Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №947/11270/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

ХАДЖИБЕЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа №947/11270/26

Пр. №2-а/521/113/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого – судді Сегеди О.М.,

при секретарі – Жулего М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації в порядку статті 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»,

встановив:

У квітні 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) до Київського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , посилаючись на те, що відповідач у справі відповідно до облікових даних перебуває на обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та з 21 червня 2025 року є порушником правил військового обліку.

Зазначив, що відповідачу засобами поштового зв`язку було надіслано за місцем проживання повістку про виклик з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_5 для уточнення даних з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, однак останній не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

З проставленої оператором АТ «Укрпошта» відмітки про відсутність громадянина ОСОБА_1 за адресою місця проживання вбачається, що відповідач у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024, був належним чином оповіщений про виклик до ТЦК, однак у вказаний у повістці час та дату не з`явився, про поважність причин неявки не повідомляв.

15 листопада 2025 року було скеровано звернення до органу Національної поліції щодо здійснення його адміністративного затримання та доставлення, однак такі заходи виявилися безрезультатними. Вимога ТЦК відповідачем не була виконана.

Згідно листа Головного сервісного центру МВС регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області (філія ГСЦ МВС) №31/30/ - 2026, ОСОБА_1 отримав 22 листопада 2002 року посвідчення водія серії НОМЕР_1 з з правом керування категорії «В».

Орган видачі-(5101)ВРЕР №1 м. Одеси.

Посилаючись на вищезазначені обставини, позивач просив суд застосувати до ОСОБА_1 тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами під час мобілізації, на строк до виконання або відкликання вимоги ІНФОРМАЦІЯ_3 про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від19 березня 2026 року вищевказану справу було передано на розгляд до Хаджибейського районного суду м. Одеси за підсудністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Хаджибейського районного суду м. Одеси від 15 квітня 2026 року справу передано на розгляд судді Сегеді О.М.

Справа отримана суддею 16 квітня 2026 року.

Ухвалою суду від 16 квітня 2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання (а.с.28).

Представник позивача, діюча за довіреністю від 31 березня 2026 року в судове засідання не з`явилась, надала заяву про підтримання позовних вимог та просила суд задовольнити позовні вимоги та розглянути справу за її відсутністю, раніше надала до суду письмові пояснення по справі (а.с.31,48-49).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений відповідно до вимог ст. КАС України (а.с. 46,47).

Відповідно до ч.1 ст.205, ч.4 ст.229 КАС України у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, проводити розгляд справи по суті, на підставі наявних доказів та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши та оцінивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 22 Закону 3543-ХІІ громадяни, серед іншого, зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21 жовтня 1993року (з наступними змінами, у тому числі внесеними згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX від 11 квітня 2024року, який набрав чинності 18 травня 2024року), під час мобілізації інші військовозобов`язані, окремо не зазначені у абзацах 2-6 частини 3 цієї статті, протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка). У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Оскільки на момент набрання чинності вказаними змінами до Закону діяв Указ Президента України 06 травня 2024року №272/2024, затверджений Законом України від 08 травня 2024 №3685-IX, про продовження загальної мобілізації, 60-денний строк для виконання обов`язку уточнити свої облікові дані розпочав перебіг 18 травня 2024року та, відповідно, закінчився 16 липня 2024року.

Відповідно до п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 р. №560 (далі-Порядок), належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Судом встановлено, що за адресою місця реєстрації проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), яка вказана у обліковій картці до військового квитка, засобами поштового зв`язку направлялася повістка №1301137 від 19 листопада 2045 про прибуття 29 листопада 2024року о 09.00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_6 з метою уточнення даних.

АТ «Укрпошта» повістка повернута, адресат відсутній за вказаною адресою, що відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ №560 від 16 травня 2024року, вважається належним оповіщенням військовозобов`язаного про виклик.

Отже, ОСОБА_1 не оновив свої облікові дані, та будучи належним чином повідомлений не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_6 , про причини неявки не повідомив, чим порушив вимоги ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Встановлено, що 16 листопада 2025 року відносно ОСОБА_1 , було складено протокол про адміністративне правопорушення №4513 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1КУпАП, який був підписаний особисто відповідачем (а.с.39-40).

21 листопада 2025 року постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та наладено штраф в розмірі 1000 неоподаткових мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (а.с.37-38).

З матеріалів справи вбачається, що оскільки відповідач не з`явився за викликом засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, 17 листопада 2025 року було скеровано звернення до органу Національної поліції щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_7 , однак такі заходи виявилися безрезультатними. Вимога ТЦК відповідачем не була виконана (а.с.11).

На виконання Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відповідачу було надіслано вимогу про виконання обов`язків військовозобов`язаним, резервістом, якою ОСОБА_1 викликано відповідно до ст.27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» для виконання обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 вказаного Закону, та повідомлено, що наслідком невиконання такої вимоги буде звернення ТЦК та СП на підставі ст. 283-2 КАС України до суду з позовом про застосування тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації (а.с.8).

Вказану вимогу від 30 січня 2026року направлено за місцем реєстрації відповідача, що вбачається з поштового відправлення, яке повернуто відправнику 22 лютого 2026 (а.с.14, 12).

У разі якщо громадянин добровільно протягом 10 календарних днів з дня вручення вимоги не виконав зазначеного у ній обов`язку (обов`язків), територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звертається до суду в порядку, встановленому законом, з приводу тимчасового обмеження такого громадянина у праві керування транспортним засобом підчас мобілізації на строк до виконання або відкликання такої вимоги. Вимога вважається виконаною у разі виконання громадянином обов`язку (обов`язків), зазначеного у вимозі. Вимога вважається відкликаною у разі припинення або завершення строку мобілізації. У разі виникнення обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, керівник якого видав вимогу, не пізніше наступного робочого дня з дня їх виникнення видає громадянину та/або його представнику документ, який підтверджує виконання вимоги. У разі виникнення обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, та призову громадянина на військову службу під час мобілізації територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, керівник якого видав вимогу, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення таких обставин надсилає органу державної виконавчої служби, на примусовому виконанні якого перебуває рішення суду про тимчасове обмеження такого громадянина у праві керування транспортним засобом під час мобілізації, повідомлення про виконання вимоги (ч.ч. 4-8 ст. 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Згідно листа Головного сервісного центру МВС регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області (філія ГСЦ МВС) №31/30/ - 2026, ОСОБА_1 отримав 22 листопада 2002 року посвідчення водія серії НОМЕР_1 з правом керування категорії «В».

Орган видачі-(5101)ВРЕР №1 м. Одеси.

Порядок тимчасового обмеження громадян у праві керування транспортним засобом під час мобілізації встановлений у ст. 283-2 КАС України.

Згідно з положеннями вищезазначеної норми, у разі невиконання громадянином України у строки, встановлені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звертається до суду із позовною заявою про застосування судом тимчасового обмеження такої особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації. Позов подається до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня виникнення підстав, що дають територіальному центру комплектування та соціальної підтримки право на пред`явлення позовних вимог відповідно вказаного Закону, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом. Суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за позовом, якщо заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті. Суд розглядає позов у письмовому провадженні протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі, а за ініціативою суду чи клопотанням сторони - з проведенням судового засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Таким чином, позивачем доведено невиконання відповідачем під час мобілізації обов`язків, передбачених ч. 3 ст. 22 Закону «Про мобілізацію».

Оцінюючи, чи було вчинене відповідачем адміністративне правопорушення, передбачене ст.210-1 КУпАП, суд виходить зі змісту вказаної норми, якою передбачено відповідальність за порушення особою законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у тому числі за ч.3 ст.210-1 КУпАП в особливий період.

Оскільки відповідачем порушено вимоги Закону, в його діях наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП.

Перевіряючи наявність встановлених у ст. 283-2 КАС України підстав, суд встановив, що матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем під час мобілізації обов`язків, передбачених частиною третьою ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час дії особливого періоду.

Після вручення вимоги відповідач для уточнення облікових даних не з`явився, при цьому позивачем додержано встановлений законом 30-денний строк з дня виникнення підстав для звернення до суду з даним позовом. Зазначені обставини, відповідно до ст. 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст. 283-2 КАС України, свідчать про наявність правових підстав для ухвалення рішення про застосування тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.

Доказів на підтвердження, що встановлення обмеження у праві керування транспортним засобом позбавляє відповідача основного законного джерела засобів для існування, а також що він використовує транспортний засіб у зв`язку з інвалідністю чи перебуванням на його утриманні особи з інвалідністю I, II групи або дитини з інвалідністю, суду не надано.

Сам по собі факт направлення повістки на вказану у військово-обліковому документі адресу відповідача підтверджується матеріалами справи, а після змін, внесених постановою КМУ від 30 липня 2025 № 916 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженому постановою КМУ від 16 травня 2024 № 560, повістка ТЦК вважається врученою в день отримання рекомендованого листа під підпис, або в день проставлення поштою відмітки про відмову чи неможливість вручення за вказаною адресою.

Тимчасовий характер обмеження спеціального права, а саме на строк до виконання або відкликання вимоги та можливість його поновлення за умови належного виконання свого обов`язку, не буде надмірним втручання у права відповідача. Крім того, таке втручання здійснюється на умовах, передбачених законом з метою забезпечення суспільного інтересу в забезпеченні у період воєнного стану дотримання вимог законодавства про мобілізацію та підтримання обороноздатності держави.

Отже, враховуючи, що здійснити адміністративне затримання та доставити ОСОБА_1 не виявилось можливим, а направлена на його ім`я за зареєстрованим місцем його проживання вимога про виконання обов`язку військовозобов`язаним повертається без вручення, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.

Доказів у підтвердження того, що встановлення такого обмеження позбавляє ОСОБА_1 основного законного джерела засобів для існування, або він використовує транспортний засіб у зв`язку з інвалідністю чи перебуванням на його утриманні особи з інвалідністю I, II групи або дитини з інвалідністю, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, N 303А, п. 2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 5 - 9, 72 - 77, 90, 210, 243-246, 250, 251, 286 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації в порядку статті 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий Малиновським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, РНОКПП: НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами під час мобілізації, на строк до виконання або відкликання вимоги про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 10 червня 2026 року.

Суддя: О.М. Сегеда