судового збору за подання позову.

Суд розподіляє судові витрати відповідно до положень ст. 141 ЦПК України та стягує з відповідача в дохід держави судовий збір, від сплати якого позивачка звільнена.

Згідно до ч. 2 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за позовну заяву немайнового характеру, яка подана фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1331,20 грн.

Позивачка подала дві позовні вимоги, а саме: про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів та стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина на час його навчання, тобто на відповідача покладене стягнення за два судові збори – за дві позовні вимоги у сумі 2662,40 грн.

Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі. У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача в судове засідання, в порядку ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від представника позивача, вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

На підставі викладеного, керуючись ст. 8, 51 Конституції України, ст. ст. 180, 191, 196, 199, 200 СК України, ст. 8, 9, 614 ЦК України, ст. ст. 4, 6, 7, 12, 13, 18, 43, 76-82, 89, 128, 131, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-285, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів та стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина на час його навчання — задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 видний Ленінським РВ УМВС України в Одеській області від 03.07.2001 року, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт громадянки України серія НОМЕР_4 виданий Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області від 07.10.2003 року, РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації : АДРЕСА_1 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.05.2022 року по 28.04.2026 року у розмірі 324 787, 00 грн (триста двадцять чотири тисячі сімсот вісімдесят сім гривень 26 копійок).

Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 видний Ленінським РВ УМВС України в Одеській області від 03.07.2001 року, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт громадянки України серія НОМЕР_4 виданий Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області від 07.10.2003 року, РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації : АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час його навчання, у розмірі 1664, 00 грн (одна тисяча шістсот шістдесят чотири гривні 00 копійок) щомісячно, починаючи з дня звернення до суду — з 08.04.2026 року, до закінчення навчання ОСОБА_3 , або до 23-річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , за умови продовження навчання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно-процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ: Бобуйок І.А.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua