Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №456/2774/26 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/2774/26

Провадження № 3/456/1246/2026

ПОСТАНОВА

іменем України

11 червня 2026 року місто Стрий

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Валовін Ю. В. , розглянувши матеріали, які надійшли зі Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , непрацюючої,

за ч. 1 ст. 184 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу серії ВБА № 211981 від 08.05.2026 судом встановлено, що 28.04.2026 близько 14:20 год. в м. Стрий по вул. Грабовецька, 23, в навчальному закладі Стрийська гімназія ім. Героя Т.Бобанича, неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи учнем 9-А класу, в приміщенні класу на уроці фізики в присутності інших дітей вирішив пожартувати над вчителем, а саме, маючи ігрову програму в телефоні «The Bomber» зробив вчителю ОСОБА_3 невелику телефонну атаку, щоб зірвати урок, в результаті чого на її телефон почало надходити багато сповіщень і дзвінків, таким чином ОСОБА_2 своїми діями принижував честь і гідність вчителя, чим порушував норми поведінки в закладі освіти та загальноприйнятні норми моралі, що стало результатом неналежного виконання батьківських обов`язків його мамою ОСОБА_1 , яка порушила вимоги ст. 150 Сімейного кодексу України, оскільки не здійснила належного контролю за його поведінкою та не сформувала у дитини повагу до особистості та гідності інших людей, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання прибула, обставини, викладені в протоколі, в частині події що мала місце з сином ОСОБА_2 не заперечувала. Водночас пояснила, що неодноразово проводить з сином виховні бесіди щодо належної поведінки у школі, здійснює контроль за успішністю його навчанням, цікавиться шкільним життям сина, виховує його згідно норм моралі та піклується про його фізичний та духовний розвиток. Крім того, ОСОБА_1 повідомила, що систематично обмежує сина ОСОБА_2 у користуванні телефоном з метою забезпечення належного навчання сина та якісного проводження свого дозвілля. Таким чином, ОСОБА_1 просила закрити провадження у справі, оскільки вважає, що належним чином виконує батьківські обов`язки, відтак в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши протокол про адміністративне правопорушення та дослідивши долучені до нього матеріали, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, виходячи з наступного.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог статтей 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 184 КУпАП, надано докази, які судом безпосередньо досліджені, а саме: протокол серії ВБА № 211981 від 08.05.2026, письмова заява ОСОБА_3 від 28.04.2026, письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 28.04.2026, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 30.04.2026, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 від 05.05.2026, ОСОБА_2 від 08.05.2026, фототаблиця із скриншотами.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 КУпАП адміністративним правопорушенням є ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні. одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей являє собою бездіяльність, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей.

Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Виходячи з наведеного, ухилення від виконання батьківських обов`язків може проявлятись у різних формах.

Однак, всупереч вимогам ст.ст. 256, 184 КУпАП, суть порушення, викладена у протоколі стосовно ОСОБА_1 не відображає всіх суттєвих обставин передбачених диспозицією ч. 1 ст. 184 КУпАП та не містить всіх ознак об`єктивної сторони даного правопорушення. Зокрема, не зазначено, в чому саме полягало ухилення матері від виконання батьківських обов`язків, які саме дії вчинила чи не вчинила ОСОБА_1 , спрямовані на ухилення від виконання батьківських обов`язків, не конкретизовані норми законодавства, якими ці обов`язки передбачені та вимоги якого порушено.

Долучені до протоколу документи є доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, однак, в своїй сукупності їх недостатньо для доведеності вини ОСОБА_1 поза розумним сумнівом. Вони підтверджують факт конфлікту, який виник між дитиною та вчителем в приміщенні навчального закладу, однак ніяким чином не вказують на ухилення ОСОБА_1 від виконання її батьківських обов`язків.

У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04, ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпції.

Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 (справа № 338/1/17, провадження № К/9901/15804/18) сформулював висновок про те, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010№ 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.

Згідно зі ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 184 КУпАП, що має наслідком закриття провадження у справі згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП .

Керуючись ст. 23, 33, 247,283, 284, 286КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Суддя Юлія ВАЛОВІН